Справа № 522/22262/21
Провадження № 3/522/14538/21
10 грудня 2021 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Циб І.В., за участі: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , та прокурора - Острик О.В., адміністративні матеріали, що надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, -
ОСОБА_1 , припиняючи діяльність на посаді головного спеціаліста відділу інституційного аудиту управління Державної служби якості освіти в Одеській області з 26.07.2021 року, являючись суб'єктом на якого поширюються дії Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закону), несвоєчасно 14.09.2021 року о 08 год. 50 хв., без поважних причин, подав шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припиняє діяльність пов'язану з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування за період неохоплений раніше поданими деклараціями, типу - «перед звільненням», чим порушив вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» та вчинив правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
У відповідності до пункту 15 статті 1 Закону, суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Зібраними доказами встановлено: згідно Наказу Управління Державної служби якості освіти в Одеській області №06-01/15 від 30.09.2019 року ОСОБА_1 було призначено на посаду головного спеціаліста відділу інституційного аудиту управління Державної служби якості освіти в Одеській області з 01 жовтня 2019 року, та присвоєно 9 ранг державного службовця в межах категорії «В» посад державної служби.
Присягу державного службовця ОСОБА_1 прийняв 01.10.2019 року.
25.01.2021 року ОСОБА_1 особисто під підпис ознайомлений з Повідомленням про ознайомлення з обов'язками та заборонами встановленими Законом України «Про запобігання корупції».
Наказом Управління Державної служби якості освіти в Одеській області №06-04/39 від 19.07.2021 року ОСОБА_1 було звільнено з посади головного спеціаліста відділу інституційного аудиту управління Державної служби якості освіти в Одеській області з 26.07.2021 року за взаємною домовленістю із суб'єктом призначення, відповідно до частини другої статті 86 Закону України «Про державну службу».
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про державну службу». Посадова особа державної служби - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Згідно ст. 1 Закону, державний орган - орган державної влади, в тому числі колегіальний державний орган, інший суб'єкт публічного права, незалежно від наявності статусу юридичної особи, якому згідно із законодавством надані повноваження здійснювати від імені держави владні управлінські функції, юрисдикція якого поширюється на всю територію України або на окрему адміністративно-територіальну одиницю.
Відповідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, організаційно-правова форма Управління Державної служби якості освіти в Одеській області (юридична адреса: м. Одеса, вул. Новосельського, буд. 86) - орган державної влади.
Таким чином, ОСОБА_1 будучи державним службовцем категорії «В», суб'єктом декларування та суб'єктом на якого поширюється дія Закону відповідно п. п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону і на нього поширюється юридична відповідальність за вчинення правопорушення пов'язаного з корупцією, тож зобов'язаний виконувати вимоги Закону, в тому числі пов'язаного корупцією, тож зобов'язаний виконувати вимоги Закону, в тому числі визначені абз. 1 ч. 2 ст. 45 вказаного Закону в частині обов'язку подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період неохоплений раніше поданими деклараціями за формою, що визначається Національним агентством.
Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції»особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Відповідно до Роз'яснення Національного агентства з питань запобігання корупції №1 від 03.02.2021 року «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю» визначено, що декларація «перед звільненням» - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону не пізніше двадцяти робочих днів з дня припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону.
Така декларація охоплює період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб'єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду. Останнім днем такого періоду є день припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у підпунктах «а», «в» пункту 2 ч. 1 ст. 3 Закону. Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».
Частина перша статті 241-1 КЗпП України «Обчислення строків, передбачених цим Кодексом» визначає, що строки виникнення і припинення трудових прав та обов'язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Частина п'ята вказаної статті встановлює, що коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк.
