Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" грудня 2021 р. Справа № 922/552/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
при секретарі судового засідання Політучій В.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (адреса: 61057, м. Харків, м.-н Театральний, буд. 1; код ЄДРПОУ 43023403) Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна (61022, м. Харків, м.-н Свободи, буд. 4; код ЄДРПОУ 02071205)
до Приватного підприємства "Гранпри 2016" (адреса: 61023, м. Харків, вул. Мироносицька, буд. 81-А, кв. 11; код ЄДРПОУ 40284289)
про стягнення 143965,03 грн, розірвання договору оренди та зобов'язання повернення орендованого майна
за участю представників сторін та третьої особи:
позивача - Зучек Є.Н. (довіреність № 47 від 29.12.2020);
відповідача - Кузнецова А.А. (довіреність б/н від 01.12.2020);
третьої особи - Ващенко Ю.М. (довіреність № 0102-19 від 05.03.2021).
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (далі - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд:
1) стягнути з Приватного підприємства "Гранпри 2016" (далі - відповідач) 143965,03 грн, з яких:
129391,20 грн. - заборгованості з орендної плати;
5516,44 грн. - пені;
9057,39 грн. - штрафу;
2) розірвати договір оренди № 6122-Н від 10.06.2016, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Приватним підприємством "Гранпри 2016" щодо строкового платного користування державним окремим індивідуально визначеним майном: одноповерхової будівлі гаражів (інв. № 103100003, літ. Д-1, Е-1) загальною площею 486,20 кв. м., за адресою: м. Харків, пр.-т Науки, буд. 20, що перебуває на балансі Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна (балансоутримувач);
3) зобов'язати Приватного підприємства "Гранпри 2016" (адреса: 61023, м. Харків, вул. Мироносицька, буд. 81-А, кв. 11; код ЄДРПОУ 40284289) вчинити певні дії, а саме: повернути державне окремо індивідуально визначене майно - одноповерхову будівлю гаражів (інв. № 103100003, літ. Д-1, Е-1) загальною площею 486,20 кв. м., за адресою: м. Харків, пр.-т Науки, буд. 20, шляхом підписання акта приймання-пердачі з балансоутримувачем - Харківським національним університетом ім. В. Н. Каразіна (адреса: 61022, м. Харків, м.-н Свободи, буд. 4; код ЄДРПОУ 02071205).
Позов обґрунтовано з посиланням на істотне порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди № 6122-Н від 10.06.2016 щодо своєчасного та повного проведення розрахунків зі сплати орендної плати на користь позивача за період з лютого 2020 року по грудень 2020 року.
Ухвалою Господарського суду Харківської від 23.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; дану справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 22.03.2021; залучено до участі в справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Харківський національний університет ім. В. Н. Карабіна (далі - третя особа)
В підготовчому засіданні 22.03.2021 оголошено перерву до 12.04.2021.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.04.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.
Іншою ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.04.2021 та відкладено підготовче засідання на 11.05.2021.
В процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження третя особа надала суду письмові пояснення (вх. № 6113 від 17.03.2021) в яких підтримує позовні вимоги у повному обсязі та звертає увагу суду на те, що відповідач порушуючи взяті на себе зобов'язань за договором оренди № 6122-Н від 10.06.2016 (п. п. 3.6, 5.3) не сплачує орендну плату, внаслідок чого утворилась заборгованість, в т. ч. перед третьою особою, як балансоутримувачем предмету оренди.
Відповідач подав до суду відзив (вх. № 7157 від 30.03.2021), в якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі з посиланням на те, що відповідач підлягає звільненню від орендної плати за договором № 6122-Н від 10.06.2016 на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 611 від 15.07.2020; що відповідач звертався до позивача з пропозицією укласти додаткову угоду про звільнення орендаря від орендної плати на період дії карантинних обмежень в редакції додаткової угоди, однак, позивач відмовився від підписання такої угоди, що в подальшому стало підставою для звернення відповідача до суду в межах справи № 922/3735/20; що позивачем не доведено факту невнесення відповідачем орендної плати протягом трьох місяців підряд; що позивач передчасно вимагає в позовній заяві повернути державне майно - предмет оренди оскільки такі вимоги можуть бути заявлені виключно після припинення орендних відносин за договором та не повернення відповідачем предмета оренди добровільно.
