Справа № 161/18779/21
Провадження № 3/161/5789/21
13 грудня 2021 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М., за участі потерпілої - ОСОБА_1 розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Луцьку Волинської обл., громадянин України, із середньою-спеціальною освітою, розлучений, має на утриманні одну неповнолітню дитину, до адміністративної відповідальності за вчинення однорідного правопорушення протягом року притягався, востаннє: постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08.07.2021 року за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - визнано винним та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн., не працює, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, -
05.10.2021 року близько 19:16, ОСОБА_2 перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_2 , ображав нецензурною лайкою свою колишню дружину ОСОБА_1 та плюнув їй в обличчя, чим вчинив домашнє насильство.
Своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому правопорушенні не визнав, суду пояснив, що між ним та потерпілою тривалий час існує спір щодо його участі у вихованні та спілкуванні з їх спільною дитиною. При цьому, щодо нього застосовано обмежувальний припис у відношенні колишньої дружини ОСОБА_1 , дія якого встановлена по грудень 2021 року. 05.10.2021 року він прийшов на дитячий майданчик за місцем проживання потерпілої щоб провести час з дитиною. Зустрівшись із сином, вони певний час гралися на дитячому майданчику, а після вирішили піти у Гіпермаркет «Там-Там». Однак, у відповідь на таку ініціативу, ОСОБА_1 почала на нього кричати та ображати, тим самим спровокувавши його висловлюватися в її бік нецензурною лайкою. Ствердив, що в ході сварки він дійсно застосовував ненормативну лексику в сторону потерпілої, проте в обличчя їй не плював.
Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила суду, що 05.10.2021 року вона гуляла разом з сином на подвір'ї біля свого будинку та близько 19:00 до них прийшов ОСОБА_2 . Попри дію обмежувального припису щодо обмеження останнього у зустрічах та спілкуванні з нею, жодних заперечень щодо проводження ОСОБА_2 часу із їх спільним сином вона не висловлювала. В певний момент колишній чоловік повідомив її, що вони разом з дитиною мають намір піти у Гіпермаркет «Там-Там», на що вона заперечила, оскільки це був пізній час доби та у зв'язку із необхідністю дотримання режиму дня дитини (вечеря, сон). Однак, на таку відмову відпустити дитину з собою, ОСОБА_2 почав висловлюватися до неї у грубій формі та плюнув їй в обличчя. Як наслідок, вона викликала працівників поліції.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпілої, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.
Диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачається адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення
Аналізуючи вищевказану норму законодавства, слід зробити висновок, що відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП наступає за вчинення домашнього насильства будь-якого характеру (фізичного, психологічного чи економічного) як в його сукупності, так і за вчинення будь-якого окремо.
Разом з тим, адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП наступає у разі вчинення особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті тих же самих дій.
Статтею 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» закріплено зазначення термінів, які вживаються у даному Законі.
Домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється, в тому числі, на колишнє подружжя.
Виходячи із того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є колишнім подружжям, події, які мали місце між ними 05.10.2021 року близько 19:16, у дворі будинку АДРЕСА_2 , за своїми ознаками вірно кваліфіковані, як домашнє насильство.
Так, у судовому засіданні ОСОБА_2 особисто підтвердив ту обставину, що він, 05.10.2021 року близько 19:16, під час конфлікту, який виник між ним та колишньою дружиною ОСОБА_1 дійсно ображав останню нецензурною лайкою.
Наведене свідчить про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, також підтверджується наступними доказами, дослідженими судом, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 687076 від 05.10.2021 року, складеним ст. інспектором СПДН ВП Луцького РУП ГУНП у Волинській обл. капітаном поліції Синицькою І.В. відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (а.с. 1);
-рапортом чергової частини Луцького РУП ГУНП у Волинській обл. від 05.10.2021 року про отримання повідомлення від ОСОБА_1 щодо вчинення її колишнім чоловіком відносно неї неправомірних дій (а.с. 2);
-заявою потерпілої ОСОБА_1 від 05.10.2021 року, в якій остання просила притягнути її чоловіка до адміністративної відповідальності за фактом вчинення останнім відносно неї домашнього насильства (а.с. 3);
-формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 05.10.2021 року, складеним по відношенню до ОСОБА_2 , як кривдника, та ОСОБА_1 , як потерпілої особи (а.с. 6);
-рапортом, про проведення перевірки за фактом вчинення домашнього насильства по зверненню № 42267 від 05.10.2021 року, відносно ОСОБА_2 , як кривдника, та ОСОБА_1 , як потерпілої особи (а.с. 7).
Об'єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, як надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у суду немає, жодний із перелічених вище доказів ОСОБА_2 спростований не був.
Також, суд вважає наголосити на тому, що неправомірні дії ОСОБА_2 по відношенню до своєї колишньої дружини, факт вчинення яких останній особисто підтвердив у судовому засіданні, мали місце в період дії в період обмежувального припису, застосованого до нього ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.06.2021 року в цивільній справі № 161/10310/21 (а.с. 19-21), яка постановою Волинського апеляційного суду від 07.10.2021 року залишена без змін (а.с. 25-27).
При цьому слід зауважити, що у розглядуваному випадку суд приймає до уваги систематичність вчинення ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 домашнього насильства, яка підтверджується постановами Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.02.2021 року (справа № 161/746/21), від 01.07.2021 року (справа № 161/8195/21) та від 08.07.2021 року (справа № 161/10200/21) (а.с. 17-18, 22-24).
На переконання суду, вищенаведені обставини, з урахуванням подій, які мали місце 05.10.2021 року близько 19:16, у дворі будинку АДРЕСА_2 , свідчать про діяння ОСОБА_2 як такі, які спрямовані на обмеження волевиявлення ОСОБА_1 , які могли викликати в останньої порушення контролю у репродуктивній сфері, побоювання за свою безпеку та безпеку її малолітнього сина, а також спричинити емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та в значній мірі завдати шкоди психічному здоров'ю.
Також варто зазначити, що дії ОСОБА_2 , які останній вчинив 05.10.2021 року, органом, який склав адміністративні матеріали, були вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, про що свідчить, в тому числі, постанова Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08.07.2021 року (справа № 161/10200/21), яка набрала законної сили та є чинною .
За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
При накладенні стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, ступінь його вини, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_2 судом не вбачаються.
Обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_2 є повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Враховуючи всі обставини справи та особу правопорушника, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_2 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.
Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в скоєнні нових адміністративних правопорушень.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_2 слід також стягнути судовий збір у сумі 454 грн.
Керуючись ст.ст. 173-2, 283, 284 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», суддя, -
Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська