Справа № 2-37/ 2010
2 червня 2010 року
Армянський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Шестаковської Л.П., за участю секретаря Яворської Г.Л., позивача ОСОБА_1, представників відповідача Кошельної Л.М., Демещенко М.О., третьої особи ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Армянськ АР Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до міського виробничого управління житлово-комунального господарства м. Армянська, третя особа ОСОБА_4, про поновлення на роботі та стягнення заборгованості за час вимушеного прогулу,
1.06.2009 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом.
Свої вимоги він мотивує тим, що 19 листопада 2003 року він був прийнятий на роботу в МВУ ЖКГ м. Армянська на посаду слюсаря КВПтА, 22.03.2004 р. був переведений на посаду електромонтера електрослужби, а 12.08.2005 року він був переведений на посаду електромонтера автоколони. Крім того, позивач зазначає у позові, що у 2004 році його визнано інвалідом 3 групи по зору. 20.05.2009 року наказом № 90 від 20.05.2009 року, підписаним начальником міського виробничого управління житлово-комунального господарства м. Армянська ОСОБА_4, позивача було звільнено з роботи за ініціативою адміністрації за п. 2 ст. 40 КЗпП України - за станом здоров'я. Проте, позивач не згоден із вказаним звільненням, вважає його незаконним з підстав, викладених у позові, а тому за захистом своїх порушених трудових прав звернувся до суду. - ОСОБА_1 просить суд поновити його на роботі в міському виробничому управлінні житлово-комунального господарства м. Армянська (надалі МВУ ЖКГ м. Армянська) електромонтером автоколони та стягнути на його користь з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу у сумі 301 грн. 84 коп.
При розгляді справи в суді позивач позовні вимоги підтримав, збільшивши при цьому суму позову в частині стягнення на свою користь з відповідача заробітної плати за час вимушеного прогулу - остаточно він просить стягнути 9772 гривні 07 копійок. Як в позові, так і в своїх поясненнях у суді позивач наполягає на тому, що при переведенні на роботу електромонтером автоколони до його обов'язків належав виключно ремонт електрообладнання автомобілів, інша робота на цій посаді на нього ніколи не покладалася та ним не виконувалася. Такі службові обов'язки і в такому режимі він виконував на протязі 2005-2009 років, проходив періодичні медичні огляди, не мав жодних медичних застережень з приводу невідповідності стану його здоров'я виконуваній ним роботі. Позивач вказує на те, що його раптово у травні 2009 року направили у лікарню проходити медогляд, в документах медогляду та в його картці працівника,що підлягає попередньому (періодичному) медичному огляду була вказана не його справжня професія «електромонтер автоколони», а було зумисно невірно вказано іншу професію, а саме: «електромонтер по ремонту та обслуговуванню електрообладнання ділянки», а в медичній довідці за підсумками його огляду його професія написана ще по іншому: «електромонтер по ремонту та обслуговуванню електрообладнання автоколони».
Позивач підтвердив у суді, що у серпні 2005 року він з власної ініціативи перейшов працювати електромонтером у автоколону МВУ ЖКГ м. Армянська, коли на пенсію виходив його попередник. Позивач пояснив, що станом на серпень 2005 р. він уже мав 3 групу інвалідності по зору і дійсно не мав права і не мав змоги працювати електромонтером електрослужби підприємства МВУ ЖКГ м. Армянська, бо це дійсно пов'язано з роботою на висоті та з роботою по обслуговуванню електрообладнання і ремонту електрообладнання різної напруги та потужності. Переходячи на роботу електромонтером автоколони він розумів, що тепер він буде працювати лише з електрообладнанням автомобілів і більше ні з яким. І весь період 2005-2009 р.р. він так і працював. Коли ж керівник автоколони або керівник електрослужби підприємства намагалися доручити йому виконання роботи суто електромонтера по ремонту або по обслуговуванню іншого електрообладнання, яке не є електрообладнанням автомобіля, то він заявляв їм, що він є інвалідом, що йому заборонено виконувати такі роботи, що у разі їх наполегливості при долучені його до іншої роботи, він буде скаржитися на них прокурору, оскільки в його трудовій книжці написано, що його переведено електромонтером автоколони, а значить він має працювати лише з електрообладнанням автомобілів, нарікань на його роботу з таким електрообладнанням ще не було.
