20.10.21
Справа № 522/14761/21
Провадження № 2-а/521/169/21
13 грудня 2021 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Роїк Д.Я.,
при секретарі судового засідання - Коноваловій К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 батальйону 4 роти УПП в Вінницькій області лейтенанта поліції Кравчук Сергія Олеговича, Управління патрульної поліції в Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 4522205,-
06 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до інспектора 1 батальйону 4 роти УПП у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Кравчука Сергія Олеговича, Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕОА №4522205.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 22.07.2021 року інспектором 1 батальйону 4 роти УПП в Вінницькій області лейтенантом поліції Кравчук Сергієм Олеговичем було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4522205, відповідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 340,0 грн. Позивач зазначає, що за адресою: Вінницька область, дорога М30 376 км, с. Якуш на шляху руху позивача був відсутній дорожній знак 5.70 "Фото, відеофіксування порушень ПДР", що є обов'язковою умовою законності вимірювання швидкості руху транспортних засобів працівниками поліції, а тому зупинка транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER 200 НОМЕР_1 була незаконною. Також в оскаржуваній постанові відсутні посилання на докази місцезнаходження дорожнього знаку 5.45 "Початок населеного пункту" ПДР України, тому неможливо встановити - чи рухався позивач у межах населеного пункту, чи ні. Більш того інспектором 1 батальйону 4 роти УПП в Вінницькій області лейтенантом поліції Кравчук Сергієм Олеговичем, який розглянув справу не виконано вимогу щодо посилання у постанові про накладення стягнення на докази, які в повній мірі підтверджують факт скоєння адміністративного правопорушення позивачем, зокрема, на відеозапис з приладу TruCAM 303, відеозапис з бодікамери, фотофіксацію розміщення дорожніх знаків 5.45 та 5.70, тощо (п. 7 графа «До постанови додаються» - не заповнена). Інспектором 1 батальйону 4 роти УПП в Вінницькій області лейтенантом поліції Кравчук Сергієм Олеговичем, протиправно застосовано прилад TruCam 303 з огляду на відсутність у працівників поліції, законодавчо закріпленого права застосовувати прилад TruCAM, тримаючи його в руках. Така вібрація приладу TruCam, може дати більшу похибку, а ніж передбачено свідоцтвом про повірку, що ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху автомобіля, яким керував позивач. Законодавчо не визначено іншого способу та порядку використання лазерних вимірювачів TruCam працівниками патрульної поліції ніж розміщення виключно в порядку ст. 40 Закону "Про Національну поліцію". Окремо позивачем зазначено, що вимірювач швидкості руху TruCAM є виключеним з Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху. Позивач вважає, що рішення суб'єкта владних повноважень є протиправним та постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.08.2021 року визначено територіальну підсудність адміністративної справи №522/14761/21 за позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 батальйону 4 роти УПП у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Кравчука Сергія Олеговича, Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕОА №4522205, - Малиновському районному суду м. Одеси.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 26.08.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів, з дня отримання ухвали, усунути зазначені недоліки в ухвалі суду.
01.09.2021 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Струкова К.О. надала до Малиновського районного суду м. Одеса заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 03.09.2021 року відкрито провадження у справі за правилами позовного провадження.
11.10.2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовну заяву не визнає та у задоволенні позову просить відмовити посилаючись на те, що факт порушення позивачем швидкісного режиму в межах населеного пункту підтверджується відеозаписом та фотознімком з приладу TruCAM LTI 20/20, на якому зазначено назва автомобільної дороги та кілометраж розташування вимірювального приладу в момент фіксації правопорушення, згідно з якими в момент фіксації швидкості позивач рухався в межах населеного пункту с.Якушинці Вінницької області. Твердження позивача про те, що на його шляху був відсутній дорожній знак 5.70 та 5.45 не відповідає дійсності, оскільки відповідно до відповіді на інформаційний запит Служба автомобільних доріг у Вінницькій області інформує, що на ділянці дороги, де працівниками поліції здійснювався контроль швидкісного режиму такі дорожні знаки присутні. Щодо правомірності використання пристрою TruCAM відповідачем зазначено, що наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.11.2015 року №1362 TruCAM був виключений з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, однак, засоби вимірювальної техніки, які були ввезені на територію України та введені в експлуатацію до моменту виключення їх із вказаного Державного реєстру, дозволяється застосовувати. Відповідач зазначає, що правопорушення зафіксоване в установленому порядку, з огляду на що постанова є правомірною та не підлягає скасуванню.
