ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
10 грудня 2021 року м. Київ № 826/17749/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши за правилами письмового провадження адміністративну справу
за позовомДепартаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до третя особаДержавної архітектурно-будівельної інспекції України в особі головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Гончарова Володимира Валерійовича, ОСОБА_1
провизнання протиправним та скасування рішення,-
Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32, код ЄДР: 26345558) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Гончарова Володимира Валерійовича (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДР: 37471912), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення від 13.07.2018 про скасування дії наказу від 05.03.2018 № 196 «Про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомості у місті Києві».
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач наголосив на протиправності оскаржуваного рішення, оскільки, під час проведення перевірки, в порушення вимог п. 29 Порядку № 698 відповідачем не було складено протокол про правопорушення та винесено припис.
Позивач наголошує, що саме в протоколі зазнається, яку норму законодавства у сфері містобудування порушено об'єктом нагляду.
Посилаючись на п. 32 Порядку № 698, позивач зазначив, що якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень. Про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об'єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення. Інформація про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.
Проте, як стверджує позивача, ігноруючи вказану норму даного Порядку, інформація про скасування наказу позивача від 05.03.2018 № 196 «Про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомості у місті Києві» на офіційному сайті Держархбудінспекції розміщена не була, у зв'язку з чим, за висновок позивача, відповідач не оформив належним чином результати перевірки, чим грубо порушив вимог п. 29 та п. 32 Порядку 698.
Щодо присвоєння поштової адреси, то позивач зазначив, що в рішенні відповідача вказано, що у позивача були відсутні підстави присвоювати поштову адресу об'єкту нерухомого майна, оскільки заявником ОСОБА_1 : не було надано завірену в установленому порядку копію документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
В той же час, щодо копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, то позивач зазначив, що цей документ, згідно абзацу 1 п.4.17 Порядку присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомості та будівельних адрес об'єктам нового будівництва у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради №337/9394 від 22.05.2013, дається за необхідності.
За висновком позивача, в акті перевірки відповідачем не зазначено чому в даному конкретному випадку була необхідність підтверджувати право заявника на землю, адже об'єкт нерухомості вже був збудований та введений в експлуатацію до винесення рішення щодо присвоєння йому адреси.
Позивач додає, що ні Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», ані будь-який інший нормативно-правовий акт не наділяє головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекцїї повноваженням щодо скасування рішення (наказу) уповноваженого органу містобудування та архітектури про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомого майна; дії (рішення) щодо присвоєння об'єктам нерухомості поштових адрес не є предметом перевірки об'єкта нагляду, оскільки присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомого майна - є виключними повноваженнями органів місцевого самоврядування, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування».
Питання присвоєння поштових адрес врегульоване не містобудівним законодавством.
Відтак, позивач зазначає, що відповідач має право скасовувати тільки рішення, які приймаються об'єктами нагляду відповідно до визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» повноважень, - щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів. Діяльність позивача щодо присвоєння об'єктам нерухомості поштових адрес не є об'єктом нагляду відповідача, оскільки є виключними повноваженнями органів місцевого самоврядування, визначених статтею 37 Закону України «Про місцеве самоврядування».
Згідно п. 4.16. Положення про реєстр адрес у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22 травня 2013 року № 337/9394, присвоєння поштових адрес іншим об'єктам нерухомого майна (крім присвоєння поштових адрес багатоквартирним житловим будинкам, домоволодінням, житловим будинкам садибного типу, індивідуальним дачним та садовим будинкам) здійснюється наказом Департаменту містобудування та архітектури.
Додає, що питання присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомого майна є галузевим повноваженням позивача (підпункт 6.41.2 пункту 6 Положення про Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затверджено Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 27.01.2011 № 90 (у редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 29.12.2014 № 1550)).
Таким чином, за висновком позивача, у відповідача відсутня компетенція приймати рішення про скасування наказів позивача щодо присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомості у місті Києві.
Додає, що Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено такого правопорушення, як недотримання законодавства під час присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомого майна відповідальності, відповідальності за таке правопорушення. Зазначена обставина унеможливлює одночасне складання протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відтак, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Позиція відповідача.
Відповідач надіслав відзив на позовну заяву в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки, відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду, зокрема, перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду.
Додає, що керуючись Положенням № 294, Порядком № 698, Держархбудінспекція видала наказ від 23.03.2018 № 366 «Про затвердження плану перевірок уповноважених органів містобудування та архітектури на II квартал 2018 року»
Відповідно до вказаного плану, термін перевірки Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради 'Київської міської державної адміністрації) з 01.06.2018 по 27.06.2018.
Відповідач пояснює, що у присутності директора Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_2 , відповідно до наказу Держархбудінспекції від 23.03.2018 № 366 «Про затвердження плану перевірок уповноважених органів містобудування та архітектури на II квартал 2018 року», направлення на проведення планової перевірки від 01.06.2018 № б/н та наказу Держархбудінспекції від 27.06.2018 № 816 «Про продовження строку планової перевірки», направлення на проведення планової перевірки від 02.07.2018 № б/н проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
За результатами перевірки встановлено: що за період III-IV квартали 2017 року - І квартал 2018 року Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснював повноваження відповідно до Положення про Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.01.2011 № 90 (в редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.12.2014 № 1550.
Відповідно до Положення про Департамент, основним завданнями Департаменту є: забезпечення реалізації державної політики у сфері містобудування та архітектури на території міста Києва, аналіз стану містобудування на території міста, організація розроблення, експертизи і забезпечення затвердження в установленому порядку містобудівних програм, генерального плану міста Києва, іншої містобудівної документації; координація з межах своїх повноважень діяльності суб'єктів містобудування щодо комплексного розвитку територій, забудови міста Києва, поліпшення його архітектурного вигляду; забезпечення дотримання законодавства у сфері містобудування, державних стандартів, норм і правил, затвердженої містобудівної документації; організація у межах своїх повноважень охорони, реставрації та використання пам'яток архітектури та містобудування, тощо.
Додає, що під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час присвоєння поштових адрес виявлені порушення.
Так, гр. ОСОБА_1 (третя особа) звернувся до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою від 14.02.2018 на присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомого майна, розташованому на АДРЕСА_1 (індивідуальному житлового будинку котеджного типу), з пропозицією присвоїти об'єкту нерухомості адресу: АДРЕСА_2 .
В подальшому, Департаментом було видано наказ № 196 від 05.03.2018 «Про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомого майна» - АДРЕСА_2 .
Однак, згідно з п. 4.16 Положення про реєстр адрес у місті Києві, затверджено рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 № 337/9394 (далі - Положення № 337/9394) присвоєння поштових адрес багатоквартирним житловим будинкам, домоволодінням, житловим будинкам садибного типу, індивідуальним дачним та садовим будинкам здійснюється розпорядженням відповідної районної в м. Києві державної адміністрації.
Крім того, як зазначає представник відповідача, до вказаної заяви не було додано документів передбачених п. 4.17 Положення № 337/9394, а саме: - завіреної в установленому порядку копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Відповідно п. 4.17 Положення № 337/9394, у разі надання неповного комплекту документів, зазначених у цьому пункті, відсутності підстав для присвоєння об'єкту нерухомого майна поштової адреси заявнику протягом 10 робочих днів надається вмотивована письмова відмова.
Відтак, за висновком відповідача, позивачем порушено п. 4.16 та абз. 9 п. 4.17 Положення № 337/9394 під час присвоєння поштової адреси п. 2 наказу від 05.03.2018 № 196 «Про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомості у місті Києві».