Позивач не скористався своїм правом на подання відповіді на відзив в порядку та строк, встановлені ухвалою від 23.02.2021 у даній справі.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.05.2021 клопотання відповідача (вх. № 9956 від 30.04.2021) про зупинення провадження задоволено. Провадження у справі 922/552/21 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 922/3735/20 за позовом Приватного підприємства "Гранпри 2016" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, м. Харків; третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди. Зобов'язано сторони протягом 5 днів з моменту набрання законної сили судовим рішення у справі № 922/3735/20 повідомити суд про зазначені обставини.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.11.2021 провадження у справі № 922/552/21 поновлено та призначено підготовче засідання у справі на 22.11.2021.
Відповідач надіслав на електронну адресу суду письмові пояснення (вх. № 7152 19.11.2021), в яких наполягає на відмові у задоволенні позову з посиланням на те, що відповідач підпадає під дію п. 3 додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України № 611 від 15.07.2020, яким його звільнено від орендної плати на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Відповідач зазначає, що оскільки, позовні вимоги про стягнення орендної плати заявлені за період з лютого по грудень 2020 року, а з 12.03.2020 відповідач звільнений від орендної плати, відсутні підстави для стягнення коштів та розірвання договору оренди з урахуванням ст. 782 ЦК України.
Третя особа надала суду пояснення (вх. № 27406 від 22.11.2021) в яких звертає увагу суду на те, що мета використання орендованого майна чітко встановлена умовами договору оренди та не входить до переліків згідно з додатками 1, 2, 3 до постанови Кабінету Міністрів України № 611 від 15.07.2020, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для звільнення відповідача від орендної плати на час карантину. Крім того, третя особа зазначає, що у відповідача перед третьою особою, як балансоутримувачем, також наявна заборгованість, яка станом на 01.11.2021 складає 279225,82 грн, що підтверджує факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань та може бути підставою для розірвання договору оренди.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.11.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.12.2021.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.12.2021 залишено без розгляду клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (вх. № 278417 від 22.11.2021) в порядку ст. 42 ГПК України.
На судове засідання 06.12.2021 прибули представники сторін та третьої особи.
Представники позивача та третьої особи наполягають на задоволенні вимог, викладених у позовній заяві, в повному обсязі.
Представник відповідача заперечує проти позову та просить суд відмовити у його задоволенні.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.
Як свідчать матеріали справи, 10.06.2016 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, укладено договір оренди № 6122-Н (далі за текстом - договір; т. с. 1, а. с. 29-35), за умовами якого (п. 1.1 в редакції додаткової угоди № 1 від 30.05.2019 до договору (т. с. 1, а. с. 38) орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: одноповерхову будівлю гаражів (інв. № 103100003, літ. Д-1, Е-1), загальною площею 486,2 кв. м., за адресою: м. Харків, пр.-т Науки, 20, що перебуває на балансі Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна (ідентифікаційний номер: 02071205), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 11.03.2019 і становить за незалежною оцінкою 1353000 грн без ПДВ.
Згідно з п. 1.2 договору майно передається в оренду з метою: розміщення автомийки та майстерні, що здійснює технічне обслуговування та ремонт автомобілів.
Відповідно до п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна (додаток № 1).
Пунктом 3.1 (в редакції додаткової угоди № 1) договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць перерахунку квітень 2019 (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - 22980,48 грн, орендна плата за перший місяць перерахунку - травень 2019, визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди на індекс інфляції за травень 2019 (розраховано згідно з додатком № 1 до цієї додаткової угоди).
Різниця по сплаті орендної плати, що виникне за період з 10.05.2019 до моменту набрання чинності цієї додаткової угоди, повинна бути сплачена орендарем протягом місяця після її підписання.
Згідно з п. 3.6 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісячно до 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до вимог діючої методики у співвідношенні:
- безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами, у розмірі 50%;
- на рахунок, визначений балансоутримувачем, у розмірі 50%.
Пунктами 3.7 та 3.8 договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
У разі, якщо на дату сплати орендної плати, заборгованість за нею становить загалом не менше, ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов п. 2.1 договору між сторонами договору підписано акт приймання-передачі орендованого майна (т. с. 1, а. с. 36).