Відповідь на вищевказаний відзив на позовну заяву від позивача до суду не надходила.
У судове засідання 13.12.2021 року сторони не з'явились, повідомлялись належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист
Положення ст. 5 КАС України є реалізацією ч. 1 ст. 55 Конституції України, яка визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у разі, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Судом встановлено, що 22.07.2021 року інспектором 1 батальйону 4 роти УПП в Вінницькій області лейтенантом поліції Кравчук Сергієм Олеговичем було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4522205, відповідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 340,0 грн.
Із вказаної постанови вбачається, що 22.07.2021 року о 12 год. 18 хв. водій ( ОСОБА_1 ) керуючи т/з (TOYOTA LAND CRUISER 200 НОМЕР_1 ) в населеному пункті с.Якуш Вінницької області, позначеному дорожнім знаком 5.45 перевищив дозволену швидкість руху на 33 км, рухався зі швидкістю 83 км/год (швидкість вимірювалась приладом ТРУКАМ 303), чим порушив п. 12.4. ПДР - порушення швидкісного режиму в населених пунктах (дозвол.швидкість не більше 50 км/год).
На підтвердження вказаних обставин Управлінням патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції надано фотокартку та відеозапис із лазерного приладу TruCam від 22.07.2021 року.
З вказаних матеріалів фото - та відеофіксації вбачається, що транспортний засіб марки TOYOTA LAND CRUISER 200, д. н. з. НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 83 км/год.
При цьому, матеріали відео - та фотофіксації не містять зображень водія під час руху транспортного засобу з перевищенням швидкості.
Особа позивача, як водія транспортного засобу, встановлена працівником поліції безпосередньо після зупинки транспортного засобу та пред'явлення ним документів.
Вирішуючи питання наявності складу адміністративного правопорушення в діях позивача, а також даючи оцінку правомірності прийнятого відповідачем за оскаржуваною постановою рішення, суд виходив з такого.
Позивачем оскаржується правомірність рішення, у формі постанови, прийнятого посадовою особою, яка діяла від імені суб'єкта владних повноважень - Управління патрульної поліції в Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, у справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за недотримання ним, як водієм Правил дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У свою чергу, правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України "Про дорожній рух", Закону України "Про Національну поліцію", Правил дорожнього руху.
Порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки на території України відповідно до ст. 41 Закону України від 30.06.93 року N 3353-XII "Про дорожній рух" (далі - N 3353-XII) регулюються ПДР України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року N 1306.
Пункт 1.10 ПДР України визначає значення термінів, зокрема: населений пункт забудована територія, в'їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.45 "Населений пункт", 5.46 "Кінець населеного пункта", 5.47 "Населений пункт", 5.48 "Кінець населеного пункта".
Водночас, п. 12.4 ПДР України передбачає, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення які стосуються правил дорожнього руху, зокрема частин перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 122 КУпАП (в редакції чинній на момент вчинення правопорушення).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
За приписами частини 1 статті 8 Закону України "Про Національну поліцію" (далі - Закон N 580-VIII) поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону N 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Окрім того, частиною 2 ст. 283 КУпАП визначено загальні вимоги до постанови про накладення адміністративного стягнення, яка має містити інформацію щодо особи правопорушника та обставин скоєння нею правопорушення.
Частиною 3 ст. 283 КУпАП встановлюють, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених ч. 2 цієї статті, має містити також відомості, зокрема про технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
В розумінні статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб'єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності посилань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.
Із змісту оскаржуваної постанови слідує, що позивач в населеному пункті порушив швидкісний режим, визначений п. 12.4 ПДР України на 33 км/год.
