Справа № 357/4781/20
1-в/357/620/21
про залишення подання без задоволення
24 листопада 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника органу з питань пробації - ОСОБА_4 ,
засудженого - ОСОБА_5 ,
розглянувши в м. Біла Церква, у відкритому судовому засіданні, подання Білоцерківського районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київської області, про скасування звільнення від відбування покарання, яке призначене ОСОБА_5 вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 лютого 2021 року, установив таке.
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
Згідно із поданням, Білоцерківського районний відділ № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київської області просив: направити ОСОБА_5 для відбування покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 лютого 2021 року, скасувавши йому звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Мотивував його тим, що 24 березня 2021 року ОСОБА_5 роз'яснено порядок та умови відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 лютого 2021 року.
За час іспитового строку ОСОБА_5 належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, про що свідчить неявка на реєстрацію без поважних причин, а саме: 20 квітня 2021 року, пояснив її затримкою на роботі, за що йому винесено застереження.
В подальшому ОСОБА_5 не з'явився на реєстрацію 04 листопада 2021 року, яку пояснив хворобою, лікарняного не надав.
Отже, вважав, що є підстави для застосування положень ч. 2 ст. 78 КК України та ст. 166 КК України.
Засуджений ОСОБА_5 просив не направляти його для відбування покарання, оскільки виправився, більше порушень вчиняти не буде, його неявки були обумовлені об'єктивними причинами, а саме перебуванням на роботі та хворобою.
Прокурор ОСОБА_3 зазначив, що підстав для задоволення подання немає, вважав, що можна надати засудженому ОСОБА_5 останній шанс.
Установлені судом обставини із посиланням на докази.
Судом встановлено, що відповідно до вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 лютого 2021 року, ОСОБА_5 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, до двох років позбавлення волі та зобов'язаний виконувати обов'язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтись на реєстрацію в уповноважений орган з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання.
Згідно із підпискою від 24 березня 2021 року, засудженому ОСОБА_5 роз'яснені порядок та умови відбування іспитового строку за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 лютого 2021 року.
Відповідно до постанови про встановлення днів явки на реєстрацію від 24 березня 2021 року, засудженому ОСОБА_5 установлені дні явки - перший та третій вівторок кожного місяця.
Згідно із листком реєстрації засуджений ОСОБА_5 не з'явився до Білоцерківського районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київської області: 20 квітня 2021 року, 02 листопада 2021 року.
Засудженому ОСОБА_5 винесено письмове попередження, про можливість скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання, у разі вчинення подальших порушень покладених на нього обов'язків від 21 квітня 2021 року.
Мотиви з яких виходить суд при постановленні ухвали, і положення закону, якими він керувався.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Згідно із ч. 1 ст. 166 КВК України, якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 КВК України, подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Згідно із ч. 4 ст. 166 КВК України, письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об'єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.
Таким чином, засуджений, який не виконує обов'язки покладені на нього КВК України, Законом України «Про пробацію» чи судом, або системно вчиняє адміністративні правопорушення, за які до нього застосовані адміністративні стягнення, може бути направлений для відбування призначеного покарання, лише у випадку, якщо вони свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Суд зазначає, що підставами для звернення з поданням, Білоцерківський районний відділ № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київської області, зазначав дві неявки ОСОБА_5 .
Суд вважає, що вказане не є підставою для застосування положень ч. 2 ст. 78 КК України, ст. 166 КВК України, оскільки неявки ОСОБА_5 не носили системного характеру, адже він не з'явився на реєстрацію 2 рази із необхідних 15, в різні проміжки часу, які пояснив неофіційним працевлаштуванням та хворобою, в зв'язку із чим в сукупності не свідчать про те, що ОСОБА_5 не став на шлях виправлення.
Отже, викладене свідчить, що обставин визначених ст. 78 КК України, ст. 166 КВК України для направлення ОСОБА_5 для відбування покарання, скасувавши йому звільнення від відбування покарання з випробуванням, не встановлено.
Керуючись ст.78 КК України, ст. 166 КВК України, ст. 166, 532, 537, 539 КПК України, суд
подання Білоцерківського районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київської області, про скасування звільнення від відбування покарання, яке призначене ОСОБА_5 вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 лютого 2021 року, - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили у порядку визначеному ст. 532 КПК України.
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1