Таким чином, строком перебування особи в часі як такої що «припиняє діяльність», зазначеного в абзаці першому ч. 2 ст. 45 Закону, є останній день перебування працівника в трудових правах та обов'язках визначених у наказі про звільнення, а з наступного дня особа вважається звільненою, тобто такою, що, в даному випадку, припинила бути особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Враховуючи вказане, останнім днем роботи ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу інституційного аудиту управління Державної служби якості освіти в Одеській області, такого, що в часі «припиняє діяльність», зазначеного в абзаці першому ч. 2 ст. 45 Закону, є останній день перебування працівника в трудових правах та обов'язках визначених у наказі про звільнення, а з наступного дня особа вважається звільненою, тобто такою, що, в даному випадку, припинила бути особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Враховуючи вказане, останнім днем роботи ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу інституційного аудиту управління Державної служби якості освіти в Одеській області, такого, що в часі «припиняє діяльність», є 26.07.2021 року, та він є звільненим з вказаної посади, таким що «припинив діяльність» на вказаній посаді, з 27.07.2021 року.
Таким чином, головний спеціаліст відділу інституційного аудиту управління Державної служби якості освіти в Одеській області, як особа, яка припиняє 26.07.2021 року діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, була зобов'язана подати декларацію за період неохоплений раніше поданими деклараціями, типу - «перед звільненням», до 00годин 00 хвилин 26 серпня 2021 року.
Проте, гр. ОСОБА_1 , будучи суб'єктом декларування, який повинен бути обізнаним щодо обов'язку, способу та терміну подачі такого типу декларації, за відсутності поважних причин, в порушення абзацу першого частини другої статті 45 Закону, подав відповідну декларацію за період неохоплений раніше поданими деклараціями, типу - «перед звільненням», лише 14.09.2021 року об 08 год. 50 хв., що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до якого встановлено дату і час подачі гр. ОСОБА_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відповідальність за вказаною статтею настає за умови несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Факт несвоєчасної подачі відповідної декларації встановлений.
Поважні причини несвоєчасної подачі відповідної декларації ОСОБА_1 не встановлені.
Також, згідно відповіді на запит за підписом керівника управління інформаційно-аналітичних систем та захисту інформації Національного агентства з питань запобігання корупції А. Ковтуненко (вихідний №71-03/4127/20 від 06.02.2020 року), зазначено, що усі документи, які суб'єкт декларування подав до інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі - ІТС Реєстр), зберігаються в ІТС Реєстр й автоматично оприлюднюються (за винятком конфіденційної інформації) у публічній частині ІТС Реєстр відповідно до цього Порядку. Дата в публічній частині ІТС Реєстру відповідає фактичній даті подання документів суб'єктами декларування.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 , припиняючи з 26.07.2021 року діяльність на посаді головного спеціаліста відділу інституційного аудиту управління Державної служби якості освіти в Одеській області, будучи державним службовцем категорії «В», суб'єктом декларування відповідно до пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону та особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на вказаній посаді, вчинив дії, які містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасно, без поважних причин подав декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період неохоплений раніше поданими деклараціями, типу - «перед звільненням».
Згідно листа Голови Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_2 (вихідний №44-01/8418/19 від 06.02.2019 року), Закон не передбачає затвердження Національним агентством обґрунтованого висновку або повідомленні із встановленим фактом порушення вимог фінансового контролю у разі виявлення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, за частинами першою, другою статті 172-6 КУпАП.
Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначимі. Тому, незалежно від виду суб'єкту та його службової діяльності, та інших характеристик його обов'язком є діяти лише в рамках закону.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 року №5-рп/2015 з питань офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 276 КУпАП, місцем вчинення правопорушення є адміністративно-територіальна одиниця, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справи про адміністративне правопорушення.
Громадянин ОСОБА_1 не виконав вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону, які виникли у нього як у головного спеціаліста відділу інституційного аудиту управління Державної служби якості освіти в Одеській області, яке відповідно до Реєстру розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Новосельського, буд. 86.
Датою і часом вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією ОСОБА_1 , є фактичний час і дата несвоєчасної, без поважних причин, подачі декларації особи, тобто 14.09.2021 року о 08 год. 50 хв.
Датою виявлення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, є дата завершення збору доказів, встановлення особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, фактичних даних для висновку про наявність в діях особи вини у вчиненні правопорушення, встановлення складу адміністративного правопорушення та складання і оголошення протоколу за участю особи - громадянина ОСОБА_1 , а саме 19.11.2021 року.
