справа 278/4136/21
13 грудня 2021 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Татуйка Є.О., секретаря Петровської Ю.Р., розглянув заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЙНА ГОТІВКА", з участю третіх осіб: приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни та приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Клименюка Андрія Миколайовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконання, -
В провадження Житомирського районного суду Житомирської області надійшла вказана заява про забезпечення позову.
Такою заявою позивач просить суд ухвалити рішення про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 103554 від 15.07.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЙНА ГОТІВКА" заборгованості у розмірі 9890,40 гривень.
В обґрунтування заяви зазначає, що наразі вже проходить процедура примусового стягнення боргу за вказаним вище виконавчим написом нотаріуса.
Проаналізувавши направлену заяву, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову з огляду на наступне.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 149 ЦПК України).
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду) (ч. 1 ст. 153 ЦПК України).
Пленум Верховного Суду України у своїй постанові № 9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову" зазначив, що "розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам" (пункт 4).
Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, необхідно враховувати, що прийняття такого рішення доцільне лише в разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Проаналізувавши зміст заяви, поданої позивачем, суд вважає, що вказана заява не підлягає задоволенню, оскільки суду не надано належних та допустимих доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, останнім не доведено суду той факт, що вжиття заходів забезпечення позову саме таким шляхом, який зазначено в заяві, не порушить прав, свобод та інтересів будь-яких інших осіб, які не є сторонами у справі.
Звертаючись до суду із цією заявою про забезпечення позову позивач не звернув уваги на права й обов'язки виконавця, визначені в ст.11 ЗУ "Про виконавче провадження".
За змістом цієї норми, виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного й повного виконання рішення, зазначеного в документі на його виконання, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Спосіб забезпечення позову, запропонований позивачем шляхом зупинення дій виконавця по суті, є зупиненням виконання рішення (виконавчого напису), на підставі якого відкрито виконавче провадження.
Крім цього, задовольнивши заяву про забезпечення позову, буде прийнято рішення по суті позовних вимог, що не передбачено процесуальним законом.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 153 ЦПК України, суд, --
Відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Повний текст рішення виготовлений 13 грудня 2021 року.
Суддя Євген Татуйко