Справа № 520/17953/13-ц
Провадження № 6/947/351/21
13.12.2021 року Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Коваленко О.Б.
за участю секретаря Маценко В.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Одесі заяву ТОВ «Вердикт Фінанс», боржник ОСОБА_1 , про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред'явлення на примусове виконання,
ТОВ «Вердикт Фінанс» звернувся до Київського районного суду м. Одеси із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред'явлення на примусове виконання, в якій зазначено наступне:
26.05.2014 року Київський районний суд м. Одеси постановив рішення, за змістом якого позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_1 , про звернення стягнення на предмет застави, задоволено. В рахунок погашення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11124258000 від 02.03.2007 року звернуто стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» на предмет застави - автомобіль: Тип ТЗ: легковий седан; Марка DAEWOO Модель: Lапоs ТР69Y; 2006 року випуску, який належить відповідачу на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, зареєстрованого в РЕВ 1 МРВ ДАІ ГУ МВС України в Одеській обл. 22.02.2007 року, шляхом продажу вказаного автомобіля та укладення від імені ОСОБА_1 Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» договору купівлі-продажу з іншою особою - покупцем.
Надано (визнано) право ТОВ «Вердикт Фінанс» (в особі його уповноваженого представника) підписувати від імені ОСОБА_1 договір купівлі- продажу вказаного автомобіля під час його укладання з іншою особою покупцем.
Витребувано у ОСОБА_1 автомобіль: Тип ТЗ: легковий седан; Марка DAEWOO Модель: Lапоs ТР69Y; 2006 року випуску, який належить відповідачу на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, зареєстрованого в РЕВ 1 МРВ ДАІ ГУ МВС України в Одеській обл. 22.02.2007 року та передано у володіння Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс».
Надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» (в особі його уповноваженого представника) право (повноваження) вчиняти від імені боржника усі дії, необхідні для зняття вказаного ТЗ з обліку за місцем звернення у одному з Центрів надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів у відповідності до «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», затвердженим Постановою КМУ від 7 вересня 1998 р. N 1388, в тому числі повноваження на звернення із письмовою заявою про зняття з обліку, на звернення із письмовою заявою про видачу нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого або викраденого, на отримання акту огляду вказаного автомобіля, на отримання нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, на підпис зазначених заяв, на пред'явлення вказаного автомобіля для огляду.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс», витрати по оплаті судового збору 2975,95 гривень.
09.10.2014 року ТОВ «Вердикт Фінанс» направило до Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського МУЮ заяву про примусове виконання вказаного рішення суду разом із оригіналами виконавчих листів № 520/17953/13-ц, виданих Київським районним судом м. Одеси, щодо ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.
20.10.2014 року головним державним виконавцем відкрито виконавче провадження.
Оскільки тривалий розшук транспортного засобу результату не дав, 25.05.2016 року було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Про завершення виконавчого провадження стягувач повідомлений належним чином не був, жодних документів виконавчого провадження стягувачу не надходило.
Тому ТОВ «Вердикт Фінанс» вважає, що ці обставини свідчать про втрату виконавчого листа.
За параметрами пошуку за прізвищем, ім'ям та по батькові боржника ОСОБА_1 - відкриті виконавчі провадження відсутні, що підтверджує факт відсутності на виконанні у будь-якому відділі держаної виконавчої служби чи приватного виконавця виконавчих листів про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
В зв'язку із спробою врегулювання заборгованості за кредитом, ТОВ «Вердикт Фінанс» був пропущений строк для пред'явлення виконавчих документів.
На підтвердження викладених у заяві обставин відсутності виконавчих листів та у якості підтвердження того, що вказаний виконавчий лист не передавався, представлено Акт перевірки матеріалів кредитної справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Пунктом 17.4. Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягував або державний виконавець, приватний виконавець звернувся з заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років.
Відповідно до п. 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Статтею 433 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено, при цьому, заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Конституцією України (ч.5 ст.124) закріплено те, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України, Розділ VI ЦПК України закріплює процесуальний порядок вирішення судами питань, пов'язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).
Відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (ч. 4 ст. 13, ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 55, ч. 5 ст. 124, и. 9 ч. З ст. 129).
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012), а також Рішення від 26.червня 2013 року, № 5-рп/2013.
Стаття 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Відмова в поновленні строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання тягне за собою фактичне невиконання рішення суду, що, як уже зазначалось, є завершальною частиною розгляду цивільної справи.
Вирішуючи дане питання відповідно до практики Європейського суду, суд враховує, що процесуальні обмеження у вигляді пропуску процесуального строку не можуть обмежувати реалізацію права в такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
Стаття 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Керуючись п. 17.4. Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження», п. 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження»,
Видати дублікат Виконавчого листа № 520/17953/13-ц, звернувши до виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 26.05.2014 року про звернення стягнення на предмет застави з ОСОБА_1 . Поновити строк пред'явлення до виконання Виконавчого листа №520/17953/13-ц.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали суду складено 13.12.2021 року.
Суддя Коваленко О. Б.