01.12.2021 Справа № 756/5924/21
Справа № 756/5924/21
3/756/3451/21
01.12.2021 місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Касьян А.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , захисників Годні А.А. та Гончарова М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ),
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
21.04.2021 до Оболонського районного суду міста Києва надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №139768, складений 23.03.2021 о 15:36 на вул. Петра Запорожця, 20 у м. Києві інспектором роти №2 батальйону №4 полку №1 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України старшим лейтенантом поліції Богдановим М.Г. стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні встановлено, що 23.03.2021 о 13:50 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Mercedes SLK 230 (д.н.з. НОМЕР_1 ) по вул. Маршала Тимошенка, 1 у м. Києві з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 , підтримавши доводи, викладені у письмових поясненнях, не заперечував, що того дня він керував транспортним засобом, однак заперечив проти керування транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння та пояснив наступне.
Патрульні поліцейські зупинили його з підстав відсутності переднього номерного знаку на транспортному засобі, він пояснив, що законодавством України не заборонено їздити з одним номерним знаком, внаслідок чого між ним та патрульними поліцейськими виникла суперечка, котрі стали з'ясовувати законність перебування транспортного засобу на митній території України.
Потім поліцейський запропонував йому пройти огляд у лікаря-нарколога на стан сп'яніння в установленому порядку в закладі охорони здоров'я, на що він повідомив поліцейському, що він поспішає додому, оскільки необхідно відвести бабусю на потяг та про те, що в нього є лише година часу для проходження огляду. Коли вони разом із патрульними поліцейськими приїхали до закладу охорони здоров'я, там знаходилося багато людей, лікар-нарколог ОСОБА_2 , попередньо оглянувши його, запропонував ОСОБА_1 здати зразки біологічного середовища, водночас звернув увагу, що потрібно почекати невизначений період часу через велику кількість людей, а тому він ( ОСОБА_1 ) відмовився проходити огляд на стан сп'яніння, оскільки не мав часу чекати, натомість пізніше добровільно звернувся до закладу охорони здоров'я й долучив довідку, видану ТОВ «МедЛюкс+», про результати імунохроматографічного дослідження від 24.03.2021 №373.
Захисник Годня А.А. звернувся до суду з клопотанням, в якому, посилаючись на порушення, допущенні працівниками поліції в ході фіксування відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, просив закрити провадження за відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 цього Кодексу. Обґрунтовуючи свої вимоги, захисник звернув увагу суду на те, що його підзахисний не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, працівники поліції не забезпечили проходження огляду ОСОБА_1 у строк, передбачений законом, при цьому ОСОБА_1 не відсторонили від керування транспортним засобом, відеозапис не містить безперервної фіксації перебігу події, а також не містить доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння.
Захисник Гончаров М.С. подав до суду клопотання, в якому, посилаючись на положення ст. 251 КУпАП, просив долучити до матеріалів справи відповідь на адвокатський запит від 26.11.2021 №71, надану ТОВ «МедЛюкс+», про те, що ОСОБА_1 дійсно проходив огляд лікарем ОСОБА_3 на стан сп'яніння в указаному медичному центрі та за результатами дослідження біологічного середовища (імунохроматографічним методом (CITO TEST) в сечі, тест системою на 10 наркотиків), не виявлено жодного з 10-ти наркотиків.
Крім того, захисник Гончаров М.С. подав заперечення в порядку, передбаченому статтями 268, 271 КУпАП, де, посилаючись на порушення, допущенні працівниками поліції в ході фіксування відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, просив закрити провадження за відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обґрунтовуючи свої вимоги, захисник зазначив, що патрульними не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу відповідно до положень ст. 266 КУпАП, матеріали справи не містять жодних відомостей про те, що поліцейські залучали двох свідків, відеозапис не містить безперервної фіксації перебігу події, його підзахисному не повідомили про право на професійну правничу допомогу під час надання пояснень, а також про інші права, що, на думку захисника, свідчить про наявність обґрунтованих підстав для закриття провадження.
За клопотанням сторони захисту в судовому засіданні було відібрано пояснення від особи, яка склала протокол, - старшого лейтенанта поліції Богданова М.Г., котрий, будучи попередженим про необхідність дати правдиві пояснення з приводу обставин складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , зазначив, що дійсно 23.03.2021 у зазначений в протоколі час, патрулюючи містом, зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , під час спілкування виявили у водія ознаки наркотичного сп'яніння, а тому з метою перевірки обставин ймовірного перебування водія у стані сп'яніння водієві було запропоновано пройти огляд в установленому порядку в закладі охорони здоров'я. Коли вони приїхали до закладу охорони здоров'я, то дійсно там знаходилися люди, котрі чекали своєї черги для проходження огляду лікарем-наркологом, разом із тим, наголосив суду, що після того, як ОСОБА_1 повідомив їм про причину за якої він не буде чекати проходження огляду (необхідно було відвести бабусю на потяг), вони роз'яснили йому про наслідки такої відмови, а також про те, що за таких обставин стосовно нього ( ОСОБА_1 ) буде складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення ним п. 2.5. Правил дорожнього руху. З приводу відсутності безперервного запису на місці зупинки транспортного засобу та перебування в закладі охорони здоров'я пояснив суду про те, що акумуляторна батарея відеореєстратора мала низький заряд, натомість станція для заряджання портативних відеореєстраторів була відсутня, а тому відеозапис небезперервний.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , а також доводи його захисників Годні А.А. та Гончарова М.С., а також пояснення особи, яка склала протокол, - старшого лейтенанта поліції Богданова М.Г., дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, оцінивши їх у сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статей 245, 251, 252, 280, 283 цього Кодексу доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями Закону України від 30.06.1993 №3353-XII «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - Правила дорожнього руху).
Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до пункту 1.3. Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Так, пункт 2.5. Правил дорожнього руху зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За невиконання вимог цього пункту Правил передбачено адміністративну відповідальність за ст. 130 КУпАП.
В рішенні Європейського суду з прав людини у складі його Великої палати по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно норм, встановлених законами держави Україна.
Стаття 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, серед іншого, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (далі - Порядок №1103).
Зокрема, пунктом 3 Порядку №1103 передбачено, що огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я України (далі - МОЗ України) і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735).
Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Інструкції №1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє, цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно з п. 7 розділу ІІІ Інструкції №1452/735 проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов'язковим.
Аналіз вказаних нормативних актів свідчить, що у разі виявлення у водія ознак наркотичного сп'яніння поліцейськими огляд на місці зупинки транспортного засобу не проводиться, для проведення огляду водій відразу направляється до найближчого закладу охорони здоров'я.
Статтею 254 КУпАП встановлено, що основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол, вимоги до змісту якого встановлені статтею 256 цього Кодексу, серед яких, є право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Вимоги щодо оформлення протоколів про адміністративні правопорушення органами поліції встановлено Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1376 (далі - Інструкція №1376).
Інструкцією №1376 встановлено порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах, матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також визначено порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.
Тобто, вищевказані положення КУпАП та Інструкції №1376 визначають правила допустимості і відповідності доказів, що є гарантом їх достовірності та істинності, а положення Інструкції №1452/735 та Порядку №1103 - підстави та правила проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, у встановленому порядку в закладі охорони здоров'я, перелік яких затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Відповідно до положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У рішеннях ЄСПЛ, зокрема по справах «Коробов проти України» від 21.07.2011, «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
З матеріалів справи вбачається, що винуватість ОСОБА_1 підтверджується безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, що містяться у справі про адміністративне правопорушення, зокрема:
- даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №139768, в якому зазначено про факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, а також про факт відмови останнього від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку в закладі охорони здоров'я, протокол сумніву у суду не викликає, оскільки складений відповідно до вимог статей 254, 256 КУпАП.
У графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті правопорушення» ОСОБА_1 не зазначено жодних пояснень з приводу незгоди з його змістом, як не містить жодних заяв, зауважень, заперечень чи скарг під час його оформлення чи після цього, не надано таких суду й під час розгляду справи. Даних про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції матеріали справи не містять.
У протоколі зазначено про роз'яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України, положень ст. 268 КУпАП, та про вилучення у водія ОСОБА_1 водійського посвідчення НОМЕР_2 і видачу йому тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом НОМЕР_3.
Своїм підписом водій ОСОБА_1 підтвердив, що зі змістом протоколу ознайомлений, копію протоколу отримав;
- відеозаписом з нагрудної камери патрульного поліцейського АА00501, з яких вбачається, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку в закладі охорони здоров'я;
- у поясненнях від 23.03.2021 ОСОБА_1 зазначив про те, що він, керуючи транспортним засобом марки Mercedes CLK 230, рухався по вул. Маршала Тимошенка, 1, де близько 14:00 його зупинили патрульні поліцейські, та наклали адміністративне стягнення у виді штрафу за ч. 1 ст. 126 КУпАП, у подальшому він ( ОСОБА_1 ) відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку в закладі охорони здоров'я, оскільки «не мав на це часу», а також про те, що він зобов'язується не керувати транспортним засобом протягом 24-х годин.
Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки наркотичного сп'яніння «тремтіння пальців рук, звуженні зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість», виявлені поліцейським 23.03.2021 у ОСОБА_1 в розумінні п. 4 розділу І, п. 12 розділу ІІ Інструкції №1452/735, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується належними та допустимими вищевказаними доказами у справі, які повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.
Доводи ОСОБА_1 про те, що він відмовився через те, що «лікар-нарколог ОСОБА_2 , провівши його попередній огляд з метою встановлення клінічних ознак наркотичного сп'яніння, запропонував йому здати зразки біологічного середовища, водночас звернув увагу, що потрібно почекати невизначений період часу через велику кількість людей у черзі для відібрання зразків біологічного середовища, на що він ( ОСОБА_1 ) відмовився, оскільки поспішав додому через те, що необхідно було відвести бабусю на потяг», то такі доводи, на переконання суду, є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на положеннях Закону.
З метою перевірки повідомлених ОСОБА_1 обставин про велику кількість людей у черзі в закладі охорони здоров'я для здачі зразків біологічного середовища, а також про проведення огляду останнього лікарем-наркологом ОСОБА_2 з метою встановлення клінічних ознак наркотичного сп'яніння, судом було скеровано запит до медичного закладу «Комунальне некомерційне підприємство «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» (вул. Петра Запорожця, 20 у місті Києві).
Відповідно до відповіді від 11.10.2021 №1048, наданої КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» на запит суду, 23.03.2021 в період часу з 12:30 по 17:00 лікар-нарколог ОСОБА_2 провів огляд на стан сп'яніння 7-ми осіб, що не переконання суду не свідчить про «велику кількість людей у черзі».
Водночас, відповідь від 11.10.2021 №1048 не містить відомостей на підтвердження повідомленої ОСОБА_1 інформації про проведення його огляду на стан сп'яніння лікарем-наркологом ОСОБА_2 з метою виявлення клінічних ознак наркотичного сп'яніння, оскільки відповідно до цієї ж відповіді «згідно з записами за 23.03.2021 у Журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ОСОБА_1 огляд на стан сп'яніння не проходив, оскільки останній працівниками патрульної поліції до кабінету медичних оглядів на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння не доставлявся, з письмовою заявою ОСОБА_1 не звертався».
Разом із тим, задля підтвердження чи спростування вищевказаних обставин, повідомлених ОСОБА_1 (про те, що лікар-нарколог, провівши його огляд на стан сп'яніння, запропонував ОСОБА_1 здати зразки біологічного середовища, при цьому повідомив останньому, що потрібно чекати невизначений період часу в черзі через велику кількість людей) за клопотанням сторони захисту судом двічі було скеровано до вказаного медичного закладу судові повістки про виклик лікаря-нарколога ОСОБА_2 , однак останній до суду не з'явився, а тому вищевказані доводи ОСОБА_1 суд розцінює як обраний останнім спосіб захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Суд звертає увагу, що при виявленні у обстежуваної особи при огляді на стан сп'яніння клінічних ознак наркотичного сп'яніння, які відповідають клінічним ознакам, зазначеним у розділах F11.0-F16.0, F18.0, F19.0 глави V Психічні та поведінкові розлади Міжнародної класифікації хвороб 10 перегляду (MKX-10) та у пункті 4 розділу І Інструкції №1452/735, обстежуваній особі встановлюється діагноз «Стан сп'яніння внаслідок вживання наркотичної речовини», який заноситься у пункт 20 акта медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та повідомляється обстежуваній особі.
З метою виявлення або уточнення наявних речовин, що спричинили стан наркотичного сп'яніння, обстежуваній особі відповідно до вимог пункту 7 Інструкції №1452/735 пропонується здати зразок біологічного середовища (сеча) для проведення лабораторного дослідження. Натомість, у разі, якщо при огляді на стан сп'яніння у обстежуваної особи виявлені клінічні ознаки наркотичного сп'яніння, а обстежувана особа відмовляється від здачі зразку біологічного середовища (сеча) для проведення лабораторного дослідження, заключний діагноз обстежуваній особі встановлюється на підставі виявлених при огляді клінічних ознак наркотичного сп'яніння, оскільки при встановленні стану сп'яніння вирішальним є встановлення клінічних ознак сп'яніння, виявлені у обстежуваної особи при огляді.
