09 грудня 2021 року Справа № 915/704/21
м.Миколаїв
За позовом: Громадської спілки «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав»,
(01021, м.Київ, вул. Шовковична, 10, оф.28
Адреса для листування: 61072, м.Харків, вул. 23-го Серпня, буд. 4, кв.1, код ЄДРПОУ 43080257 представник адвокат Гур?єв Андрій Альбертович, електронна пошта guriev.partners@ukr.net)
до відповідача: фізичної особи-підприємця Костенко Лесі Миколаївни,
( АДРЕСА_1 ,
ІПН НОМЕР_1 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 ),
Суддя Ткаченко О.В.
Секретар судового засідання Сулейманова С.М.
Представники:
від позивача: представник не з'явився,
від відповідача: представник не з'явився,
CУТЬ СПОРУ: ухвалення додаткового рішення, -
На розгляді Господарського суду Миколаївської області перебувала справа за позовом Громадської спілки «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» до фізичної особи-підприємця Костенко Лесі Миколаївни про визнання укладеним з 24.06.2020р. між позивачем та ФОП Костенко Л.М. договору про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об'єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення у редакції позивача, що наведена у позовній заяві.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 16.11.2021р. позовні вимоги були задоволені частково, визнаний укладеним договір між позивачем та відповідачем із частковим відхиленням судом запропонованих позивачем умов.
30.11.2021р. від позивача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 02.12.2021р. розгляд вказаної зави було призначено на 09.12.2021р.
Представники сторін в судове засідання не з'явились.
Ухвала суду від 09.12.2021р. була направлена на наявні у суду електронні адреси сторін.
Судом враховано те, що явка представників сторін обов'язковою не визнавалась.
Розглянувши клопотання представника позивача, суд зазначає наступне.
У відповідності до ст.221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Згідно п.3) ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч.2 ст.244 ГПК України).
Згідно з приписами статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається з матеріалів справи, інтереси позивача у справі №915/704/21 представляв адвокат Гур?єв Андрій Альбертович, що підтверджується договором про надання професійної правничої допомоги №01/02/2020 від 28.02.2020р. з додатковою угодою №95 від 23.09.2020р. (а.с.94-102), свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю №2064 від 18.01.2017р. (а.с.103), довіреністю від 01.03.2020р. (а.с.104).
За змістом п.3 додаткової угоди №95 до договору про надання професійної правничої допомоги №01/02/2020 від 23.09.2020р. (а.с.102) загальна сума гонорару (винагороди) складає 20000,00 грн. та сплачується клієнтом протягом п'яти робочих днів з дати ухвалення місцевим господарським судом судового рішення, яким закінчується провадження.
Відповідно до пунктів 10.2, 10.12 Договору про надання професійної правничої допомоги №01/02/2020 від 28.02.2020р., остаточний розмір гонорару (винагороди) за надання професійної правничої допомоги та/або порядок його сплати визначається сторонами шляхом підписання акту.
На підтвердження обсягу та вартості послуг наданої правничої допомоги позивачем із заявою про ухвалення додаткового рішення подано суду копію акту прийому-передачі наданих послуг від 25.11.2021р., з якого вбачається, що загальна сума винагороди (гонорару) за надані послуги становить 10 000,00грн.
Частинами 5, 6 статті 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015), а також висновки Європейського суду з прав людини, викладені у справах: "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002, за результатом розгляду якої Європейського суду з прав людини вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Правова позиція щодо розумності та співмірності розміру витрат на правову допомогу також відображена у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08. 2019 у справі №915/237/18.
Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Крім наведеного, суд зазначає, що згідно ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст.126 ГПК України).
Так, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 910/9784/18.
Крім того, у додатковій постанові Верховного Суду від 24.06.2019 у справі № 904/64/18 зроблено висновок про те, що виходячи зі змісту положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.
Подібний за змістом висновок зроблено Верховним Судом у додатковій постанові від 05.08.2019 у справі № 911/1563/18, в якій зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Вказаної позиції також дотримується Верховний Суд у додатковій постанові від 26.06.2019 у справі № 910/9241/18, в якій судом зазначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Разом із тим, будь-яких заперечень, доказів або обґрунтувань, у тому числі контррозрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку позивача витрат на правничу допомогу або про неналежність послуг адвоката до справи, відповідач суду не надав.
Також відповідач не надав доказів стосовно неспівмірності / нерозумності визначених та понесених позивачем витрат на правничу допомогу.
Також судом прийнято до уваги, що під час розгляду справи встановлено, що спір виник у зв'язку невиконанням відповідачем вимог ч.3 ст.20 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", а тому суд при прийнятті рішення у справі дійшов висновку про наявність підстав для застосування ч.9 ст.129 ГПК України при вирішенні питання про стягнення судового збору та поклав понесені позивачем витрати в розмірі 2270,0 грн. судового збору на відповідача.
З огляду на наведене, виходячи із загальних засад законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, суд вважає, що заявлені позивачем витрати на правову допомогу відповідають встановленим критеріям.
Документи, подані позивачем, суд визнає належними та допустимими доказами понесення ТОВ «ТМ Одеса» витрат на професійну правничу допомогу в загальній сумі 10000,0 грн. Суд визнає таку суму співмірною, зокрема, позовним вимогам, строку розгляду справи, послугам, наданим адвокатом Гур?євим Андрієм Альбертовичем позивачу, а тому вона підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 181, 241, 244 ГПК України, суд -
1. Заяву Громадської спілки «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Костенко Лесі Миколаївни, ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" (01021, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 10, оф. 28, ідентифікаційний код 43080257) 10000,0 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням п.4 розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України та підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням суду законної сили.
Повний текст рішення складений та підписаний 10.12.2021р.
Суддя О.В. Ткаченко