ОСОБА_1 пояснив у суді, що на момент останнього його огляду лікарем окулістом у 2007 році його близорукість дійсно становила мінус 20 діоптрій, і що на сьогодні він носить окуляри, що мають мінус 23 діоптрій. Стосовно практичної сторони питання про механізм, спосіб та технологію його роботи при діагностуванні та ремонті електрообладнання автомобілів з такою серйозною вадою зору, позивач пояснив, що це нікого не стосується, що в нього є великий досвід роботи, і що він в даному випадку працює за допомогою інтуїції і цього достатньо.
Представники відповідача Кошельна Л.М. та Демещенко М.А. позов не визнали, вважають його безпідставним, наполягають на тому, що за висновками медкомісії позивач за станом свого здоров'я не придатний для роботи за професією електромонтера по ремонту та обслуговуванню електрообладнання 5 розряду на такій дільниці підприємства МВУ ЖКГ м. Армянськ, яка називається «автоколона», а тому звільнений з зазначеної посади на підставі п.2 ст. 40 КЗпП України обґрунтовано, в позові ОСОБА_1 вони просять відмовити.
Представники відповідача пояснили у суді, виходячи із структури міського виробничого управління житлово-комунального господарства м. Армянська автоколона є саме його дільницею, і в її штатному розписі у 2005- 2009 р.р. дійсно була передбачена штатна одиниця електромонтера по ремонту та обслуговуванню електрообладнання. За власним бажанням на вказану посаду в серпні 2005 року перевівся позивач і на нього поширювалася дія Інструкції № 14/8 з охорони праці електромонтера по ремонту та обслуговуванню низьковольтного електрообладнання, яка затверджена наказом начальника МВУ ЖКГ м. Армянська 9.08.2007 року № 303, з якою позивач ОСОБА_1 був ознайомлений 14.12.2007 року особисто під підпис. В зазначеній Інструкції визначена характеристика робіт у відповідності з Єдиним тарифно-кваліфікаційним довідником, а саме: розбирання, капітальний ремонт електрообладнання будь-якого призначення, всіх типів та габаритів, регулювання та перевірка апаратури і приладів світової та звукової сигналізації, контролерів, постів керування, обслуговування силових та освітлювальних електроустановок зі складними схемами включення, виконання робіт на відомчих електростанціях та трансформаторних електропідстанціях з повним їх відключенням від напруги; виконання оперативних переключень електромережах з ревізією трансформаторів, вмикачів та дротів до них з розбиранням конструктивних елементів; перевірка, монтаж і ремонт схем люмінесцентного освітлення; розмотка, фазування, прокладка кабеля, ввідних пристроїв і з'єднувальних муфт, кінцева обробка в кабельних лініях напругою до 35 Кв; вимірювання супротиву заземлення, потенціалів на оболонці кабеля; виявлення та усунення відмов та несправностей електрообладнання зі схемами включення середньої складності; пайка м'якими та твердими припоями; виконання робіт по кресленням і схемам; підбір пускових супротивів для двигунів.
Представники відповідача наполягають на безпідставності тверджень ОСОБА_1 про те, що працюючи на посаді електромонтера автоколони МВУ ЖКГ м. Армянська в його обов'язки входив виключно лише ремонт електрообладнання автомобілів. Вони вказують на те, що таке трактування позивачем своїх обов'язків, як електромонтера 5 розряду, є лише його бажанням, бо коло його обов'язків саме таким чином роботодавець не визначав і не окреслював. Решту ж роботи поза межами електрообладнання автомобілів позивач ОСОБА_1 виконувати просто відмовлявся, або ж іншу роботу йому доручати боялися через його надто виражену ваду зору, оскільки всі предмети, прилади, інструменти, він оглядає та сприймає лише з відстані, яка менша 10 см. Представники відповідача вказують на те, що на підприємстві МВУ ЖКГ м. Армянська не видавалося жодного документу, який би регламентував або обмежував роботу електромонтера по ремонту та обслуговуванню електрообладнання 5 розряду автоколони ОСОБА_1 як працівника, що займається виключно лише електрообладнанням автомобілів, оскільки діапазон обов'язків спеціаліста такої категорії, значно складніший та об'ємніший. З ініціативи адміністрації позивача наказом № 345 від 21.04.2009 р. було направлено до Центральної міської лікарні м. Армянськ для проходження позачергового медичного огляду як особу, яку включено до списку працівників, що підлягають періодичним медичним оглядам. Будучи ознайомленим з зазначеним наказом, позивач від свого підпису, що підтверджував факт такого ознайомлення, відмовився, від медичного огляду ухилився. Аналогічний наказ було видано повторно 27.04.2009 р., а наступного дня вручено позивачу медичну довідку для проходження медичного огляду та картку працівника, що підлягає медичному огляду. 6.05.2009 р. позивач пройшов медичний огляд, згідно висновків якого він не придатний працювати електромонтером по ремонту та обслуговуванню електрообладнання на висоті. Згідно довідки ВКК № 995 від 13.05.2009 р. позивачу протипоказано працювати на висоті, виконувати роботи по оперативному обслуговуванню і ремонту діючих електроустановок напругою 127 В та вище перемінного струму і 110 В постійного струму, а також монтажні та налагоджувальні роботи, дослідження та виміри у вказаних установках - строком постійно.
