09 грудня 2021 р. Справа № 520/9626/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2021, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., м. Харків, повний текст складено 08.07.21 по справі № 520/9626/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (надалі за текстом - ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач), в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у відмові перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсії у розмірі 71 % грошового забезпечення за вислугу років з 01.01.2018 відповідно до нової довідки № 373 від 09.03.2021 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону № 2011-XIІ та з урахуванням положень Постанови КМ України № 704, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), з урахуванням 71 % основного розміру пенсії за вислугу років з 01.01.2018, 100 відсотків суми підвищення пенсії з 05 березня 2019 року, визначеного станом на 01 березня 2018 року та здійснити виплату ОСОБА_1 недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою з 01.04.2019 разом з першою нарахованою та виплаченою пенсією з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії з 05 березня 2019 року, визначеного станом на 01 березня 2018 року, з 01.01.2018 основного розміру пенсії 71 % за вислугу років, з нарахуванням компенсації втрати частини доходу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області невідкладно (протягом п'яти робочих днів шляхом письмового звернення до позивача після набрання рішенням законної сили) отримати у позивача оригінал нової довідки № 373 від 09.03.2021 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, після чого невідкладно перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 у розмірі 71 % грошового забезпечення з 01.01.2018, відповідно до нової довідки № 373 від 09.03.2021 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону № 2011-ХІІ та з урахуванням положень Постанови КМ України № 704, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), з урахуванням 71 % основного розміру пенсії за вислугу років з 01.01.2018, 100 відсотків суми підвищення пенсії з 05 березня 2019 року, визначеного станом на 01 березня 2018 року та здійснити виплату ОСОБА_1 недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою з 01.04.2019 разом з першою нарахованою та виплаченою пенсією з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії з 05 березня 2019 року, визначеного станом на 01 березня 2018 року, з 01.01.2018 основного розміру пенсії 71 % за вислугу років, з нарахуванням компенсації втрати частини доходу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом місяця, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 382 КАС України.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у відмові перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі 71 % грошового забезпечення за вислугу років з 01.01.2018, відповідно до нової довідки № 373 від 09.03.2021 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону № 2011-XIІ та з урахуванням положень Постанови КМ України № 704, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), з урахуванням 74 % основного розміру пенсії за вислугу років з 01.01.2018, 100 відсотків суми підвищення пенсії з 05 березня 2019 року, визначеного станом на 01 березня 2018 року та здійснити виплату ОСОБА_1 недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою з 01.04.2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії з 05 березня 2019 року, визначеного станом на 01 березня 2018 року, з 01.01.2018 року основного розміру пенсії 71 % за вислугу років, з нарахуванням компенсації втрати частини доходу.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок відповідно до нової довідки № 373 від 09.03.2021 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 у розмірі за вислугу років 71 % грошового забезпечення з 01.01.2018, відповідно до нової довідки № 373 від 09.03.2021 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону № 2011-ХИ та з урахуванням положень Постанови КМ України № 704, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з 01.04.2019, з урахуванням 74 % основного розміру пенсії за вислугу років з 01.01.2018 року, 100 відсотків суми підвищення пенсії з 05 березня 2019 року, визначеного станом на 01 березня 2018 року та здійснити виплату ОСОБА_1 недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою з 01.04.2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії з 05 березня 2019 року, визначеного станом на 01 березня 2018 року, з 01.01.2018 року основного розміру пенсії 71 % за вислугу років, з нарахуванням компенсації втрати частини доходу.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збір у сумі 908,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, ГУ ПФУ в Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що з урахуванням нормативно-правового регулювання щодо перерахунку пенсій як територіальний орган виконавчої влади діяв правомірно. Просить урахувати, що після проведеного перерахунку пенсії позивача 01.01.2018 її розмір збільшився, а отже, умови його пенсійного забезпечення не погіршилися. Звертає увагу, що після скасування положень пунктів 1-2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за № 103 інших рішень Урядом про умови та порядок проведення перерахунку пенсій не приймалось. Стверджує, що відповідачем при перерахунку пенсії жодним чином не порушено право позивача на пенсійне забезпечення щодо обчислення розміру пенсії, оскільки відповідач керувався лише тими показниками грошового забезпечення позивача, які були надані уповноваженим органом та не міг визначити і врахувати будь-які інші, окрім тих, що були включені до попередньої довідки. Також зазначає, що у випадку коли спеціальним Законом № 2262-ХІІ передбачено право, форми і види пенсійного забезпечення, але не унормовано розмір та види складових перерахунку пенсії та віднесено визначення підстав для перерахунку пенсії до повноважень Кабінету Міністрів України, то підвищення розміру грошового забезпечення та/або введення додаткових видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців без прийняття відповідного урядового рішення не зумовлює для уповноваженого органу обов'язку вчинити дії, спрямовані на проведення перерахунку пенсії. Окрім цього, вказує на передчасність задоволення судом першої інстанції вимог в частині зобов'язання відповідача виплатити суму недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою та здійснити нарахування та виплату компенсації, оскільки такі спрямовані на майбутнє. Просить врахувати, що поза увагою суду першої інстанції залишено те, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду щодо відповідної частини позовних вимог, оскільки відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а буквальне тлумачення статей 51, 55 Закону № 2262-ХІІ дає підстави вважати, що ці норми стосуються вже нарахованих сум пенсій за минулий час, однак не виплачених з вини пенсійного органу.
Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач перебуває на обліку у ГУ ПФ України в Харківській області як отримувач пенсії за вислугу років, яка призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 за № 2262-ХІІ.
З 01.01.2018 позивачу перераховано пенсію відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII та Постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 за № 103, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" на підставі відповідної довідки, що відповідачем не заперечується.
Здійснивши перерахунок пенсії позивача, з 01.01.2018 ГУ ПФУ в Харківській області зменшило розмір пенсії позивача до 70 % грошового забезпечення, що також не заперечується відповідачем.
На підставі рішення Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі № 160/8324/19 Фінансово-економічним управлінням Служби зовнішньої розвідки надіслано позивачу довідку від 09.03.2021 за № 373 про розмір та структуру грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019.
Листом від 01.04.2021 вказану довідку позивач направив до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Листом № 5050-7697/Г-02/8-2000/21 від 30.04.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило позивача про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії на підставі довідки, яку надано Службою зовнішньої розвідки (а.с. 27, 28).
Позивач, уважаючи, що відповідачем порушуються його права на соціальний захист на отримання пенсії в повному обсязі, оскільки під час нарахування та виплати пенсії не враховуються та не беруться до уваги щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, установлених чинним законодавством на підставі оновленої довідки, звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відсотковий розмір грошового забезпечення під час перерахунку пенсії позивача відповідачем зменшено, а отже, вимоги позивача щодо зобов'язання ГУ ПФУ в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу у розмірі грошового забезпечення, визначеного під час призначення пенсії, є обґрунтованими.
Також, суд першої інстанції, з огляду на обставини наявності у позивача права на перерахунок його пенсії у зв'язку зі зміною (підвищенням) розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців та отримання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача, дійшов висновку про зобов'язання відповідача перерахувати пенсію позивача на підставі такої довідки з 01.04.2019, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.04.2019 однією сумою.
Зазначивши, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині нарахування компенсації втрати частини доходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Виходячи з положень вказаної норми законодавства, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.
Надаючи правову оцінку правовідносинам сторін та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ визначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Згідно з ч. 2 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Частиною 4 цієї ж норми передбачено, що всі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що перерахунок пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ може бути проведений як за додатковими документами, які має право надати пенсіонер, так і на підставі відомостей, які надаються уповноваженими державними органами. В першому випадку, пенсіонер, який набув права на підвищення пенсії, має право отримати різницю в пенсії за минулий час не більш як за 12 місяців. У випадку, коли перерахунок пенсії проводиться у зв'язку із зміною розміру видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців на підставі відповідної довідки про розмір грошового забезпечення, виданої уповноваженим органом, то такий перерахунок провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Водночас у випадку, коли перерахунок пенсії не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, такий перерахунок провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Згідно зі статтею 10 Закону України № 2262-ХІ обов'язок нарахування та виплати пенсій покладено на органи Пенсійного фонду, які здійснюють нарахування пенсій на підставі наданих документів, відповідними органами/особою-пенсіонером довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідках.
Отже, органи Пенсійного фонду здійснюють перерахунок пенсій на підставі довідок про складові оновленого грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, які видані відповідними міністерствами та відомствами.
В свою чергу, пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (надалі - Постанова № 103) постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 1 березня 2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі - Постанова № 704).
Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 в редакції Постанови № 103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому, у Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
З аналізу наведених вище положень слідує, що набрання чинності Постановою № 704, якою змінено (збільшено) грошове забезпечення військовослужбовців, у розумінні ч. 2 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ є обставиною, що тягне за собою зміну розміру пенсії позивача, призначеної на підставі цього Закону.
Водночас, з огляду на норми пунктів 1, 2 Постанови № 103 позивач набув право на підвищення пенсії тільки з урахуванням основних складових грошового забезпечення (посадовий оклад, надбавка за посадовий оклад, надбавка за вислугу років) за відповідною посадою, з якої був звільнений з військової служби, в той час як додаткові види грошового забезпечення до довідки про розмір грошового забезпечення не були включені.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Отже, зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак, з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 - діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена у постанові від 17.12.2019 у зразковій адміністративній справі № 160/8324/19 та яка була залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020.
