01 грудня 2021 р. Справа № 440/2461/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ральченка І.М.
суддів: Катунова В.В. , Чалого І.С.
за участю секретаря судового засідання Юсіфової Г.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2020, суддя І.С. Шевяков, повний текст складено 05.08.2020, по справі № 440/2461/20
за позовом ОСОБА_1
до Виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області , Управління архітектури і містобудування Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області
треті особи ОСОБА_2 , Міський голова м. Горішні Плавні Полтавської області Биков Дмитро Геннадійович
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії та рішення Управління архітектури і містобудування Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області, що оформлені листом (повідомленням про відмову) №05-10/1051 від 27.11.2019, щодо відмови йому в зміні адреси об'єкту нерухомого майна - виділеній йому згідно рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 04.07.2018 у справі №534/1052/17 в натурі у його власність в окрему одиницю частині незавершеного будівництвом житлового будинку з господарськими будівлями, що по АДРЕСА_1 , за його заявою від 18.11.2019;
- визнати протиправною бездіяльність Управління архітектури і містобудування Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області, яка полягає у відсутності належного розгляду його заяви від 18.11.2019 про зміну адреси об'єкту нерухомого майна - виділеній йому згідно рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 04.07.2018 у справі №534/1052/17 в натурі у його власність в окрему одиницю частині незавершеного будівництвом житлового будинку з господарськими будівлями, що по АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати уповноважений з присвоєння (зміни) адреси орган - Управління архітектури і містобудування Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області, Виконавчий комітет Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області (через альтернативу такого органу, як уповноваженого з присвоєння/зміни адреси - п.6 Тимчасового порядку, ст. 37 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні") прийняти рішення на його користь - змінити адресу об'єкту нерухомого майна - виділеній йому згідно рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 04 липня 2018 року у справі №534/1052/17 в натурі у його власність в окрему одиницю частині незавершеного будівництвом житлового будинку з господарськими будівлями, що по АДРЕСА_1 , згідно поданої ним заяви від 18.11.2019;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління архітектури і містобудування Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області на його користь у відшкодування моральної шкоди - 1 000 000,00 грн.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2020 позов залишено без задоволення.
Позивач, не погоджуючись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправомірного висновку, просив його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про не врахування судом першої інстанції, що позивач не мав правових підстав для звернення до державного реєстратора для реєстрації свого права на виділене в натурі в окрему одиницю нерухоме майно, через відсутність технічного паспорту на новостворений об'єкт нерухомого майна та документу, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна окремої адреси; відсутність окремої адреси на виділену в натурі частку житлового будинку перешкоджає здійсненню державної реєстрації відповідного речового права, оскільки присвоєння(зміна)адреси спірного об'єкта не можливе без документа, що підтверджує право власності на такий об'єкт; позивач мав право власності на спірний об'єкт ще до його поділу, тому твердження суду першої інстанції, що позивач не є власником спірного майна, є помилковим.
Також апелянт зазначив про невірне застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положення ст. 27-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», не врахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 30.01.2019 по справі № 454/1678/16-ц, від 24.01.2020 по справі № 910/10987/18; відсутність правових підстав для залучення ОСОБА_2 в якості третьої особи, оскільки рішення суду у цій справі не впливає на її права, обов'язки та інтереси.
Крім того, апелянт зазначив про відсутність у суду першої інстанції повноважень щодо самостійного визначення підстави для відмови позивачу у зміні адреси об'єкту незавершеного будівництва.
Виконавчий комітет Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області та Управління архітектури і містобудування Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області (далі - відповідач 1 та відповідач 2 відповідно) надали відзиви на апеляційну скаргу, в яких просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Представник відповідача 2 заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважав рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що 06.11.2003 ОСОБА_2 придбала у ОСОБА_3 житловий будинок з господарчими будівлями, незавершений будівництвом, АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 06.11.2003 (т. 1 а.с. 32).
28.04.2001 на даний будинок було складено КП "Кремечуцьке МБТІ" технічний паспорт, який містить відмітку "Погашено з причини поточних змін 15.11.2006" та 15.11.2006 виготовлено новий технічний паспорт з відміткою відсутність дозволу на побудови та прибудови (а.с. 30,33).
Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 01.03.2017 у справі 534/2181/16-ц, що набрало законної сили (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 29.06.2017), задоволено позов ОСОБА_1 .. Встановлено факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, як чоловіка і жінки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період з 01.01.2004 по 09.08.2007. Визнано житловий будинок по АДРЕСА_1 літ.«А-3,ап.,А1-3» загальною площею 375,8 кв.м., житловою площею 170,2 кв.м., будівельною готовністю 94%, який в частині не прийнятий до експлуатації і право власності на який не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .. Визнано за ОСОБА_1 як співзабудовником на праві спільної часткової власності право на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями літ.«А-3,ап.,А1-3» по АДРЕСА_1 загальною площею 375,8 кв.м., житловою площею 170,2 кв.м., будівельною готовністю 94%, як такий, що істотно збільшився у своїй вартості за час спільного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 однією сім'єю, внаслідок спільних трудових та грошових затрат, який в частині не прийнятий до експлуатації і право власності на який не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (т. 1 а.с. 41-47).
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, право спільної часткової власності на об'єкт незавершеного будівництва було зареєстровано 05.07.2017 ( т. 1 а.с.49).
Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 04.07.201 у справі №534/1052/17, що набрало законної сили, поділено в натурі житловий будинок з господарськими будівлями літ. «А-3, ап, А1-3» по АДРЕСА_1 , загальною площею 375,8 кв.м., житловою площею 170,2 кв.м, будівельною готовністю 94% (незавершене будівництво) - відповідно до другого варіанту розподілу, зазначеному у висновку судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса від 12.03.2018 №1759/1760, з відхиленням від ідеальних часток співвласників у відповідності до чинних будівельних норм.
Виділено в натурі у власність ОСОБА_1 частину літ. «А1-3» житлового будинку з приміщеннями (в результаті розподілу - квартира АДРЕСА_2 ): 1 поверх - хол із сходовою клітиною площею 25,9 кв.м., гараж площею 37,6 кв.м.; 2 поверх - хол із сходовою клітиною площею 20,3 кв.м., кухню площею 35,2 кв.м., поєднану вбиральню площею 5,3 кв.м.; 3 поверх - хол із сходовою клітиною площею 23 кв.м., кімнату площею 26,2 кв.м., поєднану вбиральню - площею 8,3 кв.м., всього по частині будинку літ. «А1-3» - площею 181,8 кв.м. та господарські будівлі і споруди: сарай-літню кухню літ. «Б», навіс літ. «б», яму вигрібну 4, 1/2 частину огорожі і визнати за ОСОБА_1 право власності на таке майно, як окрему одиницю задля присвоєння окремої поштової адреси.
Припинено право спільної власності на виділене в натурі майно: частину літ. «А1-3» житлового будинку з приміщеннями: 1 поверх - хол із сходовою клітиною площею 25,9 кв.м., гараж 37,6 кв.м.; 2 поверх - хол із сходовою клітиною площею 20,3 кв.м., кухню 35,2 кв.м., поєднану вбиральню 5,3 кв.м.; 3 поверх - хол із сходовою клітиною площею 23 кв.м., кімнату 26,2 кв.м., поєднану вбиральню - 8,3 кв.м., всього по частині будинку літ. «А1-3» площею 181,8 кв.м. та господарські будівлі і споруди: сарай літню кухню літ. «Б», навіс літ. «б», яму вигрібну №4, 1/2 частину огорожі;
Виділено в натурі у власність ОСОБА_2 - частину літ. «А-3, ап» житлового будинку з приміщеннями (в результаті розподілу - квартира АДРЕСА_3 ): 1 поверх - кімнату площею 49,2 кв.м., кладову площею 4,4 кв.м., вхід в погреб площею 2,8 кв.м., коридор площею 9,8 кв.м.; 2 поверх - кімнату площею 47,4 кв.м., гардеробну площею 16,2 кв.м.; 3 поверх - кімнату площею 47,4 кв., гардеробну площею 16,8 кв.м., всього по частині будинку літ. «А-3, ап» площею 194 кв.м. та господарські будівлі і споруди: гараж літ. «В», 1/2 частину огорожі і визнати за ОСОБА_2 право власності на таке майно, як окрему одиницю задля присвоєння окремої поштової адреси.
