справа №369/10575/2017 Головуючий у І інстанції - Пінкевич Н.С.
апеляційне провадження №22-ц/824/15023/2021 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
07 грудня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,
за участю секретаря Немудрої Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 жовтня 2020 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», ОСОБА_3 , Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_1 , треті особи: Києво-Святошинський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), державний реєстратор Комунального підприємства «Пріоритет» Київської області Максюта Дмитро Вікторович, державний реєстратор Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Шостак Володимир Миколайович, приватний нотаріус Чернокур Олена Михайлівна, приватний нотаріус Бишевець Руслан Валерійович про зняття арешту з спадкового майна та заборони на його відчуження, зобов'язання вчинити дії, скасування рішень, визнання недійсним договорів,
встановив:
У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до ПАТ «Банк Форум», ОСОБА_3 , Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_1 про зняття арешту з спадкового майна та заборони на його відчуження, зобов'язання вчинити дії, скасування рішень, визнання недійсним договорів.
У травні 2020 року до суду першої інстанції надійшла позовна заява у новій редакції.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син позивача ОСОБА_4 , актовий запис про смерть зроблено виконавчим комітетом Боярської міської ради за № 330 від 31 липня 2012 року та видано свідоцтво про смерть НОМЕР_1 .
У визначений ст.1270 ЦК України термін позивач подала заяву про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Києво-Святошинського нотаріального округу Дудкіної Н.В.
Але позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки постановою ВДВС Києво-Святошинського РУЮ накладено арешт на все нерухоме майно спадкодавця та накладено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернокур О.М. заборону на відчуження предмету іпотеки, а саме земельної ділянки та житлового будинку незавершеного будівництвом, що знаходиться по АДРЕСА_1 , що належать спадкодавцю ОСОБА_4 , відповідно на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯД № 648406, кадастровий № 3222484001:01:001:0034, виданого Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів 26 жовтня 2006 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно зареєстрованого комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» 12 червня 2007 року за номером запису 1227 в книзі 3.
06 січня 2011 року на підставі виконавчого листа №2-1448 виданого 10 листопада 2010 року Києво-Святошинським районним судом, державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського РУЮ винесена постанова про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Банк Форум» боргу в сумі 1495 970,87 грн.
Пунктом 4 цієї постанови накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_4 .
Позивач вказує, що виконавче провадження було закінчено, що підтверджується постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського РУЮ про закінчення виконавчого провадження від 16 вересня 2015 року, але державним виконавцем при закінчені виконавчого провадження не було знято арешт з майна ОСОБА_4 .
У позовній заяві зазначено, що ПАТ «Банк Форум» майже через 2,5 роки від дати смерті ОСОБА_4 звернувся з претензією про пред'явлення вимог до його спадкоємця.
Таким чином позивач вважає, що ПАТ «Банк Форум» повинен бути позбавлений права вимоги на підставі ч.4 ст.1281 ЦК України, оскільки не пред'явив вимоги до ОСОБА_2 , яка є спадкоємцем, що прийняла спадщину, у строки визначені частинами 2 і 3 ст.1281 ЦК України.
23 листопада 2017 року ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_3 уклали договір №886-Ф про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги банку за кредитним договором № 0252/07/01-СL.
В той же день між тими ж самими сторонами був укладений договір про відступлення прав за договором іпотеки, що засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бондар Т.М.
Через свого представника ОСОБА_3 ознайомився з матеріалами справи та достовірно знаючи про судовий спір вчинив незаконну реєстрацію спірного майна, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер №111935369 від 27 січня 2018 року, номер запису про право власності 24556917 від 25 січня 2018 року.
Підставами для реєстрації державний реєстратор Комунального підприємства «Пріоритет», Київської області Максюта Д.В. вказує договір іпотеки.
Позивачка вказує на відсутність правових підстав для реєстрації права власності на предмет іпотеки за ОСОБА_3 , оскільки позивачка заперечує факт отримання нею письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання за кредитним договором.
