Справа № 210/6729/21
Провадження № 2/210/2128/21
іменем України
"10" грудня 2021 р. м. Кривий Ріг
Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Вікторович Н.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодження здоров'я на виробництві, -
Адвокат Родрігес Н.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодження здоров'я на виробництві.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 зазначила, що ОСОБА_1 перебуваючи в трудових відносинах з Публічним акціонерним товариством «АрселорМіттал Кривий Ріг», знаходячись на робочому місці, отримала ушкодження здоров'я. Нещасний випадок стався за наступних обставин: 02 січня 2018 року о 19 годині ОСОБА_1 та її напарниця ОСОБА_3 приступили до виконання обов'язків операторів котельної. Приблизно о 20 годині ОСОБА_1 по телефону від майстра зміни ОСОБА_4 дізналась про те, що о 20 годині за нею приїде черговий автомобіль та відвезе її на «снігоборотьбу». Після прибуття автомобіля до АПК №1парогазового цеху, ОСОБА_1 при виході з пасажирського салону автомобіля ГАЗ 3307, д/н НОМЕР_1 , впала та отримала ушкодження здоров'я, яке відповідно до діагнозу КЗ «Криворізька міська лікарня №1» ДОР, визначене, як «закритий перелом шийки лівої плечової кістки із задовільним стоянням уламків. Шифр МКХ-10-s 42.2. Первинним оглядом МСЕК Позивачу встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 25% безстроково.
Представник позивач зазначає, що внаслідок нещасного випадку, який стався з вини відповідача, позивач відчув сильний фізичний біль, порушено нормальні життєві зв'язки позивача, вона змушена тривалий час проходити численні медичні обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури, лікування. Окрім того, Позивачу було здійснено оперативне втручання та встановлено імплант. Позивач не може повернутися до повноцінного образу життя, відчуває фізичні страждання, фізичну біль, обумовлену важкістю самопочуття та особливостями лікування, психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні та фоні сильних больових відчуттів. Вказане негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах позивача, який в тому числі не має можливості приділяти належної уваги своїй родині.
З урахуванням вказаних обставин, позивач просить стягнути на свою користь в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я 160 000,00 грн. без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.
Ухвалою суду від 22 листопада 2021 року відкрито провадження по вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. (а.с. 34)
Представник Відповідача Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» - Тер-Товмасян Ю.Г. подала до суду відзив на позов, в якому зазначила, що підприємство не погоджується з доводами та вимогами Позивача, оскільки вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню з огляду на те, що статтею 14 Закону України «Про охорону праці» встановлено, що працівник несе безпосередню відповідальність за порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуваннями та іншими засобами виробництва, зобов'язаний дбати про особисту безпеку і здоров'я в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства, проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Крім того, представник Відповідача зазначив, що обов'язковими передумовами виникнення правовідносин з відшкодування моральної шкоди є неправомірні дії чи бездіяльність та вина власника або уповноваженого ним органу. В спірних правовідносинах не було встановлено вчинення з боку відповідача будь-яких неправомірних дій, що могли призвести до настання нещасного випадку з Позивачем, отже відсутня одна з обов'язкових передумов для відшкодування школи. Відповідно до п. 8 Акту №23 розслідування нещасного випадку, що стався 22.01.2018 року о 20.30 з ОСОБА_1 , особи, які допустили порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці зазначена ОСОБА_1 , основною причиною визначена - невиконання вимог інструкції з охорони праці.
Також представник Відповідача, у відзиві зазначив, що позивач оцінив свої моральні страждання в розмірі, що становить 160 000,00 грн., що жодним чином не аргументовано та не обґрунтовано, сума завищена та не відповідає тяжкості та характеру шкоди, про наявність якої стверджує Позивач. Вказана сума позовних вимог абсолютно не відповідає вимогам розумності та справедливості.
У зв'язку з чим, представник Відповідача заперечувала проти задоволення позову у повному обсязі.
Дослідивши наявні у справі докази, на які посилається Позивач та Відповідач, суд прийшов до наступного висновку.
При вирішенні питання про спричинення позивачеві моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, з урахуванням характеру, обсягу, тривалості та наслідків заподіяних позивачеві моральних страждань, стан її здоров'я, втрату професійної працездатності, вину підприємства в заподіянні шкоди, істотних вимушених змін у її життєвих стосунках.
