Справа № 761/26523/18
Провадження № 2/761/317/2021
19 листопада 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.,
при секретарях Буцан Р.О., Загірній Л.П.,
за участі
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Громадської організації «Квартал Пушкінська - Велика Васильківська» до ОСОБА_1 про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди,
Представник ГО «Квартал Пушкінська - Велика Васильківська» звернувся до суду з даним позовом, зважаючи на наступне. 30 травня 2018 р. під час обговорення пропозиції Громадської організації щодо пішоходизації вул. Пушкінської ОСОБА_1 поширив недостовірну та негативну інформацію щодо позивача, чим завдав значної шкоди його репутації. Жестикулюючи до члена ГО ОСОБА_2 та вживаючи слова «так звана громадська організація. Так звана», відповідач стверджує: «Вони працюють на забудовника і проти інтересів територіальної громади, яка воює з ними. Вони знищили дитсадок… ето, поцупили дитсадок. Вони забрали п'ять будинків пам'ятків архітектури, один з яких вже знищили. Все це робиться абсолютно незаконно, без права землекористування, без проектів, без усього. Наче вони не в центрі міста і навіть не в Борисполі, а Бог зна… в Крижопольському районі. От, що робиться». Такими неправдивими звинуваченнями відповідач принизив та спотворив оцінку про порядність позивача, в той час як останній жодного відношення до названих об'єктів не має. Власником дитсадка (дошкільний навчальний заклад № 183) та будинків пам'ятків архітектури «Садиба Міхельсона» є ТОВ «Дім на Пушкінській», право власності за якими підтверджено судовими рішеннями. Про що відповідач достеменно знав, оскільки приймав участь у розгляді даних справ. До втрати довіри з боку громадян та органів влади можуть призвести і звинувачення відповідача у переслідуваннях: «стосовно Громадської організації, я прошу вас всіх зважити на те … кожен, звичайно, може виступати, але зважити на те, що ми маємо справу із представником забудовника, його штатними платними співробітниками. Вот. Шо роблять ці платні співробітники? Дозволю ще два слова. Вони просто…не просто протиставили себе населенню, але і просто переслідують це населення. Досить сказати, що оці двоє є, вже получається професійні свідки». «другий приклад. Вони ж штатні свідки, свідчать про те, що застцупниця по вулиці Пушкіна по вулиці Великій Васильківській , обрана теж неселенням як мій заступник, ОСОБА_3 , що вона побила їх же». Жодного факту переслідування громадян з боку позивача правоохоронними органами не зафіксовано , натомість така неправдива і недостовірна інформація спотворила та принизила оцінку діяльності ГО «Квартал Пушкінська - Велика Васильківська». Громадська організація створена та зареєстрована у відповідності до чинного законодавства і основні напрямки діяльності позивача це ініціативи з благоустрою території, просвітницькі ініціативи в сфері суспільної взаємодії та представництво інтересів громадян в органах влади. В процесі здійснення своєї діяльності позивач завоював авторитет і довіру мешканців та визнання і повагу органів влади. ГО зайняла перше місце в категорії «ініціативи по благоустрою» та 12.10.2017 р. від секретаря Київради отримала відповідну нагороду. Про репутацію позивача та відношення до нього 30.05.2018 р. висловив і Голова громадської ради при Шевченківській районній у м. Києві державної адміністрації під час обговорення пропозиції ГО щодо пішоходизації вул. Пушкінській. Так, розповсюджена відповідачем інформація набула широкого розголосу, під загрозою опинилась статутна діяльність позивача, його взаємовідносини з органами влади, і як наслідок, спричинила моральну шкоду. За таких обставин представник позивача просить суд визнати недостовірною татакою, що порушує особисте немайнове право Громадської організації «Квартал Пушкінська - Велика Васильківська» на недоторканість ділової репутації, інформацію про громадську організацію «Квартал Пушкінська - Велика Васильківська», поширену ОСОБА_1 30.05.2018 року у приміщенні Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації під час обговорення ініціативи ГО щодо пішоходизації вул. Пушкінської (від площі Льва Толстого до бульвару Тараса Шевченка) в рамках громадських обговорень ініціативи «чисте місто»; зобов'язати ОСОБА_1 спростувати на першому з дня набрання рішенням суду законної сили засіданні Громадської ради при Шевченківській районній державній адміністрації недостовірну інформацію про громадську організацію «Квартал Пушкінська - Велика Васильківська» аналогічним способом - шляхом виступу перед аудиторією із спростуванням наступного змісту: «Спростування я ОСОБА_1 , спростовую недостовірну інформацію, поширену мною 30.05.2018 року у приміщенні Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації під час обговорення ініціативи Громадської організації «Квартал Пушкінська - Велика Васильківська» щодо пішоходизації вул. Пушкінської (від площі Льва Толстого до бульвару Тараса Шевченка) в рамках громадських обговорень ініціативи «Чисте місто». Недостовірна інформація, поширена мною про Громадську організацію « Квартал Пушкінська - Велика Васильківська » не була мною перевірена належним чином. Громадська організація «Квартал Пушкінська - Велика Васильківська» була створена та діє в правовому полі, протиправних дій щодо знищення Дошкільного навчального закладу № 183 та пам'яток архітектури «садиба Міхельсона» не вчиняла. Члени Громадської організації «Квартал Пушкінська - Велика Васильківська» ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не є платними свідками забудовника. Я, ОСОБА_1 , заявляю, що я не переконався в достовірності поширеної мною інформації , як того вимагає закон, а тому така інформація є лише плодом моєї уяви , є надуманою та не підкріплена жодними доказами»; стягнути з ОСОБА_1 на користь Громадської організації «Квартал Пушкінська - Велика Васильківська» моральну шкоду у розмірі 200 000,00 грн.; судові витрати в сумі 4 409,60 грн. покласти на відповідача.
