ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.12.2021Справа № 922/2798/21
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ганни Бондаренко - Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 922/2798/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський Хлібзавод №4" (65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд. 14, каб. № 1)
До Корпорації "Агропостач-Україна" (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2Б)
Про зобов'язання поставити товар та стягнення штрафу
Суддя Бондаренко-Легких Г.П.
Без виклику представників сторін.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеський Хлібзавод № 4", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Корпорації "Агропостач-Україна", про зобов'язання відповідача виконати зобов'язання з поставки позивачу машини тістомісильної для крутого тіста спец.замовлення типу Т2М-63 (V 275 літрів) без температурної сорочки (нерж. виконання) та про стягнення штрафу у розмірі 42 360,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані обставинами порушення з боку відповідача його зобов'язань за договором поставки обладнання № 68 від 09.10.2020 в частині поставки замовленого обладнання.
Також, позивачем подано, в порядку статті 136 Господарського процесуального кодексу України, заяву про забезпечення позову (вх. № 2798/21 від 14.07.2021), в якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на машину тістомісильну для крутого тіста спец. замовлення типу Т2М-63 (V 275 літрів) без температурної сорочки (нерж. виконання).
За результатами розгляду заяви про забезпечення позову суд відмовив в її задоволенні, про що 09.08.2021 постановив відповідну ухвалу.
09.08.2021 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дня вручення ухвали від 09.08.2021.
16.08.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача на виконання вимог ухвали суду від 09.08.2021. Дослідивши зміст заяви та долучених до неї документів, суд дійшов висновку, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви, що встановлені ухвалою суду від 09.08.2021.
26.08.2021 Суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи № 910/2798/21 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відзив від відповідача або заява про продовження/поновлення строку для його подання до суду не надходила, а відтак відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, з огляду на що суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
I. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).
09.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеський Хлібзавод №4" (далі -покупець) та Корпорації "Агропостач-Україна" (далі - постачальник) було укладено договір поставки обладнання відповідно до умов якого, постачальник у строки та порядку, що передбачені цим Договором, зобов'язується поставити у власність покупця обладнання та комплектуючі для хлібопекарського виробництва, асортимент, кількість, комплектність та вартість якого визначені у Додатку №1 «Специфікації», що є невід'ємною частиною цього Договору а Покупець зобов'язується прийняти Товар, що поставляється, та сплатити за нього повну вартість.
Згідно п.п. 1.2, 1.3 договору технічні умови щодо обладнання приведені в Технічному завданні (Типова форма «Технічного завдання- передбачена Додатком №2), що є невід'ємною частиною цього Договору. Згідно рішення Сторін текст Технічного завдання викладено російською мовою. Технічне завдання оформлюється згідно кожної окремої заявки Покупця і обов'язково погоджуються і підписуються технічними спеціалістами з обох Сторін.
Умовами п. 2.1 договору передбачено, що строк поставки Товару визначається Специфікацією до цього Договору і залежить від належного виконання Покупцем своїх обов'язків щодо оплати.
За приписами розділу 5 договору ціна на Товар, поставка якого здійснюється згідно з умовами цього Договору, встановлюється у національній валюті України. Вартість Товару встановлена за домовленістю Сторін та включає в себе власне вартість Товару, вартість його комплектуючих, технічної документації, вартість вантажних робіт, витрати, пов'язані з пакуванням, затарюванням та маркуванням Товару, вартість гарантійного обслуговування Товару згідно Договору. Загальна вартість придбаного Покупцем Товару (сума цього Договору) визначається із суми вартості партій Товару, поставлених Постачальником за весь період дії Договору. Вищевказана загальна вартість придбаного покупцем Товару (сума цього договору) також відображається у специфікації, що є невід'ємною частиною договору. Оплата вартості Товару здійснюється Покупцем згідно виставлених Постачальником в рамках цього Договору рахунків, у безготівковому порядку в національній валюті України, шляхом переказу грошових коштів на банківський рахунок Постачальника. Сторони узгоджують, що оплата вартості Товару здійснюється на умовах вказаних в Специфікації до цього Договору.