Додатковою угодою № 2 від 30.05.2019 (т. с. 1, а. с. 40) до договору оренди № 6122-Н від 10.06.2016 продовжено строк дії договору до 10.05.2031.
В подальшому, відповідно до наказу Фонду державного майна України №467 від 16.05.2019 "Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України" утворено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях як юридичну особу публічного права, що розташована у м. Харків, реорганізувавши шляхом злиття Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області та Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області.
Відповідно до пункту 2 даного наказу установлено, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях є правонаступником майна, прав та обов'язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області.
Наказом Фонду державного майна України від 02.07.2019 № 639 визначено днем початку роботи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській. Донецькій та Луганській областях 02.07.2019.
Відповідно до частини 5 статті 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про припинення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області як юридичної особи було внесено 06.03.2020.
Таким чином, орендодавець за Договором - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області - припинено як юридичну особу з 06.03.2020 шляхом реорганізації, що свідчить про вибуття останнього зі спірних правовідносин та про перехід всіх його прав та обов'язків до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях.
До березня 2020 року сторони виконували взяті на себе зобов'язання, в т.ч. відповідач оплачував на користь позивача передбачені умовами договору орендні платежі.
Проте, починаючи з березня 2020 року відповідач перестав виконувати свої зобов'язань перед позивачем за договором оренди № 6122-Н від 10.06.2016 щодо внесення орендної плати в передбаченому договором розмірі. Зокрема, як зазначає позивач, відповідачем не сплатило орендну плату за користування орендованим майном до Державного бюджету за період з 01.02.2020 по 31.12.2020 в сумі 129391,20 грн.
У зв'язку з несплатою орендних платежів орендодавець в порядку, визначеному п. п. 3.7.-3.8 договору також нарахував орендарю пеню в сумі 5516,44 грн та 9057,39 грн. штрафу.
З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача лист “Щодо договору оренди” № 17-03-02-00740 (т. с. 1, а. с. 18-21) з вимогою про сплату існуючої заборгованості за договором оренди № 6122-Н від 10.06.2016 з урахуванням штрафних санкцій, та до якого також додав акт звірки розрахунків за укладеним між сторонами договором станом на 25.01.2021. Однак, дані вимоги відповідачем виконані не були, існуюча заборгованість з орендної плати не сплачена.
Зазначені обставини стали підставами для звернення позивача до суду з даним позовом, в якому останній просить суд стягнути існуючий борг з орендної плати, нараховані в зв'язку з його простроченням пеню та штраф, розірвати договір оренди № 6122-Н від 10.06.2016 в зв'язку з істотним порушенням відповідачем його умов договору, а також зобов'язати останнього повернути орендоване майно.
Разом з тим, відповідач заперечуючи проти задоволення позову зазначає, що він підпадає під дію п. 3 додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України № 611 від 15.07.2020, яким його звільнено від орендної плати на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.03.2020 року за № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", згідно з якою на всій території України з 12.03.2020 установлено карантин. Постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239, від 22.04.2020 №291, від 11.05.2020 №349, від 20.05.2020 №392, від 17.06.2020 №500, від 22.07.2020 №641, від 26.08.2020 №760, від 13.10.2020 №956, від 09.12.2020 № 1236 дію карантину продовжено до 31.04.2021.
13.04.2020 відповідачем було направлено позивачу заяву про не нарахування орендної плати за користування житловим приміщенням з 12.03.2020 та на весь час проведення карантину, а також на наступні 6 місяців після закінчення карантину позивач просив зменшити орендну ставку.
Однак, позивач своїм листом від 22.06.2020 №17-03-02-05687 у задоволенні даної заяви відмовив.
В подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 15.07.2020 за №611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину", пунктом 1 якої установлено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1.
Відповідно до додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 №611 встановлено перелік орендарів, які звільняються від орендної плати за користування нерухомим державним майном, зокрема, орендарі, які орендують приміщення з метою побутового обслуговування населення.
Листом від 16.11.2020 відповідач звернувся до відповідача з пропозицією внести зміни до договору оренди нерухомого майна шляхом укладення додаткової угоди в частині звільнення орендаря від орендної плати на період дії карантинних обмежень.