Позивачка відмічає, що в договорі іпотеки вказаний будинок вже був зареєстрований за ОСОБА_4 , як об'єкт незавершеного будівництва готовністю 74%, тому підстави вказані реєстратором для реєстрації являються неправдивими, оскільки ОСОБА_3 до будівництва вказаного будинку ніякого відношення не має.
Крім того, предмет іпотеки перебував під обтяженнями накладеними виконавчою службою.
12 квітня 2019 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 уклали договір купівлі-продажу житлового будинку.
За цим договором ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_1 купила житловий будинок АДРЕСА_1 .
Даний договір також вчинений з порушенням чинного законодавства, тому має бути визнаний недійсним в судовому порядку.
Просила, зобов'язати Києво-Святошинський районний відділ державної виконавчої служби ЦМУ МЮ зняти арешт на нерухоме майно (реєстраційний номер обтяження 10789664) накладений постановою ВДВС Києво-Святошинського РУЮ у Київській області 24150593/5 від 06 січня 2011 року.
Зняти заборону на нерухоме майно (реєстраційний номер обтяження 5391563) накладену приватним нотаріусом Чернокур О.М. на підставі договору іпотеки від 30 липня 2007 року, реєстраційний №3113, що була накладена на об'єкт незавершеного будівництва, 74% готовності, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Зняти заборону на нерухоме майно (реєстраційний номер обтяження 5391769) накладену приватним нотаріусом Чернокур О.М. на підставі договору іпотеки від 30 липня 2007 року, реєстраційний №3113, що була накладена на земельну ділянку загальною площею 0,1198 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1222484001:01:001:0034.
Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 39385567 від 27 січня 2018 року, номер запису про право власності 24556917 від 25 січня 2018 року виконане державним реєстратором Комунального підприємства «Пріоритет» Максютою Д.В. на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , кадастровий №3222484001:01:001:0034 ОСОБА_3 .
Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 163156161 від 11 квітня 2019 року, номер запису про право власності 31130499 від 09 квітня 2019 року, виконане державним реєстратором Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Шостаком В.М. на житловий будинок по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 .
Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 12 квітня 2019 року укладений ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Бишевцем Р.В.
Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 46454085 від 12 квітня 2019 року, номер запису про право власності 31163555 від 12 квітня 2019 року виконане приватним нотаріусом Бишевець Р.В. на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , кадастровий № 3222484001:01:001:0034 ОСОБА_1 .
Визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку від 12 квітня 2019 року укладений ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Бишевцем Р.В.
Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 46454049 від 12 квітня 2019 року, номер запису про право власності 31163520 від 12 квітня 2019 року виконане приватним нотаріусом Бишевець Р.В. на житловий будинок по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 .
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 жовтня 2020 року, позов задоволено частково.
Знято арешт та заборону відчуження з нерухомого майна - земельної ділянки та об'єкту незавершеного будівництва, 74% готовності, що знаходиться по АДРЕСА_1 , та виключено запис про арешт майна та заборону його відчуження з єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 39385567 від 27 січня 2018 року, номер запису про право власності 24556917 від 25 січня 2018 року виконане державним реєстратором Комунального підприємства «Пріоритет» Максютою Д.В. на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , кадастровий №3222484001:01:001:0034 ОСОБА_3 .
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 163156161 від 11 квітня 2019 року, номер запису про право власності 31130499 від 09 квітня 2019 року виконане державним реєстратором Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Шостаком В.М. на житловий будинок по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 .
Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 12 квітня 2019 року та договір купівлі-продажу житлового будинку від 12 квітня 2019 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Бишевцем Р.В.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 46454085 від 12 квітня 2019 року, номер запису про право власності 31163555 від 12 квітня 2019 року виконане приватним нотаріусом Бишевцем Р.В. на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , кадастровий №3222484001:01:001:0034 ОСОБА_1 .
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 46454049 від 12 квітня 2019 року, номер запису про право власності 31163520 від 12 квітня 2019 року виконане приватним нотаріусом Бишевцем Р.В. на житловий будинок по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржуване рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, без повного та всебічного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилається на те, що у вересні 2017 року ОСОБА_5 діючи від імені ОСОБА_2 на підставі нотаріальної довіреності від 22 лютого 2017 року зі строком дії до 22 лютого 2020 року, звернувся з вищевказаним позовом до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 жовтня 2017 року відкрито провадження у справі.
