Справа № 11-сс/824/2924/2021 Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_1
01 грудня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 09 квітня 2021 року,
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 09 квітня 2021 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову слідчого СВ Оболонського управління поліції ГУНП у м. Києві 14.12.2019 про закриття кримінального провадження № 12018100050009152 від 13.11.2018, мотивуючи тим, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення прийнята із дотриманням вимог ст. 110 КПК України.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 09 квітня 2021 року як незаконну та постановити нову, якою його скаргу задовольнити, скасувати постанову слідчого про закриття кримінального провадження, мотивуючи тим, що висновки слідчого судді є не обґрунтованими, оскільки з часу внесення відомостей до ЄРДР і до закриття кримінального провадження жодних слідчих дій не проводилося.
ОСОБА_6 подала заяву про розгляд справи у її відсутність.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження та матеріали закритого кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Тобто, будучи зобов'язаним забезпечити ефективне досудове розслідування, орган досудового розслідування впродовж строку, передбаченого абзацом 2 ч. 1 ст. 219 КПК України, має встановити, чи була подія кримінального правопорушення, а також у разі відсутності такої або виявлення інших підстав для закриття провадження - прийняти відповідне рішення. При цьому вимоги ст.ст. 219, 284 КПК України обумовлені необхідністю додержання під час досудового розслідування розумних строків проведення процесуальних дій, що виключає надання органу досудового розслідування можливості формального закриття кримінальних проваджень і зняття з держави обов'язку розслідувати злочини.
Отже закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому прийняття рішення про його закриття можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, оцінки доказів, які стосуються цього провадження, у сукупності.
Так, із матеріалів закритого кримінальногопровадження убачається, що відомості до ЄРДР внесеніза заявою ОСОБА_6 на підставі ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 02.11.2018.
Рішення про закриття кримінального провадження слідчий у постанові обґрунтував тим, що у кримінальному провадженні № 12018100050009152 жодній особі про підозру не повідомлялося, а тому кримінальне провадження підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Разом з цим, оскаржувана постанова слідчого не містить жодних відомостей про те, які саме заходи було вжито під час проведення досудового розслідування, та які обставини кримінального провадження за їх результатами було встановлено, а також мотивів стосовно будь-яких перешкод у проведенні подальших слідчих і процесуальних дій та вичерпання можливостей у збиранні доказів відповідно до вимог ст. 93 КПК України.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що досудове розслідування з моменту внесення відомостей до ЄРДР фактично взагалі не здійснювалося, оскільки в матеріалах справи після витягу з ЄРДР та заяви ОСОБА_6 з додатками одразу міститься оскаржувана постанова про закриття кримінального провадження.
Тобто, слідчий з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та до закінчення досудового розслідування, не провівши жодної слідчої дії у межах кримінального провадження № 12018100050009152, виніс постанову про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Закриття кримінального провадження за умови не проведення жодної слідчої дії не узгоджується із загальними засадами кримінального провадження, визначеними ст. 7 КПК України, зокрема верховенства права, законності, публічності.
За встановлених обставин колегія суддів погоджується з доводами апелянта щодо неповнотидосудового розслідування та передчасність закриття кримінального провадження із наведених слідчим підстав, оскільки у кримінальному проваджені не забезпечено ефективного досудового розслідування і не вчинено будь-яких слідчих дій, спрямованих на встановлення обставин, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні.
Слідчим взагалі не перевірено доводи заявника, не допитано його, не зібрано доказів, що мають значення для кримінального провадження, не з'ясовано та не проаналізовано всі обставини, які свідчили би про наявність чи відсутність події кримінального правопорушення, а за наявності події, - осіб, причетних до його вчинення.
Водночас, закриття кримінального провадження у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення за умови, що жодній особі про підозру не повідомлялася, - є взаємовиключними підставами і одночасно посилання на них не узгоджується із положенням КПК України.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обов'язком органу влади є проведення «ефективного офіційного розслідування», здатного призвести до встановлення фактів справи та, якщо скарги виявляться правдивими, до встановлення та покарання винних осіб (рішення ЄСПЛ у справі «Дєдовський та інші проти Росії»). При цьому мінімальні стандарти ефективності, визначені практикою ЄСПЛ, включають в себе вимоги, що розслідування має бути ретельним, незалежним, безстороннім, сумлінним і підконтрольним громадськості, а також, що компетентні органи влади повинні діяти зі зразковою ретельністю і оперативністю (рішення ЄСПЛ у справі «Алексахін проти України»). Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту (рішення ЄСПЛ у справі «Михалкова та інші проти України»).
Для того, щоб розслідування могло вважатися «ефективним», воно має в принципі призвести до встановлення фактів у справі та встановлення й покарання винних. Державні органи повинні вживати всіх розумних і доступних їм заходів для збереження доказів, що стосуються події, включаючи показання свідків, висновки судових експертиз тощо. Будь-які недоліки розслідування, які підривають його здатність до встановлення причин заподіяння ушкоджень або винних осіб, ставлять під сумнів дотримання цього стандарту та вимог оперативності й розумної швидкості (рішення ЄСПЛ у справі «Євген Петренко проти України»). Державні органи мають вживати всіх заходів, які було б розумно від них очікувати, для зібрання доказів щодо ходу подій. Якщо розслідування містить недоліки, які не дозволяють встановити причину смерті або визначити винних осіб, які є безпосередніми виконавцями злочину або особами, які його фінансували чи організовували, то таке розслідування може не відповідати вимозі ефективності (рішення ЄСПЛ у справі «Юрій Іларіонович Щокін проти України»).
З огляду на викладене у діях слідчого, процесуального керівництва вбачається неналежне виконання/не виконання службових обов'язків.
Відповідно до положень КПК України питання про визнання досудового розслідування неповним і таким, що не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, належить до повноважень слідчого судді під час здійснення судового контролю в кримінальному провадженні.
Слідчий суддя, погоджуючись із рішенням слідчого, формально у межах КПК, за обставин повної бездіяльності слідчого щодо вчинення слідчих процесуальних дій, на вказані обставини уваги не звернув, що призвело до передчасного висновку про законність постанови слідчого. Такий підхід не узгоджується із принципом верховенства права, оскільки права потерпілого у такому разі повністю невільовано.
Обґрунтовуючи своє рішення, колегія суддів бере до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
З огляду на викладене, встановлені колегією суддів порушення вимог кримінального процесуального закону тягнуть за собою скасування ухвали слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 09 квітня 2021 року з постановленням, відповідно до положень ст. 407 КПК України, нової ухвали, якою слід задовольнити скаргу ОСОБА_6 та скасувати постанову слідчого про закриття кримінального провадження.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 09 квітня 2021 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову слідчого СВ Оболонського управління поліції ГУНП у м. Києві 14.12.2019 про закриття кримінального провадження № 12018100050009152 від 13.11.2018, -скасувати.
Скаргу ОСОБА_6 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження задовольнити та скасувати постановуслідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 від 14.12.2019, матеріали кримінального провадження № 12018100050009152 від 13.11.2018 повернути до СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: ______________ ______________ _________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4