08.12.2021 р. Справа № 914/2006/21
м.Львів
За заявою Державного підприємства «Видавничо-поліграфічного підприємства Міністерства України «Армія України», м.Львів
про відвід судді у справі
за позовом: Приватного підприємства «Еко-сервіс Лева», м.Львів
до відповідача-1: Державного підприємства «Видавничо-поліграфічного підприємства Міністерства України «Армія України», м.Львів
до відповідача-2: Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова, м.Львів
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м.Львів
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», м.Львів
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2: Військової частини НОМЕР_1 , м.Львів
за участю Львівської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону
про солідарне стягнення коштів. Ціна позову: 239868,00 грн.
Суддя Кітаєва С.Б.
За участю секретаря Зарицької О.Р.
Представники:
від позивача: Піта Я.І. - адвокат
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: Черняк Ю.І. - представник
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: не з'явився
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: Коцай О.Б. - адвокат
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2: не з'явився
прокурор: Бучко Р.В.
Суть спору: на розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Приватного підприємства “Еко-сервіс Лева” до Державного підприємства “Видавничо-поліграфічного підприємства Міністерства України “Армія України” та Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова ,за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1, Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2: Військової частини НОМЕР_1 , за участю Львівської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону про солідарне стягнення коштів у розмірі 239868,00 грн.
Хід розгляду справи відображено в попередніх ухвалах суду та протоколах судових засідань. Так, зокрема, ухвалою суду від 22.11.2021 суд відклав підготовче засідання на 08.12.2021.
08.12.2021, за вх.№29524/21, на адресу суду від представника відповідача-1, надійшла заява про відвід судді Кітаєвої С.Б. від розгляду справи №914/2006/21. Заява обґрунтована тим, що 10.11.2021 року представник Відповідача-1 заявив клопотання про участь представника Відповідача 1 в судовому засіданні в режимі відеоконференції через систему easycon (власні технічні засоби представника). Клопотання обґрунтовувалось істотною віддаленістю суду, у якому буде проводитись судове засідання, заходам запобігання поширенню короновірусної хвороби та процесуальної економії.
Заявник зазначає, що суддя Кітаєва С.Б. відмовила у здійсненні розгляду справи №914/2006/21 за участю представника Відповідача 1 - адвоката Ведєрнікової Юлії Володимирівни, - в режимі відеоконференції через систему easycon (власні технічні засоби представника), «обґрунтувавши» дослівно: «суд відхиляє дану вимогу, у зв'язку з тим, що призначення судового засідання в режимі відеоконференції можливе лише щодо конкретно визначеного судового засідання, лише за наявності технічної можливості для її проведення. Станом на день постановлення даної ухвали у суду відсутня інформація щодо наявності такої можливості в майбутньому» .
Заявник зазначає, що відповідно до офіційно оприлюдненого на сайті судово влади Переліку апеляційних та місцевих судів, в яких впроваджено систему відеоконференцзв'язку, відповідну систему впроваджено в Господарському суді Львівської області.
Зазначені обставини в сукупності дають Державному підприємству «Видавничо-поліграфічного підприємства Міністерства України «Армія України» підстави для сумніву в безсторонності, неупередженості та об'єктивності судді Кітаєвої С.Б. в результатах розгляду даної справи, оскільки, на думку заявника, суддею обмежено доступ Державному підприємству «Видавничо-поліграфічного підприємства Міністерства України «Армія України» до правосуддя, унеможливлено реалізацію наданих йому процесуальних прав, порушено принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом.
Відтак заявник просить відвести суддю Кітаєвої С.Б. від розгляду справи №914/2006/21.
Оцінка суду.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у необ'єктивності судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
У контексті об'єктивного критерію … окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. рішення Суду у справі Газета Україна-Центр проти України, no. 16695/04, від 15.07.2010).
Приписами ч. 1 ст. 35 ГПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Щодо обгрунтованості заявленого відводу, суд зазначає, що наведені в заяві про відвід судді обставини, які, на переконання заявника, свідчать про упередженість судді Кітаєвої С.Б. у даній справі, не підтверджують наявності об'єктивних підстав для відводу судді, зважаючи на таке.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 «Hauschildt v. Denmark», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (пункт 48).
Тобто, заявлений учасником відвід складу суду від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі та його фактичної поведінки при вирішенні такої справи.
Досліджуючи наведені критерії оцінки в межах даної справи суд відзначає, що презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного, однак, в даному випадку заявником жодних доказів на підтвердження особистої упередженості судді Кітаєвої С.Б. у вирішенні справи №914/2006/21 не подано.
Як вбачається із змісту поданої заяви про відвід судді Кітаєвої С.Б., вона обгрунтована виключно незгодою учасника судового процесу - Державного підприємства «Видавничо-поліграфічного підприємства Міністерства України «Армія України», із прийнятим суддею процесуальним рішенням - ухвалою про відмову в задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції через систему easycon через власні технічні засоби.
Частиною 4 статті 35 ГПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суд відзначає, що прийняті судом процесуальні рішення не можуть бути критерієм оцінки особистих переконань судді чи його дій, оскільки у випадку незгоди з процесуальними діями (судовими рішеннями) суду для учасників справи передбачено спеціальний порядок їх оскарження - шляхом подання апеляційної скарги на судові рішення, прийняті за наслідками розгляду спору, в тому числі шляхом включення заперечень на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, до апеляційної скарги на рішення суду.
Натомість, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність зазначених суб'єктивних та об'єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Будь-яких належних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Кітаєвої С.Б. в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді даної справи, з доводів заяви про відвід судді не вбачається.
Водночас, посилання заявника на створення перешкод в доступі до правосуддя, порушення процесуальних прав заявника є необґрунтованими та не можуть свідчити про упередженість судді, оскільки в Господарському суді Львівської області здійснюють правосуддя 33 судді, для яких облаштовано 13 залів судових засідань, з яких лише у 3 наявна технічна можливість для проведення судових засідань в режимі відеоконференції.
Зважаючи на наведене, між суддями було визначено, хто з них у якому залі та у які дні тижня та навіть години дня проводить судові засідання. Зал, у якому суддя Кітаєва С.Б. проводить судові засідання, не обладнаний технічними засобами для проведення судових засідань в режимі відеоконференції. З урахуванням наведеного, а також з огляду на строки розгляду інших справ, які перебувають у провадженні судді Кітаєвої С.Б., можливого часу розгляду кожної справи в залежності від її складності, думки сторін щодо конкретної дати судового засідання, суддя Кітаєва С.Б.. визначає дату проведення наступного судового засідання по кожній справі.
Таким чином, за відсутності клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції на момент визначення наступної дати судового засідання, суддя не має можливості на майбутнє резервувати зал судового засідання, який обладнаний технічними засобами для проведення судових засідань в режимі відеоконференції та у якому здійснюють правосуддя інші судді, яким виділено такі зали, або зарезервовані іншими суддями для проведення відеоконфернцій. Як правило, клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції надходить до суду після визначеної судом дати судового засідання, після чого судом і з'ясовується технічна можливість для проведення судового засідання в режимі відеоконференції - відсутність резервування залів судових засідань, які обладнані технічними засобами для проведення судових засідань в режимі відеоконференції.
Слід також зазначити, що нездійснення відеоконференцій у дати, які визначені суддею Кітаєвою С.Б. для розгляду справи, не свідчить про технічну можливість проведення відеоконференції, оскільки в таких залах відбуваються судові засідання інших суддів, яким виділені такі зали.
Відповідно до приписів ч.ч.1-3 ст. 39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим. Положення даної норми слід розуміти, зокрема, що відвід повинен бути підтверджений фактичними обставинами та ґрунтуватися на конкретних доказах. З аналізу процесуального законодавства слідує, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши обставини зазначені у заяві про відвід судді та докази наявні у матеріалах справи №914/2006/21 в їх сукупності, суд встановив, що заява про відвід судді вмотивованих підстав для висновку щодо упередженості, необ'єктивності та небезсторонності судді Кітаєвої С.Б., в розумінні ст. 35 ГПК України, не містить. Відтак, заява за вх.№29524/21 від 08.12.2021 про відвід судді Кітаєвої С.Б. є необґрунтованою та не підтвердженою належними та допустимими доказами, тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 35, 38, 39 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Відвід судді Кітаєвій С.Б., заявлений Державним підприємством «Видавничо-поліграфічного підприємства Міністерства України «Армія України», згідно із заявою від 07.12.2021 (вх.№29524/21 від 08.12.2021), визнати не обґрунтованим.
2. Відмовити у задоволенні заяви Державного підприємства «Видавничо-поліграфічного підприємства Міністерства України «Армія України» про відвід судді Кітаєвої С.Б. від розгляду справи №914/2006/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Кітаєва С.Б.