79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
10.12.2021 справа № 914/2923/21
За позовом: Комунального некомерційного підприємства “Вишнівська міська лікарня”, м.Вишневе, Київська область
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс Ойл Сервіс”, м.Львів
про: стягнення 45647,02грн заборгованості за договором від 27.11.2020
Суддя У.І.Ділай
Без участі представників сторін
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Комунального некомерційного підприємства “Вишнівська міська лікарня”, до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс Ойл Сервіс”, про стягнення 45647,02грн заборгованості за договором від 27.11.2020.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2021, справу №914/2923/21 розподілено судді У.І.Ділай.
Ухвалою від 12.10.2021 відкрито провадження у справі за правилами за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без участі представників сторін.
21.10.2021 від позивача до суду надійшов лист, в якому повідомлено, що копію позову з додатками було скеровано відповідачу на юридичну адресу, однак конверт повернутий поштовим відділенням з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
10.11.2021 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. 10.11.2021 представник відповідача ознайомився з матеріалами справи
Станом на 10.12.2021 від відповідача до суду відзив не надходив.
Відповідач протягом розгляду справи не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.
Відповідно до ст.248 Господарського процесуального кодексу України - суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Строк вирішення спору завершується 12.12.2021. Відтак, в суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи поза межами строку, встановленого для вирішення спору у спрощеному позовному провадженні.
У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.
В процесі розгляду матеріалів справи суд
встановив:
Між сторонами укладено договір про закупівлю товару №582 від 27.11.2020, відповідно до п. 1.1. якого відповідач зобов'язався постачати нафтопродукти, а позивач зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість на умовах договору.
Згідно п.2.2. договору сума складає 33222,00 грн в тому числі ПДВ 5537,00грн.
Згідно з п. 3.1 договору передача карток на пальне здійснюється за місцезнаходженням замовника, з підписанням уповноваженими представниками сторін акта приймання-передачі карток на пальне. Право власності на товар переходить до замовника з моменту підписання сторонами видаткової накладної на товар та акта приймання-передачі карток на пальне.
У відповідності до п.4.2. договору розрахунки за товар замовник здійснює протягом 15 банківських днів з дати підписання сторонами відповідної видаткової накладної на товар.
Строк (термін) поставки (передачі) - не пізніше 30.11.2020 (п.5.1. договору).
Відповідно до п.5.2. договору місце поставки (передачі) товарів: м.Вишневе, вул. Машинобудівників, 7.
На виконання взятих на себе зобов'язань по договору позивач 02.12.2020 в повному обсязі здійснив оплату за товар в сумі 33222,00грн згідно із платіжним дорученням №553.
30.11.2020 відповідач передав позивачу талони на пальне в кількості 125 штук. На підтвердження до позову долучено копію акту приймання передачі талонів.
Як зазначено в позові позивач не мав змоги отоварити передані відповідачем картки на пальне, оскільки вони не були проплачені на АЗС з боку відповідача. Відповідно до інформаційного листа №1247 від 17.12.2020 ТзОВ “Транс Ойл Сервіс” повідомило, що з 17.12.2020 буде змінено інструмент обслуговування транспортних засобів покупців на АЗС, буде проведено поетапний обмін талонів, емітованих ТзОВ «Інтер Кард» та отриманих Вами попередньо згідно укладених видаткових накладних та актів прийому-передачі талонів на паливні картки з лімітом, відповідно до залишків неотоварених талонів, без додаткової за це оплати покупцем.
У порядку досудового врегулювання спору 18.02.2021 позивач направляв відповідачу претензію щодо невиконання умов договору, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.
Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушення умов договору не передав позивачу оплачений товар. Відтак, Комунальне некомерційне підприємство “Вишнівська міська лікарня” подало позов до Господарського суду Львівської області про стягнення з відповідача 33222,00грн основного боргу. Крім того, відповідно до п. 7.2 договору позивач нарахував 10099,48грн пені та 2325,54грн штрафу.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).
Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали договір про закупівлю товару №582 від 27.11.2020, у зв'язку з чим набули взаємних прав і обов'язків.
За договором поставки, відповідно до вимог п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами (ч. 3 ст. 264 ГК України).
У частині 2 ст. 712 Цивільного кодексу зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 Цивільного кодексу України).
У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним спірного договору чи визнання неукладеним в певній частині.
Позивач свої зобов'язання за спірним договором виконав повністю. При цьому, відповідач передав товар, передбачений договором. Однак, позивач не зміг використати отримані талони на пальне, оскільки такі виявилися недійсними. Інформаційним листом №1247 від 17.12.2020 ТзОВ “Транс Ойл Сервіс” також підтвердило, що з 17.12.2020 буде змінено інструмент обслуговування транспортних засобів покупців на АЗС, буде проведено поетапний обмін талонів, емітованих ТзОВ «Інтер Кард» та отриманих попередньо згідно укладених видаткових накладних та актів прийому-передачі талонів на паливні картки з лімітом, відповідно до залишків неотоварених талонів, без додаткової за це оплати покупцем.
Як встановлено судом, відповідач не повернув суму попередньої оплати, в розмірі 33222,00 грн.
Згідно з частиною першою статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Оскільки попередню оплату позивачем за товар здійснено, а товар у визначені строки відповідачем не передано, відповідно до частини другої статті 693 ЦК України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.
Відповідач обставин справи не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.
Відповідно до положень ст. 538 ЦК України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Відповідач самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.
Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Отже, відповідач своїх зобов'язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимога позивача про стягнення суми попередньої оплати є правомірною та такою, що підлягає задоволенню в розмірі 33222,00грн.
Щодо вимоги про стягнення 2325,54грн штрафу суд зазначає таке.
Пунктом 7.2 договору за порушення строків виконання зобов'язання з постачальника, зокрема за прострочення понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф в розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Перевіривши розрахунок суми штрафу та зважаючи на обставини справи, господарський суд приходить до висновку заявлену вимогу задоволити.
Стосовно вимоги про стягнення 10099,48грн пені суд зазначає таке.
Згідно із п. 7.2. договору за порушення строків виконання зобов'язання з постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно із вимогами ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Господарський суд Львівської області звертає увагу, що в матеріалах справи відсутній належний розрахунок суми пені та періоду нарахування. Відтак, у суду відсутня можливість перевірити розрахунок та правильність нарахування суми пені. За вказаних обставин господарський суд доходить висновку вимогу про стягнення пені в сумі 10099,48грн залишити без розгляду.
Судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись статтями 4, 7, 8, 73, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задоволити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс Ойл Сервіс” (79008, м.Львів, вул. Староєврейська, 7-А; ідентифікаційний код 42647162) на користь Комунального некомерційного підприємства “Вишнівська міська лікарня” (08132, Київська область, м.Вишневе, вул.Машинобудівників, 7, ідентифікаційний код 22201472) 33222,00грн основного боргу, 2325,54грн штрафу та 2270,00 грн судового збору.
3.Вимогу про стягнення 10099,48грн пені - залишити без розгляду
4.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Повне рішення складено 10.12.2021.
Суддя Ділай У.І.