Вказана пропозиція була залишена відповідачем без задоволення, про що він повідомив позивача листом №17-0302-10594 від 03.12.2020.
З цих підстав відповідач у даній справі звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в межах справи № 922/3735/20 про визнання укладеною додаткової угоди про звільнення орендаря державного майна від сплати орендної плати у зв'язку з постановою КМУ № 611 щодо звільнення від сплати орендної плати з 12.03.2020 по дату закінчення карантину за договором оренди від 10.06.2016 № 6122-н.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.03.2021, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 по справі № 922/3735/20 позов задоволено частково. Визнано укладеною між відповідачем у даній справі та позивачем у даній справі додаткову угоду про звільнення орендаря державного майна від сплати орендної плати у зв'язку з постановою КМУ № 611 щодо звільнення від сплати орендної плати з 12.03.2020 по дату закінчення карантину за договором оренди від 10.06.2016 № 6122-н, в редакції зазначеній в резолютивній частині рішення суду. В іншій частині позову відмовлено.
Однак, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.10.2021 по справі № 922/3735/20 постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 і рішення Господарського суду Харківської області від 10.03.2021 у справі № 922/3735/20 скасовано.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За змістом ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 285 ГК України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Як вже зазначалося, п. 3.1. договору оренди № 6122-Н від 10.06.2016 (в редакції додаткової угоди № 1) встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць перерахунку квітень 2019 (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - 22980,48 грн., орендна плата за перший місяць перерахунку - травень 2019, визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди на індекс інфляції за травень 2019 (розраховано згідно з додатком № 1 до цієї додаткової угоди). Різниця по сплаті орендної плати, що виникне за період з 10.05.2019 до моменту набрання чинності цієї додаткової угоди, повинна бути сплачена орендарем протягом місяця після її підписання.
Згідно з п. 3.6 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісячно до 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до вимог діючої методики у співвідношенні:
- безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами, у розмірі 50%;
- на рахунок, визначений балансоутримувачем, у розмірі 50%.
Відповідач у справі припинив виконувати власні зобов'язання за договором починаючи з березня 2020 року, внаслідок чого за підрахунками позивача його борг з орендної плати станом на 31.12.2020 становив суму 129391,20 грн.
Однак, як зазначалося вище, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на всій території України з 12.03.2020 установлено карантин. В подальшому строк дії карантину неодноразово продовжувався та він діє до цього часу.
В подальшому, Кабінет Міністрів України також прийняв постанову від 15.07.2020 № 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину".
Пунктом 1 зазначеної постанови передбачено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1.
Відповідно до п. 3 додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 встановлено перелік орендарів, які звільняються від орендної плати за користування нерухомим державним майном. До них, зокрема, віднесено орендарів, які орендують приміщення з метою побутового обслуговування населення.
Однак, зазначена постанова не містить визнання переліку послуг, які можуть бути віднесені до категорії побутового обслуговування населення.
Пунктами 1-4 ст. 11 ГПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Разом з тим, пунктом 10 названої статті також передбачено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
Вирішуючи спірне питання суд враховує, що Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1998 № 576 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2006 № 659) було визначене, що до послуг побутового обслуговування населення зокрема відноситься технічне обслуговування та ремонт автомобілів за індивідуальним замовленням.
Вказана постанова втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1258, яка також визначала перелік платних побутових послуг, відповідно до яких входило технічне обслуговувані та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням.
Однак постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1258 також втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 919 (919-2015-П) від 11.11.2015.
Станом на теперішній час Кабінетом Міністрів України не визначено переліку послуг, які можуть бути віднесені до категорії побутового обслуговування населення, оскільки, постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1998 № 576 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2006 № 659), від 29.10.2010 № 1258, які визначали перелік платних побутових послуг, відповідно до яких входило технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовлення.
Однак, відповідно до п. п. 20 п. п. 291.7 ст. 291 Податкового кодексу України під побутовими послугами населенню розуміються такі види послуг: зокрема, технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням.
Крім того, наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 19.02.2002 № 51 затверджено Галузевий класифікатор "Класифікація послуг і продукції у сфері побутового обслуговування" (далі за текстом - класифікатор), за загальними положеннями якого послуги і продукція у сфері побутового обслуговування - це побутові послуги, які пов'язані з веденням домашнього господарства, виконанням різноманітних ремонтних робіт, забезпеченням санітарно-гігієнічних та інших потреб населення, а також з виготовленням за індивідуальними замовленнями особистих речей та предметів господарського призначення.