Відповідач наголошує, що механізм присвоєння поштових адрес визначає тимчасовий порядок присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомості у місті Києві, затверджений розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.06.2011 № 1094 (далі - Порядок № 1094) та Положення про реєстр адрес у місті Києві, затверджене рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 № 337/9394. Відповідно до п. 4.16 Положення № 337/9394, присвоєння поштових адрес багатоквартирним житловим будинкам, домоволодінням, житловим будинкам садибного типу, індивідуальним дачним та садовим будинкам здійснюється розпорядженням відповідної районної в місті Києві державної адміністрації. Заявники подають заяву про присвоєння поштової адреси до дозвільного центру відповідної районної в місті Києві державної адміністрації.
При цьому, відповідач зауважує, що у разі надання неповного комплекту документів, зазначених у цьому пункті, відсутності підстав для присвоєння об'єкта нерухомого майна поштової адреси заявнику протягом 10 робочих днів надається вмотивована письмова відмова.
Додає, що як встановлено посадовою особою Департаменту, під час проведення перевірки, довіреною особою ОСОБА_1 - ОСОБА_4 було подано до ЦНАПу заяву про присвоєння (зміну) поштової адреси об'єкту нерухомого майна «Індивідуальний житловий будинок котеджного типу АДРЕСА_2 ».
В той же час, відповідач також наголошує, що передбачена Положенням № 337/9394, завірена в установленому порядку копія документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку чи право користування земельною ділянкою відсутня.
Щодо винесення припису, то відповідач зазначив, що відповідно до Порядку № 698, у разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, відповідальність за яке встановлена законом, складається протокол про правопорушення за формою, встановленою Мінрегіоном. У разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, яке може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за відповідною формою.
Відтак, як зазначає відповідач, основною умовою для складення інших документів, окрім акту, за результатами перевірки є можливість їх усунення, а також передбачена законом норма, яка встановлює відповідальність, У даному випадку така умова відсутня, а отже унеможливлює складення відповідних протоколів та приписів.
Підсумовуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
У відповіді на відзив позивач наголосив на безпідставності доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, оскільки присвоєння поштових адрес іншим об'єктам нерухомого майна здійснюється наказом Департаменту містобудування та архітектури.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки підприємство «Вертикаль» Благодійного фонду «Дзвін надії», яке виступало замовником будівництва низки індивідуальних житлових будинків котеджного типу, в тому числі і того, який влежить гр. ОСОБА_1 , звернулося до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою від 18.09.2017 з проханням надати адміністративну послугу «Присвоєння поштових адрес новозбудованим багатоквартирним житловим будинкам, домоволодінням, жилим будинкам садибного типу, індивідуальним дачним та садовим будинкам, гаражним, садовим, дачним кооперативам (товариствам)» ( АДРЕСА_3 ).
Відповідач зазначає, що як вбачається з наданих матеріалів, підприємству «Вертикаль» листом від 25.09.2017 № 102/02/39-8374 Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація повідомила про відмову у наданні адміністративної послуги, а саме: присвоєння поштової адреси. Відмова була обґрунтована тим, що відповідно п. 2.8 Тимчасового порядку присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомості у місті Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.06.2011 № 1094, з метою вирішення питання присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомості - індивідуального будинку котеджного типу: АДРЕСА_3 , шляхом виокремлення окремої поштової адреси підприємству «Вертикаль» необхідно звернутись до Центру надання адміністративних послуг м. Києва (02081, м. Київ, Дніпровська набережна, 19Б) щодо надання адміністративної послуги Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Відповідач звертає увагу заявника на те, що своїм листом Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація відмовила у наданні адміністративної послуги підприємству «Вертикаль» щодо присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомості - індивідуальному будинку котеджного типу: АДРЕСА_3 , (шляхом виокремлення окремої поштової адреси), а не гр. ОСОБА_1 щодо присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомого майна, розташованому на АДРЕСА_1 .
