Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"10" грудня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/4057/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м.Харків
до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), м.Харків
про стягнення 9298,79 грн.
без виклику учасників справи
Позивач - Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про стягнення 9298,79 грн. за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №56269 від 01.01.2019 року, з яких 8465,53 грн. боргу, 84,18 грн. 3% річних, 346,60 грн. інфляційних, 402,48 грн. пені.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.10.2021 року відкрито провадження у справі №922/4057/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Сторонами надано до суду наступні документи:
- відзив відповідача (вх.№25441 від 29.10.21) про відмову в задоволенні позову;
- відповідь позивача на відзив (вх.№26178 від 08.11.21).
Надані документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.
В обґрунтування своїх заперечень відповідач у відзиві зазначає наступне.
Згідно запису № 14801020000082677 Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 29.10.2019 р. проведено державну реєстрацію Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), отже Відповідач не укладав та не міг укладати договір №56269 від 01.01.2019 і не може нести відповідальність за невиконання його умов, оскільки на момент його укладання взагалі існувало та не виступало його стороною.
Також Відповідач вказує на те, що тільки після укладання договору про постачання електричної енергії з ПАТ "Харківенергозбут" та підписання актів приймання-передачі електричної енергії, Відповідач мав би прийняти на себе обов'язок забезпечити повну та своєчасну оплату спожитої електричної енергії та тільки в цей момент для бюджетної установи виникло б бюджетне зобов'язання.
У наданій Позивачем відповіді на відзив на позов позивач вказує на те, що у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників, згідно з ч.1 ст.104 ЦК України - юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Згідно постанови КМУ від 09.10.2019 № 870 "Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції" ліквідується як юридична особа публічного права Головне територіальне управління юстиції в Харківській області. Наказом Міністерства юстиції України від 16.10.2019 р. № 3173/5 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України" утворюється Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків), яке є правонаступником Головного територіального управління юстиції в Харківській області. У зв'язку з проведенням організаційних заходів та впорядкуванням документації та у зв'язку з реорганізацією Відповідача згідно з ст.ст.106-108 ЦК України, було двостороннє підписано додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019.
Також Відповідач у відзиві вказує на те, що між ним та Позивачем був укладений договір №25 від 04.03.2020 року про закупівлю електричної енергії. Протягом 2020 року сторонами були підписані додаткові угоди №1, у зв'язку зі зміною вартості кВт*год у квітні 2020, №2 у зв'язку зі змінами вартості кВт*год у липні 2020, №3 у зв'язку зі зміною вартості кВт*год у серпні 2020 та №4 у зв'язку зі зміною вартості кВт*год у жовтні 2020 та ці додаткові угоди до Відповідача не надходили.
Також Відповідач у відзиві вказує на те, що між ним та Позивачем був укладений договір №64 від 18.02.2020 року про закупівлю електричної енергії.
Строк постачання електричної енергії та строк дії договору № 64 з 18.02.21 по 31.12.21.
Але Позивач зазначає, що умови договору про закупівлю, на який посилається Відповідач лише доповнюють умови договору постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 56269 від 01.01.2019 року, який має пріоритет перед договором про закупівлю.
У відзиві на позов Відповідач зазначає, що враховуючи сплив строку дії договору №25 та №64, постачання електроенергії до Відповідача за період з 01.01.2021 по 17.02.2021 здійснювалось за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 26.03.2021 №90, укладеного з Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", за яким сторонами було вирішено поширити дію договору за фактом споживання електричної енергії з 01.01.2021 року. За змістом договору постачання електроенергії здійснювалось споживачам, розташованим тільки у м. Харкові. Недоплата за спожиту електричну енергію виникла внаслідок споживання електричної енергії підпорядковими органами Відповідача, розташованими в Харківській області. Отже, як вважає Відповідач, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Харків) як державна установа, яка фінансується з державного бюджету оплачує отримані послуги на підставі документів, перелік яких визначений відповідними нормативно-правовими актами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
У зв'язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 року (далі - Закон), з 01.01.2019 року ПрАТ "Харківенергозбут" (позивач) є постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до постанови НКРЕКП від 26.10.2018 року №1268.
ПрАТ "Харківенергозбут" як постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 року в порядку, визначеному "Правилами роздрібного ринку електричної енергії", затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №312 (далі - Постанова) та на умовах договору постачання універсальних послуг.
На виконання п.13 розділу XVII Закону під час здійснення заходів з відокремлення було створено електропостачальника ПрАТ "Харківенергозбут", а АТ "Харківобленерго" виконує функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області та є оператором системи розподілу.
Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальних послуг на підставі типового договору, форма якого затверджується регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.
Абз.5 п.13 розд.XVII Закону встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Згідно з п.7 Постанови договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальних послуг або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги) або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Відповідно до п.13 Перехідних положень Закону передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересх з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.
Згідно з умовами договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №56269 від 01.01.2019 року, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції м.Харкова (відповідач) є споживачем електричної енергії, яку постачає ПАТ "Харківенергозбут" (позивач).
П.п.4.12, 4.13 розділу IV Правил, затверджених Постановою, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Відповідно до п.10 Постанови до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, в т.ч. адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії в межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.
Згідно з п.4.3. Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, в т.ч. щодо обсягів електричної енергії надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних згідно умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
За вимогами п.9.1.1. Розділу IX Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними між адміністратором комерційного обліку постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється у вигляді електронних документів відповідно до стандартів інформаційного обліку Датахаб що розробляються адміністратором комерційного обліку та затверджуються регулятором.
Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції м.Харкова приєдналось до умов договору від 01.01.2019 року на умовах Комерційної пропозиції №2 для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів.
Порядок розрахунків за договором визначається відповідно до Комерційної пропозиції № 2, яка є невід'ємним додатком до договору.