Суд критично оцінює доводи сторони захисту про те, що поліцейський всупереч Інструкції №1452/735 не залучив двох свідків для участі під час фіксування відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, що, на думку сторони захисту, свідчить про порушення встановленого порядку фіксування відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння. З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що в ході фіксування відмови ОСОБА_1 поліцейським було застосовано технічні засоби відеозапису, якими чітко зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду відповідно до положень ч. 2 ст. 266 КУпАП в редакції Закону №1231-IX від 16.02.2021. При цьому, не приведення підзаконних нормативно-правових актів у відповідність до положень КУпАП в редакції Закону України №1231-IX від 16.02.2021, який набрав чинності 17.03.2021, не свідчить про невідповідність дій патрульних поліцейських чинному законодавству України.
Розбіжності у часі, зазначеному у протоколі про адміністративне правопорушення, у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та зафіксованому на відеозаписі з нагрудної камери патрульного поліцейського, дійсно мають місце, однак на переконання суду, жодним чином не впливають на факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку в закладі охорони здоров'я, проти чого не заперечував у суді останній.
Що стосується доводів сторони захисту про фрагментарність та частковість здійснення запису перебігу події, то, враховуючи пояснення особи, яка склала протокол про адмінінстративне правопорушення, - ОСОБА_4 , суд приходить до висновку, що сама по собі відсутність повного та безперервного запису події з бодікамери не свідчить про недопустимість чи неналежність відеозаписів як доказів, оскільки в ході судового провадження ОСОБА_1 не посилався на те, що зафіксовані на відеозаписі події в дійсності не відбувались або якимось чином викривлені та спотворені, при цьому останній не заперечував того, що він відмовився від проходження огляду в медичному закладі, однак пояснював це відсутністю часу у зв'язку з необхідністю відвести на потяг бабусю, при цьому доказів на підтвердження того, що дійсно бабуся ОСОБА_1 цього дня повинна була їхати потягом, сторона захисту суду не надала.
Доводи ж сторони захисту про те, що поліцейськими не роз'яснено ОСОБА_1 про право на користування правовою допомогою під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та надання пояснень на місці відмови від 23.03.2021, суд вважає необгрунтованими, оскільки відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право, серед іншого, користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи при розгляді справи у порядку, передбаченому ст. 221 КУпАП, і таке право ОСОБА_1 було реалізовано під час розгляду справи про адміністративне правопорушення в суді першої інстанції.
Крім того, доводи ОСОБА_1 про те, що він не перебував у стані наркотичного сп'яніння, судом не приймаються до уваги з огляду на те, що протокол стосовно останнього складено за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння (пункт 2.5 Правил дорожнього руху), проти чого не заперечував в судовому засіданні ОСОБА_1 , а не за керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння (підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху), що свідчить про безпідставність таких тверджень.
Суд звертає увагу, що відповідно до статті 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
При цьому згідно ч. 5 даної норми огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Зазначені вище положення кореспондуються з положеннями пунктів 1, 7, 15, 16, 17 розділу ІІІ Інструкції №1452/735.
При цьому, згідно з наказом Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради від 27.05.2019 №563 «Про оптимізацію організації проведення медичних оглядів на стан сп'яніння в м. Києві» Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» визначена єдиним закладом охорони здоров'я, якому надається право в місті Києві на проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому інші заклади охорони здоров'я не мають законних підстав на проведення зазначених оглядів.
З огляду на викладене, долучену ОСОБА_1 до матеріалів справи довідку, видану ТОВ «МедЛюкс+», про результати імунохроматографічного дослідження від 24.03.2021 №373, про результати дослідження шляхом тесту на десять наркотиків, суд вважає неналежним доказом.
Статтею 68 Конституції України визначено, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Тобто, незнання ОСОБА_1 законодавства України, відповідно до якого відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я на вимогу поліцейського є адміністративним правопорушенням, і не звільняє його від відповідальності, оскільки в судовому засіданні ОСОБА_1 визнав, що дійсно всупереч пунктам 1.3., 2.5. Правил дорожнього руху відмовився від проходження такого огляду, пояснивши причину, яку він вважав достатньою для такої відмови, а тому невизнання останнім своєї вини у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, суд розцінює як обраний ним спосіб захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності, оскільки такі твердження повністю спростовуються доказами, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та не ґрунтуються на законодавстві України про адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП не містить альтернативного адміністративного стягнення, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Положеннями ст. 401 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, наведений у ст. 5 вказаного Закону.
З огляду на викладене, керуючись статтями 401, 130, 221, 266, 276-280, 283-287 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Початок строку відбування ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами рахувати з моменту набрання постановою законної сили.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
У разі несплати правопорушником штрафу у п'ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Суддя А.В. Касьян