Справа № 607/21277/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/469/21 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - в порядку КПК України
10 грудня 2021 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5
за участю:
прокурора - ОСОБА_6
підозрюваного - ОСОБА_7
захисника - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі матеріали кримінального провадження №11-сс/817/469/21 за апеляційними скаргами підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 24 листопада 2021 року про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , підозрюваного за ч.2 ст. 189 КК України,- ВСТАНОВИЛА:
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого, погоджене прокурором , в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12021210000000236 від 09.09.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, щодо підозрюваного ОСОБА_7 , продовжено йому строк тримання під вартою на 60 днів.
Встановлено строк дії ухвали до 23 год. 59 хв. 22.01.2022 року.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого.
Апеляційну скаргу мотивує відсутністю ризиків впливу підозрюваним на потерпілих та свідків, можливості вчинення ним нових кримінальних правопорушень та переховування від органів досудового слідства та суду, які не підтверджується жодними доказами.
Вважає, що у період перебування під вартою ОСОБА_7 на підставі ухвали слідчого судді, до внесення застави, яка була скасована Тернопільським апеляційним судом, підозрюваний перебував під вартою без судового рішення.
Робить висновок про те, що стосовно його підзахисного існує два запобіжних заходи у зв”язку з тим, що жодного рішення про повернення застави за вказаною вище ухвалою слідчого судді немає.
Крім того, зазначає що слідчий суддя не розглянув можливості застосування до його підзахисного застави чи іншого запобіжного заходу.
Посилаючись на практику ЄСПЛ, зокрема, рішення у справі “Грабчук проти України”, ”Хужин та ін. Проти Росії”, ”Шагін проти України” вбачає порушення вимог п.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у тому що слідчий використав у клопотанні про продовження запобіжного заходу мотиви що стосуються вини особи до встановлення цього факту відповідно до закону.
Підозрюваний ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, у якій зазанчає що не погоджується з ухвалою слідчого судді.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційні скарги з викладених у них мотивів, прокурора, який заперечив проти їх задоволення, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як слідує з матеріалів провадження, ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021210000000236 від 09.09.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України за фактом вимаганння ОСОБА_7 за попередньою змовою групою осіб протягом серпня - вересня 2021 року коштів у сумі 60000 грн. у потерпілого ОСОБА_9 за неіснуючі зобов”язання з погрозою застосування тяжких тілесних тілесних до потерпілого.
25 вересня 2021 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
13.10.2021 року Тернопільським апеляційним судом застосовано щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Задовольняючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою підозрюваного слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що існує обгрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому правопорушення та ризики, які стали підставою для застосування вказаного запобіжного заходу, передбачені п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшились і продовжують існувати, його застосування відповідає особі підрозрюваного, характеру, тяжкості та обставинам кримінальних правопорушень, що йому інкримінуються та покаранню, що може бути призначене, в разі визнання його винуватим, є співмірним задля запобігання настанню ризиків та виправдовує тримання особи під вартою.
За наслідками перевірки рішення місцевого суду, колегія суддів погоджується, що обставини, які встановленні судом, дають достатні підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку підозрюваного та запобігти вищевикладеним ризикам, передбачених ч.1 ст.177 КПК України,
Як зазначено у п.58 рішення ЄСПЛ у справі «Бекчієв проти Молдови”, ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Окрім цього, слідчий суддя вірно врахував враховує практику ЄСПЛ відповідно до якої: тяжкість деяких злочинів, яка викликає негативну реакцію суспільства і соціальні наслідки, виправдовує попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу (рішення у справі Летельє проти Франції); розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно, вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).
Так, під час судового розгляду клопотання слідчий суддя з”ясував, що наявність обгрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 189 КК України підтверджується на даному етапі досудового розслідування достатньою сукупністю доказів, які досліджені у судовому засіданні та відображені в оскаржуваному рішенні, зокрема, ними є протоколи проведення негласних слідчих дій, допиту свідків та потерпілого, протокол впізнання потерпілим підозрюваного як особи, яка вимагала у нього кошти з погрозою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, інші докази.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри перебачає наявність доказів, які об”єктивно зв”язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути такими, щоб виправдати подальше досудове розслідування або висунення обвинувачення.
Слідчим суддею досліджено доводи клопотання щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про тримання під вартою ОСОБА_7 та встановлено, що необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, без яких закінчення досудового розслідування є неможливим.
Перевіряючи рішення слідчого судді на предмет наявності ризиків, передбачених п.п.1,2,3,5 ст.177 КПК України, колегія суддів вважає що суд прийшов до правильного висновку про те, що вони продовжують існувати з огляду на тяжкість злочину та покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винним, конкретні обставини кримінального правопорушення, його характер, тривалість та суспільну небезпечність, відсутності у підозрюваного джерела доходу, його попередньою злочинною діяльністю, обізнаністю з місцем проживання потерпілого та анкетними даними свідків, які можуть змінити свої показання у зв”язку з необхідністю дотримання вимог ст.23 КПК України.
Зокрема, наявні в матеріалах провадження докази і обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудовго розслідування та суду, знищити, спотворити та сховати будь яку з речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, потерпілого, у цьому кримінальному провадженні, продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, в сукупності із вищезазначеними обставинами, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, стан його здоров”я, наявність соціальних зв”язків, та дійшов до обгрунтованого висновку про те, що більш м”які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні слідчого.
З урахуванням вказаного, доводи апелянтів не знайшли свого підтврдження під час перегляду рішення слідчого судді у апеляційному порядку, а тому апеляційні скарги підозрюваного та його захисника слід відхилити, а ухвалу слідчого судді про продовження строку запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 177, 183,191,419,422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги підозрюваного та його захисника залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 24 листопада 2021 року про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді