іменем України
25 листопада 2021 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 734/1791/20
Головуючий у першій інстанції - Соловей В. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1038/21
Чернігівський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Скрипки А.А.
суддів: Онищенко О.І., Харечко Л.К.
секретар: Поклад Д.В.
сторони:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
відповідачі: Міжшкільний навчально-виробничий комбінат Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області, Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області у складі судді Соловей В.В. від 27 квітня 2021 року, місце ухвалення рішення смт.Козелець, у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області, Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом до Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області, Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області, в якому, із врахуванням поданої 05.10.2020 року заяви (а.с.93-94, том 1), ставив питання про поновлення строку звернення до суду. ОСОБА_1 просив поновити його на посаді директора та на посаді викладача спецпредметів Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області; стягнути з Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради Чернігівської області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу із 30.01.2020 року по день винесення рішення суду. Вимоги заявленого позову ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що він з 25.12.2014 року працював у Козелецькому міжшкільному навчально-виробничому комбінаті на посаді директора і викладача спецпредметів. 25.09.2019 року Козелецькою селищною радою було прийняте рішення №16-32/VIII про припинення комбінату шляхом ліквідації. За наказом начальника Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради від 21.11.2019 року №154-ос "Про скорочення чисельності та штату працівників Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради" скорочена посада директора, а ОСОБА_1 було попереджено про наступне вивільнення згідно з п.1 статті 40 КЗпП України. За наказом начальника Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради від 29.01.2020 року №19-ос ОСОБА_1 30.01.2020 року було звільнено із двох посад - директора і викладача спецпредметів, у зв'язку із скороченням чисельності та штату працівників, на підставі п.1 статті 40 КЗпП України. Оскільки постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2020 року (справа № 620/3135/19), визнано протиправним і скасовано рішення Козелецької селищної ради Чернігівської області від 25.09.2019 року №16-32/VIII, то ОСОБА_1 вважає незаконним своє звільнення з роботи. ОСОБА_1 вказував, що про виникнення підстав для подання даного позову йому стало відомо після 20.06.2020 року, коли він отримав постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2020 року, у зв'язку з чим ОСОБА_1 подав заяву про поновлення строку звернення до суду.
У липні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом до Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області, Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області (а.с.3-4, том 2), в якому ставив питання про поновлення строку звернення до суду. ОСОБА_2 просив поновити його на посаді завідувача господарством Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області; стягнути з Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради Чернігівської області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу із 30.01.2020 року по день винесення рішення суду. Вимоги заявленого позову ОСОБА_2 обґрунтовував тим, що з 03.09.2018 року працював у Міжшкільному навчально-виробничому комбінаті Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області на посаді завідувача господарством. 25.09.2019 року Козелецькою селищною радою було прийнято рішення №16-32/VIII про припинення комбінату шляхом ліквідації. За наказом голови ліквідаційної комісії від 21.11.2019 року №52 ''Про скорочення чисельності та штату працівників Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради'' була скорочена займана ОСОБА_2 посада, а його було попереджено про наступне вивільнення, згідно з п.1 статті 40 КЗпП України. За наказом голови ліквідаційної комісії від 29.01.2020 року №16 ''Про звільнення ОСОБА_2 '' 30.01.2020 року ОСОБА_2 було звільнено із займаної посади у зв'язку із скороченням чисельності та штату працівників, на підставі п.1 статті 40 КЗпП України. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2020 року (справа № 620/3135/19), визнано протиправним і скасовано рішення Козелецької селищної ради Чернігівської області від 25.09.2019 року №16-32/VIII. ОСОБА_2 вважає своє звільнення з роботи незаконним, при цьому, зазначає, що накази про скорочення чисельності та штату працівників, а також про його звільнення, видані головою ліквідаційної комісії за відсутності законних підстав. ОСОБА_2 вказує, що про виникнення підстав для подання даного позову стало відомо після 20.06.2020 року, коли позивачами була отримана постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2020 року. ОСОБА_2 у вимогах заявленого позову просив поновити його на посаді завідувача господарством Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області, стягнути на його користь з Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради Чернігівської області середній заробіток за час вимушеного прогулу із 30.01.2020 року по день винесення рішення суду. ОСОБА_2 було подано заяву про поновлення строку звернення до суду.
