Справа № 2-311-2010
Рішення
Іменем України
19 травня 2010 року Горохівський районний суд
Волинської області
в складі:
головуючого - Адамчук Г.М.,
при секретарі - Наконечній Л.П.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Горохові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Пірванченської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, -
встановив:
Позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 та розташований на земельній ділянці площею 0,77 га., посилаючись на те, що його батько ОСОБА_3 все своє майно заповів йому. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Після його смерті позивач прийняв спадщину, просить визнати його право власності на вищевказане спадкове майно.
Представник відповідача в заяві до суду просить справу слухати у відсутності представника Пірванченської сільської ради, позовні вимоги ОСОБА_2 визнає повністю.
Суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення.
Згідно з ст. 534 ЦК України (В редакції 1963 року), кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
З заповіту, складеного ОСОБА_3, який було посвідчено секретарем Пірванченської сільської ради та зареєстровано в реєстрі під № 58 видно, що ОСОБА_3 все своє майно заповів ОСОБА_2 (а.с.12).
Згідно з свідоцтвом про смерть, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.11).
Довідкою Пірванченської сільської ради від 18.11.2009 року № 115 стверджується, що спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 є його син ОСОБА_2, який спільно проживав з спадкодавцем (а.с.9).
З свідоцтва про народження ОСОБА_2 видно, що ОСОБА_3 є його батьком (а.с.8).
Технічною документацією на житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 стверджується, що його власником був ОСОБА_3, житловий будинок було побудовано з дотриманням відповідних будівельних норм (а.с.15,16).
З постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 24 листопада 2009 року вбачається, що ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок (а.с.10).
З спадкової справи після померлого ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_2 після його смерті прийняв спадщину.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 після смерті свого батька ОСОБА_3 прийняв спадщину, оскільки постійно проживав разом з ним на час його смерті.
А тому суд вважає, що слід визнати право власності ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 та розташований на земельній ділянці площею 0,77 га.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 215 ЦПК України
ст. 534 ЦК України (В редакції 1963 року),
суд,-
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати право власності ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 та розташований на земельній ділянці площею 0,77 га.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий Г.М. Адамчук