Відповідач наголошує, що предметом розгляду даної справи є порушення Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), зокрема, п. 4.16 Положення № 337/9394 під час присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомого майна, розташованому на АДРЕСА_1 за заявою гр. ОСОБА_1 .
Зауважує, що доказів звернення гр. ОСОБА_1 , до Деснянській районній у місті Києві державній адміністрації із заявою на присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомого майна позивачем не надано.
Третя особа пояснень з приводу заявлених позовних вимог суду не надала.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2018 позовну заяву залишено без руху як таку, що подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), та встановлено строк для їх усунення.
Ухвалою судді Кармазіна О.А. від 26.11.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Вказана ухвала була надіслана, зокрема, і на адресу третьої особи та отримана ним 30.11.2018, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення за № 0105103385020.
Встановлені судом обставини.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» від 05.03.2018 № 196 «Про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомості у місті Києві» присвоєно об'єкту нерухомого майна ОСОБА_3 (індивідуальному житловому будинку котеджного типу), розташованому по АДРЕСА_1 поштову адресу: АДРЕСА_2 .
Разом з тим, відповідно до наказу Держархбудінспекції від 23.03.2018 № 366 «Про затвердження плану перевірок уповноважених органів містобудування та архітектури на II квартал 2018 року», направлення на проведення планової перевірки від 01.06.2018 № б/н та наказу Держархбудінспекції від 27.06.2018 № 816 «Про продовження строку планової перевірки», направлення на проведення планової перевірки від 02.07.2018 № б/н, у присутності директора Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Свистунова Олександра Вікторовича,, головними інспекторами будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві здійснювалась перевірка діяльності Департаменту за період III - IV квартал 2017 року, І квартал 2018 року, щодо: дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ним містобудівної діяльності, а саме: надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, видачі будівельних паспортів забудови земельної ділянки, створення та діяльності архітектурно-містобудівної ради, організації та проведенні громадських слухань щодо врахування громадських інтересів, надання дозволів на переведення житлових приміщень (квартир, будинків) у нежитлові, присвоєння поштових та будівельних адрес тощо, за результатами перевірки складено акт ід 13.07.2018 б/н про перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким встановлено порушення присвоєння поштових адрес.
Так, в акті перевірки зафіксовано, що гр. ОСОБА_1 звернувся до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою від 14.02.2018 на присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомого майна, розташованому на АДРЕСА_2 з пропозицією присвоїти об'єкту нерухомості адресу: АДРЕСА_1 .
В подальшому, Департаментом було видано наказ № 196 від 05.03.2018 «Про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомого майна» - АДРЕСА_2 .
Однак, згідно з п. 4.16 Положення про реєстр адрес у місті Києві, затверджено рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 № 337/9394 (далі - Положення № 337/9394) присвоєння поштових адрес багатоквартирним житловим будинкам, домоволодінням, житловим будинкам садибного типу, індивідуальним дачним та садовим будинкам здійснюється розпорядженням відповідної районної в м. Києві державної адміністрації.
При цьому, в акті перевірки також зафіксовано, що ОСОБА_1 не було надано Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) завіреної в установленому порядку копії документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку чи право користування земельною ділянкою.
Відтак, відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем п. 4.16 та абз. 9 п. 4.17 Положення про реєстр адрес у місті Києві, затверджене рішенням Київської міської ради від 22 травня 2013 року №337/9394.
За результатами перевірки відповідачем прийнято рішення від 13.07.2018 про скасування дії наказу від 05.03.2018 № 196 «Про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомості у місті Києві».
Позивач вважаючи протиправним спірне рішення, звернувся до суду з даним позовом, в якому просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо повноважень відповідача на скасування рішень позивача, суд виходить з наступне.
Згідно з ч. 1-4 ст. 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.11.2011 № 3038-VI державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду, зокрема, перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду;
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право, зокрема, скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
За невиконання письмових вимог головних інспекторів будівельного нагляду посадові особи об'єктів нагляду несуть відповідальність відповідно до закону.
