Р І Ш Е Н Н Я Справа № 932/13361/20
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Провадження № 2а/932/387/21
02 червня 2021 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, у складі судді Кудрявцевої Т.О., розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду у м. Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу 1 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Ліснійчука Вадима Борисовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі, -
01 грудня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, у якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 №627054 від 21.11.2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 21 листопада 2020 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень за ч. 2 ст. 122 КпАП України за те, що він, 21.11.2020 року о 15 год. 16 хв. за адресою а/д Київ-Чоп М06 384км., керуючи транспортним засобом Лексус д.н.з. НОМЕР_1 порушив правила обгону, а саме: здійснив обгін на перехресті та ближче ніж за 50м. перед пішохідним переходом в населеному пункті, чим порушив вимоги п.14.6А та п.14.6В Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст.. 122 КУпАП.
Позивач зазначив, що не згодний з таким рішенням інспектора та вважає постанову незаконною та протиправною, оскільки, він рухався виключно по своїй смузі руху та не здійснював жодних маневрів, однак був безпідставно зупинений відповідачем. Після перевірки його документів натякаючи, що він з іншого регіону почав цікавитися метою поїздки, а потім безпідставно повідомив про начебто порушення п.14.6А та п.14.6В ПДР. На прохання пред'явити докази порушення ПДР відповідач повідомив, що факт порушення ПДР ним встановлено шляхом особистого візуального спостереження за цим фактом і інших доказів для притягнення позивача до ідміністративної відповідальності йому не треба. Крім того, відповідачем порушені вимоги КУпАП щодо порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, а тому вважає, що його вина в порушенні ПДР не доведена та в його діях не має складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, тому звернувся до суду із цим позовом.
Згідно протоколу автоматичного розподілу справи між суддями від 01.12.2020 року зазначена цивільна справа передана в провадження судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Кудрявцевій Т.О.
Ухвалою суду від 02 грудня 2020 року відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
05.02.2021 року до суду представником відповідача був наданий відзив на позовну заяву, в якому відповідач посилається на те, що оскаржувана постанова прийнята згідно норм чинного законодавства та з суворим дотриманням вимог КУпАП, були зачитані його права та обов'язки, надано для огляду доказ порушення ПДР, а саме відеозапис з відеореєстратора автомобіля. При цьому надав суду докази відеофіксації порушення. Просив відмовити в задоволенні позову.
20.05.2021 року до суду позивачем був наданий відповідь на відзив, в якому позивач посилається на те, що жодних порушень ПДР він не порушував, до адміністративної відповідальності його притягнуто безпідставно та протиправно, постанову вважає незаконно. Вважає, що долучення до матеріалів справи в якості доказів зазначених відеозаписів суперечить вимогам чинного КАС України, оскільки вони отриманні всупереч чинного законодавства, а відтак являються недопустимими.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 21 листопада 2020 року інспектором взводу 1 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Ліснійчуком Вадимом Борисовичем, було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ДП18 №627054, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 гривень за порушення вимог п. 14.6А та п.14.6В ПДР, в постанові зазначено, що ОСОБА_1 21.11.2020 року о 15 год. 16 хв. за адресою а/д Київ-Чоп М06 384км., керуючи транспортним засобом Лексус д.н.з. НОМЕР_1 порушив правила обгону, а саме: здійснив обгін на перехресті та ближче ніж за 50м. перед пішохідним переходом в населеному пункті.
Згідно ч. 1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ч. 1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пункт 1 статті 247 КУпАП визначає обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності наявність події і складу адміністративного правопорушення, а наявність такої події доводиться шляхом надання доказів.
На підставі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 3 статті 283 КУпАП визначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Положеннями ч. 2 ст.291 КУпАП визначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Відповідно до ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Позивачу інкримінується порушення правил обгону, тобто порушення вимог п. 14.6А та п.14.6В Правил дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 р. № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306 (далі - ПДР).
Згідно з п.1.1. ПДР України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Згідно п. 14.6 ПДР України обгін заборонено:
а) на перехресті;
б) на залізничних переїздах і ближче ніж за 100 м перед ними;
в) ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті і 100 м - поза населеним пунктом;
г) у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості;
ґ) транспортного засобу, який здійснює обгін або об'їзд;
д) у тунелях;
е) на дорогах, що мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку;
є) колони транспортних засобів, позаду якої рухається транспортний засіб з увімкненим проблисковим маячком (крім оранжевого).
Відповідачем суду надано беззаперечні докази вчинення адміністративного правопорушення позивачем - відеозапис з відеореєстратора патрульного автомобіля, з якого чітко видно факт порушення ПДР України водієм автомобіля Лексус, д.н.з. НОМЕР_1 . Також чітко видно, що порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідав вимогам КУпАП, позивачу надавався для огляду доказ скоєння ним порушення ПДР - відеозапис, а тому підстав для задоволення адміністративного позову немає.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем належними та допустимими доказами підтверджено правомірність прийняття постанови про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 у відповідності до приписів чинного законодавства, підстави для її скасування відсутні, а тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 6-11, 77, 121-123, 143, 243-246, 250-251, 286, 293, 295 КАС України, суд, -
У задоволені позову ОСОБА_1 до інспектора взводу 1 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Ліснійчука Вадима Борисовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду згідно з вимогами ч. 4 ст. 286 КАС України протягом десяти днів із дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні, а особами, які не брали участь у судовому засіданні - протягом десяти днів зо дня отримання ними його копії.
Рішення набирає законної сили протягом десяти днів із дня його проголошення, або десяти днів зо дня отримання його копії учасниками процесу, які не брали участь у судовому засіданні, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.
Суддя Т.О. Кудрявцева