Справа № 743/496/17
Провадження №3-в/743/23/21
09 грудня 2021 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді Павленко О.В., при секретарі Довбенко О.М.,
під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ріпки клопотання начальника ЧРУП ГУНП в Чернігівській області Калити Олега про вирішення питання щодо виконання постанови про застосування адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді 10 (десяти) діб адміністративного арешту,
Постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 16.05.2017 (справа № 743/496/17) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, і застосованого до нього адміністративне стягнення у виді 10 (десяти) діб адміністративного арешту.
До Ріпкинського районного суду Чернігівської області надійшло клопотання начальника ЧРУП ГУНП в Чернігівській області Калити Олега про звільнення ОСОБА_1 від відбування вищезазначеного адміністративного стягнення, у зв'язку із закінченням строку давності виконання цього судового рішення.
Клопотання мотивоване тим, що виконати постанову є неможливим, оскільки при її виконанні були проведені вичерпні заходи по виявленню порушника ОСОБА_1 , однак встановити його місце реєстрації та місце проживання виявилося неможливим.
Дослідивши клопотання та документи додані до нього, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами, що визначено ст. 298 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 300 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.
З матеріалів справи вбачається, що, згідно постанови Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 16.05.2017, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, і застосованого до нього адміністративне стягнення у виді 10 (десяти) діб адміністративного арешту.
Відповідно до ч. 2 ст. 300 КУпАП, орган Національної поліції забезпечує виконання постанови про адміністративний арешт у порядку, встановленому законами України.
Ст. 327 КУпАП визначає порядок відбування адміністративного арешту, згідно з яким осіб, підданих адміністративному арешту, тримають під вартою в місцях, що їх визначають органи внутрішніх справ. Строк адміністративного затримання зараховується до строку адміністративного арешту.
З документів, доданих до клопотання, судом встановлено, що органом Національної поліції було вжито достатньо заходів задля виконання постанови Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 16.05.2017, однак відсутність інформації про місця знаходження ОСОБА_1 унеможливлює її виконання.
Згідно ст. 304 КУпАП, питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Ст. 302 КУпАП передбачено, що за наявності обставин, зазначених у п. 5, 6 і 9 ст. 247 цього Кодексу, орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання. Вказаними обставинами є: видання акту амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; смерть особи, щодо якої розпочато провадження в справі.
Згідно із ст. 303 КУпАП, не підлягає виконанню постанова про накладання адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
З матеріалів справи вбачається, що вищезазначена постанова щодо ОСОБА_1 була судом вчасно звернута до виконання (протягом трьох місяців з дня її винесення).
Відтак, підстави для припинення виконання постанови, передбачені ст. 302, 303 КУпАП, відсутні.
Водночас, аналізуючи правові норми законодавства про адміністративну відповідальність Європейських країн можна прийти до висновку, що законодавство про адміністративну відповідальність створене за аналогією законів про кримінальну відповідальність, але порушення вказаних суспільних відносин не є суспільно небезпечними діяннями (діями або бездіяльністю).
Слід відзначити, що кожен з законів про відповідальність осіб (кримінальну, цивільну, господарську, трудову, дисциплінарну та іншу) має свої строки притягнення до відповідальності, тобто строки давності.
Так, діючим Кримінальним кодексом України передбачено порядок звільнення від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Враховуючи приписи Кримінального кодексу України, а саме статтю 80, відповідно до якої, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано протягом двох років у разі засудження злочинця до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
З вказаної норми закону про кримінальну відповідальність вбачається, що особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано протягом двох років, у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Але, Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність лише за правопорушення, які не досягли та не мали на меті досягти статусу кримінального правопорушення, поняття якого визначено у ст. 11 КК України.
Тобто, ст. 80 Кримінального кодексу України визначає строки давності для притягнення злочинця покаранню, у тому числі, мінімальні - 2 роки.
На підставі вищевикладеного, враховуючи, що орган Національної поліції в силу об'єктивних причин (відсутність правопорушника за місцем проживання, відсутність інформації про його місце реєстрації та правових підстав для організації його розшуку) більше чотирьох років з дня набрання чинності постанови суду, якою накладено стягнення на ОСОБА_1 , не може виконати її, що суперечить принципу правової визначеності, суд вважає за можливе застосувати аналогію закону та звільнити ОСОБА_1 від відбування адміністративно стягнення у виді 10 (десяти) діб адміністративного арешту, через неможливість його виконання, у зв'язку із закінченням строків давності.
Таким чином, клопотання начальника ЧРУП ГУНП в Чернігівській області Калити Олега підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 300-304 КУпАП,
Клопотання начальника ЧРУП ГУНП в Чернігівській області Калити Олега про вирішення питання щодо виконання постанови про застосування адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді 10 (десяти) діб адміністративного арешту - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративного стягнення, накладеного постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 16.05.2017 (справа № 743/496/17), у виді 10 (десяти) діб адміністративного арешту, у зв'язку із закінченням строків давності виконання зазначеної постанови.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Ріпкинський районний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Павленко