У липні 2020 року ОСОБА_3 звернулась до суду з даним позовом до Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області, Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області (а.с.119-120, том 2), в якому ставила питання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом. ОСОБА_3 просила поновити її на посаді прибиральниці Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області; стягнути з Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради Чернігівської області середній заробіток за час вимушеного прогулу із 30.01.2020 року по день винесення рішення суду. Вимоги заявленого позову ОСОБА_3 обґрунтовувала тим, що з 06.11.2006 року вона працювала у Козелецькому міжшкільному навчально-виробничому комбінаті на посаді прибиральниці. 25.09.2019 року Козелецькою селищною радою було прийнято рішення №16-32/VIII про припинення комбінату шляхом ліквідації. За наказом голови ліквідаційної комісії від 21.11.2019 року №52 ''Про скорочення чисельності та штату працівників Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради'' була скорочена займана ОСОБА_3 посада, а її було попереджено про наступне вивільнення, згідно з п.1 статті 40 КЗпП України. За наказом голови ліквідаційної комісії від 29.01.2020 року №17 ''Про звільнення ОСОБА_3 '' 30.01.2020 року ОСОБА_3 було звільнено із займаної посади у зв'язку із скороченням чисельності та штату працівників, на підставі п.1 статті 40 КЗпП України. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2020 року (справа № 620/3135/19), визнано протиправним і скасовано рішення Козелецької селищної ради Чернігівської області від 25.09.2019 року №16-32/VIII. ОСОБА_3 вважає своє звільнення з роботи незаконним, при цьому, зазначає, що накази про скорочення чисельності та штату працівників, а також про її звільнення, видані головою ліквідаційної комісії за відсутності законних підстав. ОСОБА_3 вказує, що про виникнення підстав для подання даного позову їй стало відомо після 20.06.2020 року, коли позивачами була отримана постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2020 року. ОСОБА_3 у вимогах заявленого позову просила поновити її на посаді прибиральниці Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області, стягнути на її користь з Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради Чернігівської області середній заробіток за час вимушеного прогулу із 30.01.2020 року по день винесення рішення суду. ОСОБА_3 було подано заяву про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 22.10.2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Чернігівської області, Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради Чернігівської області про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, справу за позовом ОСОБА_2 до Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Чернігівської області, Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради Чернігівської області про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, справу за позовом ОСОБА_3 до Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Чернігівської області, Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради Чернігівської області про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, було об'єднано в одне провадження.
Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 27.04.2021 року поновлено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 строк звернення до суду із позовом про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Чернігівської області, Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради Чернігівської області про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - задоволено. Судом визнано незаконним і скасовано наказ №19-ос від 29.01.2020 року "Про звільнення ОСОБА_1 ", що виданий 29.01.2020 року начальником Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради Чернігівської області, про звільнення з роботи на підставі п.1 статті 40 КЗпП України ОСОБА_1 . Визнано незаконним і скасовано наказ №16 від 29.01.2020 року "Про звільнення ОСОБА_2 ", що виданий 29.01.2020 року головою ліквідаційної комісії Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області, про звільнення з роботи на підставі п.1 статті 40 КЗпП України ОСОБА_2 . Визнано незаконним і скасовано наказ №17 від 29.01.2020 року "Про звільнення ОСОБА_3 ", виданий 29.01.2020 року головою ліквідаційної комісії Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області, про звільнення з роботи на підставі п.1 статті 40 КЗпП України ОСОБА_3 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області з 30.01.2020 року і на посаді викладача спецпредметів Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області з 30.01.2020 року. Поновлено ОСОБА_2 на посаді завідувача господарства Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області з 30.01.2020 року. Поновлено ОСОБА_3 на посаді прибиральника службових приміщень Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області з 30.01.2020 року. Стягнуто із Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради Чернігівської області на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 206 450 грн. 40 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, із утриманням із цієї суми податків та обов'язкових платежів. Стягнути із Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради Чернігівської області на користь ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 65 984 грн. 88 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, із утриманням із цієї суми податків та обов'язкових платежів. Стягнуто із Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради Чернігівської області на користь ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 69 239 грн. 04 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, із утриманням із цієї суми податків та обов'язкових платежів. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на роботі допущено судом до негайного виконання. Судом зазначено, що рішення про стягнення заробітної плати на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підлягає обов'язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць. Стягнуто із Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради Чернігівської області в дохід держави грошові кошти в розмірі 840 грн. 80 коп. судового збору.