Згідно п. 1.2 специфікації № 2 від 16.11.2020 сторони дійшли згоди поставити товар -Машина тістомісильна для крутого тіста спец, замовлення типу Т2М-63 (V 275 літрів) без температурної сорочки (нерж. виконання) в кількості 1 шт. на загальну суму 353 000,00 грн на умовах: попередня оплата 70% від вартості Товару, шо складає 247 100,00 грн., після підписання даної Специфікації протягом трьох календарних днів з моменту виставлення Постачальником рахунку;
доплата 20% загальної вартості Товару, що складає 70 600,00 грн. протягом двох днів після отримання повідомлення на електронну пошту Покупця про готовність Товару відвантаження;
остаточний розрахунок 10% від вартості Товару, що складає 35 300,00 грн., протягом двох календарних днів після одержання обладнання Покупцем і за умови реєстрації Постачальником податкової накладної на суму попередньої оплати за Товар;
датою проведення попередньої оплати/остаточного розрахунку вважається дата надходження грошових коштів на банківський рахунок Постачальника.
Пунктом 1.3 специфікації передбачено термін поставки:
Постачальник зобов'язаний поставити Покупцю Товар протягом 60 (шістдесяти) робочих днів з моменту отримання 70% передплати згідно п. 1.2.1. даної Специфікації. Відвантаження здійснюється після проведення остаточного розрахунку згідно п. 1.2.2. даної Специфікації.
Згідно п. 1.3 специфікації № 3 від 26.11.2020 сторони дійшли згоди поставити товар - Розробка конструкторської документації для виготовлення машини тістомісильної для крутого тіста спец, замовлення типу Т2М-63 (V 275 літрів) без температурної сорочки (нерж. виконання) в кількості 1 шт. загальною сумою 28 000,00 грн у т.ч. ПДВ 20% 4 666,66 грн.
Відповідно до п. 1.2 специфікації попередня оплата 100% від вартості послуги, що складає 28 000,00 грн., після підписання даної Специфікації протягом трьох календарних днів з моменту виставлення Постачальником рахунку; датою проведення попередньої оплати/остаточного розрахунку вважається дата надходження грошових коштів на банківський рахунок Постачальника.
Термін поставки:
Постачальник зобов'язаний поставити Покупцю Товар протягом 60 (шістдесяти) робочих днів з моменту отримання 70% передплати згідно п. 1.2.1. даної Специфікації. Відвантаження здійснюється після проведення остаточного розрахунку згідно п. 1.2.2. даної Специфікації.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору на підставі виставленої постачальником покупцю специфікації № 3 від 26.11.2020, покупцем було здійснено часткову попередню оплату (70%) замовленого товару на підставі рахунку № 78 від 11.11.2020 в сумі 247 100,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 3749 від 07.12.2020 та попередню оплату на розробку конструкторської документації для виготовлення машини тістомісильної для крутого тіста спец. замовлення типу Т2М-63 (V 275 літрів) без температурної сорочки в розмірі 28 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №3750 від 07.12.2020.
Відтак, позивач вважає, що перебіг строку 60 робочих днів розпочався з 08.12.2020 (попередня оплата була здійснена 07.12.2020) та закінчився 01.03.2021, а починаючи вже з 02.03.2021 постачальник мав виконати свої зобов'язання щодо поставки товару.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про порушення відповідачем встановлених строків поставки товару, зокрема, відповідно до умов специфікацій до договору відповідач повинен був поставити товар до 02.03.2021, проте своїх зобов'язань останній не виконав. У зв'язку з не поставкою товару позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
II. Предмет позову.
Предметом позову у даній справі є вимоги позивача зобов'язати відповідача виконати умови договору, а саме поставити товар - машину тістомісильну для крутого тіста спец, замовлення типу Т2М-63 (V 275 літрів) без температурної сорочки (нерж. виконання) та стягнути з відповідача штраф в розмірі 42 360,00 грн за прострочення строків поставки товару за договором поставки обладнання № 68 від 09.10.2020.
III. Доводи позивача у справі.
Так, згідно з доводами позивача, викладеними в позовній заяві:
1. спірним договором сторони узгодили його істотні умови, зокрема: предмет, строк та ціну. Відповідач, на підставі умов договору, зобов'язався поставити позивачу оплачений товар на загальну суму 28 000,00 грн.
2. позивач вчасно і в повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором, оплативши товар відповідачу, жодних зауважень чи претензій щодо належності виконання умов договору позивачем від відповідача не надходило.
3. обов'язком відповідача було поставити товару на суму 247 100,00 грн по факту його оплати протягом 60 робочих днів, на підставі платіжного доручення №78 від 11.11.2020, тобто до 02.03.2021, проте відповідач, станом на дату ухвалення судового рішення, грошові кошти не повернув, оплачений товар не поставив, внаслідок чого позивач просить суд стягнути з відповідача штраф в розмірі 42 360,00 грн за прострочення виконання зобов'язання та зобов'язати виконати умови договору, а саме поставити товар - машину тістомісильну для крутого тіста спец, замовлення типу Т2М-63 (V 275 літрів) без температурної сорочки (нерж. виконання) позивачу.
