Справа 369/37/21 Головуючий в 1 інстанції - ОСОБА_1
Провадження 11-кп/824/4419/2021 Доповідач в 2 інстанції - ОСОБА_2
08 грудня 2021 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
суддів: ОСОБА_2 (головуюча), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар - ОСОБА_5
за участю:
прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Києво - Святошинської окружної прокуратури на ухвалу Києво - Святошинського районного суду Київської області від 23 вересня 2021 року,
Ухвалою Києво - Святошинського районного суду Київської області від 23 вересня 2021 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018100000000946від 21.02.2020 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, повернуто прокурору. Клопотання захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України залишено без розгляду.
В обґрунтування мотивів прийнятого рішення місцевий суд указав на невідповідність обвинувального акта вимогам п. 3 ч. 4 ст. 291 КПК України з огляду на те, що обвинуваченому ОСОБА_8 та його захиснику ОСОБА_10 обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування не були вручені у відповідності до вимог кримінального процесуального закону. Як вбачається зі змісту розписки доданої до обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування в них відсутній підпис обвинуваченого ОСОБА_8 , що указує про те, що він особисто не отримував копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування. Наведена обставина також стверджується поясненнями обвинуваченого ОСОБА_8 наданими в суді, з яких слідує, що він та його захисник не отримували копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування. Доказів того, що обвинувачений та захисник зловживали своїми процесуальними правами, що призвело до неможливості вручити копії обвинувального акта останнім прокурором не надано. При цьому, судом указано про передчасність заявленого стороною захисту клопотання про закриття вказаного кримінального провадження з огляду на положення ст. 314 КПК України та параграфу 1 глави 24 КПК України.
В апеляційній скарзі прокурора указано на незаконність оскаржуваної ухвали у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор зазначив, що обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування вручено обвинуваченому ОСОБА_8 шляхом залишення їх за його місцем проживання, яке підтверджено останнім у судовому засіданні, а захиснику ОСОБА_10 передано через чергового в будівлі, де останній здійснює індивідуальну адвокатську діяльність. Вказані відомості підтверджено не тільки безперервним відеозаписом, а і розписками третіх осіб, незацікавлених в перебігу досудового розслідування. Вважав, що стороною обвинувачення в повній мірі використано усі можливості вручення обвинувального акта обвинуваченому та захиснику, з дотриманням вимог кримінального процесуального закону та права обвинуваченого на захист, однак останніми повністю проігноровано необхідність проведення такої процесуальної дії та систематично здійснено нехтування своїми обов'язками. За наведених обставин просив скасувати ухвалу та повернути обвинувальний акт до суду першої інстанції для виконання вимог ст. 314, 315, 316 КПК України.
В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора, захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 указав на безпідставність доводів апеляційної скарги з огляду на те, що матеріали кримінального провадження не містять як розписок обвинуваченого та його захисника про отримання копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, так і відеозапису вручення їм особисто вказаних процесуальних документів. Отже, підстав вважати копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування такими, що врученні обвинуваченому та його захиснику в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом немає. Вважав, що місцевим судом було об'єктивно з'ясовано обставини щодо невідповідності обвинувального акта вимогам КПК України, що підтверджується доказами, дослідженими та оціненими безпосередньо під час судового розгляду відповідно до вимог ст. 94 КПК України. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу без змін.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:
прокурора, який апеляційну скаргу підтримав, підтвердив доводи, викладені у ній та просив її задовольнити;
захисника, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив ухвалу залишити без змін;
вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора до задоволення не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Рішення суду першої інстанції в частині залишення без розгляду клопотання захисників про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_8 на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України прокурором в апеляційній скарзі не оспорюється.
За змістом п. 3 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право ухвалити рішення про повернення обвинувального акта прокурору у випадку, коли він не відповідає вимогам КПК України. Вимоги до обвинувального акта викладені у ст. 291 КПК України. Аналіз указаної норми закону дає підстави стверджувати те, що додатки до обвинувального акта, необхідність надання яких передбачена ч.4 ст. 291 КПК України є невід'ємною складовою обвинувального акта. У зв'язку із цим, при перевірці дотримання стороною обвинувачення положень закону, які регламентують вимоги до обвинувального акта суд першої інстанції повинен перевірити наявність додатків, указаних у ч.4 ст. 291 КПК України. При цьому, на думку колегії суддів, зазначена перевірка повинна носити не формальний, а реальний характер, тобто суд повинен у межах наявних у нього даних перевірити факт виконання стороною обвинувачення тих дій, підтвердженням яких є документи, зазначені у ч.4 ст. 291 КПК України. Не проведення такої перевірки може призвести до наслідків, за наявності яких в подальшому суд повинен буде виконувати не властиві йому функції (вручати копії обвинувального акту, копії цивільного позову), або які будуть перешкодою для подальшого провадження (відсутність реєстру матеріалів досудового розслідування чи довідки про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження). Наведене указує на те, що не надання документів, передбачених ч.4 ст. 291 КПК України, чи надання таких документів, які не підтверджують факт вчинення процесуальних дій, що підтверджуються цими документами, є перешкодою для призначення судового розгляду і є підставою для повернення обвинувального акта прокурору.
Відповідно до п.3 ч.4 ст. 291 КПК України до обвинувального акту додається розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, цивільного позову та реєстру матеріалів досудового розслідування. Між тим до обвинувального акта не долучено розписки ОСОБА_8 про отримання ним копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування. Судом першої інстанції встановлено те, що обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування не були вручені обвинуваченому ОСОБА_8 . Залишення копій цих документів у дверях квартири за місцем проживання ОСОБА_8 , а також направлення цих документів цінним листом на адресу проживання ОСОБА_8 не указує на факт вручення їх ОСОБА_8 , який повинен підтверджуватися відповідною розпискою. Наведене указує на обґрунтованість висновків суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акта вимогам закону. За наявності цих обставин суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність повернення обвинувального акта прокурору, належним чином мотивувавши своє рішення.
Доводи як апеляційної скарги, так і пояснень прокурора про те, що обвинуваченим та його захисником ОСОБА_10 умисно проігноровано необхідність проведення такої процесуальної дії як отримання копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування та надання у зв'язку з цим відповідної розписки не ґрунтуються на матеріалах провадження, оскільки матеріали провадження не містять відомостей про те, що прокурором вживалися передбачені кримінальним процесуальним законодавством заходи для належного вручення обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування як обвинуваченому так і його захиснику, що обвинувачений і захисник зловживали своїми процесуальними правами, що призвело до неможливості належного вручення їм копії обвинувального акта та викликало необхідність направлення вказаних документів поштою чи залишення у дверях за місцем проживання обвинуваченого та у чергового офісної будівлі за місцем розташування робочого місця захисника.
За наявності наведених вище порушень закону встановлених судом першої інстанції у ході підготовчого судового засідання колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції про повернення обвинувального акта є законним та обгрунтованим, що в свою чергу указує на необґрунтованість доводів апеляційної скарги.
Ухвала Києво - Святошинського районного суду Київської області від 23 вересня 2021 року про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12018100000000946від 21.02.2020 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України відповідає вимогам закону, підстав для її скасування чи зміни колегія суддів не вбачає, у зв'язку із чим залишає цю ухвалу без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Ухвалу Києво - Святошинського районного суду Київської області від 23 вересня 2021 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4