15.11.2021 248/3890/13-ц
15 листопада 2021 року м.Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Корнєєвої В.В.
при секретарі Лагутіній К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Добропілля Донецької області цивільну справу з розгляду питання щодо відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі №248/3890/13-ц Харцизького міського суду Донецької області за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про визнання договору недійсним, треті особи: Нікольський районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп», Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвест Хаус»,
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2021 року судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області Корнєєвій В.В. було передано ухвалу судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області Хандуріна В.В. від 09.08.2021 року, якою було ініційовано питання відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 248/3890/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про визнання договору недійсним, закінченої ухваленням 09 серпня 2013 року рішення Харцизького міського суду Донецької області, в зв'язку із тим, що представник ПАТ «КБ «Надра» звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з заявою про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дублікатів виконавчого документу та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання, в обґрунтування якої зазначив, що 09.08.2013 року Харцизький міський суд Донецької області ухвалив рішення по справі № 248/3890/13-ц про стягнення заборгованості за кредитним договором № 599231/ФО від 22.06.2007 року з гр. ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра». 04.08.2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладено Договір про відступлення прав вимоги №GL48N718070_А_3, після цього 20.08.2020 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Фінанс Проперті Групп» укладено Договір про відступлення прав вимоги №GL48N718070_А102, 26.08.2020 року між ТОВ «Фінанс Проперті Групп » та ТОВ «ФК «Інвест Хаус» укладено Договір про відступлення прав вимоги №Б/Н та 29.12.2020 року між ТОВ «ФК «Інвест Хаус» та ТОВ «ФК Форт» укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги Б/Н, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов'язаннями передбаченими кредитним договором №599231/ФО від 22.06.2007 року, перейшло до ТОВ «ФК Форт», в зв'язку з чим представник ТОВ «ФК Форт» просив замінити сторону (стягувача) виконавчого провадження, видати дублікати виконавчого документу та поновити пропущений строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання. Враховуючи, що матеріали цивільної справи № 248/3890/13-ц з Харцизького міського суду Донецької області до Добропільського міськрайонного суду Донецької області не надходили, судом було ініційовано питання щодо відновлення втраченого судового провадження у вказаній справі.
Ухвалою судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області Корнєєвої В.В. від 12.08.2021 року було відкрито провадження з вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження у вказаній справі, залучено до участі в справі в якості заінтересованих осіб: Нікольський районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп», Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвест Хаус».
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, від представника заінтересованої особи до суду надійшла заява з проханням проводити розгляд справи без його участі, від інших учасників жодних заяв або доказів поважності неявки до суду не надходило.
За таких обставин, суд вважає можливим провести розгляд заяви по суті у відсутності учасників цивільного процесу, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового засідання технічними засобами, на підставі доказів, які є в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 489 ЦПК України, втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для відновлення втраченого судового провадження в частині ухвали суду про відкриття провадження у справі, а також рішення суду, виходячи з наступного:
Згідно ст. 490 ЦПК України, заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Як вбачається з матеріалів справи, рішення у вказаній справі ухвалив Харцизький міський суд Донецької області.
У зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції, статтею 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» передбачена зміна територіальної підсудності судових справ, підсудних розташованим в районі проведення антитерористичної операції судам наступним чином: цивільних справ, підсудних місцевим загальним судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції - визначено підсудність місцевим загальним судам, апеляційним судам, що визначаються головою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Розпорядженням голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 2710/38-14 від 02 вересня 2014 року було визначено зміну територіальної підсудності судових справ, підсудних розташованим у районі проведення антитерористичної операції місцевим загальним судам, зокрема, для справ, підсудних Харцизькому міському суду Донецької області, визначена підсудність Добропільському міськрайонному суду Донецької області.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що 09 серпня 2013 року Харцизьким міським судом було ухвалено рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Зуївка міста Харцизька, ІІН НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (рахунок транзитний НОМЕР_3 ЄДРПОУ 20025456 МФО 380764) заборгованість по кредитному договору «Автопакет» № 599231/ФО від 22 червня 2007 року станом на 15 квітня 2013 року в розмірі 15 435,52 доларів США, що еквівалентно 123 376,11 грн. (сто двадцять три тисячі триста сімдесят шість грн. 11 коп.). Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» повернення судового збору у сумі 1233,76 грн. Відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» про визнання недійсним договору «Автопакет» №599231/ФО від 22 червня 2007 року.
Згідно інформації, наданої Нікольським ВДВС у Маріупольському районі Донецької області Східного МРУ МЮ (м. Харків) на виконання ухвали суду, згідно моніторингу в АСВП, виконавчий документ з виконання вищевказаного судового рішення було повернуто стягувачу 18.03.2017 року на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (наявна встановлена заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення). В провадженні Нікольського ВДВС у Маріупольському районі Донецькрї області Східного МРУ МЮ (м. Харків) вказаний виконавчий лист на виконанні не перебуває.
Згідно ст. 488 ЦПК України, відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.
Як передбачено ст. 489 ЦПК України, втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.
Відповідно до ст. 493 ЦПК України, при розгляді справи суд бере до уваги ту частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел. Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження.
Відповідно до ст. 494 ЦПК України на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.
В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.
Суд бере до уваги електронну копію рішення Харцизького міського суду Донецької області від 09.08.2013 року, яке містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Також суд вважає за необхідне зазначити, що виконавчий лист по справі № 248/3890/13-ц перебував на примусовому виконанні, що також підтверджує факт існування такого судового рішення.
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд, з метою захисту прав стягувача на обов'язковість виконання судового рішення, вважає можливим відновити втрачене судове провадження в частині змісту рішення Харцизького міського суду Донецької області від 09.08.2013 року по цивільній справі № 248/3890/13-ц.
Керуючись ст.ст. 258-261, 353-354, 488-494 ЦПК України, суд,
Відновити втрачене судове провадження в частині рішення Харцизького міського суду Донецької області від 09 серпня 2013 року по цивільній справі № 248/3890/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк „Надра" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк „Надра" про визнання договору недійсним.
Вважати встановленим зміст відновленого рішення Харцизького міського суду Донецької області від 09 серпня 2013 року по цивільній справі № 248/3890/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк „Надра" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк „Надра" про визнання договору недійсним, наступного змісту:
09 серпня 2013 року
Харцизький міський суд Донецької області у складі:
судді Носовської Л.О.
при секретарі Тарасової І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Харцизьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк „Надра" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк „Надра" про визнання договору недійсним, -
Позивач 14 травня 2013 року , звернувся до суду з позовом до відповідача, який мотивує тим, що 22 червня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра» (у зв'язку з приведенням статуту Банку у відповідності до вимог Закону України "Про акціонерні товариства", із проведенням державної реєстрації статуту Банку у новій редакції, назву банку було змінено - повне найменування: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра", ПАТ "КБ "Надра" - є правонаступником всіх прав та обов'язків Акціонерного комерційного банку "Надра") та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Договір «Автопакет» №599231/ФО(далі - Договір) , відповідно до умов якого Банк надав відповідачу кредит у сумі 8099,01 доларів США строком до 21 червня 2012 року зі сплатою 13,9% річних за користування кредитними коштами. Згідно п. 1.2.1 Договору Банк відкрив відповідачу відновлювальну траншеві кредитну лінію з лімітом 404,95 доларів США, видача коштів у рамках ліміту здійснювалась окремими траншами , а відповідач згідно п.п. 2.2.1, 2.2.3 Договору зобов'язався повертати кредит та сплачувати відсотки шляхом сплати мінімально необхідного платежу, розмір якого становить 190 доларів США щомісячно до 18 числа поточного місяця відповідно графіку. Умовами Договору також передбачено, що у разі прострочення відповідачем строків сплати необхідних платежів з погашення кредиту, він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості за кожний день прострочення. Проте відповідач свої зобов'язання за Договором не виконував, порушував передбачені Договором терміни погашення кредиту та відсотків, у зв'язку із чим станом на 15 квітня 2013 року виникла заборгованість по Договору у розмірі 15 435,52 доларів США , яка складається з суми боргу за кредитом - 8120,49 доларів США, що еквівалентно 64 907,08 грн. ; суми боргу за нарахованими відсотками - 5366,94 доларів США, що еквівалентно 42 897,95 грн.; пені за прострочену сплату кредиту 1229,43 доларів США, що еквівалентно 9826,83 грн.; пені за прострочену сплату нарахованих відсотків 718,66 доларів США, що еквівалентно 5744,25 грн.
Просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом , яка станом на 15 квітня 2013 року у розмірі 15 435,52 доларів США, що за курсом НБУ складає 123 376,11 грн., та повернення судового збору у розмірі 1233,76 грн.
Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав, та звернувся із зустрічною позовною заявою до ПАТ «КБ "Надра", в якій просив суд визнати недійсним Договір «Автопакет» №599231/ФО від 22 червня 2007 року, оскільки за умовами даного Договору зобов'язався нести перед банком солідарну із поручителем ОСОБА_2 відповідальність за невиконання зобов'язань за Договором, проте даний Договір підписав на останньому аркуші , інші аркуши не підписував. Працівник Банку роз,яснив всі умови договору, взяв його документи для того, щоб зробити ксерокопії, та повернувся вже з підписаним договором. Зазначає, що був введений в оману працівникам банку та правочин було укладено під впливом помилки.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги ПАТ «КБ'Надра» визнав повністю, та просив відмовити у задоволенні його зустрічної заяви про визнання Договору недійсним.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав думку ОСОБА_1 .
Представник банку зустрічний позов ОСОБА_1 не визнав, та пояснив, що при укладенні Договору ОСОБА_1 був ознайомлений з усією необхідною інформацією про умови отримання кредиту, тип відсоткової ставки, валютні ризики, процедурою виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Перед одержанням кредиту ОСОБА_1 окремо був ознайомлений з усіма умовами надання та повернення кредиту, розміром кредиту та відсоткової ставки, строку та іншими умовами кредитування, про що свідчить Пам'ятка клієнту «Автопакет», яку ОСОБА_1 особисто підписав 14.06.2007р. Договір є дійсним, оскільки укладений на законних підставах, волевиявлення сторін при його укладенні було вільним. Договір укладений у письмовій формі та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним - сума кредиту була отримана та використана на власний розсуд, певний час кредит позичальником погашався. Уклавши з Банком Договір та підписавши його ОСОБА_1 реалізував своє виявлення щодо даного правочину - отримав кредитні кошти, придбав у власність автомобіль. На Договорі є підпис ОСОБА_1 , про що він сам заявляє, а також не заперечує про отримання кредиту, придбання у власність автомобілю за кредитні кошти, отримання належної інформації щодо кредитування та ознайомлення з умовами Договору. Підпис позичальника на Договорі свідчить про те, що він погодився з усіма його умовами.
Банк не вводив ОСОБА_1 в оману, оскільки в Договорі чітко прописані: сума наданих кредитних коштів, порядок надання та строк повернення кредиту, вказаний розмір відсоткової ставки 13,9% (відсоткова ставка є фіксованою, так як інше не передбачено Кредитним договором), та визначений порядок нарахування відсотків за фактичну кількість днів у періоді (28-29-30-31/360) на залишок заборгованості, при розрахунку відсотків враховується день надання та не враховується день погашення кредиту. Договором також визначено, що повернення кредиту та відсотків відбувається шляхом сплати суми мінімально необхідного платежу у розмірі 190,00 доларів США щомісячно, до 18 числа поточного місяця. Тобто, Договором передбачена ануїтетна схема погашення кредитної заборгованості, сторонами також було передбачено усі істотні умови договору відповідно до вимог законодавства і досягнута згода щодо усіх умов, на яких Договір укладався. Зазначення ОСОБА_1 на те, що правочин було вчинено під впливом омани та помилки являється не обґрунтованим, так як ОСОБА_1 був повідомлений про правову природу правочину, про наслідки отримання кредиту, обставини при яких кредит має бути наданий та повертатися, ознайомлений з умовами надання кредиту, цільовим використанням кредитних коштів та їх поверненням, про що свідчать його підписи на Договорі, анкеті-заявці на отримання кредитних коштів, пам'ятці клієнта «Автопакет».
Вважають, що ОСОБА_1 намагається покласти на Банк несприятливі правові наслідки після фактичного отримання коштів за договором. Просить відмовити в задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 .
Суд вважає позов ПАТ «КБ"Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором і таким, що підлягає задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_1 до ПАТ «КБ "Надра» про визнання договору недійсним необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню.
Частиною 1 статті 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що 22 червня 2007 року сторони , а також ОСОБА_4 , який виступив поручителем ОСОБА_1 , уклали договір «Автопакет» № 599231/ФО , згідно до якого позичальник ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 8099,01 доларів США на придбання автотранспортного засобу на строк по 21 червня 2012 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,9% річних, нарахування яких здійснюється за фактичну кількість днів у періоді (28-29-30-31/360) на залишок заборгованості.(п.п.1.1.,1.1.2, 1.1.3.1 , 1.1.4)
п.п. 1.2.1, 1.2.1.2 Договору передбачено, що Банк відкриває позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності відновлювальну траншеві кредитну лінію з лімітом 404, 95 доларів США, та видача коштів в рамках ліміту Кредитної лінії за даним Договором здійснюється окремими траншами.
