"06" грудня 2021 р. Справа № 363/3216/21
6 грудня 2021 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Лукач О.П.,
за участю секретаря Сергієнко А.О.,
представників скаржника Левчишиної О.В., Бонки Р.М., Клименка П.М.,
представника заінтересованої особи Матвієнка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Вишгороді скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця, заінтересована особа - Міністерство юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (м. Київ),
4 серпня 2021 року адвокат Левчишина О.В. в інтересах скаржника звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, у якій просить визнати бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по не зняттю арешту з земельної ділянки 4,0 га, кадастровий номер 3221882401:07:168:0152, належної ОСОБА_1 при винесені постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №33161152, протиправною; зобов'язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної служби Міністерства юстиції України скасувати обтяження нерухомого майна (зняти арешт) із земельної ділянки 4,0 га, кадастровий номер 3221882401:07:168:0152, належної ОСОБА_1 . Стягнути понесені судові витрати.
В обґрунтування поданої скарги зазначає, що згідно інформації, розміщеної в Автоматизованій системі виконавчих проваджень, відносно ОСОБА_1 було відкрито виконавче провадження ВП №33161152 від 22 червня 2012 року та ВП №52295620 від
22 вересня 2016 року, які наразі завершено. 9 серпня 2018 року у виконавчому провадженні ВП №33161152, винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 15 статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження». Проте, відповідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31 липня 2021 року та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, на майно ОСОБА_1 земельна ділянка площею, 40 га, кадастровий номер 3221882401:07:168:0152, знаходиться під обтяженням, на неї накладено арешт. При зверненні до ВПВР ДДВС Міністерства юстиції України із заявою про зняття арешту, відповіді надано не було. Також, у прохальній частині скарги, представник скаржника просив витребувати від заінтересованої особи належним чином завірені матеріали виконавчого провадження ВП №33161152.
Ухвалою Вишгородського районного суду від 5 серпня 2021 року скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, з викладених у ній підстав.
Після усунення представником скаржника недоліків скарги, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 30 серпня 2021 року прийнято до провадження скаргу ОСОБА_1 та призначено до розгляду на 7 вересня 2021 року про що повідомлено скаржника та заінтересовану особу. Крім цього, вказаною ухвалою суду витребувано у заінтересованої особи належним чином завірену копію матеріалів виконавчого провадження ВП № 33161152.
3 вересня 2021 року на електронну адресу суду від заінтересованої особи - Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшло клопотання про долучення доказів, а також письмові заперечення на скаргу ОСОБА_1 .
У судове засідання, призначене на 7 вересня 2021 з'явилися представник скаржника та представник заінтересованої особи.
За клопотанням представника скаржника, у зв'язку з неотриманням нею додатків до заперечення на подану скаргу, розгляд скарги було відкладено на 24 вересня 2021 року.
У судове засідання 24 вересня 2021 року з'явилися представники скаржника - адвокат Бонка Р.М. та адвокат Левчишина О.В. Представник заінтересованої особи не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений під розписку, яка міститься у матеріалах справи.
Оскільки, представник заінтересованої особи про причини неявки суд не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався, враховуючи положення частини другої статті 450 ЦПК України, а також думки представників скаржника, суд ухвали розпочати розгляд справи у відсутності посадової особи органу державної виконавчої служби.
Представники скаржника підтримали подану скаргу, просили суд зобов'язати державного виконавця зняти арешт, накладений у виконавчому провадженні № 33161152.
Як убачається із заперечень представника заінтересованої особи, вони не погоджуються із доводами скарги ОСОБА_1 , оскільки подану скаргу вважають безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Зазначають, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відділ) перебувало виконавче провадження ВП №33161152 з примусового виконання виконавчого листа №2-63/11, виданого Вишгородським районним судом Київської області 6 червня 2011 року. 23 липня 2012 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. У зв'язку з невиконанням боржника рішення в строк, наданий для самостійного виконання, державним виконавцем 14 травня 2014 року винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, яка є чинною та не скасованою. У резолютивній частині виконавчого документа зазначено, що стягнення заборгованості слід звернути на земельні ділянки площею 8,0 та площею 4,0 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, які розташовані у с. Демидів Вишгородського району Київської області, з кадастровими номерами: 3221882401:07:168:0151 та 3221882401:07:168:0152, що належать боржнику. З метою забезпечення повного, фактичного виконання рішення суду, постановою державного виконавця від 14 травня 2014 року у ВП №33161152, накладено арешт на вказані земельні ділянки. У подальшому майно було оцінено та передано для подальшої реалізації до ДП «Сетам», водночас торги не відбулися. У ході здійснення виконавчого провадження, 10 серпня 2017 року державним виконавцем складено акт з реалізації предмета іпотеки та передано у рахунок погашення кредиту земельні ділянки з кадастровими номерами 3221882401:07:168:0151 та 3221882401:07:168:0152. При цьому,
4 жовтня 2017 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №33161152. Оскільки, у межах виконавчого провадження №33161152 боржником не сплачено судовий збір в сумі 802452,00 гривень в дохід держави, у відділу відсутні підстави для зняття арешту з майна боржника, а тому скарга задоволенню не підлягає. Щодо витребування судом копії ВП №33161152, зазначають, що вказане виконавче провадження знищене, а тому відсутня можливість надати суду копію ВП №33161152.