4. позивач зазначив, що вів переговори з відповідачем щодо виконання ним свого обов'язку з поставки товару в телефонному режимі, хоча відповідач, в свою чергу, знаходив причини для переносу строків поставки товару, внаслідок чого товар поставлений відповідачем не був, а позивач звернувся до суду, у зв'язку з бездіяльністю Відповідача щодо виконання свого обов'язку перед позивачем в натурі та зобов'язання поставити товар, а також сплатити штрафні санкції за несвоєчасну поставку товару.
IV. Заперечення відповідача у справі.
Ухвалу про відкриття провадження у справі від 26.08.2021 не було направлено відповідачу, оскільки Господарський суд міста Києва у зв'язку з відсутністю фінансування для здійснення поштових відправлень поштову кореспонденцію не відправляв, про що свідчить відбиток штемпеля Господарського суду міста Києва на зворотному боці другої сторінки ухвали про відкриття провадження у справі від 28.08.2021.
Проте суд, виходячи за межі позовних вимог, всупереч ст. 248 Господарського процесуального кодексу України не ухвалив рішення протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, а здійснив відправлення поштової кореспонденції 11.11.2021, яку було отримано представником відповідача за довіреністю 24.11.2021, що підтверджується інформацією по трекінгу за № 0105481423887 на офіційному сайті Укрпошти. Крім того, суд здійснив відправлення ухвали про відкриття провадження у справі від 26.08.2021 на електронну адресу відповідача - agrosnab93@gmail.com, яка була вказана у позові 26.08.2021.
Після відновлення фінансування суду на відправку поштової кореспонденції, сторонам у справі було направлено ухвалу про відкриття провадження у справі 11.11.2021 року, яку позивачем отримано 16.11.2021 року, а конверт з ухвалою суду про відкриття провадження у справі, направлений відповідачеві, повернувся на адресу суду з приміткою, що відповідач за своєю офіційною юридичною адресою, зазначеною в ЄДРПОУ, не знаходиться.
Отже, суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений про відкриття провадження у справі належним чином проте, незважаючи на обізнаність відповідача про початок судового процесу, де останній виступає відповідачем, Корпорація "Агропостач-Україна", з матеріалами справи не ознайомилась, відзиву на позов не надала, а відтак не скористалася наданими їй процесуальними правами на подання заперечень щодо викладених обставин.
Приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
V. Оцінка судом доказів та висновки суду.
Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності та/або відсутності у відповідача обов'язку здійснити поставку товару - машину тістомісильну для крутого тіста спец, замовлення типу Т2М-63 (V 275 літрів) без температурної сорочки (нерж. виконання) та сплатити штраф в розмірі 42 360,00 грн за порушення виконання зобов'язання.
Отже, на переконання суду, для вирішення справи по суті суду необхідно надати відповіді на наступні питання, що мають значення для вирішення спору:
- чи було здійснено попередню оплату позивачем відповідачу в розмірі 247 100,00 грн та 28 000,00 грн;
- чи був зобов'язаний відповідач поставити позивачу товар;
- чи відбулась затримка поставки позивачу товару;
- у разі встановлення факту порушення відповідачем строків поставки товару, чи є у суду підстави для нарахування штрафу.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Укладений між сторонами договір є договором поставки, а відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України), ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму; до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути примусове виконання обов'язку в натурі.
Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Тобто, виходячи з аналізу положень ст.693 Цивільного кодексу України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
При цьому, оскільки, законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Дані висновки суду згоджуються із позиціями викладеними у постановах Верховного Суду від 22.06.2020 у справі №922/2131/19 від 27.11.2019 у справі №924/277/19, від 28.02.2019 у справі №912/2275/17, від 30.07.2019 у справі №904/4899/18.
Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 справа №918/631/19).
Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що відповідач взяв на себе обов'язок поставити позивачу товар - машину тістомісильну для крутого тіста спец, замовлення типу Т2М-63 (V 275 літрів) без температурної сорочки (нерж. виконання) в строк до 06.03.2021, оскільки позивач здійснив попередню оплату в розмірі 247 100,00 грн 07.12.2020, що складає 70% вартості товару, а відтак, згідно з умовами п. 1.2 специфікації № 2 до договору відповідач мав поставити позивачу товар протягом 60 робочих днів з наступного дня з моменту оплати, тобто з 08.12.2020 + 60 робочих днів = 06.03.2021.