Згідно з п.2.1. договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умов договору.
Відповідно до п. 5.8. договору розрахунковим періодом є календарний місяць. П.5.9. та п.5.13. договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника, споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника. Відповідно до п.5.10. договору оплата рахунку постачальника має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком № 3 до договору.
За умовами п.3 Комерційної пропозиції №2 для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів, розрахунковим періодом є календарний місяць; оплата електричної енергії, в т.ч. послуги з розподілу електричної енергії, здійснюється платником один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу постачальником, в якому зазначаються сума до сплати за електричну енергію, в т.ч. послуги з розподілу електричної енергії; у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі в реквізиті "Призначення платежу" посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані платником за електричну енергію, постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення.
Згідно з п.6.2. договору споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.
П.4 Комерційної пропозиції №2 визначено, що для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів, рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем; рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника; в разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв'язком; в такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.
П.7 Комерційної пропозиції №2 визначено, що для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів, в разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії в т.ч. послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п.4 комерційної пропозиції постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, в т.ч. за день оплати, пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування від суми боргу за кожен день построчення та 3% річних з простроченої суми.
Згідно з переданими даними від АТ "Харківобленерго” Відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію:
1) за грудень 2020 року - на суму 2781,90 грн., ПДВ 20% - 556,38 грн., разом з ПДВ - 3338,28 грн.
Відповідачем за грудень 2020 року спожито 1207 кВт*год згідно з фактичними даними, а саме, з відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам.
Рахунок за електроенергію, акт приймання-передачі та акт звіряння розрахунків за електроенергію за грудень 2020 року було відправлено відповідачу поштою 05.01.2021 року.
Строк оплати рахунку до 20.01.2021 року. Рахунок не сплачений.
2) за січень 2021 року - на суму 4272,71 грн., ПДВ 20% - 854,54 грн., разом з ПДВ - 5127,25 грн.
Відповідачем за січень 2021 року спожито 1507 кВт*год згідно з фактичними даними, а саме, з відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам (витяг додається).
Рахунок за електроенергію, акт приймання-передачі та акт звіряння розрахунків за електроенергію січень 2021 року було відправлено відповідачу поштою 12.02.2021 року.
Строк оплати рахунку до 26.02.2021 року. Рахунок не сплачений.
Станом на 01.07.2021 року загальна сума заборгованості Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Харків) за спожиту електричну енергію по Договору №56269 від 01.01.2019 року за грудень 20 - січень 21 складає 8465,53 грн. Відповідач свої зобов'язання щодо оплати електричної енергії за Договором не виконав.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з ст.629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту електроенергію та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
За ч.2 ст.276 ЦК України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.
На виконання умов договору позивач свої зобов'язання по поставці електричної енергії виконав у повному обсязі згідно з умовами договору, що підтверджується матеріалами справи.
Зокрема, статями 525 - 526 ЦК України передбачається, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Матеріали справи свідчать, що рахунки за грудень 2020 року та січень 2021 року були сформовані та надіслані споживачу за допомогою поштової установи, а відтак з моменту їх направлення рахується десять робочих днів на повну оплату споживачем (відповідачем у справі) рахунків за спожиту електричну енергію, що зроблено останнім не було, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 8465,53 грн. Доказів надіслання позивачу будь-яких зауважень щодо отриманих рахунків відповідачем не надано
Приймаючи до уваги те, що відповідач не вчинив необхідних дій, передбачених сторонами у договорі та не розрахувався за електричну енергію у визначений умовами договору строк, доказів протилежного суду не надав, суд дійшов висновку, що останній є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання за Договором на суму 8465,53 грн.
Щодо пені, річних та інфляційних.
Згідно з п.9.1. договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.
Також згідно з Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. 232 ГК України та п. 7 Комерційної пропозиції №2, нарахована пеня, оскільки при порушенні термінів розрахунку за спожиту електричну енергію споживач сплачує постачальнику суму богу з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.
Сума пені складає 402,48 грн.
Ч.2 ст.625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. 3% річних складає 84,18 грн. та індекс інфляції в сумі 346,60 грн.
Перевіривши відповідні розрахунки, суд приходить до висновку про їх арифметичну вірність та відповідність вимогам чинного законодавства України.
Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
Відповідно до ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За змістом ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України).
Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Докази, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог є більш вірогідними, ніж надані відповідачем на заперечення позовних вимог.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вищевикладене, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог, які підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані, та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.129 ГПК України, відповідно до яких, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, з вини якого виник спір.
Керуючись ст.ст.13, 14, ст.ст.73-74, 76-80, 86, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247, 251, 252 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (адреса: 61002, м.Харків, вул.Ярослава Мудрого, буд.16; код ЄДРПОУ 43315445) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (юридична адреса: 61037, м.Харків, вул.Плеханівська, 126; адреса для листування: 61057, м.Харків, вул.Гоголя,10; код ЄДРПОУ 42206328; ІПН: 422063220326) заборгованість за електричну енергію в сумі 8465,53 грн. - на п/р із спеціальним режимом використання в філії ХОУ АТ "Ощадбанк" НОМЕР_1 , МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328.
Стягнути з Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (адреса: 61002, м.Харків, вул.Ярослава Мудрого, буд.16; код ЄДРПОУ 43315445) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (юридична адреса: 61037, м.Харків, вул.Плеханівська, 126; адреса для листування: 61057, м.Харків, вул.Гоголя,10; код ЄДРПОУ 42206328; ІПН: 422063220326) 402,48грн. пені, 84,18 грн. 3% річних, 346,60 грн. інфляційних, 2270,00 грн. судового збору - на п/р НОМЕР_2 в АТ “Мегабанк”, МФО 351629, код ЄДРПОУ 42206328.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "10" грудня 2021 р.
Суддя К.В. Аріт