Справа № 740/6578/21
Провадження № 3/740/2351/21
07 грудня 2021 року м. Ніжин
Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Шевченко І. М., розглянувши матеріали, які надійшли з Ніжинського РВП ГУ НП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ФОП, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 44-3 (далі - КУпАП),
установив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 13.11.2021 ВАБ № 776690, 13.11.2021 року о 08-50 год. у м. Ніжині в магазині «Скарлет» по вул. Московській, 5 Б/21, у м. Ніжині, у ОСОБА_1 був відсутній документ, що підтверджує проходження вакцинації або чинної довідки про одужання від хвороби, чим він порушив вимоги пп. 4 п. 3-5 постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236 та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП .
У судовому засіданні ОСОБА_1 не погодився з обставинами, викладеними у протоколі, вину не визнав, зазначив, що до нього прийшли працівники поліції з'ясовувати наявність довідки про вакцинацію, однак вони не показали посвідчення та не мали права складати протокол, адже є в нього сертифікат чи ні - це його особиста справа. Зауважив, що жодних вимог чинного законодавства він не порушив.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За правилами ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
За змістом рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядаються, має ознаки, притаманні кримінальному обвинуваченню у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Частиною 1 статті 44-3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Вказана норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов'язковими для виконання.
Так, відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами, відповідальність за які передбачена ст. 44-3 КУпАП.
Однак указана в протоколі про адміністративне правопорушення суть правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 , не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 44-3 КУпАП , а саме: в протоколі не вказано, яке саме порушення він вчинив: порушення правил щодо карантину людей, порушення санітарно-гігієнічних чи санітарно-протиепідемічних правил і норм.
Так, у протоколі зазначено, що ОСОБА_1 порушив вимоги пп. 4 п. 3 - 5 постанови КМУ № 1236 від 09 грудня 2020 року, оскільки був відсутній документ, що підтверджує проходження вакцинації або чинної довідки про одужання особи від хвороби.
Згідно з пп. 4 п. 3-5 постанови КМУ № 1236 від 09 грудня 2020 року на території регіонів, на яких установлений «червоний» рівень епідемічної небезпеки, додатково до обмежувальних протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, забороняється, зокрема, приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення.
Указаний пункт не містить жодних відомостей щодо необхідності мати в наявності документ, що підтверджує проходження вакцинації або чинної довідки про одужання особи від хвороби.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, суддя дійшов висновку, що обставини зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 7, 9, ч. 1 ст. 44-3, 45, 51, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її прийняття.
Суддя І. М. Шевченко