Так, спірна постанова серії ЕАО №4522205 від 22.07.2021 року не містить посилань на докази, на підставі яких позивача притягнуто до адміністративної відповідальності.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 Управлінням патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції разом з відзивом на адміністративний позов долучені фотознімки та відеофіксацію приладу TruCAM від 22.07.2021 року, які не зазначені у спірній постанові, що позбавляє суд можливості оцінити його, як належний та допустимий доказ у справі.
Таким чином, інспектором 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції в Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, який розглянув справу не виконано вимогу щодо посилання у постанові про накладення стягнення на докази, які в повній мірі підтверджують факт скоєння адміністративного правопорушення позивачем.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.
Відповідно до ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" N 580-VIII (в редакції чинній на момент вчинення правопорушення) передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
З наданого Управлінням патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції відеозапису слідує, шо на рухомий автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 200, д. н. з. НОМЕР_1 наведено ціль та здійснюється замір швидкості приладом TruCam з руки, оскільки простежуються певні коливання, що може дати більшу похибку, а ніж передбачено свідоцтвом про повірку, що ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху автомобіля, яким керував позивач.
Враховуючи вищевикладені положення ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" N 580-VIII (в редакції чинній на момент вчинення правопорушення) при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу автоматична фото- і відеотехніка повинна бути розміщена в порядку визначеному вказаною нормою Закону (стаціонарно вмонтованим способом), натомість ручне розміщення засобів автоматичної фото- і відеотехніки для вимірювання та фіксації швидкості суперечить приписам ст. 40 названого Закону.
Відповідачем не надано жодних доказів щодо способу використання, закріплення приладу TruCam, яким поліцейський здійснював вимірювання швидкості руху автомобіля позивача, внаслідок чого, суд вважає, що результаті вимірювання швидкості приладом TruCam, проведені в ручному режимі не можуть бути належними та допустимими доказами вчинення позивачем порушення, зазначеного в оскаржуваній постанові.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду по справі № 157/703/20 від 21 січня 2021 року, ухвалою Верховного суду від 25 лютого 2021 року було відмовлено у відкритті касаційного провадження по даній справі.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що факт порушення позивачем вимог п. 12.4 ПДР України не підтверджується належними і допустимими доказами у справі, які відповідач мав би дослідити під час прийняття оскаржуваної постанови із зазначенням їх у постанові.
Таким чином, оскаржувана постанова прийнята з порушенням частини 2 ст. 77 КАС України та п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України та є необґрунтованою і такою, що прийнята без урахування всіх обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, враховуючи встановлення судом відсутності у діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, суд констатує, що рішення, прийняте посадовою особою відповідача у формі постанови серії ЕАО №4522205 від 22.07.2021 року у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення, - є протиправним, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю.
Ухвалюючи дане рішення у справі, суд щодо його умотивованості відзначає, що доводи сторін у даній справі оцінені судом на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин, а відтак, інші доводи, озвучені сторонами та зазначені ними та/чи їх представниками у поданих заявах по суті справи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права та процесуального закону, а тому такі доводи не вимагають детальної відповіді або спростування.
Питання розподілу судових витрат слід вирішити відповідно до положень ст. 139 КАС України, якими, крім іншого, передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, на підставі чого, враховуючи, розмір понесених судових витрат, задоволення позову у повному обсязі, - суд дійшов висновку, що понесені та документально підтверджені позивачем судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі, з урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.03.2020 у справі N 543/775/17, - 454,00 грн., слід відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Управління патрульної поліції в Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 251, 255, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 1 батальйону 4 роти УПП в Вінницькій області лейтенанта поліції Кравчук Сергія Олеговича, Управління патрульної поліції в Вінницькій області Департаменту патрульної поліції , Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 4522205 - задовольнити.
Визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4522205 від 22.07.2021 року, винесену інспектором 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції в Вінницькій області лейтенантом поліції Кравчук Сергієм Олеговичем за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) понесені судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 454,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Управління патрульної поліції в Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ - 40108646).
Рішення суду може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Малиновський районний суд м. Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.
Суддя Д.Я. Роїк
13.12.21