Справа № 522/16022/19
Провадження № 1-кп/522/394/21
08 грудня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №120191161500001535 від 29.06.2019 року відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шахрісабз Комсомолабадського району Республіки Таджикистан, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться кримінальне провадження №120191161500001535 від 29.06.2019 року відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Міра запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 обрана у вигляді тримання під вартою. Розмір застави не визначався.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20 січня 2020 року кримінальне провадження призначене до судового розгляду.
Захисник подав до суду клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 , посилаючись на те, що ризики, зазначені прокурором, під час продовження строку дії запобіжного заходу станом на теперішній час ще більше зменшились, оскільки обвинувачений одружився, тобто станом на теперішній час має міцні соціальні зв'язки. Крім того, захисник зазначив, що тривале тримання під вартою є порушенням прав обвинуваченого.
Судом встановлено, що станом на теперішній час термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 спливає.
У відповідності до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного і виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не буде завершене до його спливу.
У судовому засіданні при розгляді питання доцільності продовження міри запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою прокурор, що підтримував обвинувачення по даному провадженню, надав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 термін тримання під вартою, мотивуючи тим, що продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились.
Захисник та його підзахисний ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечували проти продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, захисник обвинуваченого зазначив, що прокурором не доведено наявність жодного з ризиків передбаченого ст. 177 КПК України, наполягав на зміні запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 на домашній арешт, посилаючись на те, що обвинувачений нещодавно одружився та йому необхідно матеріально забезпечувати сім'ю, для чого потрібно працевлаштуватись.
Заслухавши сторони, колегія суддів з урахування вищенаведеного, а також тієї обставини, що термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого спливає, наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявних ризиків, вважає доцільним відмовити у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу та продовжити термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_7 під вартою до двох місяців.
Суд приймає до уваги положення ст. 29 Конституції України, згідно з якими ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за мотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з ст. 199 КПК України, суд зобов'язаний з'ясувати обставини, які свідчать про те, що: заявлений ризик не зменшився або з явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою: наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
За змістом ст.ст. 176-178 КПК України, запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігання забезпечення виконання цією особою покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню ризиків, передбачених цими нормами.
Вирішуючи питання доцільності продовження строку дії обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 є те, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, стан його здоров'я не перешкоджає його перебуванню у місці попереднього ув'язнення, застосований запобіжний захід не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинуваченого від суду.
Крім того, ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, є реальними, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який, а альтернативні запобіжні заходи не забезпечать достатній рівень гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що не відпав і не зменшився ризик переховування обвинуваченого від суду, зважаючи на покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення зумовлений наявністю попереднього ризику та може мати місце у разі зміни запобіжного заходу на більш м'який, оскільки обвинувачений ніде не працевлаштований, тобто не має постійного джерела доходу, та на переконання суду останній може вдатися до спроб вчинення інших злочинів, в тому числі у зв'язку з відсутністю засобів для існування.
Продовжує також існувати, хоч і мінімальний, ризик впливу на свідків, оскільки не всі свідки вже допитані судом.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним продовжити строк тримання під вартою, оскільки застосування менш суворих запобіжних заходів може виявитися недостатнім для запобігання існуючим ризикам, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.
Разом з тим, на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не вбачає можливості застосування застави відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , оскільки злочин, у вчиненні якого він обвинувачується спричинив загибель людини.
Матеріали справи не містять відомостей або обставин, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 12, 176-178, 181, 183, 199, 201, 331, 395 КПК України,
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу, відмовити.
Задовольнити клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_5 та продовжити строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 05.02.2022 року включно, без визначення розміру застави.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3