Справа № 578/1289/21
провадження № 3/578/695/21
Постанова
Іменем України
09 грудня 2021 року смт.Краснопілля
Суддя Краснопільського районного суду Сумської області Зеря Ю.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої на посаді головного бухгалтера ТОВ «Краснопільський ММК», РНОКПП НОМЕР_1 за ч. 1 ст. 1631 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
установила:
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 19.11.2021 № 2958/12/18-28-070211, складеного головним державним інспектором відділу перевірок у сфері торгівлі та послуг управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Сумській області Хачко Світланою Михайлівною, 27.09.2021 о 10:00 год. під час проведення перевірки ТОВ «Краснопільський ММК» за адресою: вул. Перемоги, буд. 3 с. Рясне Сумської області був виявлений факт порушення гр. ОСОБА_1 встановленого законом порядку ведення податкового та бухгалтерського обліку, а саме: занижено податок на додану вартість 648544 грн, у т.ч. червень 2020 року в сумі 87187 грн (декларація №9171456349 від 20.07.2020); липень 2020 року в сумі 87707 грн (декларація №9203186673 від 17.08.2020); вересень 2020 року в сумі 127625 грн (декларація №9271115932 від 20.10.2021); листопад 2020 року в сумі 107464 грн (декларація №9339486647 від 21.12.2020); грудень 2020 року в сумі 42112 грн (декларація №9369858143 від 20.01.2021); січень 2021 року в сумі 119721 грн (декларація №9027371493 від 16.02.2021); лютий 2021 року в сумі 76728 грн (декларація №9054898807 від 17.03.2021) занижено екологічний податок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах за ІІІ квартал 2019 року на суму 1346441,34 грн (декларація №9264654131 від 11.11.2019) в результаті чого до бюджету не надійшли кошти, чим порушено пп. «а» п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198; п. 201.1 ст. 201; пп.240.1.3 п. 240.1, п. 240 ст. 240; пп 242.1.3, п.242.1 ст. 242; п. 246.2, п. 246.5 ст. 246 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 - VI зі змінами та доповненнями, тобто гр. ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1631 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Гр. ОСОБА_1 у судове засідання 09.12.2021 не прибула, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи не подавала.
У статті 129 Конституції України закріплено конституційний припис, згідно якого розгляд справ в судах відбувається відкрито, що, в свою чергу, гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, своєчасно дізнатись як про результати судового розгляду, так і отримати копію судового рішення з метою оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Відповідно до принципу диспозитивності, на якій неодноразово наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, особи, які беруть участь у справі, мають можливість вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд, у тому числі і правом брати участь в судових засіданнях.
Тому з огляду на приписи статті 268 КУпАП, якою не передбачена обов'язкова присутність у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1631 КУпАП, суддя вважає за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши всі наявні докази в їх сукупності, суддя дійшла наступних висновків.
За змістом частини 1 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За змістом статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, громадянка ОСОБА_1 притягається до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1631 КУпАП.
Частина 1 ст. 163-1 КУпАП передбачає відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, у вигляді накладення штрафу у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно пп. «а» п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, вказується, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Крім того п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пункт 198.6 ст. 198 ПК України вказує, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Пункт 201.1 ст. 201 ПК України визначає, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата складання податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;
й) індивідуальний податковий номер.
Згідно пп.240.1.3 п. 240.1 ст. 240 ПК України, платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються: розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання).
Згідно пп 242.1.3, п.242.1 ст. 242 ПК України об'єктом та базою оподаткування є: обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання.
Пункт 246.2 ст. 246 ПК України вказує, що ставки податку за розміщення відходів, встановлюються залежно від класу небезпеки та рівня небезпечності відходів. Згідно даної статті є 4 класи небезпеки відходів: І клас це надзвичайно небезпечні (ставка податку, гривень за 1 тонну - 1405,65); ІІ клас це високонебезпечні (ставка податку, гривень за 1 тонну - 51,2); ІІІ клас це помірно небезпечні (ставка податку, гривень за 1 тонну - 12,84); ІV клас це малонебезпечні (ставка податку, гривень за 1 тонну - 5) та малонебезпечні нетоксичні відходи гірничої промисловості (ставка податку, гривень за 1 тонну - 0,49).
На підтвердження вчинення гр. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1631 КУпАП, до суду подані: протокол про адміністративне правопорушення № 2958/12/18-28-070211 від 19.11.2021; наказ (розпорядження) ТОВ «Краснопільського ММК» №24-К від 28.04.2016 про прийняття на роботу ОСОБА_1 на посаду головного бухгалтера відділу обліку та звітності; витяг з акту від 27.09.2021 №4817/18-28-07-02/40122833/84 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Краснопільський ММК»», код ЄРДПОУ 40122833; акт №37 від 19.11.2021 про неявку посадових осіб ТОВ «Краснопільський ММК»», код ЄРДПОУ 40122833 для складання та підписання протоколу про адміністративне правопорушення від 19.11.2021.
Водночас суддя вважає за необхідне наголосити, що в силу положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З матеріалів справи видно, що у порушення вищезазначених вимог КУпАП, посадовою особою Головного управління ДПС у Сумській області протокол про адміністративне правопорушення складено 19.11.2021, посадову особу ТОВ «Краснопільський ММК» ОСОБА_1 повідомлено про дату і місце складання протоколу листом від 05.11.2021, у той час, як подія, яка стала підставою для складання цього протоколу (виявлення правопорушення) відбувалася 27.09.2021.
При цьому наявні у справі докази не містять підтвердження того, що виявлення особи, винної, на думку уповноваженої особи, у вчиненні правопорушення, відбулось принаймні 04.11.2021.
Також матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що у посадової особи Головного управління ДПС у Сумській області були складнощі з виявленням особи, яка вчинила правопорушення, а так само, не зазначена інша причина вказаної різниці в часі між часом виявлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення і часом складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Оскільки, вказаний протокол, який в силу вимог ст. 251 КУпАП є одним із джерел доказів, складений у порушення вимог ст. 254 КУпАП, суддя вважає цей протокол недопустимим доказом у справі.
Відтак за наданими документами неможливо встановити ані подію, ані склад адміністративного правопорушення, за вчинення якого ОСОБА_1 притягається до відповідальності.
При ухваленні судового рішення суд враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка згідно статті 17 Закону України «Про виконання та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року застосовується як джерело права.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
У справі «Карелін проти Росії»(«Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення частини першої статті 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Отже під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.10.2010 року № 23-рп/2010 зазначив (п. 4), що Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З урахуванням наведеного при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За загальним правилом склад адміністративного правопорушення - це сукупність установлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, наявність яких характеризує діяння як адміністративне правопорушення (проступок).
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази, вбачається, що у діях гр. ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 1631 КУпАП.
Стаття 247 КУпАП передбачає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (пункт 1 статті 247 Кодексу).
Відтак суддя доходить висновку на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням положень ст. 283 КУпАП у разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись статтями 245, 247, 251, 252, 268, 277, 280, 283-285, 287-291, 294 КУпАП, суддя
постановила:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої на посаді головного бухгалтера ТОВ «Краснопільський ММК», РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 1631 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Краснопільський районний суд Сумської області (стаття 294 КУпАП).
Суддя Ю.О. Зеря