На даному Договорі , де зазначені реквізити та підписи сторін у якості позичальника зазначено ОСОБА_1 , міститься запис прізвища « ОСОБА_5 », та підпис.
Відповідно до частини 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Частиною 2 даної статті передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
В судовому засіданні позивач не заперечував, що власноруч на даному Договорі написав своє прізвище.
Таким чином, суд вважає встановленим факт підписання сторонами Договору.
Також, судом встановлено, що Шахтарським міськрайонним судом Донецької області розглядалась цивільна справа за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором «Автопакет» № 599231/ФО від 22 червня 2007 року станом на 06 лютого 2012 року у розмірі 115 205,72 грн.
26 грудня 2012 року вказаним судом винесено рішення, яким в задоволенні позову ПАТ «КБ «Надра» відмовлено. Зі змісту даного рішення углядається, що відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав, та пояснив, що дійсно 22 червня 2007 року уклав договір поруки з Банком під час придбання ОСОБА_1 автомобіля в кредит.
Ррішенням Апеляційного суду Донецької області від 12 квітня 2013 року рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 26 грудня 2012 року скасовано, позовні вимоги ПАТ «КБ'Надра» задоволені та стягнуто на користь Банку з ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором № 599231 від 22 червня 2007 року у розмірі 14 419,29 доларів США , що еквівалентно 115 205,72 грн.
Частиною 1 статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частиною 2 даної статті визначено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Відповідно до частини 3 зазначеної статті в олевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Згідно частин 5 та 6 вказаної статті правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Частиною 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представником не доведено, та судом не встановлено недотримання сторонами в момент підписання Договору вимог ст..203 ЦК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 14 червня 2007 року звернувся до ПАТ «КБ'Надра» з анкетою-заявою клієнта на отримання кредиту на купівлю автомобіля за програмою «Автопакет» та перед одержанням кредиту був ознайомлений з усіма умовами кредитування за програмою «Автопакет», про що свідчить його підпис на даній заяві, та та 22 червня 2007 року надав Банку заяви про встановлення постійно-діючого розпорядження та на оплату страхових платежів.
Статтею 229 ЦК України ( Правові наслідки правочину, який вчинено під впливом помилки)визначено, що якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
Статею 230 ЦК України (правові наслідки вчинення правочину під впливом обману) визначено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.
Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" визначено, що відповідно до статей 229 - 233 ЦК України правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним.
Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК України), мають існувати саме на момент вчинення правочину.
Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення.
Не є помилкою щодо якості речі неможливість її використання або виникнення труднощів у її використанні, що сталося після виконання хоча б однією зі сторін зобов'язань, які виникли з правочину, і не пов'язане з поведінкою іншої сторони правочину. Не має правового значення помилка щодо розрахунку одержання користі від вчиненого правочину.
Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.
Пунктом 20 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України визначено, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.
Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.
Істотною умовою оспорюваного Договору є його ї правова природа, об'єкт (виключно грошові кошти як в національній, так і в іноземній валюті) , суб'єкти, зміст кредитного зобов'язання, права і обов'язки сторін, які позивач чітко усвідомлював.
Судом встановлено, що при укладенні Договору ОСОБА_1 був повідомлений про правову природу правочину, про наслідки отримання кредиту, обставини при яких кредит має бути наданий та повертатися, ознайомлений з умовами надання кредиту, цільовим використанням кредитних коштів та їх поверненням
В судовому засіданні ОСОБА_1 не наведено доказів наявності обману з боку ПАТ «КБ "Надра» при укладенні Договору, відносно обставин Договору, які мають суттєве значення , та наявності умислу в діях Банку, а також не доведено вчинення Договору під впливом помилки.
При цьому, судом встановлено, що після підписання Договору ОСОБА_1 здійснював погашення за кредитним договором.
Таким чином , з огляду на викладені вище обставини, а також у зв'язку із тим, що в судовому засіданні ОСОБА_1 визнав позовні вимоги Банку, суд вважає, що на момент укладення Договору сторонами було повністю додержані вимоги, які в силу ст..203 ЦК України являються необхідними для чинності правочину, а саме, волевиявлення ОСОБА_1 було вільним і відповідало його внутрішній волі, правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені і зміст Договору не суперечить вимогам ЦК України та іншим актам цивільного законодавства, суд також вважає, що в судовому засіданні ОСОБА_1 не доказано сам факт обману його з сторони ПАТ « КБ "Надра", як й наявність умислу в діях Банку й істотність значення обставин, щодо яких , як вважає ОСОБА_1 його введено в оману, а також , що помилка мала місце, та що він помився щодо обставин, які мають істотне значення.