Про скасування рішень, прийнятих об'єктами нагляду, головний інспектор будівельного нагляду повідомляє голову відповідного органу місцевого самоврядування для прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності винної особи.
Таким чином, Державна архітектурно-будівельна інспекція України як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, має повноваження здійснювати державний архітектурно-будівельний нагляд дотримання уповноваженим органом містобудування та архітектури, структурним підрозділом Київської міської державної адміністрації вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
Щодо віднесення процедури присвоєння поштових адрес до містобудівної діяльності суд зазначає наступне.
Реєстр адрес на території міста на підставі топографічних планів та рішень органів місцевого самоврядування про присвоєння та зміну адрес об'єктів на території міста є складовою частиною системи містобудівного кадастру на міському рівні згідно з п. 30 Положення про містобудівний кадастр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 р. №559; ведення містобудівного кадастру є діяльністю з планування та забудови територій згідно зі ст. 2 Закону № 3038-VI.
Відповідно, процедура присвоєння поштових адрес є містобудівною діяльністю і підпадає під повноваження зі здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду.
Так, Єдиний порядок присвоєння, реєстрації адрес об'єктів нерухомості та всіх змін у них, включаючи анулювання, а також порядок ведення реєстру адрес у місті Києві встановлює Положення про реєстр адрес у місті Києві, затверджене рішенням Київської міської ради від 22 травня 2013 року №337/9394 (далі - Положення).
Відповідно до пункту 1.2 Положення про реєстр адрес у місті Києві, адреса будівлі, споруди, майнового комплексу пов'язана з їх стійким місцем розташування, юридично закріплена і використовується в офіційних документах, міських інформаційних системах реєстрації громадян, суб'єктів господарської діяльності, прав на об'єкти нерухомості та інших системах.
Згідно пункту 1.3 Положення про реєстр адрес у місті Києві, дія цього Положення поширюється на юридичних і фізичних осіб, до компетенції яких належать питання оформлення технічної та правовстановлюючої документації для юридичних і фізичних осіб на об'єкти нерухомості, в тому числі на осіб, які проводять нотаріальну діяльність, а також на організації, що використовують адресну інформацію щодо об'єктів нерухомості на території міста в офіційних документах та інформаційних системах.
Пунктом 1.4 вказаного Положення визначено, що адреса - структурований опис сукупності реквізитів місця розташування об'єкта нерухомості на місцевості, що однозначно визначає даний об'єкт.
Згідно з п. 4.16 Положення присвоєння поштових адрес багатоквартирним житловим будинкам, домоволодінням, житловим будинкам садибного типу, індивідуальним дачним та садовим будинкам здійснюється розпорядженням відповідної районної в місті Києві державної адміністрації. Заявники подають заяву про присвоєння поштової адреси до дозвільного центру відповідної районної в місті Києві державної адміністрації.
Присвоєння поштових адрес іншим об'єктам нерухомого майна здійснюється наказом Департаменту містобудування та архітектури. Заявники подають заяву про присвоєння поштової адреси до Департаменту містобудування та архітектури через Міський дозвільний центр.
Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25 червня 2011 року №1094 затверджено Тимчасовий порядок присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомості у місті Києві (далі - Порядок № 1094).
Відповідно до пункту 1.1. Порядку № 1094 тимчасовий порядок присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомості у місті Києві вводиться тимчасово до запровадження адресної бази містобудівного кадастру та встановлює на території міста єдиний функціональний механізм надання поштових адрес, закріплює основні принципи ведення єдиного реєстру адрес міста Києва.
Пунктами 1.6-1.7 Порядку № 1094 передбачено, що присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомого майна здійснюється шляхом видання розпоряджень районних в місті Києві державних адміністрацій або наказів Головного управління містобудування та архітектури з подальшим їх внесенням до єдиного реєстру адрес.