15 жовтня 2017 року помирає ОСОБА_2 .
Ухвалами Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 травня 2019 року, 15 жовтня 2019 року та 20 лютого 2020 року частково задоволені заяви представника позивача про забезпечення доказів, а ухвалою від 17 травня 2019 року частково задоволено заяву про забезпечення позову.
Судом, 12 травня 2020 року також прийнято до розгляду від позивача ОСОБА_2 позовну заяву у новій редакції, яка вже майже три роки була мертвою, та яка була підписана представником ОСОБА_5 , у якого строк дії довіреності скінчився у лютому 2020 року.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 жовтня 2020 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 (яка померла більше ніж чотири роки) подала заяву на отримання виконавчого листа.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 вересня 2021 року, замінено сторону виконавчого провадження ОСОБА_2 на ОСОБА_6 .
Зазначає, що суд першої інстанції не надав правильної оцінки даним обставинам справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.
Так, після смерті позивача, представник не мав повноважень представляти її інтереси та тим більше підписувати від імені померлої особи процесуальні документи.
Крім цього, ОСОБА_2 не виконала вимоги ч.1 ст.1281 ЦК України та не повідомила кредитора спадкодавця (ПАТ «Банк Форум»0 про відкриття спадщини, попри те, що їй було відомо про борги спадкодавця (померлого сина ОСОБА_4 ).
Натомість, ухвалою Апеляційного суду Київської області від 11 липня 2013 року, залучено до участі у розгляді справи за позовом АКБ «Форум» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором в якості правонаступника ОСОБА_4 - ОСОБА_2 .
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 25 липня 2013 року, апеляційну скаргу ОСОБА_4 , правонаступником якого є ОСОБА_2 - відхилено та залишено без змін рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 травня 2010 року, яким стягнуто з ОСОБА_4 , правонаступником якого є ОСОБА_2 на користь АКБ «Форум» заборгованість за кредитним договором в розмірі 1 494 150,87 грн. та судові витрати в розмірі 1 820 грн., а всього 1 495 970,87 грн.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 жовтня 2014 року замінено сторону у виконавчому провадженні на ОСОБА_2 .
Тобто, ОСОБА_2 набула статус боржника на суму боргу у розмірі 1 494 150,87 грн. у судовому порядку, а тому на дані правовідносини не будуть поширюватися положення ст.1281 ЦК України. Це пояснюється тим, що повторно пред'являти вимоги та подавати позов не має потреби до ОСОБА_2 , оскільки вона і так уже набула статус боржника.
В той же час, аби дотриматися вимог, визначених ст.1281 ЦК України, АКБ «Форум» надіслав до приватного нотаріуса Києво-Святошинського нотаріального округу Дудкіної Н.В., що відкрила спадщину після смерті ОСОБА_4 , претензію про пред'явлення вимог кредитора у строки визначені законодавством. Тобто, АКБ «Форум» діяв згідно з вимогами чинного законодавства.
Таким чином, ОСОБА_2 знала про існування виконавчого провадження щодо примусового стягнення з неї суми заборгованості, про передачу спірного нерухомого майна на реалізацію, про проведення електронних торгів, проте не вчинила дій по погашенню заборгованості за кредитним договором від 30 липня 2007 року №0252/07/01-CL.
Згідно з протоколу електронних торгів UA-EA-2017-11-03-00209-c, які відбулися 14 листопада 2017 року, переможцем став ОСОБА_3 .
При цьому, оператором через електронний майданчик, якого було зведено інформацію про лот виступала Товарна Біржа «Українська Агропромислова»; найменування оператора через електронний майданчик, якого надано найвищу цінову пропозицію: Товарна Біжна «КМФБ»; продавцем спірного майна виступав ПАТ «Банк «Форум».
У результаті проведення електронних торгів 16 листопада 2017 року на рахунок банку від ОСОБА_3 надійшло 554000 грн та 23 листопада 2017 року було укладено договір №886-Ф про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги на спірне майно між ПАТ «Банк «Форум» та ОСОБА_3 .