При таких обставинах дії ОСОБА_1 , які виразились в підписанні ним Договору , та придбанні за кредитні кошти автомобіля, що сам ОСОБА_1 не заперечував, здійснення часткового погашення кредиту, являється підтвердженням ознайомлення ОСОБА_1 зі змістом Договору , та бажанням настання правових наслідків, обумовлених цим правочином, у зв,язку із чим в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору слід відмовити.
Суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" підлягають задоволенню.
Згідно частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною 1 статті 548 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Умовами Договору передбачений обов'язок відповідача у разі порушення ним своїх зобов'язань сплатити неустойку.
Згідно частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 даної статті передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 1 статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Статтею 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Згідно п.п. 2.2.1 Договору Позичальник повертає кредит та сплачує банку передбачені п.1.1.3.1. Договору відсотки безготівковим перерахуванням або внесенням готівкових коштів на поточний рахунок № НОМЕР_2 у порядку, передбаченому п.2.2.3 цього Договору , шляхом сплати суми мінімально необхідного платежу, розмір якого складає 190 доларів США
Згідно п.п. 2.2.2 Договору Позичальник повертає кошти , отримані в рамках Кредитної лінії, та сплачує банку передбачені п.1.2.3.1 цього Договору відсотки безготівковим перерахуванням або внесенням готівкових коштів на поточний рахунок № НОМЕР_2 у порядку, передбаченому п.2.2.3 цього Договору , шляхом сплати суми мінімально необхідного платежу, розмір якого передбачено даним пунктом.
Відповідно до п.п.2.2.3 Договору позичальник вносить чергові мінімальні платежі по кредиту/кредитній лінії, визначені у п.п. 2.2.1, 2.2.2 цього Договору , щомісячно до 18 числа поточного місяця.
Пунктом 5.1 Договору визначено, що у разі прострочення Позичальником строку сплати мінімальних необхідних платежів по погашенню кредиту/кредитної лінії , Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення.
Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, відповідач свої зобов'язання по укладеному договору виконував неналежним чином, у зв'язку з чим станом на 15 квітня 2013 року виникла заборгованість по Договору у розмірі 15 435,52 доларів США , що еквівалентно 123 376,11 грн. , яка складається з суми боргу за кредитом - 8120,49 доларів США, що еквівалентно 64 907,08 грн. ; суми боргу за нарахованими відсотками - 5366,94 доларів США, що еквівалентно 42 897,95 грн.; пені за прострочену сплату кредиту 1229,43 доларів США, що еквівалентно 9826,83 грн.; пені за прострочену сплату нарахованих відсотків 718,66 доларів США, що еквівалентно 5744,25 грн.
Відповідно до частини 1 статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Частиною 2 даної статті передбачено, що якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Згідно частини 3 вказаної статті використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
У зв'язку з тим, що відповідач свої зобов'язання за договором виконував неналежним чином , суд вважає необхідним задовольнити позов, стягнувши з відповідача вказану вище суму заборгованості по кредитному договору.
У відповідності до ст.88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача повернення судового збору, сплаченого ПАТ «КБ "Надра» в розмірі 1233,76 грн..
Керуючись ст.ст.526, 527, 529 , 530, 554, 1050, 1054, 230 ЦК України, ст..11,18 Закону України "Про захист прав споживачів", ст.ст.10, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Надра» " задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Зуївка міста Харцизька, ІІН НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (рахунок транзитний НОМЕР_3 ЄДРПОУ 20025456 МФО 380764) заборгованість по кредитному договору «Автопакет» № 599231/ФО від 22 червня 2007 року станом на 15 квітня 2013 року в розмірі 15 435,52 доларів США, що еквівалентно 123 376,11 грн. ( сто двадцять три тисячі триста сімдесят шість грн.. 11 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» повернення судового збору у сумі 1233,76 грн.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Надра» " про визнання недійсним договору «Автопакет» №599231/ФО від 22 червня 2007 року .
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення
Суддя :
Ухвала може бути оскаржена лише в частині дій суду щодо відновлення втраченого провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Донецького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.В. Корнєєва
15.11.21