ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.12.2021Справа № 910/15625/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИВНА ЛОГІСТИКА 2020»
до ОСОБА_1
про стягнення 28 000, 00 грн,
Суддя Карабань Я.А.
Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).
Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИВНА ЛОГІСТИКА 2020» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (надалі-відповідач) про стягнення компенсації за втрачене торгове (холодильне) обладнання в розмірі заставної вартості обладнання в сумі 28 000,00 грн.
Позовні вимоги з посиланням на ст. 525, 526, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, 265 Господарського кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого зобов'язання за договором про надання послуг № ш/84 від 22.06.2018 в частині збереження та повернення майна.
Відповідачем у справі є фізична особа, яка вже не є підприємцем, оскільки підприємницьку діяльність було 18.01.2021 припинено, тому суд відповідно до ст. 176 Господарського процесуального кодексу України до відкриття провадження у справі звертався з запитом про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.
05.10.2021 до суду надійшла відповідь від органу реєстрації щодо місця реєстрації відповідача за зазначеною в позові адресою: АДРЕСА_1
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі № 910/15625/21, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
09.11.2021 від представника позивача надійшла заява з підтвердженням, що станом на 09.11.2021 ціна позову не змінилась, також останній надав довідку про те, що грошові кошти від відповідача на розрахунковий рахунок позивача не надходили.
Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, тобто не скористався наданими йому процесуальними правами, передбаченим ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Судом було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 11.10.2021 на адресу місця реєстрації відповідача з метою повідомлення його про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та про право подати, зокрема, відзив на позовну заяву.
Однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження в справі від 11.10.2021 був повернутий до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, в разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений в праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами в справі №910/15625/21 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про розгляд цієї справи та відповідачу були створені достатні умови для реалізації ним своїх процесуальних прав.
Враховуючи викладене вище, беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання), за наявними в ній матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
22.06.2018 між позивачем, яким 26.04.2021 змінено назву з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ДІТРЕЙД" на Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИВНА ЛОГІСТИКА 2020», що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (надалі - замовник) та відповідачем (надалі - виконавець) укладено договір надання послуг № ш/84 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого виконавець приймає на себе зобов'язання надавати замовнику послуги зі сприяння в організації просування товарів замовника на ринок та планування збуту (послуги з передпродажної підготовки) щодо товарів (алкогольних та безалкогольних напоїв), які поставляються замовником виконавцю для реалізації їх виконавцем кінцевому споживачу.
З метою належного надання послуг замовник, за погодженням із власником, надає виконавцю у користування торгове та/або холодильне обладнання для розміщення товарів, визначених в п.1.1. цього договору, а також рекламні та інформаційні матеріали, а виконавець приймає торгове та/або холодильне обладнання. Це обладнання та/або матеріали передаються виконавцю на підставі актів приймання-передачі (додаток № 1 до договору, який є його невід'ємною частиною), в яких вказуються заставна вартість одиниці обладнання, кількість обладнання та асортимент (п. 1.2. договору).
Відповідно до підпунктів 2.6.1., 2.6.3., 2.6.5., 2.6.7., 2.6.11., 2.6.12. пункту 2.6. договору з метою належного виконання умов цього договору, виконавець зобов'язується виконувати такі дії щодо торгового (холодильного) обладнання, зокрема:
- утримувати обладнання в належному технічному стані та дотримуватись належного режиму експлуатації та зберігання обладнання, а також, забезпечувати збереження нанесених на обладнання маркувань, включаючи найменування бренду, таблички, наклейки та інші позначення, що містять заводські, інвентарні, інвентаризаційні номери, номери агрегатів, та/або іншу інформацію, нанесену виробником обладнання чи власником;
- не переміщувати, не передавати обладнання третім особам без згоди замовника;
- повідомляти замовника про випадки втрати, пошкодження, крадіжки чи руйнування переданого торгового (холодильного) обладнання;
- здійснювати повернення переданого на строк дії договору торгового (холодильного) обладнання за актом прийому-передачі (додаток №1 до цього договору) в стані з урахуванням зносу, протягом п'яти календарних днів після припинення цього договору;
- забезпечити на першу вимогу (в т.ч. усну) безперешкодний доступ представників замовника/власника до обладнання;
- своєчасно (не менш ніж за 15 календарних днів) письмово повідомляти замовника про плановані/очікувані: реорганізацію, зміну юридичної або фактичної адреси.
Даний договір набуває чинності після підписання та діє до 31.12.2021, а в частині невиконання зобов'язань - до повного виконання зобов'язань за договором (п. 5.2. договору).
Згідно з п. 5.5. договору цей договір може бути припинено в односторонньому порядку за умовами письмового попередження про таке розірвання за 15 календарних днів до бажаної дати розірвання. На 16 день договір вважається припиненим.