ОСОБА_1 є добросовісним набувачем спірного майна на підставі нотаріально завіреного договору купівлі-продажу, укладеного з ОСОБА_3 .
Вважає, що прийняття судом рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_2 по відношенню добросовісного набувача ОСОБА_1 порушує статтю 1 протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод щодо права на мирне володіння майном, що призводить до покладання надмірного тягаря на ОСОБА_1 шукати способи компенсації своїх втрат.
Просила скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 жовтня 2020 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_6 .
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 30 липня 2007 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №0252/07/01-СL на споживчі цілі строком до 30 липня 2017 року на суму 118000 доларів США.
30 липня 2007 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки, що забезпечував виконання зобов'язань ОСОБА_4 перед АКБ «Форум» з кредитного договору №0252/07/01-СL.
Предметом іпотеки була земельна ділянка та житловий будинок незавершений будівництвом, що знаходяться по АДРЕСА_1 .
Починаючи з 23 лютого 2009 року ОСОБА_4 не сплачував відсотки за користування кредитними коштами, тому АКБ «Форум» у лютому 2010 року звернувся до Києво-Святошинського районного суду з позовом щодо стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором.
06 січня 2011 року на підставі виконавчого листа №2-1448, виданого 10 листопада 2010 року Києво-Святошинським районним судом, державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського РУЮ винесена постанова про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Банк Форум» боргу в сумі 1495970,87 грн.
Пунктом 4 цієї постанови накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_4 , в тому числі на спірну земельну ділянку та об'єкт незавершеного будівництва.
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернокур О.М. накладено заборону на відчуження предмету іпотеки - земельної ділянки та житлового будинку незавершеного будівництва.
Відповідач з вказаним рішенням суду не погодився та звернувся з апеляційною скаргою до Апеляційного суду Київської області.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується актовим записом про смерть, зробленого виконавчим комітетом Боярської міської ради за №330 від 31 липня 2012 року та виданим свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 .
В установлений законом шестимісячний термін позивачка подала заяву про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Києво-Святошинського нотаріального округу Дудкіної Н.В.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 11 липня 2013 року в зв'язку зі смертю ОСОБА_4 залучено в якості його правонаступника - ОСОБА_2 .
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 25 липня 2013 року відхилено апеляційну скаргу ОСОБА_4 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , а рішення Києво-Святошинського районного суду від 06 травня 2010 року залишено без змін.
Таким чином загальна заборгованість ОСОБА_4 перед АКБ «Форум» складає 1495970,87 грн. і на момент смерті ним не була погашена.
03 лютого 2014 року ПАТ «Банк Форум» звернувся із заявою до відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського РУЮ про зміну сторони у виконавчому проваджені, а пізніше і до приватного нотаріуса Києво-Святошинського нотаріального округу Дудкіної Н.В., що відкрила спадщину, з претензією про пред'явлення вимог кредитора.
Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського РУЮ про закінчення виконавчого провадження від 16 вересня 2015 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-1448 виданого 10 листопада 2010 року Києво-Святошинським районним судом про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Банк Форум» боргу в сумі 1495970,87 грн. закінчено, але арешт з майна ОСОБА_4 так і не був знятий.
23 листопада 2017 року ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_3 уклали договір №886-Ф про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги за кредитним договором №0252/07/01-СL на споживчі цілі від 30 липня 2007 року до позичальника та іпотекодавця ОСОБА_4 .
В той же день, між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_3 був укладений договір про відступлення прав за договором іпотеки, засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бондар Т.М.
ОСОБА_3 був ознайомлений з матеріалами справи через свого представника, а тому знав про судовий спір щодо спірного майна та здійснив реєстрацію спірного майна.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер №111935369 від 27 січня 2018 року, номер запису про право власності 24556917 від 25 січня 2018 року, - державний реєстратор КП «Пріоритет», Київської області Максюта Д.В. рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 39385567 від 27 січня 2018 року зареєстрував право власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_3 .