Проте відповідач, всупереч умовам договору, отриманого від позивача авансу, товар, станом на дату ухвалення судового рішення (09.12.2021) не поставив, доказів іншого до суду не представлено, внаслідок чого суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено право позивача на вчасне отримання свого товару.
Отже, позивач скориставшись наданими його правами, відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України просить суд зобов'язати відповідача передати позивачу оплачений ним товар - машину тістомісильну для крутого тіста спец, замовлення типу Т2М-63 (V 275 літрів) без температурної сорочки (нерж. виконання), що на думку суду є повністю обґрунтованими та законними вимогами, а відтак підлягають задоволенню в цій частині.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф в розмірі 42 360,00 грн за порушення зобов'язань за договором.
Також згідно приписів статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пунктом 1.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність про порушення грошових зобов'язань" господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому, суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).
Згідно п. 9.1 договору у випадку порушення терміну (строку) поставки Товару за цим Договором, Постачальник сплачує Покупцю штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у вказаному періоді) від вартості не поставленого у термін Товару.
На день прострочення виконання зобов'язання з поставки товару, тобто станом на 06.03.2021 розмір подвійної облікової ставки НБУ складав - 12%, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 42 360,00 грн, з розрахунку (353 000,00 грн/вартість товару/ * 12%).
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію такого стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 42 360,00 грн та зобов'язання відповідача поставити товар - машину тістомісильну для крутого тіста спец, замовлення типу Т2М-63 (V 275 літрів) без температурної сорочки (нерж. виконання) як такі, що є документально доведеними та відповідачем у встановленому ГПК України порядку не спростовані.
Також позивач просив суд стягнути з відповідача 15000,00 грн витрат, понесених на правову допомогу та 1135,00 грн витрат за подачу заяви про забезпечення позову.
За загальним правилом відповідно до ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Дослідивши матеріали справи суд встановив, що позивачем не було додано жодного документа, який би підтверджував надання адвокатом послуг позивачу в розгляді справи №922/2798/21, таких як: договір про надання правничої допомоги, додатки до договору, акт виконаних робіт, детальний опис робіт наданих у справі №922/2798/21 та докази оплати послуг адвоката.
Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача адвокатських витрат в розмірі 15 000,00 грн є безпідставними та необґрунтованими жодним з перелічених документів, що тягне за собою відмову у задоволенні даної вимоги.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору за подачу заяви про забезпечення позову в розмірі 1 135,00 грн
Суд, оцінивши вимоги позивача зазначає, що ухвалою Господарського суду міста Києві у справі № 922/2798/21 від 09.08.2021 в задоволенні заяви про забезпечення позову ТОВ «Одеський Хлібзавод № 4» відмовлено. Тобто дана заява 09.08.2021 була розглянута судом по суті, а відтак суд не вбачає підстав для повернення судового збору в розмірі 1135,00 грн позивачу, оскільки така вимога жодним чином не базується на нормах законодавства.
Отже, вимоги позивача до відповідача підлягають задоволенню на підставі поданих позивачем доказів про стягнення штрафу в розмірі 42 360,00 грн. та зобов'язанні поставити позивачу товар - машину тістомісильну для крутого тіста спец, замовлення типу Т2М-63 (V 275 літрів) без температурної сорочки (нерж. виконання).
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський Хлібзавод №4" (65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд. 14, каб. № 1) до Корпорації «АГРОПОСТАЧ-УКРАЇНА» (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2Б; ідентифікаційний код 33203714) про зобов'язання поставити товар та стягнення штрафу задовольнити.
2. Стягнути з Корпорації «АГРОПОСТАЧ-УКРАЇНА» (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2Б; ідентифікаційний код 33203714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський Хлібзавод №4" (65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд. 14, каб. № 1) штраф в розмірі 42 360 (сорок дві тисячі триста шістдесят) грн 00 коп. та 4540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) грн 00 коп. судового збору.
3. Зобов'язати Корпорацію «АГРОПОСТАЧ-УКРАЇНА» (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2Б; ідентифікаційний код 33203714) поставити Товариству з обмеженою відповідальністю "Одеський Хлібзавод №4" (65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд. 14, каб. № 1) за договором поставки обладнання № 68 від 09.10.2020 товар - машину тістомісильну для крутого тіста спец. замовлення типу Т2М-63 (V 275 літрів) без температурної сорочки (нерж. виконання) за ціною 353 000,00 грн
4. В розподілі судових витрат щодо покладення адвокатських витрат та витрат за подання заяви про забезпечення позову на відповідача відмовити.
5. Видати судові наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г.П. Бондаренко - Легких