Припинено право спільної власності на виділене в натурі майно: частину літ. «А-3, ап» житлового будинку з приміщеннями: 1 поверх - кімнату площею 49,2 кв.м., кладову площею 4,4 кв.м., вхід в погреб площею 2,8 кв.м., коридор площею 9,8 кв.м.; 2 поверх - кімнату площею 47,4 кв.м., гардеробну площею 16,2 кв.м.; 3 поверх - кімнату площею 47,4 кв., гардеробну площею 16,8 кв.м., всього по частині будинку літ. «А-3, ап» площею 194 кв.м. та господарські будівлі і споруди: гараж літ. «В», 1/2 частину огорожі.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості зменшеної частки у сумі 61 667 грн. ( т. 1 а.с. 50-53).
За даними архівного обліку станом на 28.12.2012 в КП "Кременчуцьке МБТІ" взято на облік нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 ; тип об'єкта: незавершене будівництво, що підтверджується довідкою № 61/5858 від 22.12.2018 (т. 1 а.с. 38).
Станом на 04.01.2019 на замовлення ОСОБА_1 Кременчуцьким відділенням Полтавської ТПП було виготовлено технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок за адресою: по АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 59-60).
18.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до Управління архітектури і будівництва Горішньоплавської міської ради Полтавської області з заявою про зміну адреси об'єкту нерухомого майна, в якій просив змінити адресу нерухомого майна (житловий будинок з господарськими будівлями літ. «А-3, ап., А1-3» по АДРЕСА_1 , будівельною готовністю 94 % або незавершений будівництвом) на підставі його поділу між співвласниками (колишнім подружжям) та виділу кожному з співвласників частки в натурі за рішенням суду, задля присвоєння (зміни) окремої поштової адреси (т. 1 а.с. 23-27).
До заяви позивач надав копії судових рішень про поділ майна, витяг з Державного реєстру речових прав, копії договору купівлі-продажу, довідки Кременчуцької МБТІ, архівного витягу з розпорядження голови міської ради народних депутатів, розпорядження Комсомольської міської ради про надання в постійне користування земельної ділянки, технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок на ОСОБА_1 .
За результатами розгляду заяви позивача Управління архітектури і містобудування Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області, посилаючись на Закон України «Про іпотеку», ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Тимчасовий порядок реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об'єктам будівництва та об'єктам нерухомого майна, затверджений постановою КМУ від 27.03.2019 № 367, повідомило про відсутність підстав, повноважень та спосіб зміни адреси об'єкту незавершеного будівництва, передбачені чинним законодавством України, про що свідчить лист № 05-10/1051 від 27.11.2019 (т. 1 а.с. 22).
Позивач, не погоджуючись з такою позицією відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, на момент звернення позивача зі заявою до Управління архітектури і містобудування, він не був власником об'єкту, адресу якого просив змінити, тому підстави для задоволення заяви були відсутні. Разом з тим, на думку суду першої інстанції, дії відповідача були протиправними, оскільки визначена ним підстава для відмови не передбачена чинним законодавством, а відповідач мав відмовити у задоволенні заяви про зміну адреси з підстави, передбаченої абз. 4 п. 23 Тимчасового Порядку.
Колегія суддів за результатами перегляду рішення суду першої інстанції, зазначає наступне.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, цим Законом, законами України "Про Генеральну схему планування території України", "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", "Про землеустрій", іншими нормативно-правовими актами.
Згідно п. 6 Тимчасового порядку реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об'єктам будівництва та об'єктам нерухомого майна, затверджений постановою КМУ від 27.03.2019 № 367 (далі - Тимчасовий порядок № 367), рішення про присвоєння або зміну адреси об'єкта будівництва, об'єкта нерухомого майна відповідно до цього Порядку приймає уповноважений орган містобудування та архітектури (далі - уповноважений орган з присвоєння адреси).
Уповноваженим органом з присвоєння адреси може бути: виконавчий орган сільської, селищної, міської ради - якщо об'єкт розташований у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради; районні в м. Києві державні адміністрації - якщо об'єкт розташований у межах території, на яку поширюються повноваження районної у м. Києві державної адміністрації; місцева державна адміністрація - якщо об'єкт розташований у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради або районних у м. Києві державних адміністрацій.
Відповідно до п. 19 Тимчасового порядку № 367 підставами для зміни адреси об'єкта нерухомого майна є: зміни в адміністративно-територіальному устрої; зміна назви адміністративно-територіальної одиниці, вулиці або назви гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об'єкта; об'єднання та поділ вулиць; об'єднання, поділ об'єкта нерухомого майна, виділення частки з об'єкта нерухомого майна; упорядкування нумерації об'єктів нерухомого майна.
Згідно п. 20 Тимчасового порядку № 367 уповноважений орган з присвоєння адреси протягом 30 календарних днів з дня настання обставин, визначених абзацами другим - четвертим та абзацом шостим пункту 19 цього Порядку: приймає рішення про зміну відповідного реквізиту адреси об'єкта нерухомого майна; оприлюднює рішення про зміну реквізиту адреси об'єкта нерухомого майна на своєму офіційному веб-сайті (за наявності) або в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (за відсутності веб-сайту); забезпечує внесення інформації про зміну реквізиту адреси об'єкта нерухомого майна до реєстру адрес.
Відповідно до п. 21 Тимчасового порядку № 367 для зміни адреси об'єкта нерухомого майна у разі об'єднання, поділу об'єкта нерухомого майна або виділення частки з об'єкта нерухомого майна (крім квартири, житлового або нежитлового приміщення тощо), подаються такі документи:
- заява власника (співвласників) об'єкта нерухомого майна про зміну адреси із зазначенням раніше присвоєної адреси об'єкта нерухомого майна, відомостей про документ, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна до його об'єднання, поділу або виділення частки, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб);
- документ, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна до його об'єднання, поділу або виділення частки, - якщо право власності на об'єкт не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
- документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (крім випадків, коли об'єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу, об'єднання або виділення без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення), - якщо такий документ не внесений до єдиного реєстру документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів;
- технічний паспорт на новостворений об'єкт нерухомого майна.
Копії документів, які подаються для зміни адреси об'єкта нерухомого майна, засвідчуються власником (співвласником) (його представником).
Відповідно до п. 23 Тимчасового порядку № 367 підставами для відмови у зміні адреси об'єкта нерухомого майна за заявою власника (співвласника) об'єкта нерухомого майна (його представника) про зміну адреси є:
- подання неповного пакету документів, визначених пунктом 21 цього Порядку;
- виявлення недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально;
- подання заяви особою, яка не є власником (співвласником) об'єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву про зміну адреси, або його представником;
- подання заяви до уповноваженого органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння адреси на відповідній території.
Відмова у зміні адреси об'єкта нерухомого майна з підстав, не передбачених цим пунктом, не допускається.
Згідно п.п. 24-26 Тимчасового порядку № 367 повідомлення про відмову у зміні адреси об'єкта нерухомого майна з обґрунтуванням підстав такої відмови надсилається (надається) заявнику та оприлюднюється на офіційному веб-сайті (за наявності) уповноваженого органу з присвоєння адреси у строк, встановлений для прийняття рішення про зміну адреси.
Після усунення причин, що були підставою для відмови у зміні адреси об'єкта нерухомого майна, заявник може повторно подати документи для зміни адреси.
За відсутності підстав для відмови у зміні адреси об'єкта нерухомого майна уповноважений орган з присвоєння адреси протягом п'яти робочих днів з дня отримання заяви про зміну адреси об'єкта нерухомого майна:
- приймає рішення про зміну адреси, яке повинно містити відомості про попередню адресу;
- оприлюднює рішення про зміну адреси об'єкта нерухомого майна на своєму офіційному веб-сайті (за наявності);
- забезпечує внесення інформації про зміну адреси об'єкта нерухомого майна до реєстру адрес;
- видає (надсилає рекомендованим поштовим відправленням) заявнику (його представнику) рішення про зміну адреси об'єкта нерухомого майна в паперовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають: 1) право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов'язання; 2) речові права, похідні від права власності; 3) право власності на об'єкт незавершеного будівництва; 4) заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
Статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено підстави проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 ЗаконуУкраїни «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі, зокрема, судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Разом з тим, статтею 27-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено процедуру проведення державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва.
Згідно ч.ч. 1,3,4 ст. 27-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва подаються такі документи:
1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об'єктом (у разі відсутності у Державному реєстрі прав зареєстрованого відповідного речового права на земельну ділянку);
2) документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт (крім випадків, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів);
3) документ, що містить опис об'єкта незавершеного будівництва за результатами технічної інвентаризації такого об'єкта.
Державна реєстрація права власності на об'єкт незавершеного будівництва, набутого на підставі договору, здійснюється на підставі такого договору.
Державна реєстрація права власності на об'єкт незавершеного будівництва на підставі рішення суду, що набрало законної сили, проводиться за правилами, визначеними частинами першою - третьою цієї статті.
Відповідно до абз. 4 п. 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок №1127), документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов'язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.
Згідно абз. 2 п. 45 Порядку №1127 у разі зміни відомостей про об'єкт нерухомого майна, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни такі відомості вносяться до Державного реєстру прав відповідно до законодавства поза процедурою державної реєстрації прав.
Відповідно до п. 54 Порядку №1127 державна реєстрація права власності на нерухоме майно, утворене шляхом поділу майна, у тому числі в результаті виділення окремого об'єкта нерухомого майна із складу нерухомого майна, що складається з двох або більше об'єктів, або об'єднання майна, проводиться за умови наявності технічної можливості такого поділу або об'єднання нерухомого майна та можливості використання такого майна як самостійного об'єкта цивільних правовідносин.
Для державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, що створюється шляхом поділу або об'єднання, подаються:
документ, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна до його поділу або об'єднання (крім випадків, коли право власності на такий об'єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);
документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (крім випадків, коли об'єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу або об'єднання без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення);
технічний паспорт на новостворений об'єкт нерухомого майна;
документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси (крім випадків поділу або об'єднання таких об'єктів нерухомого майна, як квартира, житлове або нежитлове приміщення тощо).
Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.
Пунктом 56 Порядку №1127 передбачено, що для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу, виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або одного із співвласників, подаються:
1) договір про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду;
2) документи, передбачені пунктом 54 цього Порядку, крім документа, що посвідчує право власності на нерухоме майно до його поділу або виділу в натурі частки.
У разі коли в результаті виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, у співвласників, які не здійснювали виділ в натурі частки, змінюється розмір часток у праві спільної власності, подається також письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на таке майно.
Згідно п. 68 Порядку №1127 для державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва подаються:
1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об'єктом (крім випадку, коли речове право на земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);
2) документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт;
3) технічний паспорт на об'єкт незавершеного будівництва.
Документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.
З аналізу наведених правових норм, колегія суддів зазначає, що на законодавчому рівні розрізнені процедури державної реєстрації нерухомого майна та незавершеного будівництва.
Відповідно до ч.1 ст. 181 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Порядок набуття права власності на новостворене майно та об'єкти незавершеного будівництва врегульований статтею 331 ЦК України, за приписами частиною 2 якої право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Одночасно частиною 3 статті 331 ЦК України передбачено, що до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна) (абзац перший). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону.
Отже, об'єкт незавершеного будівництва за визначенням ч. 3 ст. 331 ЦК України за своєю правовою природою є сукупністю будівельних матеріалів, які є майном, що належить забудовнику (особі, яка на законних підставах здійснює відповідне будівництво).
Судовим розглядом встановлено, що підставою для звернення позивача з заявою про зміну адреси (присвоєння окремої на виділену в натурі частку) став поділ об'єкту нерухомого майна на підставі рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 04.07.2018 у справі №534/1052/17, що набрало законної сили.
Так, зокрема, станом на 26.05.2020 1/2 об'єкту незавершеного будівництва по АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Колегія суддів зазначає, що ні під час судового розгляду справи в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді позивач не надав доказів на підтвердження права власності на об'єкт нерухомого майна.
Отже, на час звернення з заявою позивач не був власником виділеної в натурі частки житлового будинку, незавершеного будівництвом, оскільки не було проведено державну реєстрацію виділеної йому судовим рішенням в натурі частки цього будинку.
Відмовляючи у зміні адреси, відповідач з посиланням на Закон України "Про іпотеку", ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Тимчасовий порядок реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об'єктам будівництва та об'єктам нерухомого майна, затверджений постановою КМУ від 27.03.2019 № 367, зазначив, що об'єкт незавершеного будівництва не відноситься до об'єктів нерухомого майна, яким передбачена зміна адреси.