В апеляційній скарзі Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради Чернігівської області просить скасувати рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 27.04.2021 року, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області, Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Доводи апеляційної скарги вказують, що оскаржуване рішення суду першої інстанції від 27.04.2021 року є незаконним, необґрунтованим, ухваленим із неповним встановленням та з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, із визнанням встановленими обставин, які не відповідають дійсності, без врахування, оцінки та спростування доказів відповідачів, із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. В доводах апеляційної скарги Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області вказує на безпідставне поновлення судом першої інстанції строків звернення до суду з позовом. Апелянт наполягає на відсутності законних підстав для визнання поважними причин пропуску позивачами строку звернення до суду із даними позовними вимогами, оскільки про звільнення позивачам було відомо в день отримання наказу про звільнення 30.01.2020 року, при цьому, оскаржили своє звільнення позивачі до суду після отримання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2020 року. Апелянт вважає, що поновлення судом першої інстанції в даному випадку позивачам строку звернення до суду з даними позовами не відповідає принципам правової визначеності, пропорційності та порушує баланс рівності прав всіх учасників справи. Доводи апеляційної скарги зазначають про безпідставну оцінку судом причин для скорочення чисельності та штату працівників без перевірки дотримання процедури вивільнення з цих підстав. З посиланням на постанову Верховного Суду від 22.01.2020 року, у справі №451/706/18, апелянт звертає увагу на виключне право підприємства самостійно визначати організаційну структуру, встановлювати чисельність працівників і штатний розпис. Доводи апеляційної скарги стверджують, що правовою підставою звільнення всіх позивачів, згідно наказів про їх звільнення від 29.01.2020 року, є чинний, не скасований і не оскаржений наказ №52 від 21.11.2019 року Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області, Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради ''Про скорочення чисельності та штату працівників Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради'', і звільнення позивачів відбулось у зв'язку із скороченням чисельності та штату працівників, що є виключним правом Козелецької селищної ради. Доводи апеляційної скарги вказують, що рішення Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області від 25.09.2019 року №16-32/VІІІ прийнято на підставі подання Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту від 02.09.2019 року №651/1, яке є чинним та позивачами не оскаржувалось. Доводи апеляційної скарги зазначають, що посилання суду першої інстанції на ті обставини, що визнання протиправним і скасування рішення Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області від 25.09.2019 року №16-32/VІІІ постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2020 року автоматично свідчить про незаконність наказів про звільнення позивачів від 29.01.2020 року, не є обґрунтованим та не відповідає обставинам справи. Доводи апеляційної скарги стверджують, що суд першої інстанції необґрунтовано поновив ОСОБА_1 на основній посаді, та на посаді, яку позивач ОСОБА_1 займав за сумісництвом. Апелянт зауважує, що судом першої інстанції не було враховано право роботодавця припинити повноваження директора, як посадової особи, в будь-який час. Доводи апеляційної скарги вказують щодо відсутності необхідності отримання згоди на звільнення профспілкового комітету, при цьому, апелянт зауважує, що якщо суд першої інстанції виходив із тих обставин, що звільнення позивачів відбулось у зв'язку із ліквідацією Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради на підставі рішення Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області від 25.09.2019 року №16-32/VІІІ, то в даному випадку згода профспілкової організації на звільнення позивачів не передбачена ч.1 статті 43-1 КЗпП України, у зв'язку з чим посилання на відсутність такої згоди, як на підставу для задоволення позову, є порушенням вказаної норми трудового законодавства. В доводах апеляційної скарги Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради Чернігівської області вказує щодо неналежного способу захисту при оспорюванні нормативно-правового акту. При цьому, апелянт зазначає про чинність рішення Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області від 25.09.2019 року №16-32/VIII "Про припинення Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області шляхом ліквідації" на день звільнення позивачів - 29.01.2020 року, оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду була винесена 01.06.2020 року. Доводи апеляційної скарги стверджують, що суд першої інстанції безпідставно визнав незаконним звільнення позивачів з тих підстав, що їм не було запропоновано взагалі або неодночасно із попередженням про наступне вивільнення інших посад/роботи, оскільки у разі звільнення у зв'язку із ліквідацією підприємства, установи, організації, гарантії щодо збереження роботи не застосовуються. В доводах апеляційної скарги Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області вказує, що суд першої інстанції безпідставно вийшов за межі заявлених позовних вимог, та скасував накази про звільнення позивачів, при цьому, позивачі не заявляли позовних вимог про скасування наказів від 29.01.2020 року про їх звільнення. Доводи апеляційної скарги зазначають щодо неналежності способу захисту - поновлення на роботі у разі ліквідації підприємства, установи, організації, оскільки у даній справі фактично допустити позивачів до виконання попередніх обов'язків є неможливим, тому що фактично Міжшкільний навчально-виробничий комбінат Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області припинив здійснення своїх функцій.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивачів - адвокат Лугина О.В. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення у зв'язку із її безпідставністю, та залишити без змін обґрунтоване рішення суду першої інстанції від 27.04.2021 року.
В судовому засіданні апеляційного суду представник Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області - адвокат Торута Л.П. підтримала доводи та вимоги поданої апеляційної скарги.
В судовому засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_1 та представник позивачів - адвокат Лугина О.В. просили залишити без задоволення апеляційну скаргу у зв'язку із її безпідставністю, та залишити змін обґрунтоване рішення суду першої інстанції від 27.04.2021 року.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду даної справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
В ході судового розгляду даної справи встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що Міжшкільний навчально-виробничий комбінат Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області знаходиться у комунальній власності Козелецької селищної ради Чернігівської області, яка є його засновником.
Позивач ОСОБА_1 з 25.12.2014 року працював на посаді директора Козелецького міжшкільного навчально-виробничого комбінату, який на підставі рішення від 22.12.2017 року перейменовано у Міжшкільний навчально-виробничий комбінат Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області. Позивач ОСОБА_1 також працював на посаді викладача спецпредметів Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області.
Позивач ОСОБА_2 з 03.09.2018 року працював на посаді завідувача господарством Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області.
Позивач ОСОБА_3 з 06.11.2006 року працювала на посаді прибиральниці Козелецького міжшкільного навчально-виробничого комбінату, який на підставі рішення від 22.12.2017 року перейменовано у Міжшкільний навчально-виробничий комбінат Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області.
25.09.2019 року Козелецькою селищною радою Чернігівської області на засіданні тридцять другої сесії восьмого скликання було прийнято рішення №16-32/VIII ''Про припинення Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області шляхом ліквідації''. Для виконання такого рішення Козелецькою селищною радою створена ліквідаційна комісія. Прийняте Козелецькою селищною радою Чернігівської області рішення про ліквідацію Міжшкільного навчально-виробничого комбінату обґрунтовувалось поданням Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту від 02.09.2019 року №651/1, і рекомендаціями постійної комісії з питань освіти, охорони здоров'я, культури, соціального захисту населення, законності та правопорядку, постійної комісії з питань житлово-комунального господарства, комунальної власності, будівництва, земельних відносин та питань надзвичайних ситуацій та постійної комісії з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності.
За наказом №154-ос від 21.11.2019 року начальника Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради Чернігівської області ''Про скорочення чисельності та штату працівників Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради'' у зв'язку з відсутністю контингенту учнів у Міжшкільному навчально-виробничому комбінаті Козелецької селищної ради, була скорочена посада директора Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради і виключена зі штатного розпису та попереджено про наступне вивільнення згідно з п.1 статті 40 КЗпП України ОСОБА_1 - директора Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради.
