Справа №430/2538/21
Провадження №3/430/893/21
30 листопада 2021 року смт. Станиця Луганська
Суддя Станично-Луганського районного суду Луганської області Попова О.М., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Щастинського РВП ГУНП в Луганській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Велика Чернігівка Станично-Луганського району Луганської області, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 185 КУпАП,-
До суду надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , згідно з яким він 29.11.2021 року о 18 год. 10 хв. в АДРЕСА_2 , громадянин ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського, а саме не припиняв висловлюватись нецензурною лайкою, хватав співробітника поліції за формений одяг, штовхав .
ОСОБА_1 провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого, ст. 185 КУАП визнав, просив суд строго не наказувати. Додав, що подібного більше не повториться.
Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:
Статтею 7 КУАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частина 2 ст. 251 КУпАП наголошує, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 185 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Так, злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Слово "непокора", як зазначає законодавець, означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги чи розпорядження. Непокора - це відмова від виконання законних вимог згаданих осіб.
Об'єктом цього правопорушення виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції (або члена громадського формування з охорони громадського порядку чи державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку) при виконанні ним службових обов'язків.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Суб'єкт вказаного правопорушення загальний, тобто фізична осудна особа, яка досягла 16-ти річного віку.
Варто нагадати, що відповідно до ст. 185 КУпАП (злісна непокора), таке правопорушення повинно проявлятись у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівників поліції при виконанні ними службових обов'язків, або у відмові, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Саме це тлумачення є визнаним і сьогодні. Так, на нього посилається Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11.10.2011 за №10-рп/2011.
У протоколі про адміністративне правопорушення передбачене ст. 185 КупАП, крім іншого, обов'язково зазначаються:
?дата і місце його складення,
?посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол;
?відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення);
?місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення;
?нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;
?прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є;
?пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;
?інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. Отже, якщо особа вважає себе не винною, обов'язково повинна написати в протоколі, що вину свою не визнає, зазначити свідків, що можуть підтвердити відсутність правопорушення (можливо, найголовніше в таких справах), вказати, що потребує допомоги адвоката при розгляді справи в суді.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.
Так, дане правопорушення обов'язково передбачає наявність законної вимоги поліцейського. Вимоги поліцейського мають бути законодавчо обґрунтовані. В протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути відображені які саме законні вимоги були висунуті працівниками поліції.
На думку суду зазначені вище вимоги, особою, що склала протокол відносно ОСОБА_1 виконані в повному обсязі.
Так, відповідно до ЗУ «Про Національну поліцію» ст. 32 п. 3 - поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, в тому числі, якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не заперечував щодо визнання ним правопорушення за ст. 185.
Перевіривши матеріали справи, судом встановлено, що факт допущеного ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №174819 від 29.11.2021 року;
- відеозаписом до вказаного вище протоколу;
- рапортом поліцейського ДОПСД №1 ВП №1 Щастинського РВП капітана поліції Є.Сергієнко від 29.11.2021 року.
- рапортом поліцейського з РПП СПД № 1ВП №1 Щастинського РВП рядового поліції Паніна Д.Г.
- поясненнями самої особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Отже, на переконання суду, наведені обставини свідчать про відсутність у ОСОБА_1 мети виконати вимогу поліцейського.
Досліджені під час судового розгляду справи та перевірені вищенаведені письмові докази є належними та допустимими у розумінні ст. 251 КУпАП і свідчать про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року ЄСПЛ звертає увагу, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Таким чином, дотримуючись принципу неупередженості та об'єктивності, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд, давши належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності, дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
При вирішенні питання про накладення стягнення за допущене адміністративне правопорушення, враховуючи дані про особу ОСОБА_1 , вважаю за необхідне накласти адміністративне стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією ст. 185 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 40-1, 204-3 ч. 1, 268, 279, 280, 283, 284, 287 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, і накласти адміністративне стягнення в межах санкції цієї статті у виді штрафу у розмірі восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 136 гривень, який необхідно сплатити на рахунок UA198999980313090106000012477, отримувач - ГУК у Луг.обл./СТГ с. Ст.-Луг./21081100, код отримувача (за ЕДРПОУ) - 37991110, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081100, найменування коду класифікації доходів бюджету - Адміністративні штрафи та інші санкції, наявність відомчої ознаки - «00» Без деталізації за відомчою ознакою.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп, який необхідно сплати на рахунок UA308999980313181206000012477, населений пункт /територіальна громада/ Станично-Луганська сільська ТГ, отримувач - ГУК у Луг.обл./СТГ с. Ст.-Луг./22030101, код отримувача (за ЕДРПОУ) - 37991110, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - судовий збір (Державна судова влада)
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Суддя О.М. Попова