Підставами для реєстрації був зокрема документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку, серії та номер 371/2, виданий 10 грудня 2017 року Укрпошта, лист серії та номер 7134/1.2.1 виданий 04 грудня 2017 року ПАТ «Банк Форум».
Позивачка повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки не отримувала, договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи будь-яких інших угод про відчуження земельної ділянки чи будинку незавершеного будівництвом на користь ПАТ «Банк Форум» чи ОСОБА_3 не укладала.
За витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 163156161 від 11 квітня 2019 року, номер запису про право власності 31130499 від 09 квітня 2019 року державний реєстратор Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Шостак В.М. рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 46418937 від 11 квітня 2019 року зареєстрував право власності на спірний будинок за ОСОБА_3 .
Підставами для реєстрації реєстратор вказує технічний паспорт серії та номер 0232/03-18, виданий 08 лютого 2018 року ТОВ «Авістор», декларацію про готовність об'єкта до експлуатації серії та номер КС 141181770817, виданої 26 червня 2018 року департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області.
За договором іпотеки від 30 липня 2007 року вказаний будинок вже був зареєстрований за ОСОБА_4 , як об'єкт незавершеного будівництва готовністю 74%.
У матеріалах справи відсутні відомості про продовження та завершення будівництва як позивачем, так і новим кредитором, а тому підстави вказані реєстратором для реєстрації щодо готовності об'єкту до експлуатації перевірити не вбачається за можливе.
12 квітня 2019 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 уклали договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки та договір купівлі-продажу спірного житлового будинку, що підтверджується:
відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за якими приватний нотаріус Бишевець Р.В. на підставі вказаного вище договору прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 46454085 від 12 квітня 2019 року, номер запису про право власності 31163555 від 12 квітня 2019 року спірної земельної ділянки на ОСОБА_1 ;
відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за якими приватний нотаріус Бишевець Р.В. на підставі вказаного вище договору прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 46454049 від 12 квітня 2019 року, номер запису про право власності 31163520 від 12 квітня 2019 року спірного будинку на ОСОБА_1 .
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що боржник за кредитним договором помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При цьому, кредиторові про вказану обставину було достеменно відомо, оскільки ухвалою Апеляційного суду Київської області від 11 липня 2013 року в зв'язку зі смертю ОСОБА_4 залучено правонаступника - ОСОБА_2 у справі щодо такого кредитного договору.
Так як ПАТ «Банк Форум» звернувся з претензією про пред'явлення вимог кредитора до 03 лютого 2014 року, а саме 04 квітня 2014 року, то з моменту, коли кредитор дізнався про прийняття спадщини пройшло більше 6 місяців, а тому ПАТ «Банк Форум» позбавляється права вимоги.
Державним виконавцем, виконавче провадження було завершене 16 вересня 2015 року, але накладений арешт знятий не був, тобто державним виконавцем не було виконано норми чинного законодавства.
На час звернення із заявою до суду, за наявності арешту накладеного на майно порушується право приватної власності позивачки, внаслідок чого вона позбавлена змоги в повному об'ємі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.
Крім цього, наявність в Реєстрі запису про арешт майна є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде зняте.
Також, суд першої інстанції керувався тим, що відповідачами при розгляді справи не подано жодного доказу на підтвердження заперечень проти позову або доказів на спростування доказів позивача.
При цьому судом враховано, що відповідачі зобов'язані також доводити свої заперечення.
З висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погодитись не може, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи, а також не узгоджуються з вимогами чиненого законодавства з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст.1281 ЦК України, спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.
Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.
Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Пунктом 189 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року №20/5, передбачено. що нотаріус за місцем відкриття спадщини у строк, установлений статтею 1281 ЦК України, приймає претензії від кредиторів спадкодавця.
Претензії мають бути заявлені в письмовій формі і прийняті незалежно від строку настання права вимоги.
Про претензію, що надійшла, нотаріус доводить до відома спадкоємців, які прийняли спадщину або виконавця заповіту.
Положеннями ч.1,2 ст.37 ЦПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Всупереч вищенаведених норм права, ОСОБА_2 не повідомила кредитора спадкодавця (ПАТ «Банк «Форум») про відкриття спадщини, попри те, що їй було відомо про борги сина ОСОБА_4 .