При цьому представник позивача Демещенко М.А. звернув увагу суду на те, що відповідно до діючого Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання, таким вважається обладнання, призначене для експлуатації напругою від 50 до 1000 В змінного струму та від 75 до 1500 В постійного струму. Проте, навіть на трамплерах деяких автомобілів є напруга в 25000 В, що безперечно категорично протипоказано для роботи в таких умовах позивача.
Третя особа ОСОБА_4 також вважає, що звільнення позивача відбулося на законних підставах і відповідає інтересам самого позивача - з метою збереження його життя та здоров'я та з метою запобігання серйозного виробничого травматизму, бо працювати електромонтером по ремонту та обслуговуванню електрообладнання, навіть низьковольтного, виконувати роботи на висоті (робота на висоті понад 1 метр вже є шкідливим фактором), шкідливо для людини, яка має високу ускладнену близорукість (мінус 20 діоптрій). Наведені обмеження не дають змоги позивачу ОСОБА_1 навіть вкрутити електричну лампочку в будь який світильник, що є у виробничих приміщеннях такої виробничої дільниці МВУ ЖКГ м. Армянська, як автоколона. ОСОБА_4 підкреслює, що про непридатність ОСОБА_1 працювати електромонтером дійшла висновку комісія лікарів. За таких обставин роботодавець не має права ризикувати життям та здоров'ям людини. Крім того, ОСОБА_4 звертає увагу суду ще й на те, що у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників взагалі відсутня професія, яка б називалася електромонтер автоколони або електромонтер автопарку. Згідно названого Довідника функції по обслуговуванню та ремонту електрообладнання автомобілів віднесені до кваліфікаційних характеристик слюсаря, а не електромонтера. Таким чином виходить, що позивач, займаючи посаду електромонтера по ремонту та обслуговуванню електрообладнання 5 розряду та отримуючи саме за це заробітну плату, фактично наполягає на виконанні ним роботи слюсаря-ремонтника автомобілів, бо відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій робітників та його розділу «Автомобільний транспорт» саме до обов'язків слюсаря-ремонтника відноситься виконання обов'язків по обслуговуванню та ремонту приладів та агрегатів електроустаткування автомобілів. ОСОБА_4 звернув увагу суду на те, що позивач самочинно визначив свої функціональні обов'язки, окресливши їх лише електрообладнанням автомобілів, відокремивши їх від решти електрообладнання та електроустаткування дільниці «Автоколона», всього підприємства.
ОСОБА_4 також звернув увагу на те, що для застосування адміністрацією підприємства положень п.2 ст. 40 КЗпП України при звільнення з роботи працівника, який за станом здоров'я не може виконувати свої трудові обов'язки, не обов'язково мати лише висновки МСЕК, об'єктивним джерелом такої підстави можуть бути і висновки ВКК. Він також пояснив, що в зв'язку з виявленою невідповідністю стану здоров'я позивача виконуваній ним роботі адміністрація підприємства не мала можливості перевести ОСОБА_1 на більш легку роботу, саме тому МВУ ЖКГ м. Армянська змушене було звільнити його за п. 2 ст. 40 КЗпП України.
Заслухавши сторони, вивчивши матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд вважає позов не обґрунтованим та таким, що не може підлягати задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19.11.2003 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в МВУ ЖКГ м. Армянська на посаду слюсаря КВПтА 5 розряду, 22.03.2004 р. був переведений на посаду електромонтера 5 розряду в службу по ремонту і обслуговуванню електричного обладнання, а в кінці 2004 року йому була встановлена 3 група інвалідності по зору (а.с. 21-22, 28, 110), про що відповідача позивач ще на той час не повідомив і продовжував працювати на тій самі посаді.
12.08.2005 року позивач був переведений на посаду електромонтера по ремонту та обслуговуванню електрообладнання 5 розряду автоколони, яка є дільницею МВУ ЖКГ. На ОСОБА_1 поширювалася дія Інструкції № 14/8 з охорони праці електромонтера по ремонту та обслуговуванню низьковольтного електрообладнання, яка затверджена наказом начальника МВУ ЖКГ м. Армянська 9.08.2007 року № 303, з якою позивач ОСОБА_1 був ознайомлений 14.12.2007 року особисто під підпис (а.с. 28-36). У вказаній інструкції детально та конкретно виписані кваліфікаційна характеристика професії у відповідності з єдиним тарифно-кваліфікаційним довідником, обсяг необхідних знань по зазначеній професії та кваліфікації, вимоги безпеки. Позивач у відповідності з зазначеними кваліфікаційними вимогами здавав екзамени відповідній комісії по перевірці знань з питань охорони праці як електромонтер по ремонту та обслуговуванню низьковольтного електрообладнання (а.с.38-39). 3 2005 р. по 2009 р. в штатному розписі працівників автоколони МВУ ЖКГ м. Армянська містилася така штатна одиниця, як електромонтер по ремонту та обслуговуванню електрообладнання, яку з серпня 2005 р. по травень 2009 року займав позивач (а.с. 22-28) і відповідно до займаної посади підлягав періодичним медичним оглядам, в зв'язку з чим був включений у відповідний Список під номером «62» з зазначенням конкретних шкідливих та небезпечних факторів та робіт, при виконання яких обов'язковий попередній (періодичний) медичний огляд (а.с. 98-109). Наказами по підприємству № 345 від 21.04.2009 р., № 357 від 27.04.2009 р., позивача, як працівника автоколони - електромонтера 5 розряду було направлено у центральну міську лікарню м. Армянська для проходження періодичного медичного огляду, а наказом № 378 від 12.05.2009 р. його було направлено у ту ж лікарню для отримання висновку ВКК про допуск до роботи по зазначеній професії (а.с. 113-115).
Висновки, зазначені у Картці працівника ОСОБА_1, який підлягає попередньому (періодичному) медичному огляду, та у Довідці ВКК № 995 від 13.05.2009 р. вказують на те, що позивачу протипоказана робота на висоті, виконання роботи по оперативному обслуговуванню та ремонту діючого електрообладнання напругою 127 В та вище змінного струму і 110 В постійного струму, а також монтажні та наладочні роботи, дослідження та виміри у зазначеному електроустаткуванні (а.с. 117-118). Допустимі межі напруги електроустаткування з якими міг би працювати позивач, значно нижчі від тих меж, що визначені у Технічному регламенті безпеки низьковольтного електричного обладнання (а.с. 119).
Про наведені результати медичного огляду позивача начальником служби з охорони праці МВУ ЖКГ м. Армянська Демещенко М.А. 13.05.2009 р. було подано керівнику підприємства відповідну доповідну записку (а.с. 120). Профсоюзним комітетом МВУ ЖКГ м. Армянська на засіданні 19.05.2009 р. було дано згоду на звільнення позивача за ст. 40 ч.2 КЗпП України - за станом здоров'я (а.с. 131). Наказом № 90-к від 20.05.2009 р. ОСОБА_1, електромонтера по ремонту і обслуговуванню електрообладнання автоколони, звільнено на підставі п.2 ст. 40 КЗпП України за станом здоров'я з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку. (а.с. 7).
Відмовляючи у позові суд виходить з того, що відповідачем повністю дотримано процедуру звільнення позивача за фактичною та правовою підставами, які дійсно мали місце. Порушення трудових прав позивача з боку відповідача судом не виявлено.
В суді підтверджено, що позивач має дегенерацію сітчатки високого ступеня, високу ускладнену близорукість, дистрофічну форму, ускладнену катаракту обох очей, гостроту зору -20,0, з полем зору обох очей 45 - 50 - 60 градусів.
Внаслідок такого стійкого стану здоров'я позивача він не може належно виконувати покладених на нього трудових обов'язків і, крім того, їх виконання протипоказано йому за станом його здоров'я, може бути небезпечним для членів трудового колективу або для громадян, яких він обслуговує. Відповідачу неможливо було запропонувати позивачу іншу більш легшу роботу та перевести його на іншу більш легшу роботу за відсутності такої на підприємстві. Про наявність такої роботи не зазначав у своєму позові позивач і не вів мови про це під час розгляду справи у суді. Наведені обставини змусили відповідача звільнити ОСОБА_1 з роботи за п. 2 ст. 40 КЗпП України.
Доводи позивача про те, що його було прийнято на посаду електромонтера автоколони з покладанням на нього лише обов'язків по ремонту та обслуговуванню електроустаткування автомобілів - не знайшло свого підтвердження у суді і не відповідає вимогам кваліфікаційних характеристик професій працівників, викладених у відповідному Довіднику, затвердженому наказом Мінпраці від 26.11.2008 року № 557 та ТКХ Автотранс.
Відповідно до наказу Мінтрансу від 14.02.2006 р. № 136 «Про затвердження Випуску № 69 «Автомобільний транспорт» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників», редакція від 04.09.2008 р. до завдань і обов'язків слюсаря з ремонту автомобілів 5 розряду відноситься: перевірка деталей і складових одиниць електроустаткування автомобілів на випробувальних пристосуваннях, встановлення приладів і агрегатів електроустаткування за схемою, підключення їх до мережі, виявлення та усунення найбільш складних дефектів і несправностей в процесі ремонту, складання й випробовування, агрегатів, складових одиниць автомобілів і електроприладів.
До завдань і обов'язків слюсаря-електрика з ремонту електроустаткування автомобілів 6 розряду відноситься: діагностика, ремонт складних схем приладів для вимірювання температури, тиску, рівня рідини, швидкості руху і пройденого шляху автомобілів, частоти обертання колінчатого валу двигуна, сигналізаторів про досягнення граничного значення параметрів, одометра, тахометра двигуна внутрішнього згорання, здійснення діагностики, демонтажу ремонту приладів (агрегатів) системи запалення, енергопостачання, пуску двигуна, освітлювання, і світлової сигналізації та додаткового устаткування (склоочисників, звукового сигналу, вентиляційного обладнання), здійснення випробовування на контрольних приладах та стендах.
Викладене та порівняльний його аналіз із завданнями та обов'язками електромонтерів всіх існуючих кваліфікацій, передбачених вищезазначеним Довідником свідчить про те, що ремонт та обслуговування електроустаткування автомобілів не охоплюється завданнями та обов'язками жодного із електромонтерів, а відноситься до обов'язків або слюсарів-електриків з ремонту електроустаткування автомобілів або до обов'язків слюсаря з ремонту автомобілів. При цьому суд звертає увагу на те, що слюсар з ремонту автомобілів у штатному розписі автоколони МВУ ЖКГ м. Армянська щороку передбачений окремо, а електромонтер - окремо.
Доводи позивача про те, що саме із запису у трудовій книжці про переведення його електромонтером автоколони витікає і круг його трудових обов'язків, окреслених лише електроустаткуванням автомобілів автоколони не знайшли свого підтвердження не лише у поясненнях сторін та представників, а й у інших досліджених у суді доказах, оцінених у сукупності.
Відмовляючи у позові, суд не може приймати до уваги індивідуальну програму реабілітації інваліда № 1559 від 26.11.2007 р., на яку у своїх вимогах посилається позивач (а.с. 17) і в якій зазначено, що професією і спеціальністю, доступною ОСОБА_1 за станом здоров'я є «електромонтер автоколони» (а.с.19), бо такої професії і спеціальності не передбачено ні Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, ні штатним розписом відповідача. Крім того, вказану індивідуальну програму підписано, по-перше, у 2007 році, тобто до медичного огляду позивача у травні 2009 року, і, по-друге, підписано лише реабілітологом та психологом, які не являються ні ВКК, ні МСЕК, ні навіть офтальмологами.
Оскільки суд не знаходить підстав для задоволення позову в частині поновлення на роботі, то і вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволенню не підлягають, оскільки вимушений прогул не мав місця.
Від сплати судового збору позивач звільнений, а витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесів, пов'язаних з розглядом цивільних справ, належить стягнути з позивача на користь держави.
Керуючись ст. ст. 10-11, 57-60, 79, 83,88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. 40 ч.2, 43 КЗпП України, суд
Позов ОСОБА_1 до міського виробничого управління житлово-комунального господарства м. Армянська про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - залишити без задоволення.
Судовий збір віднести на рахунок держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесів, пов'язаних з розглядом цивільних справ, у розмірі 120 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя (підпис)
С уддя_________________________