Розгляд питань присвоєння поштових адрес здійснюється за клопотаннями заявників в установленому порядку.
Вимогами пунктів 2.4-2.5 Порядку № 1094 передбачено, що присвоєння поштових адрес багатоквартирним житловим будинкам, домоволодінням, жилим будинкам садибного типу, індивідуальним дачним та садовим будинкам, гаражним, садовим, дачним кооперативам (товариствам) здійснюється шляхом видання розпорядження відповідної районної в місті Києві державної адміністрації. Заявники подають клопотання в режимі єдиного вікна до дозвільного центру відповідної районної в місті Києві державної адміністрації.
Присвоєння поштових адрес іншим об'єктам нерухомого майна здійснюється шляхом видання відповідного наказу Головного управління містобудування та архітектури. Заявники подають клопотання в режимі єдиного вікна до Головного управління містобудування та архітектури через міський дозвільний центр.
До заяви про присвоєння поштової адреси додаються такі документи:
- завірена в установленому порядку копія документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку чи право користування земельною ділянкою (при необхідності);
- для фізичної особи - копія паспорта;
- для юридичної особи та фізичної особи - підприємця - копія виписки з Єдиного державного реєстру;
- копія правовстановлюючого документа на об'єкт нерухомого майна або сертифікат відповідності (для новозбудованих об'єктів);
- довідка Головного управління економіки та інвестицій про сплату пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (для новозбудованих об'єктів);
- копія технічного паспорта об'єкта нерухомого майна, виготовленого БТІ.
Таким чином, проаналізувавши вказані норми законодавства, суд приходить до висновку, що присвоєння поштових адрес, зокрема, житловим будинкам садибного типу, здійснюється розпорядженням відповідної районної в місті Києві державної адміністрації.
Разом з тим, досліджуючи матеріали справи, суд зазначає, що третя особа - ОСОБА_1 звертався саме до позивача - Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою (том 1 а.с. 68) на присвоєння (зміну) поштової адреси об'єкту нерухомого майна, а саме: індивідуальний житловий будинок котеджного типу по АДРЕСА_2 , за результатами звернення якого і було видано наказ від 05.03.2018 № 196 «Про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомості у місті Києві».
В той же час, суд звертає увагу на те, що відповідно до технічної документації (том 1 а.с. 74-80), виданої на житловий будинок по АДРЕСА_2 , такий житловий (індивідуальний) будинок є садибним (індивідуальним) житловим будинком, у зв'язку з чим, виходячи з аналізу положень п. 4.16 Положення та п. 2.4 Порядку № 1094, присвоєння такому садибному (індивідуальному) житловому будинку поштової адреси мало б здійснюватися за розпорядженням відповідної районної в місті Києві державної адміністрації, в даному випадку, Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією.
Більш того, судом встановлено, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.01.2011 № 121 «Про реалізацію районними в місті Києві державними адміністраціями окремих повноважень», яке видано на виконання Законів України «Про столицю України - місто-герой Київ», «Про місцеве самоврядування в Україні», розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30 вересня 2010 року №787 «Про організаційно-правові заходи, пов'язані з виконання рішення Київської міської ради від 09 вересня 2010 року №7/4819 «Про питання організації управління районами в місті Києві», з метою забезпечення ефективного функціонування районних в місті Києві державних адміністрацій та належної реалізації прав мешканців територіальних громад районів в місті Києві визначено перелік повноважень державних адміністрацій у галузі будівництва, до яких, зокрема, належить присвоєння поштових адрес.
Водночас, відповідно до підпункту 6.41.2 пункту 6 Положення про Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.01.2011 № 90 (в редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.12.2014 № 1550, Департамент надає пропозиції щодо питань присвоєння поштових адрес об'єктам містобудування.
Отже, з викладеного вбачається, що Департамент має повноваження лише щодо внесення певних пропозицій щодо присвоєння поштових адрес об'єктам містобудування, а не на безпосереднє їх присвоєння об'єктам містобудування.