Натомість, ухвалою Апеляційного суду Київської області від 11 липня 2013 року, залучено до участі у розгляді справи за позовом АКБ «Форум» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором в якості правонаступника ОСОБА_4 - ОСОБА_2 .
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 25 липня 2013 року, апеляційну скаргу ОСОБА_4 , правонаступником якого є ОСОБА_2 - відхилено та залишено без змін рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 травня 2010 року, яким стягнуто з ОСОБА_4 , правонаступником якого є ОСОБА_2 на користь АКБ «Форум» заборгованість за кредитним договором в розмірі 1 494 150,87 грн. та судові витрати в розмірі 1 820 грн., а всього 1 495 970,87 грн.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 жовтня 2014 року замінено сторону у виконавчому провадженні на ОСОБА_2 .
Тобто, ОСОБА_2 набула статус боржника на суму боргу у розмірі 1494150,87 грн. у судовому порядку, а тому на дані правовідносини не поширюються положення ст. 1281 ЦК України.
Верховний Суд у своїй постанові від 15 листопада 2018 року (справа №487/6604/17) зазначив, що позивачі, будучи обізнаними із наявністю кредитних зобов'язань спадкодавця, не надали суду належних і допустимих доказів на підтвердження виконання свого обов'язку, встановленого частиною першою статті 1281 ЦК України.
Сплив строку, передбаченого частиною другою статті 1281 ЦК України, сам по собі не припиняє суб'єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов'язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 06 листопада 2019 року (справа №311/1811/16) та у постанові від 26 вересня 2019 року (справа №620/136/17), зазначивши, що посилання заявника на те, що банк не пред'явив вимог щодо погашення заборгованості протягом шестимісячного строку від дня, коли дізнався про смерть позичальника, а тому він пропустив такий строк, є необґрунтованими, оскільки кредитор не зобов'язаний повідомляти спадкоємців про наявність вимог щодо спадщини безпосередньо.
Таке повідомлення може бути зроблено через нотаріальну контору, адже Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що нотаріус за місцем відкриття спадщини в строк, установлений статтею 1281 ЦК України, приймає претензії від кредиторів спадкодавця. Претензії мають бути заявлені у письмовій формі і прийняті незалежно від строку настання права вимоги.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, судом першої інстанції неправильно застосовано статтю 1281 ЦК України при вирішення спірних правовідносин, оскільки з матеріалів справи вбачається, що АКБ «Форум» діяв у відповідності вимог чинного законодавства.
Окрім цього, колегія суддів враховує те, що боржник ОСОБА_2 знала про існування виконавчого провадження щодо примусового стягнення з неї заборгованості, про передачу спірного нерухомого майна на реалізацію, про проведення електронних торгів, однак не вчинила дій по погашенню заборгованості за кредитним договором від 30 липня 2007 року №0252/07/01-CL.
Згідно з протоколу електронних торгів UA-EA-2017-11-03-00209-c, які відбулися 14 листопада 2017 року, переможцем став ОСОБА_3 .
У результаті проведення електронних торгів 16 листопада 2017 року на рахунок банку від ОСОБА_3 надійшло 554 000 грн та 23 листопада 2017 року було укладено договір №886-Ф про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги на спірне майно між ПАТ «Банк «Форум» та ОСОБА_3 .
Суд першої інстанції помилково зазначив, що ОСОБА_3 був ознайомлений з матеріалами справи через свого представника, а відтак знав про судовий спір щодо спірного майна, однак здійснив реєстрацію спірного майна у січні 2018 року.
Такі висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки у першій редакції позовної заяви, яка була подана у вересні 2017 року, ОСОБА_3 не був стороною спору, а лише після реєстрації права власності ним на спірну нерухомість у січні 2018 року, представник позивача зазначив ОСОБА_3 відповідачем у новій редакції позовної заяви, поданій ним 12 квітня 2020 року.