Під час дослідження письмових доказів у справі, виникла необхідність у присутності представника заінтересованої особи, у зв'язку з чим у судовому засіданні було оголошено перерву до 10:30 4 жовтня 2021 року, про що повідомлено заінтересовану особу.
4 жовтня 2021 року на електронну адресу суду надійшло клопотання представника скаржника - адвоката Бонки Р.М. з додатками. Також, зазначене клопотання подано представником скаржника через канцелярію суду.
У судове засідання, призначене 4 жовтня 2021 року з'явилися представник скаржника та представник заінтересованої особи. У зв'язку з наданням представнику заінтересованої особи часу для надання доказів стосовно арешту та щодо необхідності боржнику сплатити виконавчий збір, у судовому у засіданні продовжено перерву до
20 жовтня 2021 року.
У судове засідання, призначене 20 жовтня 2021 року з'явилися представник скаржника та представник заінтересованої особи. Під час судового засідання представником скаржника було надано суду заяву про уточнення та збільшення вимог по скарзі. Для надання часу заінтересовані особі ознайомитися із збільшенням вимог скарги та для отримання ними відповіді на їх запити до відділу правового забезпечення , у судовому засіданні продовжено перерву до 27 жовтня 2021 року.
27 жовтня 2021 року на електрону адресу суду від представника скаржника - адвоката Левчишиної О.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду цивільної справи, у зв'язку з хворобою представників.
Також 27 жовтня 2021 року до канцелярії суду представником заінтересованої особи подано копію довідки відділу правового забезпечення Департаменту державної виконавчої служби від 22 жовтня 2021 року.
27 жовтня 2021 року розгляд справи не відбувся у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному. Наступне судове засідання призначено 6 грудня 2021 року.
26 листопада 2021 року до суду від представника скаржника - адвоката Левчишиної О.В. надійшла заява про припинення повноважень представника.
У судове засідання, призначене на 6 грудня 2021 року з'явився представник скаржника - адвокат Клименко П.М. та представник заінтересованої особи.
Представник скаржника - адвокат Клименко П.М. підтримав скаргу з уточненнями та просив її задовольнити.
Представник заінтересованої особи Матвієнко В.В. заперечив проти задоволення скарги, зазначив що вона не обґрунтована та задоволенню не підлягає. Крім цього просив залишити скаргу без розгляду, оскільки вона подана з пропуском строку на оскарження бездіяльності державного виконавця.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові матеріали скарги, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду скарги, суд дійшов такого.
Згідно із статтею 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (стаття 4 ЦПК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).
Статтею 18 ЦПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13,частина перша статті 55,частина п'ята статті 124,пункт 9 частини третьої статті 129).
Згідно частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження», визначено органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень, зокрема, згідно частини першої вказаної статті, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
При цьому, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Аналогічні положення містяться у статті 74 Закону України «Про виконавче провадження».
Судом встановлено, що постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Вовченка О.В. від 22 червня 2012 року відкрито виконавче провадження ВП №33161152, на підставі виконавчого листа №2-63/11, виданого Вишгородським районним судом Київської області від 6 червня 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованості у сумі 8860084, 29 доларів США, що за курсом НБУ складає
70362359,44 гривень. Звернуто стягнення на предмети іпотеки, зокрема, на земельні ділянки площею 8,0 га та площею 4,0 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташованих у с. Демидів Вишгородського району Київської області та які належать ОСОБА_1 відповідно до Державного акту про право власності на земельні ділянки від 31 січня 2008 року.
Виконавчий документ боржником у строк, наданий для самостійного виконання не виконаний.