За висновком суду, зазначені вище обставини є достатніми підставами для висновку про прийняття наказу від 05.03.2018 № 196 «Про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомості у місті Києві» з порушенням наданих Департаменту (позивачу) повноважень, що є достатньою підставою для його скасування посадовою особою відповідача відповідно до п 6 ч. 4 ст. 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Щодо зафіксованих в акті перевірки порушення вимог п. 4.17 Положення про надання завіреної в установленому порядку копії документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку чи право користування земельною ділянкою (за необхідності), то зважаючи на прийняття наказу 05.03.2018 № 196 поза межами компетенції позивача, суд не вважає за необхідне надавати оцінку вказаному порушенню.
Щодо посилання позивача у позовній заяві на те, що відповідачем за результатами перевірки, в порушення вимог п. 29 Порядку № 698, не було складено протоколу про правопорушення та не опубліковано інформацію про оскаржуване рішення, то суд зазначає, що позивачем оскаржується саме рішення відповідача щодо скасування наказу позивача, а не дії відповідача щодо проведення перевірки позивача, більш того, не складання відповідачем за результатами перевірки протоколу про правопорушення та не оприлюднення інформації про таке рішення на сайті відповідача, не може свідчити про протиправності самого оскаржуваного рішення.
Більш того, відповідно до п. 29 Порядку № 698 у разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, відповідальність за яке встановлена законом, складається протокол про правопорушення за формою, встановленою Мінрегіоном. У разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, яке може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за формою згідно з додатком 5.
Тобто, протокол складається у разі виявлення порушення, відповідальність за яке встановлена законом, а не автоматично по кожному факту зафіксованого у акті порушення, тоді як припис виноситься щодо порушення, яке може бути усунуто. Оскільки виявлене порушення усувалося в даному випадку шляхом скасування рішення, а не притягненням до відповідальності винних осіб, і не могло бути усунене в інший спосіб, необхідності у винесенні протоколу та припису не було.
Щодо посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 23.06.1997 р. № 7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), то суд зазначає, що вказане рішення стосувалося саме повноважень органів місцевого самоврядування щодо скасування саме власних прийнятих рішень, тоді як, в даному випадку, є скасування згідно з вимогами законодавства рішення об'єкта нагляду.
Також безпідставними є посилання позивача на те, що Підприємство «Вертикаль» Благодійного фонду «Дзвін надії», яке виступало замовником будівництва низки індивідуальних житлових будинків котеджного типу, у тому числі і того, який влежить гр. ОСОБА_1 , зверталося до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою від 18.09.2017 з проханням надати адміністративну послугу «Присвоєння поштових адрес новозбудованим багатоквартирним житловим будинкам, домоволодінням, жилим будинкам садибного типу, індивідуальним дачним та садовим будинкам, гаражним, садовим, дачним кооперативам (товариствам)», оскільки таке звернення стосувалося вирішення питання присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомості - індивідуального будинку котеджного типу: АДРЕСА_3 , тоді як, в даному випадку, третя особа звернулася до позивача із заявою про присвоєння об'єкту нерухомого майна, розташованому по АДРЕСА_1 поштову адресу: вул. Даля Олександра, 3-Є у Деснянському районі міста Києва.
В той же час, матеріали справи не містять жодних доказів звернення ОСОБА_1 із подібною заявою до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації.
Суд зазначає, що положеннями ч. 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також виходячи із заявлених вимог та підстав позову, суд приходить до висновку, що в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 1 ст. 77 КАС України, позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
Доводи позивача, що викладені у позовній заяві, як підстава для задоволення позовних вимог, спростовуються висновками суду, викладеними у даному рішенні.
У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на з'ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні адміністративного позову Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зважаючи на затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21, апеляційні скарги в електронній формі подаються безпосередньо до апеляційного суду.
Суддя О.А. Кармазін