Отже, зі змісту оскаржуваного рішення відповідача вбачається, що підставою для відмови у зміні (присвоєнні) адреси об'єкта незавершеного будівництва фактично є відсутність у заявника права власності на частину нерухомого майна, щодо якої має здісйнюватися зміна (присвоєнні) адреси, що відповідає абз. 4 п. 23 Тимчасового порядку № 367.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що серед пакету документів до заяви про зміну адреси позивач не надав документ на підтвердження права власноті на об'єкт незавершеного будівництва нерухомого майна, зареєстрований у відповідному реєстрі, тому відповідач обгрунтовано відмовив у зміні (присвоєнні) адреси об'єкта незавершеного будівництва.
Суд першої інстанції внаслідок неповного дослідження змісту відмови дійшов помилкового висновку про протиправність дій відповідача, проте обгрунтовано зазначив, що належною підставою для відмови є абз. 4 п. 23 Тимчасового порядку № 367.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про відсутність у суду першої інстанції повноважень щодо самостійного визначення підстави для відмови позивачу у зміні адреси об'єкту незавершеного будівництва.
При цьому, колегія суддів зазначає, що відсутність у відмові посилань на конкретний підпункт, пункт Тимчасового порядку № 367 не свідчить про її неправомірність.
З огляду на наведене, рішення суду першої інстанції необхідно змінити, виключивши з мотивувальної частини посилання на протиправність дій відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення.
Доводи апелянта про те, що він не мав правових підстав для звернення до державного реєстратора для реєстрації свого права на виділене в натурі в окрему одиницю нерухоме майно, через відсутність технічного паспорту на новостворений об'єкт нерухомого майна та документу, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна окремої адреси, є необгрунтованими з урахуванням вищенаведених правових положень.
Також колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що відсутність окремої адреси на виділену в натурі частку житлового будинку перешкоджає здійсненню державної реєстрації відповідного речового права, оскільки присвоєння(зміна)адреси спірного об'єкта не можлива без документа, що підтверджує право власності на такий об'єкт.
Доводи апелянта про невірне застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положення ст. 27-1 Закону № 1952 не знайшли свого обґрунтованого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи.
Щодо доводів апелянта про помилковість твердження суду першої інстанції, що позивач не є власником частини об'єкту незавершеного будівництва, оскільки він мав таке право на вказаний об'єкт ще до його поділу на праві спільної власності, колегія суддів зазначає, що докази про проведення державної реєстрації виділеної йому судовим рішенням в натурі частки цього будинку відсутні, що свідчить про не підтвердження позивачем права власності на неї.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на момент звернення 18.11.2019 із заявою до Управління архітектури і містобудування Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області, ОСОБА_1 не був власником об'єкту, адресу якого просив змінити, оскільки державна реєстрація його права на виділену йому частку не була проведена.
За таких обставин, відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , Управління архітектури і містобудування Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області діяло в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначені чинним законодавством.
Доводи апелянта про не врахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 30.01.2019 по справі № 454/1678/16-ц, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки у справі, що переглядалася Верховним Судом, предметом спору було визнання за особою права на частину житлового будинку, збудованого за час шлюбу та не прийнятого в експлуатацію, та зазначене рішення не містить будь-яких правових висновків щодо застосування правових норм у разі вирішення спору щодо правомірності відмови суб'єкта владних повноважень у зміні адреси незавершеного будівництвом житлового будинку.
Також необгрунтованими є доводи апелянта про не врахуванням судом першої інстанції постанови Верховного Суду від 24.01.2020 по справі № 910/10987/18, оскільки в межах зазначеної справи спір виник щодо звернення стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором.
Доводи апелянта про відсутність правових підстав для залучення ОСОБА_2 в якості третьої особи, оскільки рішення суду у цій справі не впливає на її права, обов'язки та інтереси, колегія суддів вважає такими, що не спростовують правильність висновків суду за результатами вирішення позовних вимог по суті.
Таким чином, вищенаведені доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Керуючись ст. ст. 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2020 по справі № 440/2461/20 змінити з підстав та мотивів прийнятого рішення.
В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2020 по справі № 440/2461/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді В.В. Катунов І.С. Чалий
Постанова складена в повному обсязі 10.12.2021