За наказом №52 від 21.11.2019 року голови ліквідаційної комісії по припиненню Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області шляхом ліквідації ''Про скорочення чисельності та штату працівників Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради'' скорочені, зокрема, посади завідувача господарства (одна штатна одиниця), прибиральника службових приміщень (півтори штатні одиниці) і викладача спецпредметів (три штатні одиниці) Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради, і виключено їх із штатного розпису та попереджено про наступне вивільнення згідно з п.1 статті 40 КЗпП України працівників: ОСОБА_1 - викладача спецпредметів; ОСОБА_2 - завідувача господарства; ОСОБА_3 - прибиральника службових приміщень.
За наказом №19-ос від 29.01.2020 року начальника Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради, 30.01.2020 року було звільнено ОСОБА_1 з посади директора Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області та викладача спецпредметів за суміщенням, у зв'язку із скороченням чисельності та штату працівників Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради за п.1 статті 40 КЗпП України. З даним наказом ОСОБА_1 ознайомлений 30.01.2020 року.
За наказом №16 від 29.01.2020 року голови ліквідаційної комісії Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області, 30.01.2020 року було звільнено ОСОБА_2 із посади завідувача господарства Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області, у зв'язку із скороченням чисельності та штату працівників Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради за п.1 статті 40 КЗпП України. З даним наказом ОСОБА_2 ознайомлений 30.01.2020 року.
За наказом №17 від 29.01.2020 року голови ліквідаційної комісії Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області, 30.01.2020 року було звільнено ОСОБА_3 із посади прибиральника службових приміщень Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області, у зв'язку зі скороченням чисельності та штату працівників Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради за п.1 статті 40 КЗпП України. З даним наказом ОСОБА_3 ознайомлена 30.01.2020 року.
03.06.2019 року в.о. начальника управління ОКСМС Козелецької селищної ради звернулась до Первинної профспілкової організації Козелецької територіальної громади Профспілки працівників освіти і науки України із поданням про те, що у зв'язку із відсутністю бюджетних асигнувань та з метою оптимізації мережі освітніх закладів планується проведення скорочень чисельності посад працівників Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради у зв'язку із запланованою ліквідацією до 01.01.2020 року. У зв'язку із даними обставинами, просить у найкоротші строки призначити дати проведення консультацій.
Згідно змісту листа №17, виданого 06.06.2019 року головою Первинної профспілкової організації, профспілковий комітет, не володіючи інформацією, не зможе призначити дати проведення консультацій стосовно заходів із запобігання звільнення працівників Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради.
21.11.2019 року начальник Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради звернулась до Первинної профспілкової організації Козелецької територіальної громади Профспілки працівників освіти і науки України із поданням про надання згоди на вивільнення працівників Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області, оскільки планується скорочення, відповідно до п.1 статті 40 КЗпП України.
Зі змісту довідки №17, виданої 28.07.2020 року головою Первинної профспілкової організації, вбачається, що від ліквідаційної комісії по припиненню Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради до первинної профспілкової організації Козелецької громади Профспілки працівників освіти і науки України та до профспілкової організації Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради подання про надання згоди на звільнення працівників навчального закладу у зв'язку із скороченням чисельності штату працівників не надходило.
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулись до Чернігівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Козелецької селищної ради Чернігівської області про визнання протиправним та скасування рішення Козелецької селищної ради Чернігівської області від 25.09.2019 року №16-32/VIII, треті особи: Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради Чернігівської області, Міжшкільний навчально-виробничий комбінат Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 року у задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено (справа №620/3135/19).
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2020 року рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 року було скасовано. Ухвалено нове, яким адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області від 25.09.2019 року №16-32/VIII (а.с.17-19, том 2).
Постановою Верховного Суду від 02.02.2021 року (а.с.124-130, том 3), касаційна скарга Козелецької селищної ради Чернігівської області була залишена без задоволення, а постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2020 року - залишена без змін.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що доводи апеляційної скарги відносно того, що висновок оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 27.04.2021 року про поновлення позивачам строку звернення до суду, та про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , не узгоджується із фактичними обставинами справи та нормами права, які регулюють спірні правовідносини, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції від 27.04.2021 року, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.
В доводах апеляційної скарги Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області вказує на безпідставне поновлення судом першої інстанції строків звернення до суду з позовом. Апелянт наполягає на відсутності законних підстав для визнання поважними причин пропуску позивачами строку звернення до суду із даними позовними вимогами, оскільки про звільнення позивачам було відомо в день отримання наказу про звільнення 30.01.2020 року, при цьому, оскаржили своє звільнення позивачі до суду після отримання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2020 року. Апелянт вважає, що поновлення судом першої інстанції в даному випадку позивачам строку звернення до суду з даними позовами не відповідає принципам правової визначеності, пропорційності та порушує баланс рівності прав всіх учасників справи. Доводи апеляційної скарги зазначають про безпідставну оцінку судом причин для скорочення чисельності та штату працівників без перевірки дотримання процедури вивільнення з цих підстав. З посиланням на постанову Верховного Суду від 22.01.2020 року, у справі №451/706/18, апелянт звертає увагу на виключне право підприємства самостійно визначати організаційну структуру, встановлювати чисельність працівників і штатний розпис. Доводи апеляційної скарги стверджують, що правовою підставою звільнення всіх позивачів, згідно наказів про їх звільнення від 29.01.2020 року, є чинний, не скасований і не оскаржений наказ №52 від 21.11.2019 року Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області, Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради ''Про скорочення чисельності та штату працівників Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради'', і звільнення позивачів відбулось у зв'язку із скороченням чисельності та штату працівників, що є виключним правом Козелецької селищної ради. Доводи апеляційної скарги вказують, що рішення Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області від 25.09.2019 року №16-32/VІІІ прийнято на підставі подання Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту від 02.09.2019 року №651/1, яке є чинним та позивачами не оскаржувалось. Доводи апеляційної скарги зазначають, що посилання суду першої інстанції на ті обставини, що визнання протиправним і скасування рішення Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області від 25.09.2019 року №16-32/VІІІ постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2020 року автоматично свідчить про незаконність наказів про звільнення позивачів від 29.01.2020 року, не є обґрунтованим та не відповідає обставинам справи. Доводи апеляційної скарги стверджують, що суд першої інстанції необґрунтовано поновив ОСОБА_1 на основній посаді, та на посаді, яку позивач ОСОБА_1 займав за сумісництвом. Апелянт зауважує, що судом першої інстанції не було враховано право роботодавця припинити повноваження директора, як посадової особи, в будь-який час. Доводи апеляційної скарги вказують щодо відсутності необхідності отримання згоди на звільнення профспілкового комітету, при цьому, апелянт зауважує, що якщо суд першої інстанції виходив із тих обставин, що звільнення позивачів відбулось у зв'язку із ліквідацією Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради на підставі рішення Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області від 25.09.2019 року №16-32/VІІІ, то в даному випадку згода профспілкової організації на звільнення позивачів не передбачена ч.1 статті 43-1 КЗпП України, у зв'язку з чим посилання на відсутність такої згоди, як на підставу для задоволення позову, є порушенням вказаної норми трудового законодавства. В доводах апеляційної скарги Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради Чернігівської області вказує щодо неналежного способу захисту при оспорюванні нормативно-правового акту. При цьому, апелянт зазначає про чинність рішення Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області від 25.09.2019 року №16-32/VIII "Про припинення Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області шляхом ліквідації" на день звільнення позивачів - 29.01.2020 року, оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду була винесена 01.06.2020 року.
Апеляційний суд вважає, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 27.04.2021 року, виходячи із наступного.
Відповідно до приписів статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Доводи апеляційної скарги зазначають про безпідставну оцінку судом причин для скорочення чисельності та штату працівників без перевірки дотримання процедури вивільнення з цих підстав. Доводи апеляційної скарги стверджують, що суд першої інстанції безпідставно визнав незаконним звільнення позивачів з тих підстав, що їм не було запропоновано взагалі або неодночасно із попередженням про наступне вивільнення інших посад/роботи, оскільки у разі звільнення у зв'язку із ліквідацією підприємства, установи, організації, гарантії щодо збереження роботи не застосовуються.
На думку апеляційного суду, вказані доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та висновками оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 27.04.2021 року.
По справі встановлено, що головою ліквідаційної комісії по припиненню Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради 30.01.2020 року було запропоновано ОСОБА_2 вакантні посади для подальшого працевлаштування, а 26.06.2020 року - ОСОБА_3 . Тобто, дана пропозиція про зайняття вакантних посад надана працівникам не одночасно із попередженням про вивільнення, що суперечить вимогам статті 49-2 КЗпП України. При цьому, відповідачем не надано доказів про те, що позивачу ОСОБА_1 було запропоновано вакантні посади.
За даних обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що звільнення з роботи працівників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на підставі п.1 статті 40 КЗпП України не є законним.
При цьому, судом першої інстанції звернуто увагу на те, що незаконне звільнення позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у зв'язку зі скороченням штату і чисельності працівників, відбулось у процесі здійснення процедури ліквідації Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області, на підставі рішення Козелецької селищної ради Чернігівської області від 25.09.2019 року №16-32/VIII про припинення Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Чернігівської області шляхом ліквідації, яке в подальшому, відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2020 року визнано протиправним і скасовано.
Приймаючи до уваги вказані вище обставини, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що визнання у судовому порядку 01.06.2020 року протиправним та скасування рішення Козелецької селищної ради Чернігівської області від 25.09.2019 року №16-32/VIII ''Про припинення Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Чернігівської області шляхом ліквідації'' вказує на ті обставини, що видані 29.01.2020 року головою ліквідаційної комісії накази про звільнення з роботи ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не є законними.
З посиланням на приписи ч.1 статті 233, статті 234 КЗпП України та на фактичні обставини справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що заяви позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поновлення строку звернення до суду у даній справі, підлягають задоволенню.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що доводи апеляційної скарги щодо безпідставного поновлення судом строків звернення до суду з позовом, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 27.04.2021 року, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи. Вказані доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції відносно того, що процедура припинення Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Чернігівської області шляхом ліквідації здійснювалась на підставі протиправного рішення органу місцевого самоврядування. При цьому, судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не ставились зневажливо до питання про захист своїх трудових прав, пов'язаних із незаконним звільненням. Проте, зверненню до суду за захистом своїх порушених прав перешкоджали об'єктивні причини, а саме, судовий розгляд справи №620/3135/19, в порядку адміністративного судочинства.
За даних обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку у оскаржуваному рішенні від 27.04.2021 року відносно того, що заяви позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поновлення строку звернення до суду у даній справі, підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що суд першої інстанції безпідставно вийшов за межі заявлених позовних вимог, та скасував накази про звільнення позивачів, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 27.04.2021 року, виходячи із наступного.
З посиланням на приписи ч.1 статті 2, ч.1 статті 5 ЦПК України, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року №3-рп/2003, на роз'яснення п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 ''Про судове рішення у цивільній справі'', приймаючи до уваги зміст заявлених позовних вимог, суд першої інстанції вважав за належний спосіб захисту порушених прав позивачів скасування наказів про їх звільнення та поновлення на посадах. За даних обставин, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для виходу за межі заявлених позовних вимог, з метою повного та ефективного захисту прав і законних інтересів позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . З врахуванням положень ч.1 статті 235 КЗпП України, суд першої інстанції дійшов висновку, що необхідно визнати незаконними і скасувати: наказ №19-ос від 29.01.2020 року ''Про звільнення ОСОБА_1 '', виданий 29.01.2020 року начальником Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради, про звільнення з роботи на підставі п.1 статті 40 КЗпП України ОСОБА_1 ; наказ №16 від 29.01. 2020 року ''Про звільнення ОСОБА_2 '', виданий 29.01.2020 року головою ліквідаційної комісії Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області, про звільнення з роботи на підставі п.1 статті 40 КЗпП України ОСОБА_2 ; наказ №17 від 29.01.2020 року ''Про звільнення ОСОБА_3 '', виданий 29.01.2020 року головою ліквідаційної комісії Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області, про звільнення з роботи на підставі п.1 статті 40 КЗпП України ОСОБА_3 .
Європейський Суд з прав людини, ухвалюючи рішення у справі "Буланов та Купчик проти України" від 09.12.2010 року, яке набуло статусу остаточного 09.03.011 року, вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Суду, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Кутій проти Хорватії" (Kutit v Croatia), №48778/99, пункт 25, ЕCHR 2002-II).
Крім того, Європейський Суд з прав людини у своїй практиці, а саме, у рішенні від 13.05.1980 року у справі "Артіко проти Італії" (п.35), у рішенні від 30.05.2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п.32), визначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції відносно того, що у зв'язку зі звільненням позивачів без законної підстави, підлягають поновленню на попередній роботі з 30.01.2020 року: ОСОБА_1 - на посаді директора Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області, і на посаді викладача спецпредметів Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області; ОСОБА_2 - на посаді завідувача господарства Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області; ОСОБА_3 - на посаді прибиральника службових приміщень Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області.
Виходячи із положень ч.2 статті 235 КЗпП України, та із наведенням у оскаржуваному рішенні від 27.04.2021 року відповідних розрахунків, суд першої інстанції вважав за необхідне стягнути із Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради Чернігівської області: на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 206 450 грн. 40 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, із утриманням із цієї суми податків та обов'язкових платежів; на користь ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 65 984 грн. 88 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, із утриманням із цієї суми податків та обов'язкових платежів; на користь ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 69 239 грн. 04 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, із утриманням із цієї суми податків та обов'язкових платежів.
Доводи апеляційної скарги стверджують, що суд першої інстанції необґрунтовано поновив ОСОБА_1 на основній посаді, та на посаді, яку позивач ОСОБА_1 займав за сумісництвом.
На думку апеляційного суду, вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 27.04.2021 року, оскільки відповідно до приписів ч.1 статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності необхідності отримання згоди на звільнення профспілкового комітету, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції від 27.04.2021 року. Оскільки вказані доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції про незаконне звільнення позивачів з роботи на підставі п.1 статті 40 КЗпП України, який узгоджується із фактичними обставинами справи та нормами права, які регулюють спірні правовідносини.
В доводах апеляційної скарги Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради Чернігівської області вказує щодо неналежного способу захисту при оспорюванні нормативно-правового акту. При цьому, апелянт зазначає про чинність рішення Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області від 25.09.2019 року №16-32/VIII "Про припинення Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області шляхом ліквідації" на день звільнення позивачів - 29.01.2020 року, оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду була винесена 01.06.2020 року.
Апеляційний суд вважає, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 27.04.2021 року, виходячи із наступного. Як вбачається із рішення суду першої інстанції від 27.04.2021 року, при вирішенні даного спору по суті, судом звернуто увагу на те, що незаконне звільнення позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у зв'язку зі скороченням штату і чисельності працівників, відбулось у процесі здійснення процедури ліквідації Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області, на підставі рішення Козелецької селищної ради Чернігівської області від 25.09.2019 року №16-32/VIII про припинення Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Чернігівської області шляхом ліквідації, яке в подальшому, відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2020 року, визнано протиправним і скасовано. Приймаючи до уваги вказані обставини, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що визнання у судовому порядку 01.06.2020 року протиправним та скасування рішення Козелецької селищної ради Чернігівської області від 25.09.2019 року №16-32/VIII ''Про припинення Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Чернігівської області шляхом ліквідації'' вказує на ті обставини, що видані 29.01.2020 року головою ліквідаційної комісії накази про звільнення з роботи ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не є законними.
Доводи апеляційної скарги зазначають щодо неналежності способу захисту - поновлення на роботі у разі ліквідації підприємства, установи, організації, оскільки у даній справі фактично допустити позивачів до виконання попередніх обов'язків є неможливим, тому що фактично Міжшкільний навчально-виробничий комбінат Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області припинив здійснення своїх функцій.
На думку апеляційного суду, вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 27.04.2021 року, оскільки як вбачається із листа Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради від 19.10.2021 року №01-08/704 (а.с.36, том 4), Міжшкільний навчально-виробничий комбінат Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області знаходиться у стані припинення (в результаті ліквідації).
Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги не містять в собі підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 27.04.2021 року, ухваленого на підставі норм права, які регламентують спірні правовідносини, та на основі з'ясованих обставин, на які учасники судового розгляду даної справи посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом в ході розгляду справи.
Керуючись статтями: 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області залишити без задоволення.
Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 27 квітня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Головуючий: Судді: