Справа № 175/3563/21
Провадження № 3/175/1564/21
01 жовтня 2021 рокусмт. Слобожанське
Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М., розглянувши матеріали, що надійшли з відділення поліції №8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно до протоколу серії ВАБ №716536 ОСОБА_1 , 03.09.2021 року близько 09 год.00 хв. перебувала з ознаками алкогольного сп'яніння у приміщенні Обухівської селищної ради разом зі своїм неповнолітнім сином ОСОБА_2 2015 року народження, чим вчинила правопорушення, дії якої кваліфіковані за ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Статтею 280 КУпАП України передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За ст. 9 КУпАП, що регламентує поняття адміністративного правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності до ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Згідно ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Оскільки, судом встановлено, що до протоколу про адміністративне правопорушення не надано жодних доказів, які б свідчили про вину правопорушника, за положеннями ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, всі сумніви у невинуватості особи, що притягається до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Аузаг v. Тигкеу), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Крім того, частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Тому справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1ст. 184 КУпАП підлягає закриттю.
Приписи статті 247 КУпАП є імперативними і чітко вказують, що суд повинен лише закрити провадження і не вирішувати при цьому жодних інших питань.
Керуючись ст.ст. 184,247,283-284 КУпАП, ,-
Провадження по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч.1 ст. 184 КУпАП закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області.
Постанова набрала законної сили ___ ____________ 202__ року.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Суддя Л.М. Новік