Пунктом 5.6. договору, сторонами погоджено, що у випадку припинення дії цього договору виконавець повинен повернути торгове обладнання у триденний строк після закінчення, а замовник повинен прийняти торгове обладнання згідно додатку № 1
Відповідно до п. 4.6. договору у випадку втрати або так званого механічного пошкодження трогового обладнання, виконавець, на розсуд замовника, в п'ятиденний строк за власний рахунок проводить відновлення торгового (холодильного) обладнання, або компенсує замовнику заставну вартість, за вирахування фактичного зносу, на момент повідомлення виконавцем замовника. Виконавець зобов'язується оплатити виставлений замовником рахунок протягом п'яти календарних днів з дати виставлення замовником такого рахунку.
Замовником та виконавцем підписано акт прийому-передачі торгового (холодильного) обладнання від 22.06.2018 (додаток № 1 до договору), відповідно до якого замовник передав, а виконавець прийняв на підставі і для виконання умов договору торгове (холодильне) обладнання, за адресою: місто Київ, вулиця Велика Васильківська, 73, а саме: холодильне обладнання ICE STREAM Mojo інвентаризаційний номер: 13350.014798.164, у кількості 1 шт., заставною вартістю 28 000, 00 грн.
Відповідно до наказу № 29/87-КТ від 17.11.2020 «Про створення та затвердження постійно діючої комісії для проведення контролю цільового використання холодильного обладнання покупцем», 20.08.2021 проведено перевірку переданого обладнання та порядок його використання відповідачем.
За результати вказаної вище перевірки встановлено, що холодильне обладнання ICE STREAM Mojo інвентаризаційний номер: 13350.014798.164 за адресою: місто Київ, вулиця Велика Васильківська, 73 - відсутнє.
25.08.2021 позивач на адресу відповідача направив вимогу за № 25/08-21 про компенсації заставної вартості холодильного обладнання ICE STREAM Mojo інвентаризаційний номер: 13350.014798.164 протягом п'яти календарних днів та вистав рахунок на оплату № 129 від 25.08.2021 на суму 28 000, 00 грн, що підтверджується описом вкладення та чеком поштового відправлення № 0113301010019.
Відповідач майно надане йому в користування позивачу не повернув, про причини неможливості повернення не повідомив, не компенсував позивачу заставну вартість холодильного обладнання, в зв'язку з чим останній звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача компенсації за втрачене торгове (холодильне) обладнання за договором у розмірі заставної вартості обладнання в сумі 28 000, 00 грн.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Із матеріалів справи (акт прийому-передачі виконаних послуг від 22.06.2018) убачається, що на виконання умов договору позивачем було надано, а відповідачем прийнято холодильне обладнання із заставною вартістю 28 000, 00 грн.
Суд зазначає, що вказаний акт підписаний з боку відповідача без зауважень та заперечень.
20.08.2021 проведено перевірку переданого обладнання відповідачу, за результати якої встановлено, що холодильне обладнання ICE STREAM Mojo інвентаризаційний номер: 13350.014798.164 за адресою: місто Київ, вулиця Велика Васильківська, 73 - відсутнє.
Відповідно до підпункту 2.6.3. пункту 2.6. договору відповідач зобов'язується не переміщувати та не передавати обладнання третім особам без згоди позивача.
25.08.2021 позивачем на адресу відповідача направлено вимогу за № 25/08-21 про компенсації заставної вартості холодильного обладнання ICE STREAM Mojo інвентаризаційний номер: 13350.014798.164 протягом п'яти календарних днів та виставлено рахунок на оплату № 129 від 25.08.2021 на суму 28 000, 00 грн, що підтверджується описом вкладення та чеком поштового відправлення № 0113301010019.
У пункті 4.6. договору сторони погодили, що у випадку втрати або так званого механічного пошкодження трогового обладнання, виконавець, на розсуд замовника, в п'ятиденний строк за власний рахунок проводить відновлення торгового (холодильного) обладнання, або компенсує замовнику заставну вартість, за вирахування фактичного зносу, на момент повідомлення виконавцем замовника. Виконавець зобов'язується оплатити виставлений замовником рахунок протягом п'яти календарних днів з дати виставлення замовником такого рахунку.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи дату направлення рахунку строк оплати настав.
Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.
Отже, оскільки матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача заставної вартості втраченого холодильного обладнання в сумі 28 000, 00 грн, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 28 000, 00 грн компенсації за втрачене торгове (холодильне) обладнання.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються відповідача
Керуючись статтями 86, 129, 233, 237 - 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИВНА ЛОГІСТИКА 2020» (03062, місто Київ, вулиця Екскаваторна, будинок 35, ідентифікаційний код 41737583) 28 000 (двадцять вісім тисяч) грн 00 коп. основного боргу та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.
Суддя Я.А.Карабань