У постанові від 05 червня 2018 року (справа №910/856/17) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року (справа №911/845/17) та від 14 березня 2018 року (справа №910/1454/17), у яких вказано, що відчуження майна на електронних торгах, як угода купівлі-продажу, є багатостороннім правочином і під час подання позову про його оскарження такий позов подається до решти сторін цього правочину, з якими є матеріально-правовий спір, і ці сторони мають бути залучені до участі у справі. Відповідачами у справі окрім організаторів електронних торгів, залучається також особа, визнана їх переможцем.
Відповідно до правового висновку, висловленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року (справа №523/9076/16), пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється у порядку, визначеному ЦПК України.
За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.
Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року (справа №200/8461/15), якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов'язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов'язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов'язки особи, не залученої до участі у справі в якості співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову.
Суд першої інстанції на порушення норм процесуального права, не врахував, що позивач повинен був залучити сторін у справі (у тому числі організаторів торгів), які мали відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах з метою ефективного захисту порушених прав, свобод та інтересів особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.
Зазначені обставини згідно з правовими позиціями Верховного Суду є підставою для відмови у позові.
Крім цього, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 05 червня 2018 року (справа №338/180/17) звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним.
Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 17 грудня 2014 року, захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред'явлення індикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.
Велика Палата Верховного Суду погодилася з цим висновком Верховного Суду України, оскільки задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру індикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.
У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.
Велика Палата Верховного Суду вважала, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.
Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.
Натомість, рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 жовтня 2020 року, навпаки визнано договір купівлі-продажу недійсним, а також скасовано реєстраційні дії, тобто задоволено частково позов з неефективним способом захисту, що також є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
В свою чергу, ОСОБА_1 є добросовісним набувачем спірного майна на підставі нотаріально завіреного договору купівлі-продажу, укладеного з ОСОБА_3 .
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції не звернув уваги на правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 20 березня 2019 року (справа №521/8368/15), які були зроблені з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, відповідно до вказаної постанови Верховного Суду, національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95, § 61, ЄСПЛ, від 28 жовтня 1999 року).
Cтаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном.
Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями.
Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах.
Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою.
Перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним.
Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля.
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу.
Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть (EAST WEST ALLIANCE LIMITED v. UKRAINE, № 19336/04, § 166-168, ЄСПЛ, від 23 січня 2014 року).
Європейський суд з прав людини неодноразово констатував в схожих фактичних обставинах порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції (зокрема: GLADYSHEVA v. RUSSIA, № 7097/10, ЄСПЛ, 06 грудня 2011 року; PCHELINTSEVA AND OTHERS v. RUSSIA, № 47724/07, 58677/11, 2920/13, 3127/13, 15320/13, ЄСПЛ, від 17 листопада 2016 року).
Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар.
Не може добросовісний набувач відповідати у зв'язку із бездіяльністю влади в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном.
Факт незаконного відчуження та допущення продажу квартири не може породжувати правових наслідків для добросовісного набувача, проте, вочевидь, є підставою для виникнення обов'язку в органів місцевого самоврядування здійснити все необхідне, щоб відшкодувати збитки, завдані таким відчуженням.
Прийняття рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 жовтня 2010 року, яким частково задоволено позов і по відношенню добросовісного набувача ОСОБА_1 , вказує на те, що судом першої інстанції порушено статтю 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод щодо права на мирне володіння майном, що призводить до покладання надмірного тягаря на ОСОБА_1 шукати способи компенсації своїх втрат.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку задовольняючи позов частково, а тому рішення районного суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову з підстав, зазначених у цій постанові.
Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що суд ухвалюючи рішення по справі допустив грубе порушення норм процесуального права, виходячи з наступного.
У вересні 2017 року представник ОСОБА_5 діючи від імені ОСОБА_2 на підставі нотаріальної довіреності від 22 лютого 2017 року зі строком дії до 22 лютого 2020 року, звернувся з цим позовом до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 жовтня 2017 року відкрито провадження у справі.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , про що виконавчим комітетом Боярської міської ради зроблено актовий запис про смерть за №600 від 03 листопада 2017 року та видано свідоцтво про смерть НОМЕР_2 .
