Справа №751/9207/21
Провадження №1-кс/751/2729/21
09 грудня 2021 р. місто Чернігів
Слідчий суддя Новозаводського районного суду м. Чернігова ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новозаводського районного суду м. Чернігова клопотання слідчого СВ ГУНП в Чернігівській області майора поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12021270000000571 від 07.12.2021, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, відносно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Калинівка, Лугинського району, Житомирської області, громадянина України, без зареєстрованого місця проживання, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, що передбачене ч.3 ст.286 КК України
за участі сторін кримінального провадження:
слідчий - ОСОБА_3 ,
прокурор - ОСОБА_5 ,
підозрюваний - ОСОБА_4 ,
захисник - ОСОБА_6 ,
І. Суть клопотання
1. 09.12.2021 року слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 строком на шістдесят діб.
2. СУ ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове слідство в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №№ 12021270000000571 від 07.12.2021 року, стосовно причетності ОСОБА_4 до порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілих: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 .
3. Вказані обставини органом досудового слідства попередньо кваліфіковані за ч.3. ст.286 КК України.
4. 07.12.2021 року ОСОБА_4 був затриманий в порядку ч.3 ст.208 КПК України, а 08.12.2021 року останньому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченому ч.3 ст.286 КК України.
5. Посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявність ризиків передбачених п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, та неможливості запобігти зазначеним ризикам застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, слідчий просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят діб.
ІІ. Позиція сторін
6. В судовому засіданні слідчий та прокурор подане клопотання підтримали з наведених у ньому підстав, наполягали на його задоволенні.
7. Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні категорично заперечували щодо застосування запропонованого органом досудового слідства запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказуючи на можливість обрання більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Узагальнений зміст заперечення зводиться до необґрунтованості підозри та недоведеності існування заявлених ризиків.
ІІІ. Процедура
8. Порядок застосування запобіжних заходів визначений ст.194 КПК України. Клопотання та матеріали, якими обґрунтовується органом досудового слідства необхідність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, погоджене з прокурором та у відповідності до ч.2 ст.184 КПК України надані та надані підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику.
9. Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
10. Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
11. Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
12. Згідно ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.ч.5 та 6 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
IV. Оцінка слідчого судді
13. Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя відповідно до вимог ст.194 КПК України зобов'язаний з'ясувати наступні обставини:
13.1 Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення.
Національне законодавство не містить визначення поняття обґрунтованої підозри, однак відповідно до частини 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Європейської Конвенції про захист прав людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (рішення O'Hara v. United Kingdom, § 34).
Згідно повідомлення про підозру від 08.12.2021 року ОСОБА_4 підозрюється у порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілих: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України.
Розумна підозра не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування /див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45/.
Більше того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання" /див. п.48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13.11.07 р./.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що сукупність наданих слідчим та прокурором доказів, зокрема: протоколи допиту свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 можливо скоїв злочин, передбачений ч.3 ст.286 КК України, та на даному етапі досудового слідства є достатніми для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, оскільки це є завданням наступних етапів кримінального процесу, досудового розслідування та розгляду кримінальної справи судом.
13.2 Наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
В поданому клопотанні слідчий вказав на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме - ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
В контексті практики Європейського суду з прав людини переховування не може бути встановлений лише на основі суворості можливого покарання. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (п.102,107 рішення ЄСПЛ у справі «Panchenko v.Russia» від 8 лютого 2005 (заява № 45100/98).
Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (п.58 рішення ЄСПЛ у справі «Becciev v.Moldova» від 04 жовтня 2005 (заява № 9190/03).
Слідчий суддя приймає до уваги те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України. Максимальна санкція відповідної частини статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років. Окрім того, в судовому засіданні встановлено, що підозрюваний раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, наявність відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності, не має зареєстрованого місця проживання, офіційно працевлаштованого, має міцні соціальні зв'язки.
Разом з тим, враховуючи суспільний резонанс даного злочину, в результаті якого загинуло тринадцять людей, суд вважає, що вказана обставина є вагомим психологічним фактором, яка може спонукати підозрюваного на вчинення дій, спрямованих на переховування від слідства або суду, невиконання процесуальних обов'язків.
Аргументи слідчого та прокурора про наявність ризику впливу на потерпілих, свідків з метою схилити їх до надання неправдивих свідчень, а також експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, які будуть проводити огляди транспортних засобів та схиляти їх до винесення завідомо незаконного висновку є також переконливими та заслуговують на увагу.
При встановленні наявності наведеного ризику впливу на вище вказаних осіб, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками та потерпілими у кримінальному провадженні.
Відповідно до приписів ч.4 ст.95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Ризик, передбачений п 4 ч.1 ст.177 КПК України - іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, може бути виражений у створенні підозрюваним ОСОБА_4 штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій.
Суд констатує, що в конкретній ситуації існування ризиків, передбачених п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, з урахуванням тяжкості покарання в співставленні з характеризуючими даними та початковою стадією досудового розслідування, є достатньо високими.
13.3 Можливість застосування альтернативних запобіжних заходів
Враховуючи доведеність існування ризиків, передбачених п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, відомості про особу підозрюваного, який раніше не судимий, наявність соціальних зв'язків, відсутність зареєстрованого місця проживання, суть та характер вчиненого кримінального правопорушення, складність провадження та початкову стадію досудового слідства, вагомість доказів, слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування доведено недостатність застосування до підозрюваного на початковому етапі інших більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вище вказаних ризиків.
Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не позбавляє права підозрюваного або ж його захисника порушувати питання про зміну обраного йому запобіжного заходу за умови надання відповідних аргументів чи доказів, які не були враховані судом при прийнятті рішення.
Посилання сторони захисту на наявність в підозрюваного родини не може слугувати виключною підставою для застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовують доведених стороною обвинувачення на даному етапі ризиків.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Згідно п.1 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, внаслідок якого загинули люди.
Враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні злочину, внаслідок якого було спричинено загибель людей, суд приходить до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
V. Межі строку дії запобіжного заходу
14. Враховуючи те, що досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, яким в даному випадку є 08.02.2022 року (п.4 ч.3 ст.219 КПК України), слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 08.02.2022 року.
Керуючись ст.ст.131,176-179,193,194,309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Чернігівській області майора поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12021270000000571 від 07.12.2021 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, до підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 шістдесят днів, тобто до 08.02.2022 року.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, слідчому та прокурору - для виконання.
Органу досудового розслідування про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою повідомити рідних підозрюваного ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1