Справа №681/1365/20
13.12.2021 року м.Полонне
Полонський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 , її представника - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 , його представника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Полонному кримінальне провадження №1202024500000050 про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, пенсіонера, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимого;
за ст. 125 ч. 1 КК України,
2 жовтня 2020 року близько 17 години 30 хвилин, в с.Коханівка Полонського району на межі домогосподарства АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , які розмежовані парканом із сітки "Рябиці" між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 виникла суперечка з приводу межі земельної ділянки, яка переросла у бійку. У цей же час ОСОБА_6 , будучи обуреним образливими висловлюваннями в його адресу з боку ОСОБА_4 , лівою рукою, нагнувши сітку, із прикладанням фізичної сили, кулаком правої руки, наніс один удар в область лівої частини обличчя останньої, спричинивши їй тілесні ушкодження у вигляді синця на спинці носа з переходом під ліве око, на шкіру лівої щоки та частково під праве око, які за своїм характером відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.
Такими діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене, ч.1 ст.125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вини у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав. По суті провадження пояснив, що 02.10.2020 р. біля 5 години дня він вийшов у садок. Там була староста та ОСОБА_4 в якої в руках була цеглина. ОСОБА_4 кинула в нього цеглину, він її відбив і кусок цеглини попав їй в лице. Вона знову взяла цеглину і попала нею в його дружину. Потім схопила палицю і почала нею бити по сітці, по шиферу. Староста відтягнула її на подвір'я.
Однак, не дивлячись на невизнання своєї вини, вина ОСОБА_6 підтверджується наступними доказами у справі, дослідженими судом у судовому засіданні.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 суду повідомила, що вона постійно закладала діру в сітці щоб через неї не лазили курчата, однак ОСОБА_6 цю цеглу постійно скидав. Тому вона звернулася до старости. Вони разом із старостою пішли на межу до паркану, староста позвала ОСОБА_6 , який одразу коли підійшов до паркану, кулаком правої руки наніс удар їй у ліве око. За ОСОБА_6 одразу йшла його дружина. В цей час поруч була староста, яка все бачила. Син ОСОБА_4 стояв позаду неї та також усе бачив. Після того вона пішла спочатку додому, а потім до дочки.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що є старостою села. В перших числах жовтня 2020 р. до неї зателефонувала ОСОБА_9 (дочка потерпілої) та просила прийти до її матері, яка уже декілька років має спір за межу із сусідом. Після 16 години вона прийшла зі сторони ОСОБА_4 , покликала ОСОБА_6 . Він прийшов з дружиною та почав обзивати ОСОБА_4 . В цей час ОСОБА_4 схопилась за носа та ойкнула. Можливо щось впало їй в обличчя, але вона не побачила. В цей час вона стояла обличчям до ОСОБА_4 , яка від неї знаходилась на відстані 2-3 метри, а спиною до ОСОБА_6 , який стояв за сіткою. ОСОБА_4 трималася за ліве око. Після того ОСОБА_4 підійшла ближче до сітки, почала складати цеглу, а ОСОБА_6 скидав її. Вона взяла ОСОБА_4 під руку, повела на подвір'я і завела до хати, де знаходився її син. Коли і як ОСОБА_6 наносив для ОСОБА_4 удар кулаком вона не бачила.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що є сином ОСОБА_4 та знаходиться в неприязних відносинах з ОСОБА_6 . Сітка - це їх з ОСОБА_6 межа. Під сітку пролазять курчата. ОСОБА_4 позакладала цеглою діри, щоб курчата не пролазили, але ОСОБА_6 їх поскидав. Коли прийшла староста, ОСОБА_6 прийшов і одразу через сітку кулаком вдарив ОСОБА_4 під ліве око. У неї одразу з'явилися синці під обома очима. Коли прийшла ОСОБА_11 він підійшов в садок, ОСОБА_4 стояла за 90 см до сітки, він позаду матері за метри три, а ОСОБА_6 біля самої сітки, аж перегнувся через неї. Староста стояла від матері праворуч приблизно 3 метри від неї. ОСОБА_11 і ОСОБА_4 стояли обличчям до ОСОБА_6 . ОСОБА_4 поточилась на нього задки, він притримав і ОСОБА_11 сказала щоб він ішов звідти і він пішов та був у дворі. Вважає, що ОСОБА_11 удар бачила, бо була повернута обличчям до ОСОБА_6 .
В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , яка є дочкою потерпілої, показала, що з ОСОБА_6 перебуває у неприязних відносинах. Того дня до неї прийшла ОСОБА_4 і сказала, що її побив ОСОБА_6 , розповіла, що лівою рукою ОСОБА_6 її чимось вдарив в праву сторону обличчя.
Свідок ОСОБА_12 , дружина ОСОБА_6 , яка була допитана в судовому засіданні показала, що знаходиться в неприязних відносинах з ОСОБА_4 . Того дня вона почула в садку галас і побачила, що по одну сторону сітки стояв її чоловік, а по іншу сторону сітки - ОСОБА_11 та ОСОБА_4 . ОСОБА_4 взяла в руку цеглину і кинула на ОСОБА_6 , який цю цеглину відбив рукою. В цей час ОСОБА_4 взяла другу цеглину і попала нею їй в ногу. ОСОБА_11 почала її відтягувати, ОСОБА_4 почала відтягувати сітку, бити шифер. І ОСОБА_4 і ОСОБА_11 були від сітки на відстані приблизно 3 метри. Сина ОСОБА_4 там не було.
Згідно з даними рапорту ст.інспектора - чергового ОСОБА_13 05.10.2020 р. о 09:50 у ОСОБА_4 було відібрано заяву про отримання нею тілесних ушкоджень 02.10.2020 р. спричинених ОСОБА_6 .
Як вбачається з витягу, з ЄРДР у кримінальному провадженні №1202024500000050 від 05 жовтня 2020 року, за ч.1 ст.125 КК України, 2 жовтня 2020 року близько 17.30 год. в АДРЕСА_1 на межі земельних ділянок, ОСОБА_6 , під час сварки, яка виникла на грунті неприязних відносин, наніс один удар кулаком в область лівого ока ОСОБА_4 спричинивши тілесне ушкодження.
Згідно даних висновку експерта №496 від 13.10.2020 року у громадянки ОСОБА_4 виявлено таке тілесне ушкодження: синець на спинці носа з переходом під ліве око, на шкіру лівої щоки та частково під праве око. Дане тілесне ушкодження виникло від ударної травмуючої дії тупого твердого предмета, могло виникнути в строк та при обставинах, вказаних у постанові та обстежуваною і відноситься до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.
Як вбачається з даних висновку експерта №505 від 16.10.2020 р. тілесне ушкодження у вигляді синця на спинці носа з переходом під ліве око, на шкіру лівої щоки та частково під праве око могло виникнути внаслідок удару кулаком руки. Виникнення даного тілесного ушкодження внаслідок удару напівцеглиною, яка відбита іншою рукою є малоймовірним, так як цеглина має ребристу поверхню і характеристики її повинні були б відобразитись на шкірі обстежуваної у вигляді отриманого нею синця (ребриста поверхня дає смуги просвітлення).
Крім того, за клопотанням прокурора судом було призначено комісійну судово-медичну експертизу, відповідно до висновку якої за №34 від 29.11.2021 р., синець на спинці носа з переходом під ліве око, на шкіру лівої щоки та частково під праве око міг утворитись і від удару кулаком сторонньої особи. Утворення синця на спинці носа з переходом під ліве око, на шкіру лівої щоки та частково під праве око внаслідок попадання шматка цеглини в обличчя виключається, оскільки при попаданні шматка цеглини в обличчя мало б утворитись садно або рана в місці контакту з обличчям. Оскільки в синці на спинці носа з переходом під ліве око, на шкіру лівої щоки та частково під праве око не відобразилось індивідуальних особливостей травмуючого предмету, вказати, який саме предмет діяв не можливо.
Слідчі експерименти, проведені 08.10.2020 року з ОСОБА_4 та з ОСОБА_8 , кожної з них окремо, а також від 15.10.2020 р. з ОСОБА_10 не можуть братися судом до уваги, оскільки суд вважає, що вони полягають лише у повідомленні учасниками відомостей про факти, які мають значення для кримінального провадження, і не містять відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення необхідних дослідів чи випробувань, а тому мають розцінюватися як потворний допит і не можуть мати в суді доказового значення з огляду на частину 4 статті 95 КПК.
Також суд критично сприймає показання ОСОБА_8 щодо того, що вона не бачила як наносив ОСОБА_6 удар для ОСОБА_4 . Оскільки, як пояснила сама свідок, вона стояла обличчям до ОСОБА_4 і бачила як та схопилася за ліве око та ойкнула. Такі дії старости села суд сприймає як намагання уникнути непорозумінь із учасниками конфлікту як жителями села в майбутньому.
