Справа №295/2586/17
Категорія 55
1-кп/295/517/21
13.12.2021 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з Московським районним судом м. Харкова кримінальне провадження №42017060360000088 від 23.02.2017 року про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України,
з участю учасників судового провадження:
прокурора: ОСОБА_4 ,
обвинуваченого: ОСОБА_3 ,
Солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової частини-польова пошта НОМЕР_1 , в порушення ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом та з метою тимчасово ухилитися від військової служби, бездозволу командування та без поважних причин, в умовах особливого періоду, 03 липня 2016 року о 08 год. 00 хв. самовільно залишив військову частину НОМЕР_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , обов'язки за посадою не виконував, перебуваючи поза межами військової частини органи державної влади або правоохоронні органи, в тому числі органи військового управління, про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення та його причини, не повідомляв та проводив час на власний розсуд до 22 лютого 2017 року, коли прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Своїми умисними діями, які виразились у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем (крім строкової служби) без поважних причин, вчиненому в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 407 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявшись, пояснив суду, що проходив службу в військовій частині-польова пошта НОМЕР_1 у якості солдата, 03 липня 2016 року о 08 год. 00 хв.без дозволу командування, самовільно залишив розташування частини, та займався сімейними і особистими справами: доглядав хворого батька, працював, а 22 лютого 2017 року прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судом встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст фактичних обставин справи, їх позиція є добровільною та істинною, їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Тому, враховуючи, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчинені інкримінованого йому злочину, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, суд, за згодою всіх учасників судового провадження відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України ухвалив визнати недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Оскільки сторони вважають, що фактичні обставини справи підтверджені наявними у справі доказами, які не вимагають дослідження в ході судового розгляду справи, цивільний позов не заявлений, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, також визнає дані фактичні обставини справи.
Призначаючи покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, особу обвинуваченого, а саме - що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у нарколога, психіатра не перебуває, за місцем служби характеризувався посередньо, здоровий, офіційно не працює, не одружений, дітей не має.
Відповідно до ст. 66 КК України суд враховує обставини, що пом'якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України.
Запобіжний захід не застосовувався, цивільний позов не пред'являвся, речові докази та процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 349, 368, 369, 371 - 374, 394 КПК України,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 407 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом одного року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає обов'язки відповідно до ст. 76 ч. 1 п. 1, 2, ч.2 п. 2 КК України, а саме:
-повідомляти орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
-періодично з'являтися для реєстрації в орган пробації.
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з моменту проголошення вироку. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1