Справа № 626/2795/21
Провадження № 2/626/712/2021
Іменем України
07.12.2021 року м. Красноград Красноградський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді Дудченка В.О.,
за участю секретаря Зінченко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Краснограді, у відсутності сторін, в загальному позовному провадженні, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тячівської міської ради Закарпатської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Тячівської міської ради Закарпатської області про визнання за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) - земельна ділянка № НОМЕР_1 загальною площею 5.6908 фізичних кадастрових гектар, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колективної власності КСП «Промінь», в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач зазначив, що ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ) звернулась до Тячівської державної нотаріальної контори Закарпатської області про отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому належала земельна частка (пай) (земельна ділянка № НОМЕР_1 загальною площею 5.6908 фізичних кадастрових гектар) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території земельних часток (паїв) КСП «Промінь».
Зазначене підтверджується свідоцтвом про шлюб, свідоцтвом про народження, свідоцтвом про смерть, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, Розпорядженням Красноградської РДА про видачу державного акту на право власності на земельну ділянку.
Державним нотаріусом Черевко Л.В. було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
В процесі розгляду заяви позивача нотаріусом було встановлено, що спадкову справу після смерті ОСОБА_2 не заведено, спадкоємців, які прийняли спадщину, немає.
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 25.01.2021 у справі №307/2662/20 задоволено позов ОСОБА_1 , надано строк для подачі заяви про прийняття спадщини. Позивач 16.02.2021 подала заяву про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 .
Проте через відсутність правовстановлюючого документу на землю, нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину за законом, тому позивач звертається з даним позовом до суду про визнання права на земельну частку (пай).
Від представника позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , до суду надійшла письмова заява в якій він просить розглянути справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Так, як відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений у встановленому порядку, від нього до суду не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності, не подавав відзив, згідно ст. 280 ЦПК України, суд вважає необхідним ухвалити заочне рішення по справі на підставі наявних у справі доказів, так як позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, не здійснюючи фіксування судового процесу.
Перевіривши письмові докази, що є в матеріалах справи, суд вважає позов ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Позивач ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ) звернулась до Тячівської державної нотаріальної контори Закарпатської області про отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому належала земельна частка (пай) (земельна ділянка № НОМЕР_1 загальною площею 5.6908 фізичних кадастрових гектар) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території земельних часток (паїв) КСП «Промінь».
Зазначене підтверджується свідоцтвом про шлюб, свідоцтвом про народження, свідоцтвом про смерть, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, Розпорядженням Красноградської РДА про видачу державного акту на право власності на земельну ділянку.
Державним нотаріусом Черевко Л.В. було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
В процесі розгляду заяви позивача нотаріусом було встановлено, що спадкову справу після смерті ОСОБА_2 не заведено, спадкоємців, які прийняли спадщину, немає.
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 25.01.2021 у справі №307/2662/20 задоволено позов ОСОБА_1 , надано строк для подачі заяви про прийняття спадщини. Позивач 16.02.2021 подала заяву про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 .
Проте через відсутність правовстановлюючого документу на землю, нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину за законом.
Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян. ( ч. 2 ст. 23 ЗК України 1992 року).
Право на земельну частку (пай) мають члени сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право власності на землю.
При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.( п.2 Указу Президента України № 720/95).
ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками.
Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку. ( ст. 1 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»).
Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай). ( ст. 2 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»).
У відповідності до статті 5 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паї)» визначено повноваження сільських, селищних, міських рад в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості):
розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок;
приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості);
уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай);
уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв);
укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету;
сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо;
надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай);
розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та земель, що залишилися у колективній власності, в порядку, визначеному цим Законом;
оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
Відповідно до ст. 14 Конституції України - право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. ( ст. 55 Конституції України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. ( ч. 1 ст. 3 ЦПК України).
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. ( ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права. ( п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. ( ч. 1 ст. 316 ЦК України).
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. ( ч. 2 ст. 328 ЦК України).
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. ( ч. 5 ст. 1268 ЦК України).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті ( ст. 1218 ЦК України).
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 346 ЦК України - підставами для припинення права власності є смерть власника.
Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. ( п. 23 Постанови № 7 від 30.03.2008 року Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування»).
П. 7 Постанови №3 від 01.03.2013 року Пленуму ВСУ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» зазначає, що земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК України, статті 2, 5 Земельного кодексу України. Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.
Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, право ОСОБА_2 на земельну частку (пай) (земельна ділянка № НОМЕР_1 загальною площею 5.6908 фізичних кадастрових гектар) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колективної власності КСП «Промінь», припинилось 04.04.2015 року у зв'язку із його смертю, а право на належну йому частку (пай) у порядку спадкування належить його спадкоємцю ОСОБА_1 .
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини. (лист № 24-753/4-13 від 16.05.2013 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ).
Тому суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) - земельна ділянка № НОМЕР_1 загальною площею 5.6908 фізичних кадастрових гектар, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колективної власності КСП «Промінь», в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 315, 392, 1216, 1218, 1272 ЦК України, ст.ст. 4-5, 12, 76-83, 280-282 ЦПК України суд ,
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , право на земельну частку (пай) - земельна ділянка № НОМЕР_1 загальною площею 5.6908 фізичних кадастрових гектар, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колективної власності КСП «Промінь», в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Копію заочного рішення направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням не пізніше двох днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в Харківський апеляційний суд.
Суддя