14 травня 2014 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кедою М.В. винесено постанови у ВП №33161152: про арешт боржника та оголошення заборони його відчуження, а саме накладено арешт на земельні ділянки на земельні ділянки площею 8,0 га, кадастровий номер 3221882401:07:168:0151, та 4,0 га, кадастровий номер 3221882401:07:168:0152; про стягнення з боржника - ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 7036235, 94 гривень.
31 жовтня 2014 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кудою М.В. винесено постанову про призначення ТОВ «Українська експертна група» в особі Антонова Володимира Олександровича, експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 2-63/11, виданого Вишгородським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованості у сумі 8860084, 29 доларів США, що за курсом НБУ складає 70362359,44 гривень.
Вказаною постановою постановлено звернути стягнення на предмети іпотеки, в тому числі на земельні ділянки площею 8,0 га та 4,0 га, які належать боржнику.
Як зазначено у цій постанові, з метою забезпечення повного, фактичного, своєчасного та законно виконання виконавчого документу, 23 жовтня 2014 року державним виконавцем складено акт опису й арешту майна на яке за рішенням суду необхідно звернути стягнення, а саме: земельна ділянка площею 8,0 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3221882401:07:168:0151, земельна ділянка площею 4,0 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3221882401:07:168:0152.
29 листопада 2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби міністерства юстиції України Нідченко Д.Є. винесено постанову про призначення ТОВ «Українська експертна група» в особі генерального директора Душинського Євгена Івановича, експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 2-63/11, виданого Вишгородським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованості у сумі 8860084, 29 доларів США, що за курсом НБУ складає
70362359,44 гривень.
Вказаною постановою постановлено звернути стягнення на предмети іпотеки, в тому числі на земельні ділянки площею 8,0 га та 4,0 га, які належать боржнику.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Д.Є. від 4 жовтня 2017 року, закінчено виконавче провадження ВП №33161152.
З вказаної постави убачається, що після відкриття вказаного виконавчого провадження, державним виконавцем було призначено експерта, суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання з метою оцінки вказаного майна. Після оцінки, майно було передано для подальшої реалізації до ДП «Сетам».
Предмети іпотеки, а саме: земельна ділянка площею 4,0 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3221882401:07:168:0152, та земельна ділянка 8,0 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3221882401:07:168:0151, які знаходяться за адресою: Київська область, Вишгородський р-н, с. Демидів, реалізовувалися Державним підприємством «СЕТАМ» шляхом проведення електронних торгів на підставі Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5.
12 травня, 22 червня та 2 серпня 2017 року ДП «Сетам» проведено електронні торги з реалізації вказаних земельних ділянок із зазначенням початкових цін, проте торги не відбувалися по причині відсутності допущених учасників торгів про що системою сформовано протоколи.
7 серпня 2017 року ПАТ «Банк Форум», листом №4802/1.2 від 7 серпня 2017 року заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно у порядку статті 49 Закону України «Про іпотеку», а саме вищевказані земельні ділянки площею 4,0 га та
8,0 га.
10 серпня 2017 року державним виконавцем складено відповідний акт з реалізації предмета іпотеки. Загальна сума стягнення за виконавчим документом шляхом заліку іпотекодержатслем своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна склала 8 024 520,00 грн. Виконавчий збір з боржника не стягувався.
Закінчуючи виконавче провадження №33161152 на підставі пункту 15 частини першої статті 39 та статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем не вирішено питання щодо скасування арешту майна, накладеного постановою від 14 травня 2014 року.
Як убачається із Акта від 11 травня 2021 року про вилучення виконавчих проваджень для знищення, проведено знищення виконавчих проваджень, завершених у 2017 році, через закінчення строків їх зберігання, в тому числі і виконавчого провадження №33161152.
Знищення матеріалів виконавчого провадження №33161152 також підтверджується довідкою в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Т. Заєць, наданою на виконання вимог ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 30 серпня 2021 року про витребування належним чином завіреної копії матеріалів вказано виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 15 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі, якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог Закону України «Про іпотеку» за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки.
Статтею 40 вказано Закону, у редакції, чинній станом на 4 жовтня 2017 року, передбачено, у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Боржник у виконавчому провадженні №33161152 ОСОБА_1 , оскаржуючи бездіяльність державного виконавця зазначає, що згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру прав власності на нерухоме майно щодо суб'єкта, на майно, що належить ОСОБА_1 накладено арешт, а саме земельні ділянки площею 8,0001 га, кадастровий номер 3221882401:07:168:0151, та земельна ділянка 4,0 га, кадастровий номер 3221882401:07:168:0152, тобто майно знаходиться під обтяженням.
Як убачається із заперечень Міністерство юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (м. Київ), з відповіді заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Р.Озадовського, наданої ОСОБА_1 8 липня 2021 року, а також довідки Відділу правового забезпечення Департаменту виконавчої служби від
22 жовтня 2021 року, арешт з майна не знято та для цього відсутні підстави, оскільки у межах виконавчого провадження № 33161152 боржником не сплачено виконавчий збір у сумі 802452 гривні в дохід держави.
Водночас, як убачається із постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2014 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року, визнано протиправними та скасовано постанови про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчих провадженнях
№ 33161152, № 33161542, № 33550315, № 33550484 від 14 травня 2014 року.
Як зазначив у судовому засіданні представник заінтересованої особи, інших постанов про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору державним виконавцем не виносилося та ним не представлено суду.
Згідно інформації з Єдиного реєстру боржників, наданої представником заінтересованої особи, станом на 20 жовтня 2021 року за параметрами запиту - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в Єдиному реєстрі боржників інформація відсутня.
Відповідно до статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, чинній станом на час прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Як встановлено судом, стягувач у виконавчому провадженні №33161152 - ПАТ «Банк Форум», листом № 4802/1.2 від 7 серпня 2017 року заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно у порядку статті 49 Закону України «Про іпотеку», а саме земельні ділянки площею 4,0 га та 8,0 га, а 10 серпня 2017 року державним виконавцем складено відповідний акт з реалізації предмета іпотеки.
Зважаючи на те, що виконавче провадження №33161152 постановою державного виконавця від 4 жовтня 2017 року закінчено на підставі пункту 15 статті 39 та статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», матеріали виконавчого провадження знищено, відсутні підстави для накладення арешту на майно боржника у цьому виконавчому провадженні - ОСОБА_1 , яке передано стягувачу у рахунок погашення суми заборгованості. При цьому, в порушення вимог статті 40 Закону україни «Про виконавче провадження» державним виконавцем не вирішено питання щодо скасування арешту майна, накладеного постановою від 14 травня 2014 року та не вчинено дій щодо реєстрації припинення обтяження майна.
Надана представником заінтересованої особи ухвала є Єдиного державного реєстру судових рішень про заміну ПАК «Банк форум» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Веста» не є належним доказом у цій справі, оскільки вказане судове рішення належним чином не завірено та у ньому знеособлено сторін.
Частиною першою статті 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як визначено частиною першою статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до статей 76-83 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно положень частини другої статті 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази у сукупності із положеннями законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав вважати, що державним виконавцем у порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» допущено бездіяльність щодо скасування арешту у закінченому виконавчому провадженні, не вчинення дій щодо реєстрації припинення обтяження майна та не надано постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та відомостей, що з виконання цієї постанови відкрито інше виконавче провадження, як те передбачено статтю 40 Закону України «Про виконавче провадження», що є підставою для задоволення скарги.
Доводи представника зацікавленої особи про пропуск строку на звернення із скаргою на бездіяльність державного виконавця є безпідставними, оскільки доказі того, що ОСОБА_1 отримав відповідь від 8 липня 2021 року на його звернення від 10 червня 2021 року до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, яке було надіслано з метою досудового врегулювання питання щодо скасування арешту майна, у матеріалах справи відсутні. Питання щодо подання скарги у строк, вирішувалося судом під час прийняття скарги до розгляду та враховано, що про бездіяльність скаржник довідався 31 липня 2021 року.
Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», статтями 258, 259, 447-451 ЦПК України, суд
скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця, заінтересована особа - Міністерство юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (м. Київ) - задовольнити.
Визнати бездіяльність Міністерство юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (м. Київ) щодо не зняття арешту у виконавчому провадженні № 33161152 із земельних ділянок площею 8,0001 га, кадастровий номер 3221882401:07:168:0151, та 4,0 га, кадастровий номер 3221882401:07:168:0152.
Зобов'язати Міністерство юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (м. Київ) скасувати арешт накладений у виконавчому провадженні № 33161152 на земельні ділянки площею 8,0001 га, кадастровий номер 3221882401:07:168:0151, та 4,0 га, кадастровий номер 3221882401:07:168:0152.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 13 грудня 2021 року.
Суддя О.П. Лукач