Галузеву класифікацію послуг і продукції (ГКПП) призначено для вирішення таких питань: застосування єдиної класифікації послуг і продукції у сфері побутового обслуговування; отримання вірогідної інформації про стан побутового обслуговування населення та забезпечення координації збалансованого розвитку сфери побутових послуг; вивчення попиту населення на побутові послуги та виявлення резервів подальшого розвитку сфери побутового обслуговування; удосконалення обліку суб'єктів підприємницької діяльності сфери побутового обслуговування; удосконалення звітності та обробки даних про надання побутових послуг.
Галузева класифікація використовується органами виконавчої влади, суб'єктами підприємницької діяльності та заінтересованими організаціями.
Кодове позначення об'єктів класифікації у ГКПП відповідає такій схемі: XX - загальний код "Послуги і продукція у сфері побутового обслуговування"; XXX - група послуг (продукції); XX - вид послуги (продукції). Загальний код "Послуги і продукція у сфері побутового обслуговування" прийнятий "01".
Класифікатором встановлено, що код 070 є групою у сфері побутового обслуговування, яка пов'язана із технічним обслуговуванням та ремонтом автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів, а код 01.070.00 відповідає діяльності з технічного обслуговування та ремонту автомобілів за індивідуальним замовленням.
Системний аналіз вказаних нормативно-правових актів свідчить про те, що законодавцем віднесено надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів до діяльності, яка пов'язана із наданням побутових послуг населенню.
Пунктом 1.2 укладеного між сторонами договору оренди від 10.06.2016 № 6122-н передбачено, що майно передається в оренду з метою: розміщення автомийки та майстерні, що здійснює технічне обслуговування та ремонт автомобілів.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач у даній справі, як орендар державного майна, підпадає під дію пункту з додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611, яким його звільнено від орендної плати на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Як зазначено в Постанові Верховного суду в складі касаційного господарського суду від 12.10.2021 по справі № 922/3735/20 право на нарахування орендної плати орендарям у розмірах, передбачених п. 1 постанови КМУ № 611 виникає автоматично, в силу прямої норми закону та не потребує документального переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір, а обставини щодо наявності або відсутності підстав для звільнення орендаря нерухомого державного майна від орендної плати підлягають дослідженню судом за наявності спору між сторонами щодо виконання зобов'язання в частині нарахування та сплати орендної плати за договором оренди.
Оскільки позивач в позовній заяві вимагає стягнення боргу за період на який відповідача звільнено від сплати орендної плати на підставі вказаних положень Закону, позов частині стягнення 29391,20 грн. заборгованості з орендної плати, та нарахованих в зв'язку з її несплатою 5516,44 грн. пені та 9057,39 грн. штрафу не підлягає задоволенню.
Як вже зазначалося п. 9.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язання за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Згідно з вимогами ч. З, 4 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, з настанням правових наслідків, передбачених ЦК України.
Поряд з тим, п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.
За змістом ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Частиною 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-ХІІ від 10.04.1992 унормовано, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІХ від 03.10.2019 договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
Аналогічні положення закріплені п. 10.6 Договору оренди, яким зокрема встановлено, що чинність цього Договору може бути припинена достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.
За приписами ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» 10.04.1992 р. №2269-XII, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Крім того, як встановлено ч. 1 ст.25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-ІХ від 03.10.2019 у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Разом з тим, оскільки в межах даної справи судом не встановлено фактів істотного порушення відповідачем умов договору, зокрема щодо несплати орендної плати більше ніж протягом трьох місяців, як на цьому наполягає позивач, правові підстави для задоволення позову в частині розірвання договору оренди № 6122-Н від 10.06.2016 та в частині зобов'язання відповідача повернути орендоване майно також відсутні. Зазначене зумовлює прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині вимог.
За наслідками розгляду справи, з урахуванням вимог ст. 129 ГПК України, судові витрати у справі підлягають покладенню на позивача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241 ГПК України, господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення складено "10" грудня 2021 р.
Суддя О.І. Байбак