Провадження у справі відкрито 23.07.2018 р., відповідно до положень ЦПК України вирішено питання про її розгляд за правилами загального позовного провадження.
31.01.2019 р. на підставі розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва № 01-08-37відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду здійснено повторний автоматизований розподіл справи.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву де зазначено наступне. У справах про захист ділової репутації обов'язок доведення правдивості інформації покладається не лише на відповідачів, але і на позивачів та наявності в діях відповідача складу цивільного правопорушення. Висловлювання відповідача не містять деталізованих фактів , які б могли бути спростовані. Використаний займенник «вони» не конкретизований і не надає можливості будь - кому зі сторонніх осіб, серед яких, начебто здійснювалось поширення інформації , асоціювати викладене з позивачем. Крім того, відповідач не зазначав щодо здійснення позивачем протиправних дій щодо знищення дошкільного навчального закладу № 183 та пам'яток архітектури «Садиба Міхельсона», а отже і не може це спростовувати. Крім того, відповідач не може перебирати на себе функції правоохоронних органів чи суду і висловлювати позицію щодо діяльності позивача виключно в правовому полі. Висловлювання щодо «представника забудовника», «штатних платних співробітників», «професійних» або «штатних свідків» також не є конкретизованою та не може вважатись недостовірною. Відповідач не називав жодних прізвищ, вказаних у позові і не зрозуміло чому позивач вважає, що ОСОБА_1 мав на увазі саме цих осіб. Отже, жодна із зазначеної в позові інформація не стосувалась конкретно позивача, відповідачем жодного разу не було зазначено найменування Громадської організації чи зазначено факти, які у сторонніх осіб асоціювались з позивачем. Таким чином відповідачем не було порушено право позивача на повагу до ділової репутації , відповідач не поширював жодної негативної інформації про позивача та не завдавав своїми діями жодної шкоди.
24.09.2020 р. здійснено повторний автоматизований розподіл справи згідно розпорядження № 01-08-762 керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду. Представник позивача просив суд розглянути справу за його відсутності та задовольнити заявлені вимоги.
Відповідач ОСОБА_1 під час розгляду справи не спростовував факт громадських обговорень, проте заперечував щодо задоволення позову в повному обсязі за відсутності належних та допустимих доказів вчинення ним цивільного правопорушення.
Вислухавши доводи відповідача, дослідивши надані сторонами матеріали та докази суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як зазначає представник позивача 30.05.2018 р. під час обговорення пропозиції Громадської організації «Квартал Пушкінська - Велика Васильківська» щодо пішоходизації вул. Пушкінська в рамках громадських обговорень ОСОБА_1 поширив негативну інформацію щодо позивача, чим завдав значної шкоди його репутації.
На підтвердження заявлених вимог до матеріалів позовної заяви долучено відеофайл з назвою МОV001, яким було зафіксовано виступ відповідача.
Згідно по положень ст.. 200 ЦК України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Відповідно до ст.. 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації, за ч. 1 ст. 277 ЦК України .
Юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати, відповідно до положень ст. 94 ЦК України.
За положеннями ч. 1 ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
Отже, право на спростування недостовірної інформації, передбачене ст. 277 ЦК України, належить не лише фізичній, а й юридичній особі.
Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Отже підставою для задоволення позову є наявність всіх вищенаведених складових правопорушення.
Приймаючи рішення по суті спору суд має наголосити на наступному.
За положеннями ст. 12 ЦПК України Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, як це визначено ч. 1 ст. 13 ЦПК України.
Збирання доказів у цивільних справах, як це визначено ч. 2 ст. 13 ЦПК України, не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
В свою чергу доказами, відповідно до ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України.
При цьому, відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів, які б достовірно свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу цивільного правопорушення.
Так, наданий представником позивача відеофайл, переглянутий в судовому засіданні 19.11.2021 р. не дає підстави вважати, що висловлювання ОСОБА_1 мають відношення безпосередньо до Громадської організації «Квартал Пушкінська - Велика Васильківська».
Виступ відповідача, не містить назву позивача, а також фактів, які дають підстави вважати, що вони у сторонніх осіб можуть асоціюватись з ГО «Квартал Пушкінська - Велика Васильківська».
За таких обставин, можливо дійти висновку, що виступ відповідача не порушує особисті немайнові права позивача.
Способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди, як це роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 27 вищезазначеної постанови № 1 від 27.02.2009 р.
В свою чергу за приписами ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини, з огляду на недоведеність того, що поширена інформація стосується певної юридичної особи, тобто позивача, підстави для задоволення позову в частині визнання інформацію недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право на недоторканість ділової репутації та зобов'язання вчинити дії відсутні.
За положеннями ст. 23 ЦК країни особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Беручи до уваги, що під час розгляду справи не було встановлено обставин, які свідчать про те, що відповідачем порушувались права Громадської організації, відсутні підстави і для задоволення позову в частині стягнення з відповідача моральної шкоди.
Розподіляючи судові витрати суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 2-5,11-13,133-141,196,200,258,259,263,268,352,354 ЦПК України, Законом України «Про інформацію», ст.ст. 91,94,200, 269, 270 ЦК України, суд -
Позов Громадської організації «Квартал Пушкінська - Велика Васильківська» до ОСОБА_1 про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення .
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 29.11.2021 року.
Суддя