01 грудня 2021 р.Справа № 520/6313/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Мінаєвої О.М. , Калиновського В.А. ,
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2021, головуючий суддя І інстанції: Мороко А.С., м. Харків, по справі № 520/6313/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
14.04.2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Харківській області у задоволення заяви ОСОБА_1 щодо відмови у списанні суми заборгованості (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску, штрафу та пені у сумі 38.279,38 грн;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області списати суми заборгованості (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску, штрафу та пені за період з 01.07.2017 року по 26.05.2020 року.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії задоволено, а саме:
- визнано протиправною відмову Головного управління ДПС у Харківській області у задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо відмови у списанні суми заборгованості (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску, штрафу та пені у сумі 38.279,38 грн;
- зобов'язано Головне управління ДПС у Харківській області списати суми заборгованості (недоїмки) ОСОБА_1 зі сплати єдиного соціального внеску, штрафу та пені за період з 01.07.2017 року по 26.05.2020 року.
Судом проведений розподіл судових витрат - стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 908,00 грн.
Не погоджуючись із судовим рішенням, ГУ ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає його ухваленим з неповним з'ясуванням обставин, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги відповідач зазначив, що на виконання вимог Закону України від 13.05.2020 року № 592-ІХ «Про внесенні змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі - Закон № 592-ІХ), ФО-П ОСОБА_1 не дотримано умов, передбачених п. 915 розділу VII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI) для списання сум недоїмки, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, оскільки останній з 01.01.2013 року по 30.06.2017 року здійснював підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності у період, за який підлягають списанню суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки - з 01.01.2017 року по 03.06.2020 року та подав відповідні документи для такого списання не у встановлений строк, у зв'язку з чим заборгованість зі сплати єдиного внеску списанню не підлягає.
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебував на обліку в податковому органі як фізична особа-підприємець з 05.10.2004 року по 26.05.2020 року; з 01.01.2013 року по 30.06.2017 року - здійснював підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування; з 01.07.2017 року по 26.05.2020 року - здійснював підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування (а.с.44).
25.05.2021 року позивачем припинена підприємницька діяльність, що підтверджується відомостями з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно відомостей ІТС «Податковий блок» заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску, штрафу та пені після припинення підприємницької діяльності позивача становила 38.279,38 грн (а.с.36).
18.08.2020 року та 06.10.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області) із заявами, в яких просив списати несплачені станом на 03.06.2020 року суми недоїмки, а також, штрафні санкції та пені, нараховані на ці суми недоїмки за період з 01.01.2017 року до дня набрання чинності Закону № 592. Також, позивач зазначив у вказаній заяві про те, що за вказаний період ним не отримано дохід від підприємницької діяльності, що підлягає обкладанню податком на доходи фізичних осіб та відповідно до вимог ч. 2 ст. 6 Закону № 592 за період з 01.01.2017 року подано звітність з ЄСВ за 2017-2020 роки (а.с.7, 8).
Листами від 31.08.2020 року та від 19.10.2020 року відповідач відмовив у задоволенні заяв позивача з огляду на те, що ним не дотримано вимоги Закону № 592 (державному реєстратору надана заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності - 26.05.2020 року), до набрання чинності Закону № 592 (а.с.9-12).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з невірного трактування відповідачем положень п. 915 розділу VII Закону № 2464-VI.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом № 2464-VI.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
03.06.2020 року набрав чинності п. 5 розділу І Закону України від 13.05.2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників».
Зазначеним пунктом Закону № 592 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» доповнено п. 915.
Згідно пункту 9-15 розділу VIII Закону № 2464-VI підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному цим Законом, несплачені станом на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників», а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників»: а) платниками, зазначеними у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), - державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу - звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників». Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.
Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що: 1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників»; 2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом.
У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Аналізуючи вказані норми податкового законодавства, колегія суддів зазначає, що суми недоїмки платника єдиного внеску підлягають списанню за заявою платника, у разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) та за умови подання державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи-підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та звітності.
Судовим розглядом встановлено, що податковий орган відмовив позивачу у списанні боргу з єдиного внеску фактично з тих підстав, що останнім заява про припинення підприємницької діяльності подана 26.05.2020 року, тобто не у визначений Законом № 592 період протягом 90 календарних днів, починаючи з 03.06.2020 року.
Колегія суддів вважає помилковим такий висновок ГУ ДПС у Харківській області, оскільки відповідач не вірно трактує положення пункту 915 Розділу VIII Закону № 2464-VI.
Так, внесені зміни до вказаного вище Закону передбачають, що платники єдиного внеску мають можливість щодо списання боргу за період з 1 січня 2017 року до 3 червня 2020 року за умови, зокрема подання заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та звітності протягом 90 календарних днів з 3 червня 2020 року.
Тобто, зазначеними положеннями Закону встановлено кінцевий строк подання відповідних документів не пізніше 90 календарних днів з 3 червня 2020 року, що не передбачає чіткий період (протягом 90 днів, починаючи з 03.06.2020 року), в межах якого вони можуть бути подані.
При цьому, колегія суддів зазначає, що встановлений п. 915 Розділу VIII Закону № 2464-VI (в редакції Закону № 2464-VI від 10.12.2020 року) кінцевий строк подання відповідних документів не пізніше 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592 змінено на кінцеву дату подання таких документів до 1 березня 2021 року.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Законом № 2464-VI не встановлено що списання боргу зі сплати єдиного внеску застосовується тільки до осіб, які припинили підприємницьку діяльність після 03.06.2020 року.
Вищенаведене спростовує доводи апелянта про правомірність відмови щодо списання заборгованості позивача з підстав не дотримання останнім вимог, встановлених п. 915 Закону № 2464.
Таким чином, відповідачем було неправомірно відмовлено позивачу у списанні суми заборгованості (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску, штрафу та пені у сумі 38.279,38 грн, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Доводи апеляційної скарги стосовно здійснення позивачем підприємницької діяльності у період з 01.01.2013 року по 30.06.2017 року за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки судом першої інстанції зобов'язано контролюючий орган списати суми заборгованості (недоїмки) позивача зі сплати єдиного соціального внеску, штрафу та пені за період з 01.07.2017 року по 26.05.2020 року, тобто за період, коли позивач здійснював підприємницьку діяльність за загальною системою оподаткування, обліку та звітності, що не заперечується відповідачем.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утворено на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 по справі № 520/6313/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, перебачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко
Судді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва В.А. Калиновський
Повний текст постанови складено 10.12.2021