Справа № 357/14396/21
3/357/7454/21
01 грудня 2021 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дубановська І. Д.
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши в м. Біла Церква справу про адміністративне правопорушення за протоколом ВАБ № 738718 від 14 листопада 2021 року відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНКОПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягалася,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (далі - протокол),
відповідно до протоколу, 14 листопада 2021 року о 20:30 год. ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , умисно вчинив сварку із своєю дружиною ОСОБА_1 , в ході якої ображав її нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, пошкодив газову плиту, чим вчинив домашнє насильство психологічного та економічного характеру, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 зазначені в протоколі обставини не оспорював, визнав, що вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII, домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII, кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII, економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII, кривдник, який порушив вимоги спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, несе відповідальність відповідно до закону.
Згідно із ст. 173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб
Отже, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП може бути виражена, в тому числі, у формі дій, що полягають у погрозах та образах потерпілого, обмеження у користуванні майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 250 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суддя, дослідивши протокол та додані до нього матеріали, установила такі обставини.
Згідно із рапортом помічника чергового від 14 листопада 2021 року, надійшло повідомлення від ОСОБА_1 про те, що її чоловік ОСОБА_1 п'яний буянить, в ході опрацювання якого встановлено заявницю ОСОБА_1 , яка повідомила, що її чоловік ОСОБА_1 перебуваючи, в стані алкогольного сп'яніння, умисно ображав її нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, перекрив водопостачання та пошкодив газову плиту, чим вчинив домашнє насильство психологічного та економічного характеру.
Відповідно до заяви від 14 листопада 2021 року, ОСОБА_1 просила притягнути до відповідальності її чоловіка ОСОБА_1 , який 14 листопада 2021 року, приблизно о 20:30 год., перебуваючи в п'яному стані погрожував їй фізичною розправо, висловлювався нецензурною лайкою, пошкодив газову плиту, перекриває водопостачання, в зв'язку із чим вона не може користуватися ванною.
Згідно із пояснень ОСОБА_1 , протягом останнього часу її чоловік зловживає алкоголем та в стані алкогольного сп'яніння вчиняє з нею сварки. 14 листопада 2021 року близько 20:30 год. вона знаходилися вдома та почула запах газу. Зайшовши на кухню вона побачила, що її чоловік ОСОБА_1 розібрав газову плиту та напустив повну кухню газу. Вона йому зробила зауваження, на що її чоловік вчинив сварку із нею, погрожував фізичною розправою, ображав її нецензурною лайкою, вона викликала поліцію та газову службу.
Відповідно до форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 14 листопада 2021 року, рівень небезпеки повторного вчинення домашнього насильства - низький.
Таким чином, суддя вважає доведеним, що 14 листопада 2021 року о 20:30 год. ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , умисно вчинив сварку із своєю дружиною ОСОБА_1 , в ході якої ображав її нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, пошкодив газову плиту, чим вчинив домашнє насильство психологічного та економічного характеру.
За таких обставин, ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки в його діях є подія і склад вказаного адміністративного правопорушення.
Згідно із ч. 1 ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно із ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Отже, зважаючи на характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, враховуючи його майновий стан, обставини, які пом'якшують адміністративне стягнення - щире розкаяння винного, обставину, яка обтяжує адміністративне стягнення - вчинення адміністративного правопорушення, в стані алкогольного сп'яніння, суддя вважає, що досягнення мети адміністративного стягнення, визначеного у ст. 23 КУпАП, а саме виховання ОСОБА_1 , в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню ним та іншими особами нових правопорушень, можливе шляхом призначення адміністративного стягнення, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із п. 5 Перехідних положень ПК України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень.
Таким чином, розмір штрафу, який має сплатити ОСОБА_1 становить 10 х 17 = 170 гривень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» № 1082-ІХ від 15 грудня 2020 року, прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 270 грн.
Отже, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, із ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 2 270 х 0,2 = 454 грн.
Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суддя
визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 454 грн. судового збору.
Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно із ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути пред'явлена до виконання - протягом трьох місяців.
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області І. Д. Дубановська