Справа № 592/12502/21
Провадження № 1-в/592/518/21
10 грудня 2021 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми клопотання засудженого ОСОБА_4 про зарахування судом строку попереднього ув'язнення, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, -
04.10.2021 року засуджений ОСОБА_4 звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з клопотанням, в якому він просив застосувати до нього ч. 5 ст. 72 КК України. В його проханні просив не відмовляти. Судове засідання просив проводити за його особистою присутністю в залі судового засідання (вхідний № 36501/21 від 04.10.2021 року) (а. п. 2) .
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вважав за необхідне у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про зарахування судом строку попереднього ув'язнення, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.
Оголосивши клопотання засудженого ОСОБА_4 , вислухавши думку прокурора ОСОБА_3 , дослідивши документи та копії документів, які містяться в матеріалах провадження, враховуючи наявність судових рішень, які містяться з Єдиному державному реєстрі судових рішень в режимі повного доступу, суд дійшов наступного висновку.
Вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 01.09.2021 року у справі № 577/4145/21, провадження № 1-кп/577/424/21 було затверджено угоду про примирення, укладену 30.08.2021 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 . ОСОБА_4 було визнано винуватим у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та йому було призначено покарання у виді арешту на строк три місяці. Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу, але не більше ніж на 2 місяці, було ухвалено обрати у вигляді тримання під вартою, взявши під варту в залі суду, строк відбуття покарання було ухвалено обчислювати з 01.09.2021 року, за правилами, передбаченими ч. ч. 1, 5 ст. 72 КК України, зарахувавши в строк відбуття покарання час попереднього ув'язнення з 01.09.2021 року до вступу вироку в законну силу з розрахунку, що один такий день відповідає одному дню арешту. Було ухвалено стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи СЕ-№ 19/119-21/9685-ТВ від 25.08.2021 року в сумі 514,86 грн. . Речові докази, а саме: велосипед марки “Crossride Voltaire 26” , - залишити потерпілому. Було ухвалено скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 20.08.2021 року на велосипед марки “Crossride Voltaire 26” . Вирок набрав законної сили 01.10.2021 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/99332692) (а. п. 5-8) .
Згідно ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України “Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання” № 838-VIII від 26.11.2015 року зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Законом України “Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо правил складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення” № 2046-VIII від 18.05.2017 року, який набрав чинності 21.06.2017 року, редакція ч. 5 ст. 72 КК України була змінена в частині співвідношення попереднього ув'язнення та покарання у виді позбавлення волі у випадку зарахування попереднього ув'язнення до строку покарання, яке стало зараховуватись день за день.
Згідно ст. 1 Закону України “Про попереднє ув'язнення” попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Таким чином, оскільки вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 01.09.2021 року у справі № 577/4145/21, провадження № 1-кп/577/424/21 ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу, але не більше ніж на 2 місяці, було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду, а строк відбуття покарання було ухвалено обчислювати з 01.09.2021 року, за правилами, передбаченими ч. ч. 1, 5 ст. 72 КК України, зарахувавши в строк відбуття покарання час попереднього ув'язнення з 01.09.2021 року до вступу вироку в законну силу з розрахунку, що один такий день відповідає одному дню арешту, оскільки попереднє ув'язнення щодо ОСОБА_4 не застосовувалося, відтак суд дійшов висновку про те, що у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про зарахування судом строку попереднього ув'язнення, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, слід відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.
До того ж суд бере до уваги таке.
Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною законодавства України, не гарантує право на поновлення розгляду справи, в якій винесено остаточне рішення (рішення у справі “Кучеренко проти України” № 41974) . Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні (ст. 17 Закону України “Про виконання рішень за застосування практики Європейського Суду з прав людини” ) , у справах “Рябих проти Росії” та “Науменко проти України” зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантовано ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів. Правова певність передбачає дотримання принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип полягає у тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов'язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Повноваження судів вищої ланки переглядати рішення і повинні використовуватися для виправлення судових помилок, помилок у здійсненні правосуддя, а не зміни рішень.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що принцип остаточності судового рішення означає, що жодна сторона не має права ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише заради повторного судового розгляду та ухвалення нового рішення у справі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 72 КК України; ст. ст. 369-372, 375, 376, 537, 539 КПК України; ст. 1 Закону України “Про попереднє ув'язнення” , -
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про зарахування судом строку попереднього ув'язнення, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.
Ухвала суду щодо інших питань про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Сумського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Ковпаківський районний суд м. Суми, який ухвалив судове рішення (постановив ухвалу) .
Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Головуючий: ОСОБА_1