Судом встановлено, що відповідно до Акту №23 розслідування нещасного випадку, що стався 22 січня 2018 року о 20 год. 30 хв. на Публічному акціонерному товаристві «АрселорМіттал Кривий Ріг» форми Н-1/П від 20 липня 2021 року, 22.01.2018 року о 18 годині 40 хвилин згідно з робочим графіком, прийшовши на зміну, оператор котельної 5 розряду парогазового цеху енергетичного департаменту ОСОБА_1 ознайомилась зі змінним завданням. О 19 годині 00 хвилин від змінного майстра дізналася, що о 20 годині 00 хвилин за нею приїде черговий автомобіль та відвезе її на снігоборотьбу. Після того, як автомобіль приїхав до адміністративно-побутового корпусу №1 парогазового цеху, водій зупинив машину а вийшов з неї. При спробі вийти з пасажирського салону (будки) автомобіля, ОСОБА_1 вистрибнула з кабіни для перевезення робітників, послизнулась та впала на бетонну площадку. Побачивши ОСОБА_1 , лежачою на площадці, водій автоколони №9 цеху пасажирського автотранспорту ОСОБА_5 та слюсар-ремонтник парогазового цеху ОСОБА_6 підняли її та допомогли дійти до АПК. Після запитання ОСОБА_4 , чи потрібно звернутися до здоров пункту підприємства, ОСОБА_1 відповіла, що болить не сильно. Після цього ОСОБА_1 відправилась на прибирання снігу, де працювала до 24 години 00 хвилин. Після закінчення робіт по прибиранню снігу, ОСОБА_1 була доставлена на своє робоче місце. По закінченню зміни о 07 годині 05 хвилин 23.01.2018 року ОСОБА_1 пішла додому. Находячись вдома, ОСОБА_1 звернулась до травмпункту комунального закладу «Криворізька міська клінічна лікарня №2» ДОР за медичною допомогою, де їй був поставлений діагноз - закрити перелом шийки лівої плечової кістки із задовільним стоянням уламків.
Відповідно Акту №23 форми Н-1/П «розслідування нещасного випадку, що стався 22 січня 2018 року о 20 год. 30 хв. на Публічному акціонерному товаристві «АрселорМіттал Кривий Ріг»» та трудової книжки позивача на момент настання нещасного випадку потерпіла являлася працівником ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
За висновком комісії, відповідно до акту форми Н-1/П, нещасний випадок з позивачем визнано таким, що пов'язаний з виробництвом.
Відповідно до п.5 акту форми Н-1/П, основною причиною настання нещасного випадку являється невиконання вимог інструкції з охорони праці, порушення вимог п. 1.13 «Інструкції з охорони праці «Загальні вимоги безпеки для робітників підприємства» ОП. 228.01.16, затвердженої заступником генерального директора з охорони праці та промислової безпеки ОСОБА_7 . Супутні, шкідливі або небезпечні фактори, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння, аварії) - відсутні.
Пунктом 8 акту форми Н-1/П до осіб, які допустили порушення законодавства про охорону праці, віднесено працівників відповідача, а саме: ОСОБА_1 , оператора котельної 5 розрядку парогазового цеху енергетичного департаменту Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», не подбала про особисту безпеку та здоров'я в процесі виконання робіт під час знаходження на території підприємства, чим порушила вимоги п. 1.13 «Інструкції з охорони праці «Загальні вимоги безпеки для робітників підприємства» ОП. 228.01.16, затвердженої заступником генерального директора з охорони праці та промислової безпеки Теслюком С.І. (а.с. 9-18)
Згідно довідки виданої лікарем Комунального закладу «Криворізька міська лікарня №1» Дніпропетровської обласної ради» від 28.06.2018 року, ОСОБА_1 , лікувалась у травматолога з 23.01.2018 року по 20.04.2018 рік. Виявлено при профогляді: наслідки травми яка відбулася 22.01.2018 року у вигляді закритого перелому шийки лівої плечової кістки із задовільним стоянням уламків. (а.с. 28)
Відповідно Довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12ААА № 061028 від 02.11.2021 року, ОСОБА_1 вперше встановлено втрату професійної працездатності в ступені 25%, з 1 листопада 2021 року і безстроково, визначена потреба в медикаментозному лікуванні, потреба в забезпеченні ВМП по висновку ЛКК ЛПЗ. (а.с.7-8)
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні від 08.11.2005 року «Кечко проти України» у випадках, коли з набуттям чинності певного закону його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права. При цьому рішенням Конституційного суду України № 20-рп/2008 від 08.10.2008, абз. 9 п.5 встановлено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
Статтею 3 Конституції України зазначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Крім того, статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
З огляду на положення ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я (ч. 2 цієї норми).
Згідно ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Згідно ст.4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець-зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Статтею 153 Кодексу законів про працю України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Стаття 173 зазначеного кодексу закріплює за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Рішенням Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08.10.2008 року встановлено, що обов'язок з відшкодування моральної шкоди покладається на підприємства, які заподіяли шкоду.
Частина 1 ст. 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Встановлено, що внаслідок трудового каліцтва позивачу заподіяні моральні і фізичні страждання, що спричинили погіршення реалізації його фізичних можливостей, змінився його звичний спосіб життя, спричинені й інші негативні наслідки морального характеру, що призводить до порушення його звичайного способу життя та вимагають від нього додаткових зусиль для його організації.
Рішенням Конституційного Суду від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004 року встановлено, що "громадяни, яким установлена стійка втрата професійної працездатності, мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди". Відповідно до п. 4.1 цього ж рішення ушкодження здоров'я, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, заподіюють йому моральні й фізичні страждання.
У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Як роз'яснено у п.9 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31 березня 1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках та ін. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Таким чином, суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу.
Частиною 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Під час завдання позивачу тілесних ушкоджень остання відчуває сильний фізичний біль. Позивач змушена тривалий час проходити медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури і лікування. Тривалий процес лікування, позбавляє позивача можливості вести повноцінний спосіб життя. Окрім того, Позивачу було здійснено оперативне втручання та встановлено імплант. Позивач не може повернутися до повноцінного образу життя, відчуває фізичні страждання, фізичну біль, обумовлену важкістю самопочуття та особливостями лікування, психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні та фоні сильних больових відчуттів. Вказане негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах позивача, який в тому числі не має можливості приділяти належної уваги своїй родині.
Таким чином, слід вважати, що самим фактом втрати позивачем професійної працездатності у зв'язку з нещасним випадок на виробництві, під час роботи на підприємстві позивачу спричинена моральна шкода, яка згідно ст.237-1 КЗпП України може бути відшкодована одноразово за рахунок відповідача.
За таких обставин, вимоги позивача до ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" є обґрунтованими і не суперечать чинному законодавству.
Суд не бере до уваги доводи представника Відповідача оскільки нещасний випадок із позивачем стався саме під час виконання нею трудових обов'язків, а ст. 13 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці та несе безпосередньо відповідальність за порушення зазначених вимог.
Рішенням Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08.10.2008 р. встановлено, що обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди покладається на підприємства, які заподіяли шкоду.
Суд вважає, що в даному випадку саме відповідач - ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" повинен відшкодувати позивачеві моральну шкоду, так як відповідно до статті 153 КЗпП України створення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган,а статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З урахуванням викладених обставин справи, суд вбачає наявність спричинення позивачу моральної шкоди незалежно від наявності з цього приводу висновку МСЕК, яку повинен відшкодувати позивачу відповідач, як власник підприємства, який не створив працівнику безпечні умови праці.
Судом встановлено, що при виконанні трудових обов'язків здоров'ю позивачу була заподіяна шкода, вона отримала ушкодження здоров'я, втратила працездатність, первинно, в ступені 25 %. Позивач переносить щоденно моральні переживання, процес лікування позбавляє позивача можливості вести повноцінний спосіб життя. В момент отримання травм та в період лікування, позивач відчуває фізичні страждання та біль. Позивач, в наслідок отриманих тілесних ушкоджень, що супроводжується значною втратою працездатності, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, постійно відчуває психологічний дискомфорт, що постійно і негативно позначається на душевному та фізичному станах позивача.
При вказаних обставинах суд вважає, що трудовим каліцтвом, порушено звичний спосіб життя позивача. Позивач у зв'язку зі станом свого здоров'я переносить моральні страждання та переживання. Беручи до уваги, що обставини, викладені в позові, знайшли документальне підтвердження, встановлений факт спричинення моральної шкоди, суд вважає, що заподіяна моральна шкода підлягає компенсації.
Оцінивши в сукупності всі докази у справі, суд вважає доведеним спричинення відповідачем ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" позивачу шкоди здоров'ю, провину відповідача в її спричиненні та причино - наслідковий зв'язок між виною підприємства - відповідача, а саме: не виконанням свого обов'язку по створенню з безпечних умов праці, та настанням у позивача негативних наслідків - втрати професійної працездатності первинно в ступені 25%.
При вирішенні питання про розмір відшкодування спричиненої моральної шкоди, суд враховує обставини справи, характер, обсяг, тривалість та наслідки заподіяних позивачу моральних страждань, стан її здоров'я, відсоток втрати професійної працездатності, вину підприємства в заподіянні шкоди, наявність вини позивача в настанні нещасного випадку, істотність вимушених змін в життєвих стосунках, обставини травмування позивача, виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, вважає можливим задовольнити позов частково, стягнути на користь позивача 120 000 грн., що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які вона щоденно зазнає.
Згідно ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1200,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 3, 8, ч.3 ст. 22, 43, 46 Конституції України, ст.13 Закону України "Про охорону праці», ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 268, 1167, 1168, 1187 ЦК України, ст.ст. 4, 9, 13, 81, 133, 137, 141, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодження здоров'я на виробництві - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», код ЄДРПОУ 24432974, місце знаходження: місто Кривий Ріг, вулиця Криворіжсталі, 1, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , суму моральної шкоди завданої внаслідок ушкодження її здоров'я, у розмірі 120 000 (сто двадцять тисяч) гривень 00 копійок, без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.
В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», код ЄДРПОУ 24432974, місце знаходження: місто Кривий Ріг, вулиця Криворіжсталі, 1, на користь держави судовий збір 1200 (одна тисяча двісті) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Н. Ю. Вікторович