09 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 918/914/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В. А. - головуючого, Багай Н. О., Берднік І. С.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 (судді: Коробенко Г. П. - головуючий, Козир Т. П., Кравчук Г. А.),
та на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2021 (судді: Коробенко Г. П. - головуючий, Козир Т. П., Кравчук Г. А.),
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Журавлина"
до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сканія Україна"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_1
про стягнення 123 512 253,66 грн,
19.11.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій він просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 (повний текст складено 08.07.2021), додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2021, а також постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.10.2021 і додаткову постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.11.2021 у справі № 918/914/19, подана 19.11.2021 безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд вирішив залишити зазначену скаргу без руху, виходячи з наступного.
Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Згідно із пунктом 7 частини другої, пунктом 1 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, яке оскаржується. Крім того, до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.
Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Предметом касаційного оскарження, зокрема, є постанова Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 (повний текст складено 08.07.2021), тобто останнім днем подання касаційної скарги відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України є 28.07.2021.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 подано до Касаційного господарського суду 19.11.2021, тобто із значним пропуском зазначеного процесуального строку.
Разом із вказаною скаргою заявником надано клопотання про поновлення строків для подання касаційної скарги, яке обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є засновником та одноосібним учасником позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Журавлина", однак, апеляційний господарський суд не залучив його до участі у справі, незважаючи на те, що судові рішення у цій справі стосуються його прав та охоронюваних законом інтересів. При цьому скаржник зазначає, що зміст оскаржуваних постанов суду апеляційної інстанції йому став відомий лише 01.11.2021 після ознайомлення з матеріалами справи у Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду, повний текст вказаних постанов суд апеляційної інстанції йому не надсилав, у зв'язку з чим ОСОБА_1 зміг ознайомитись з ними лише 16.11.2021 в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Однак, колегія суддів, дослідивши вказані доводи, вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.
Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили його пропуск. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Як зазначалося вище, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтовано тим, що заявник не приймав участі у розгляді цієї справи і зміст оскаржуваних постанов суду апеляційної інстанції йому став відомий лише після ознайомлення з матеріалами справи в суді касаційної інстанції.
Разом з тим, з матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 є директором (головою дирекції) позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Журавлина". При цьому зазначеним товариством як до суду апеляційної, так і до суду касаційної інстанцій неодноразово подавалися документи, у тому числі процесуальні, за підписом (у тому числі електронним) вказаної особи, зокрема заява про винесення окремої ухвали (а.с. 69 т. 25), заява про ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 53 т. 25), заява про залишення клопотань представника Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сканія Україна" без розгляду (а.с. 95 т.28).
Відповідно до статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
З викладеного убачається, що ОСОБА_1 , який є засновником, одноосібним учасником та директором позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Журавлина" в процесі розгляду справи користувався відповідними процесуальними правами (звертався до суду з процесуальним документами) та був обізнаний з результатом розгляду позову товариства, керівником якого він є.
Суд звертає увагу, що статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Так, у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 40, 41, від 03.04.2008).
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, скаржник намагається штучно розмежувати момент обізнаності про наявність оскаржуваних судових рішень з посиланням на відмінність правового статусу ОСОБА_1 як директора Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Журавлина" (яке активно приймало участь у розгляді справи, подавало процесуальні документи за підписом вказаної особи) та самого ОСОБА_1 як засновника і одноосібного учасника цього ж самого товариства.
Водночас, на виникнення моменту обізнаності заявника з оскаржуваними судовими рішеннями зазначене не вплинуло, а відтак доводи ОСОБА_1 про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що він, як засновник і учасник позивача, не знав про існування оскаржуваних судових рішень, є необґрунтованими.
Згідно з частиною третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
За змістом підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
У 2019 році Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Журавлина" звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення 123 512 253,66 грн.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідну заяву або скаргу було подано до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
При цьому підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, за подання касаційної скарги заявнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 1 344 700,00 грн (672 350,00 грн * 200%, враховуючи, що 1,5% від оскаржуваної суми (123 512 253,66 грн) перевищує максимальний розмір судового збору за подання позовів майнового характеру (не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму), який передбачено підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Однак, на підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги заявником не додано документу про його сплату у встановленому законом розмірі та порядку, що, відповідно до частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для залишення вказаної скарги без руху.
У зв'язку з цим, ОСОБА_1 необхідно надати Суду належні докази, які підтверджують сплату судового збору у розмірі 1 344 700,00 грн, за наведеними нижче реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007
Код банку отримувача (МФО): 899998
Код класифікації доходів бюджету: 22030102
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) у справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд)(назва суду, де розглядається справа).
Суд визначає скаржнику спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом надання:
- клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших причин пропуску вказаного строку з обґрунтуванням поважності підстав його пропуску;
- документа про сплату судового збору у встановленому законом та визначеному судом розмірі.
Керуючись статтями 234, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 та на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2021 у справі №918/914/19 залишити без руху до 10.01.2022, при цьому строк усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. А. Зуєв
Судді Н. О. Багай
І. С. Берднік