Також суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_12 , дружини ОСОБА_6 , щодо кидання цегли та можливого ушкодження ОСОБА_4 куском цеглини. Так як такі її показання не узгоджуються з показаннями жодного з учасників конфлікту та свідків, ніхто з них не вказував, що хтось у когось кидав цеглу. Крім того, показання свідка щодо можливого ушкодження ОСОБА_4 куском цеглини спростовуються висновком експерта №505 від 16.10.2020 р. в якому чітко зазначено: "Виникнення даного тілесного ушкодження внаслідок удару напівцеглиною, яка відбита іншою рукою є малоймовірним, так як цеглина має ребристу поверхню і характеристики її повинні були б відобразитись на шкірі обстежуваної у вигляді отриманого нею синця (ребриста поверхня дає смуги просвітлення)" та висновком комісійної судово-медичної експертизи №34 від 29.11.2021 р. з якого слідує: «синець на спинці носа з переходом під ліве око, на шкіру лівої щоки та частково під праве око міг утворитись і від удару кулаком сторонньої особи. Утворення синця на спинці носа з переходом під ліве око, на шкіру лівої щоки та частково під праве око внаслідок попадання шматка цеглини в обличчя виключається, оскільки при попаданні шматка цеглини в обличчя мало б утворитись садно або рана в місці контакту з обличчям.» Дані нею показання суд сприймає як намагання допомогти уникнути її чоловікові кримінальної відповідальності.
Показання ОСОБА_6 , що ОСОБА_4 йшовши в садок несла в руках цеглину не підтверджено жодними дослідженими в суді доказами.
Щодо твердження захисника обвинуваченого про те, що відповідно до постанов про призначення експертизи жодного разу експерт, який проводив експертизи ні слідчим ні прокурором не був попереджений про кримінальну відповідальність за ст.384, 385 КК України, то такі твердження спростовуються висновками експертизи №486 від 09.10.2020 р., №496 від 13.10.2020 р. та №505 від 16.10.2020 р. в яких чітко експерт зазначає, що: «з правами та обов'язками експерта, що передбачені ст.69 КПК України ознайомлений. Відповідно до ч.2 ст.102 та ст.70 КПК України попереджений за ст.ст.384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених обов'язків.» що в повній мірі відповідає вимогам ч.2 ст.102 КПК України.
Усі висновки експертиз №486 від 09.10.2020 р., №496 від 13.10.2020 р., №505 від 16.10.2020 р. та №34 від 29.11.2021 р. повністю узгоджуються між собою, доповнюють одна одну, а тому підстав для визнання їх недопустити доказами у суду немає.
Оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю та його дії необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому відсутні.
Оцінюючи наведені обставини, з урахуванням особи винного, його віку, враховуючи висновок органу пробації, позитивну характеристику, наявність неприязних відносин до конфлікту між учасниками інциденту, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_6 без ізоляції його від суспільства та йому слід призначити покарання у вигляді штрафу.
Крім того, потерпілою заявлено до суду цивільний позов про стягнення з ОСОБА_6 на її користь 2045 грн. матеріальних збитків, завданих внаслідок злочину та 10000 грн. моральної шкоди.
Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у звязку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Зі змісту ч.1 ст.1166 ЦК України слідує, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Вирішуючи цивільний позов ОСОБА_4 , суд виходить з наступного. Цивільним позивачем в підтвердження своїх позовних вимог подано квитанції від 23.10.2020 р. на суми: 2000 грн. (за лікування), 25 грн. (комісія з платника) та 20 грн. (комісія за обслуговування).
Суд не бере до уваги ці квитанції, оскільки такі витрати нічим не підтверджені, не містять даних про те, що такі витрати мають безпосередній зв'язок з інцидентом, та здійснені через певний період часу після нього, тому цивільний позов в частині матеріальних витрат на лікування задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Як встановлено судом, дії ОСОБА_6 є неправомірними, чим були порушені законні права та інтереси потерпілої, а тому вимоги потерпілої в цій частині є законними та обґрунтованими.
Розмір такої шкоди, з врахуванням ступеня моральних страждань, порушення нормального способу життя потерпілої, ступеня і характеру тілесних ушкоджень, суд визначає в розмірі 5000 грн.
Керуючись ст.ст. 100, 314, 368, 370, 374-376 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винним за ст.125 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 до ОСОБА_6 задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 5000 (п'ять тисяч) грн. моральної шкоди.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляція протягом тридцяти діб до Хмельницького апеляційного суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуюча: ОСОБА_1