10 грудня 2021 р.Справа № 480/4683/21
Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Перцова Т.С., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 року по справі № 480/4683/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Сумській області
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії та стягнення середнього заробітку за час затримки виплати,
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 року задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії та стягнення середнього заробітку за час затримки виплати.
На зазначене рішення суду Головним управлінням Національної поліції в Сумській області подано апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначено, що 09.09.2021 апеляційну скаргу на рішення Сумського окружного адміністративного суду було подано в межах строку на апеляційне оскарження, проте у зв'язку з несплатою судового збору апеляційна скарга була повернута. Також вказуючи, що представник ГУ НП в Сумській області Бабченко І.О., в провадженні якої перебуває справа, в період з 17.11.2021 по 29.11.2021 перебувала на лікарняному, апелянт вважає, що строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції пропущено з поважних причин.
Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, слід зазначити наступне.
Згідно з ч.1 ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Матеріалами справи підтверджено, що оскаржуване рішення Сумського окружного адміністративного суду прийнято 16.08.2021 в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже, останнім днем строку на апеляційне оскарження даного рішення є 15.09.2021.
Головним управлінням Національної поліції в Сумській області вперше подано апеляційну скаргу на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 по справі № 480/4683/21 - 09.09.2021, тобто, з дотриманням строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 295 КАС України, однак, до апеляційної скарги не було додано квитанцію про сплату судового збору, у зв'язку з чим, апеляційну скаргу, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2021 залишено без руху, та згодом, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2021 повернуто скаржнику, у зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем, згідно з платіжним дорученням №7801 від 23.11.2021 було сплачено судовий збір за подання даної апеляційної скарги у розмірі 2724,00 грн, після чого 01.12.2021 повторно подано апеляційну скаргу разом із платіжним дорученням про сплату судового збору та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
За приписами частин 4-7 ст. 18 КАС України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу.
Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку.
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Частиною 5 ст. 251 КАС України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні у судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Відповідно до п. 2 ч.6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішення є - день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Рішенням Вищої ради правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі ЄСІТС), яке набуло чинності 05.10.2021.
Пунктом 42 ч. 2 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, встановлено, що засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.
В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
Так, як вбачається з довідки про доставку електронного листа, сформованої в автоматизованій системі діловодства спеціалізованого суду, копію ухвали від 22.11.2021 про повернення апеляційної скарги, доставлено до електронного кабінету Головного управління Національної поліції в Сумській області 22.11.2021, що з огляду на наведені вище положення є датою вручення судового рішення.
Разом з тим, відповідачем не наведено обставин в обґрунтування неможливості подання вдруге апеляційної скарги одразу після отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги, поданої вперше (22.11.2021), що позбавляє суд можливості встановити поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, враховуючи, що вдруге апеляційну скаргу було подано лише 01.12.2021, тобто через 9 днів після отримання копії вказаної ухвали.
Колегія суддів звертає увагу відповідача, що положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено строків повторного звернення до суду з апеляційною скаргою, яку було повернуто.
Однак, відсутність вказаних положень не свідчить про те, що повторно апелянт може звернутися до суду в будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява №52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).
Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою.
Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 15.07.2020 по справі № 140/2577/18.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 р.).
Відтак, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов'язана слідкувати за перебігом розгляду своєї скарги.
Таким чином, враховуючи, що відповідачем подано апеляційну скаргу вдруге більше ніж через тиждень після отримання ухвали про повернення апеляційної скарги поданої вперше, відсутні підстави вважати, що апелянт діяв у розумні строки.
Посилання відповідача, покладені в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, на обставини пов'язані з перебуванням у період з 17.11.2021 по 29.11.2021 на лікарняному представника ГУ НП в Сумській області Бабченко І.О. суд вважає неприйнятними, оскільки відповідач не навів при цьому жодних обставин, які б унеможливлювали подання апеляційної скарги вдруге іншим представником ГУ НП в Сумській області.
При цьому слід зауважити, що відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Враховуючи вищевикладене, суд не вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження, зазначені в апеляційній скарзі поважними, тому, клопотання про поновлення строк на апеляційне оскарження не може бути задоволено з підстав, які в ньому викладені, у зв'язку з чим слід залишити апеляційну скаргу без руху та надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги - 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.
Відповідно до ч.3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 169, 296, 298, 299, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст. ст. 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Сумській області, на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 року по справі № 480/4683/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії та стягнення середнього заробітку за час затримки виплати - залишити без руху.
Надати Головному управлінню Національної поліції в Сумській області, строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Роз'яснити апелянту, що недоліки апеляційної скарги можуть бути усунуті шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з наданням доказів поважності причин пропуску цього строку.
Роз'яснити скаржнику, що у разі неподання уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, відповідно до ч.4 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.С. Перцова