Юридичними наслідками в даному випадку є несвоєчасне, без поважних причин, подання ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції, у визначений Законом строк, декларації особи, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період неоновлений раніше поданими деклараціями, типу - «перед звільненням».
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог ст. 22 КУпАП.
Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: 1) уповноважені на те посадові особи: органів внутрішніх справ (Національної поліції) статті 172-4 - 172-9 (за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище).
Відповідно до Положення про «Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України» (далі - УСР в Одеській області ДСР НПУ), затвердженого наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України № 17 від 06.11.2019 року, завданням УСР в Одеській області ДСР НПУ є реалізація повноважень Національної поліції України та департаменту в частині боротьби з організованою злочинністю, злочинністю в органах державної влади та місцевого самоврядування, протидії корупції, захисту прав і свобод людини і громадянина та об'єктів права власності від протиправних посягань. Пунктом 3 Розділу ІІ Положення визначено завдання УСР в Одеській області ДСР НПУ - протидія корупції серед посадових осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», вжиття заходів з метою виявлення корупційних правопорушень і правопорушень, пов'язаних з корупцією, та їх припинення відповідно до законодавства України.
Пунктами 22-24 розділу ІІІ Положення визначено, що УСР в Одеській області ДСР НПУ відповідно до покладених на нього завдань: здійснює моніторинг та аналіз стану дотримання антикорупційного законодавства особами, на яких поширюється дія статті 3 Закону України « Про запобігання корупції»; здійснює збирання доказів про вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов'язаних з корупцією; здійснює складання в межах компетенції протоколів про правопорушення, пов'язані з корупцією, та направлення їх до суду в установленому законодавством порядку.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасно, без поважних причин подав декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період неохоплений раніше поданими деклараціями, типу - «перед звільненням».
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , в судовому засіданні призначеному на 26.11.2021 року свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, визнав, підтвердив обставини справи та просив суворо не карати. Просив накласти на нього мінімальне стягнення. Надав до суду заяву, в якій свою вину визнав.
Прокурор в судовому засіданні зазначила, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, про що свідчать докази наявні в матеріалах справи, а тому просила визнати його винним у вчиненні вказаного правопорушення та просила призначити йому мінімальне стягнення згідно санкції статті, за якою передбачено адміністративну відповідальність, посилаючись на визнання особою своєї вини.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, №1098/2021 від 19.11.2021 року, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, №1098/2021 від 19.11.2021 року, ксерокопією листа з Управління Державної служби якості освіти в Одеській області з додатками, поясненнями ОСОБА_1 від 02.11.2021 року, копією декларації ОСОБА_1 , рапортом капітана поліції Іщука Богдана.
Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять його вину у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 172-6 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вже зазначалось, згідно ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, відповідальність за вказаною статтею настає за умови несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Факт несвоєчасності подачі відповідної декларації встановлений. Поважні причини несвоєчасності подачі відповідної декларації ОСОБА_1 не встановлені.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол у справі про адміністративне правопорушення є основним джерелом доказів, на підставі якого суд встановлює наявність чи відсутність у діянні особи правопорушення. Лише належно оформлений протокол дозволяє всебічно розглянути справу по суті.
Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначимі. Тому, незалежно від виду суб'єкту та його службової діяльності, та інших характеристик його обов'язком є діяти лише в рамках закону.
Таким чином, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Положення КУпАП відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для порушника, меті адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 34 КУпАП обставиною, що пом'якшує відповідальність правопорушника є його щире каяття.
Обтяжуючих відповідальність обставин, передбачених ст. 35 КУпАП, не встановлено.
Таким чином, розглянувши матеріали справи, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника та ступінь його вини, який свою вину визнає та щиро розкаявся, а також відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті.
Таке покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір 0.2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 454 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 7, 9, 23, 33, 34, 40-1, 172-6, 245, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 (нуль) копійок на користь держави.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 (нуль) копійок на користь держави.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, в разі не сплати у встановлений строк штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, а в разі оскарження протягом трьох місяців з дня розгляду апеляційної скарги.
Суддя Приморського районного суду
м. Одеси І.В. Циб