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 січня 2019 року було закрите підготовче провадження, справа призначена до розгляду в порядку позовного провадження у відкритому судовому засіданні.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 травня 2019 року, частково задоволено клопотання ОСОБА_5 про забезпечення доказів та витребувано у ПН Києво-Святошинського НО, належним чином завірені копії договору купівлі-продажу житлового будинку №440 від 12 квітня 2019 року та договору купівлі-продажу земельної ділянки №444 від 12 квітня 2019 року.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 травня 2019 року, частково задоволено заяву ОСОБА_5 про забезпечення вказаного позову.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 жовтня 2019 року частково задоволено клопотання ОСОБА_5 про забезпечення доказів та витребувано належним чином завірені копії документів, на підставі яких був посвідчений договір купівлі-продажу житлового будинку №440 від 12 квітня 2019 року та договір купівлі-продажу земельної ділянки №444 від 12 квітня 2019 року.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 лютого 2020 року частково задоволено клопотання ОСОБА_5 про забезпечення доказів та витребувано у державного реєстратора Максюти Д.В. , КП «Пріоритет» належним чином завірені копії усіх документів, які були підставою для внесення запису в державний реєстр речових прав на нерухоме майно та які пред'являлись державному реєстратору для внесення запису щодо спірного об'єкту нерухомого майна - земельної ділянки.
Києво-Святошинським районним судом Київської області також прийнято до розгляду 12 травня 2020 року від ОСОБА_2 позовну заяву у новій редакції, підписаною представником ОСОБА_5 , у якого строк дії довіреності скінчився у лютому 2020 року.
15 червня 2021 року, тобто після ухвалення судом рішення про часткове задоволення позову, ОСОБА_2 подала заяву на отримання виконавчого листа.
Разом з тим, положеннями ч.4 ст.25 ЦК України передбачено, що цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Згідно з ч.3 ст.27 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
У п.3 ч.1 ст.1008 ЦК України вказано, що договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у разі смерті довірителя або повіреного.
За змістом п. 6 ч.1 ст.248 ЦК України, представництво за довіреністю припиняється у разі смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.
З урахуванням наведеного, після смерті позивача, представник не мав повноважень представляти її інтереси та підписувати від імені померлої особи процесуальні документи.
Крім цього, частинами 1 та 2 ст.55 ЦПК України передбачено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Положеннями п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Тобто, в порушення вищезазначених норм процесуального права, суд першої інстанції під час розгляду справи по суті, не вирішив питання про заміну сторони його правонаступником або ж взагалі не закрив провадження у справі.
Лише після ухвалення судом рішення по справі, за заявою ОСОБА_6 було постановлено ухвалу від 09 вересня 2021 року про заміну сторони виконавчого провадження у даній справі та замінено сторону виконавчого провадження ОСОБА_2 на ОСОБА_6 .
На час перегляду справи у суді апеляційної інстанції ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 вересня 2021 року є такою, що набрала законної сили.
Відтак, на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_6 є правонаступником ОСОБА_2 .
Оскільки суд першої інстанції прийшов до необґрунтованого висновку про часткове задоволення позову, рішення районного суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з вимогами п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
За правилами ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 12258 грн.
Оскільки колегія суддів відмовляє у задоволенні позову, то з ОСОБА_6 , яка є правонаступником ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у вказаному вище розмірі.
Керуючись ст.ст.367,374,376,381-384 ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 жовтня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_2 (правонаступником якої є ОСОБА_6 ) до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», ОСОБА_3 , Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_1 , треті особи: Києво-Святошинський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), державний реєстратор Комунального підприємства «Пріоритет» Київської області Максюта Дмитро Вікторович, державний реєстратор Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Шостак Володимир Миколайович, приватний нотаріус Чернокур Олена Михайлівна, приватний нотаріус Бишевець Руслан Валерійович про зняття арешту з спадкового майна та заборони на його відчуження, зобов'язання вчинити дії, скасування рішень, визнання недійсним договорів - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_6 (як правонаступника ОСОБА_2 ) ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 12258 (дванадцять тисяч двісті п'ятдесят вісім) грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складений 10 грудня 2021 року.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді Т.О. Писана
С.О. Журба