справа № 361/6552/20
провадження № 2/361/1182/21
29.11.2021
(Заочне)
Іменем України
29 листопада 2021 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Петришин Н.М.,
за участю секретаря Площинської М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Броварський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання батьківства та стягнення аліментів,-
Стислий виклад позиції позивача
У вересні 2020 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшла вищевказана позовна заява ОСОБА_1 . В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що позивач разом із відповідачем у період 2010-2011 років перебували у стосунках та разом проживали за адресою: АДРЕСА_1 , за цією ж адресою сторони працювали військовослужбовцями у в/ч А4180. Весною 2011 року позивач завагітніла від ОСОБА_2 , але останній після того, як дізнався про вагітність ОСОБА_1 не захотів далі жити з останньою. Після народження дитини, відомості про батька у свідоцтві про народження дитини записані зі слів матері. На даний час позивач проживає із малолітньою донькою ОСОБА_3 . З огляду на викладені обставини, позивач звертається із даним позовом, в якому просить встановити, що ОСОБА_2 є батьком дочки ОСОБА_4 . Також, просить стягнути із ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дочки у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, починаючи з дати подання заяви і до досягнення дитиною повноліття.
Заяви, інші процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 лютого 2021 року у справі призначено судово-медичну експертизу, на час проведення експертизи провадження у справі зупинено.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2021 року провадження у справі поновлено та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 вересня 2021 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.
У судове засідання представник позивача ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, про місце, час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином. До початку розгляду справи подав заяву, в якій позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про місце, час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзив не подав, причини неявки суду не відомі.
Представник Броварського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) у судове засідання також не з'явився, про місце, час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином. До початку судового засідання від начальника відділу Лідії Мальченко надійшов лист, в якому остання просила здійснювати розгляд справи без участі представника відділу, проти задоволення поданої заяви не заперечувала.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи згідно із положеннями статті 280 ЦПК України.
Обставини справи, що встановлені судом
ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_4 , про що Виконавчим комітетом Ківшоватської сільської ради Таращанського району Київської області в Книзі реєстрації народжень 16 грудня 2011 року зроблено відповідний актовий запис № 25. Батьком у свідоцтві про його народження записаний ОСОБА_6 , матір'ю ОСОБА_1 .
Із витягу державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, видно, що батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вказаний ОСОБА_6 , а матір'ю ОСОБА_1 .
Відповідно до пояснень ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які долучені до матеріалів справи, останні вказали, що підтверджують факт проживання позивача та відповідача, та вказано, що не мають сумніві, що Мілада є донькою відповідача, оскільки дуже схожа на ОСОБА_2 .
Згідно з висновком експерта ОСОБА_9 . Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи №10374-2021, встановлено, що молекулярно-генетичним дослідженням встановлено: вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_4 складає величину не менш ніж 99,99%. Таким чином, біологічне батьківство ОСОБА_2 відносно ОСОБА_4 практично доведено.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини
Як передбачено ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 та ч. 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ст. 7 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20.11.1989 року - дитина, наскільки це можливо повинна знати своїх батьків і мати право на їх піклування за нею.
За змістом ст. 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
За змістом ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
Як передбачено п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.
Згідно із п. 2.16.4. Розділу II Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду
Дослідивши матеріали справи, та врахувавши той факт, що судово-медичною генетичною експертизою доведено батьківство ОСОБА_2 відносно ОСОБА_4 , суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині визнання батьківства підлягають задоволенню.
Щодо стягнення аліментів суд зазначає наступне.
У відповідності до статті 3 «Конвенції про права дитини» від 20 листопада 1989 року (далі Конвенція) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 18 Конвенції передбачено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із ч. ч. 1, 2, 3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду із відповідним позовом (п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року).
Матеріалами справи встановлено, що домовленості про сплату аліментів на утримання дитини між сторонами не досягнуто.
За змістом ст. ст. 181, 182 СК України кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються за рішенням суду у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. При визначені розміру аліментів суд, враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. ч. 2 та 3 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Згідно із ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно із ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень, зокрема, у справах про стягнення аліментів.
У відповідності ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років: з 1 січня 2021 року - 1921 гривень, з 1 липня - 2013 гривень, з 1 грудня - 2100 гривня; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2021 року - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень.
Отже, беручи до уваги положення вищевказаних норм, а також взявши до уваги стан здоров'я, матеріальне становище дитини та платника аліментів, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, шляхом стягнення із відповідача аліментів у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
З огляду на викладені обставини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України за № 3 від 15.05.2006 р., ст.ст. 122, 125, 129, 134, 141, 180-183. 191 СК України, 206, 263-265, 352, 354, 430 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Виконавчим комітетом Ківшоватської сільської ради Таращанського району Київської області зроблений відповідний актовий запис № 25.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частки усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 25 вересня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .
Третя особа: Броварський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), адреса місцезнаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 155.
Суддя Н.М. Петришин