Колегія суддів зазначає, що з аналізу чинного законодавства України та правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17.12.2019 у зразковій справі № 160/8324/19, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у цій зразковій справі, випливає, що право на звернення за оновленою довідкою з урахуванням не тільки основних, але й додаткових видів грошового забезпечення, до уповноваженого органу, з якого особа звільнена з військової служби та право на перерахунок пенсії виникли у позивача з моменту визнання протиправною та нечинною Постанови № 103, тобто із 05.03.2019, а право на перерахунок пенсії - з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії).
Учасниками справи не заперечується, що після набрання законної сили рішенням Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі № 160/8324/19 Служба зовнішньої розвідки підготувала довідку № 373 від 09.03.2021 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 для здійснення перерахунку та виплати позивачу пенсії з 01.04.2019, із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень та премії), встановлених відповідно до вимог Постанови № 704 за посадою, відповідною останній штатній посаді позивача, яка у подальшому направлена позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку
Таким чином, у зв'язку з виникненням у позивача права на перерахунок пенсії з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, враховуючи надіслання позивачем до ГУ ПФУ в Харківській області довідки про грошове забезпечення позивача станом на 05 березня 2019 року для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про наявність у органу Пенсійного фонду обов'язку здійснити перерахунок пенсії з урахуванням нового розміру грошового забезпечення за посадою, яку займав позивач перед звільнення з військової служби з 01 квітня 2019 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) з виплатою заборгованості без обмеження строком в 12 місяців з дня надходження довідки.
З матеріалів справи вбачається, що довідка видана уповноваженим органом відповідно до Постанови КМУ від 30.08.2017 № 704, та окрім посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням (прапорщик), надбавки за вислугу років, містить інформацію щодо розмірів надбавки за особливості проходження служби, за службу в умовах режимних обмежень та премії (а.с. 29).
За встановлених обставин, з огляду на те, що довідка видана відповідно до Постанови КМУ від 30.08.2017 за № 704 у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними посилання відповідача на неприйняття нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, після 05.03.2019 та непередбачення чинним законодавством індивідуального перерахунку пенсій військовослужбовцям за їхньою заявою та згідно з долученими довідками про розмір грошового забезпечення, як на підставу відмови у перерахунку позивача.
Відповідач в апеляційній скарзі наполягає на тому, що визнання нечинними в подальшому п. п. 1, 2 Постанови № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019, не може мати наслідком зобов'язання відповідача до вчинення певних дій щодо повторного проведення перерахунку пенсії позивача, та на тому, що після визнання протиправним та нечинними змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 Урядом не прийнято інших рішень про умови та порядок проведення перерахунку пенсій, з урахуванням чинності попередньої редакції норм Порядку № 45.
З цього приводу, колегія суддів зазначає, що така позиція відповідача фактично не узгоджується з висновками Верховного Суду у зразковій справі № 160/8324/19, та ставить висновки, зроблені в рішенні Верховного Суду та Постанові Великої Палати Верховного Суду щодо чинності та застосування приписів Порядку № 45 та наявності права у пенсіонерів, які отримують пенсію за вислугу років, на перерахунок пенсії з 01.04.2019, під сумнів. Крім того, Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 160/8324/19 надано оцінку зазначеним доводам та зроблено висновок про їх необґрунтованість.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області після надходження нової довідки про розмір грошового забезпечення № 373 від 09.03.2021 було зобов'язане перерахувати пенсію позивача на підставі такої довідки.
Разом з цим, пенсія позивачу виплачується у зменшеному розмірі грошового забезпечення після перерахунку пенсії позивача 01.01.2018, що відповідачем не заперечується.
Перерахунок пенсії позивача проводився на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Пунктом 8 розділу II Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, та пунктом 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", який набрав чинності з 1 травня 2014 року, до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" внесено зміни та цифри "90" замінено цифрами "80", та цифри "80" замінено цифрами "70", відповідно.
В свою чергу, положення ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначають розміри пенсій, які призначаються вперше.
Внесені Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" зміни до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо розміру пенсії у відсотках стосуються лише порядку призначення пенсії особам, звільненим з військової служби, та деяких інших осіб у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, та в жодному разі не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
У Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 року № 1-рп/99 суд зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Згідно зі ст. 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Виходячи із вище викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при перерахунку пенсії військовослужбовцям, за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовується норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Разом з тим, зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії відбулася вже після призначення позивачу пенсії.
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що зміна розміру пенсії до 70 % сум грошового забезпечення, яка відбулася у ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку.
Щодо вимог позову про здійснення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області виплати суми недоплаченої частини основного розміру пенсії позивача однією сумою, колегія суддів зауважує таке.
Згідно з ч. 3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону № 2262-ХІІ виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
Частиною 2 ст. 55 Закону № 2262-ХІІ визначено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу ПФУ, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Системний аналіз ст. ст. 51, 52, 55, а також ст. 63 Закону № 2262-ХІІ свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати "порядок перерахунку пенсії" не є тотожним праву встановлювати "строки перерахунку пенсії", "строки виплати пенсії".
Отже, питання строків виплати доплат до пенсії за результатами проведеного перерахунку, тобто частини пенсії особи, а також розмірів такої доплати не охоплюються поняттям "порядок проведення перерахунку пенсії".
Колегія суддів зауважує, що законодавством не передбачено виплати пенсії, належної позивачу, частинами, а отже належним виконанням судового рішення, в даному випадку, є саме виплата суми перерахунку пенсії однією сумою.
Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
Так, у своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом", а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію "законів" (рішення у справах "Амюр проти Франції", "Колишній король Греції та інші проти Греції" та "Малама проти Греції"). "Майном" може бути як "існуюче майно", так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні "легітимні сподівання" на реалізацію майнового права (пункт 83 рішення від 12.07.2001 у справі Ганс-Адам ІІ проти Німеччини"). "Легітимні сподівання" за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі "Копецький проти Словаччини").
В даному випадку легітимні сподівання позивача на отримання пенсійних виплат, передбачені чинними нормами Законів України, тобто вони є конкретними, а тому на них поширюється режим "існуючого майна".
Приписами ч. 6 ст. 246 КАС України визначено, що у разі необхідності у резолютивній частині також указується про порядок і строк виконання рішення.
Колегія суддів зазначає, що в даному випадку виплата суми перерахунку пенсії однією сумою є фактично способом захисту прав позивача, оскільки, по-перше, вказані суми недоплаченої суми перерахунку пенсії повинні бути вже виплачені позивачу і відповідно громадянин має право отримати одразу всю суму на виконання рішення суду, а по-друге, це буде фактично порядком виконання рішення суду, відповідно до вказаної вище норми КАС України, з огляду на спір щодо порядку виконання судового рішення, а тому суд першої інстанції мав визначити спосіб виконання рішення суду.
Оскільки бездіяльність пенсійного органу, яка полягає у відмові перерахувати та виплачувати пенсію позивачу на підставі довідки від 09.03.2021 за № 373 та у розмірі грошового забезпечення, визначеного позивачу під час призначення пенсії, є неправомірною, відповідно підлягають задоволенню вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою.
Отже, доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції у цій частині не спростовують та свідчать про незгоду із правовою оцінкою суду першої інстанції.
Разом з тим, щодо вимог позову про нарахування компенсації втрати частини доходу, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі також - Закон № 2050-ІІІ, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Стаття 2 Закону № 2050-III визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно зі статтею 4 цього Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 21.02.2001 за № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок № 159).
Пунктами 2, 3 вказаного Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.
Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:
- пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);
- соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);
- стипендії;
- заробітна плата (грошове забезпечення).
Згідно з пунктом 4 цього Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Системний аналіз даних положень дає змогу дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. При цьому, виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
В матеріалах справи відсутні докази виплати позивачу доплати до перерахованої пенсії за спірний період, а тому колегія суддів зазначає про відсутність виплати основної суми доходу в розумінні Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", за наявності якої можлива виплата суми компенсації.
Така правова позиція за тотожних обставин висловлена Верховним Судом у постанові від 01.04.2021 (справа № 120/4555/18-а), у постанові від 04.03.2021 (справа № 520/34/17).
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.
Суд апеляційної інстанції відхиляє посилання суду першої інстанції на необхідність застосування у цій справі висновків, сформованих у постановах Верховного Суду у постановах від 14.05.2020 у справі № 816/379/16, від 30.09.2020 у справі № 280/676/19, оскільки такі ухвалені у справах, фактичні обставини яких є відмінними від тих, які встановлені у межах розгляду цієї справи.
Доводи апеляційної скарги щодо зазначених обставин спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні, та приймаються колегією суддів в якості належних.
Що стосується доводів відповідача про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду, то такі є безпідставними, оскільки перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 не проведений з вини державного органу, який видає довідки для перерахунку пенсії, а відтак, в силу вимог частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Також, колегія суддів відхиляє посилання відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а, оскільки обставини у справі, яка переглядається апеляційним судом, не є тотожними обставинам, за яких Верховний Суд ухвалив постанову у справі № 510/1286/16-а, спірні правовідносини в якій врегульовані нормами Закону України від 16.12.1993 за № 3723-ХІІ «Про державну службу».
Відповідно до статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нарахування компенсації втрати частини доходу та зобов'язання відповідача нарахувати компенсацію втрати частини доходу, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції у цій частині з прийняттям постанови - про відмову у задоволенні позовних вимог.
В іншій частині оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2021 по справі № 520/9626/21 - скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нарахування компенсації втрати частини доходу та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу.
Прийняти у цій частині постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2021 по справі № 520/9626/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич