ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
10 грудня 2021 року м. Київ № 826/17748/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши за правилами письмового провадження адміністративну справу
за позовомДепартаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до третя особаДержавної архітектурно-будівельної інспекції України в особі головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Гончарова Володимира Валерійовича, ОСОБА_1
провизнання протиправним та скасування рішення,-
Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32, код ЄДР: 26345558) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Гончарова Володимира Валерійовича (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДР: 37471912), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення від 13.07.2018 про скасування дії п. 4 наказу від 29.11.2017 № 744 «Про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомості у місті Києві».
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач наголосив на протиправності оскаржуваного рішення, оскільки, під час проведення перевірки, в порушення вимог п. 29 Порядку № 698 відповідачем не було складено протокол про правопорушення та винесено припис.
Позивач наголошує, що саме в протоколі зазнається, яку норму законодавства у сфері містобудування порушено об'єктом нагляду.
Посилаючись на п. 32 Порядку № 698, позивач зазначив, що якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень. Про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об'єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення. Інформація про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.
Проте, як стверджує позивача, ігноруючи вказану норму даного Порядку, інформація про скасування п. 4 наказу № 744 від 29.11.2017 «Про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомості у місті Києві» на офіційному сайті Держархбудінспекції розміщена не була, у зв'язку з чим, за висновок позивача, відповідач не оформив належним чином результати перевірки, чим грубо порушив вимог п. 29 та п. 32 Порядку 698.
Щодо присвоєння поштової адреси, то позивач зазначив, що в рішенні відповідача вказано, що у позивача були відсутні підстави присвоювати поштову адресу об'єкту нерухомого майна, оскільки третьою особою не було надано завірену в установленому порядку копію документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
В той же час, щодо копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, то позивач зазначив, що цей документ, згідно абзацу 1 п. 4.17 Порядку присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомості та будівельних адрес об'єктам нового будівництва у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради №337/9394 від 22.05.2013, дається за необхідності.
За висновком позивача, в акті перевірки відповідачем не зазначено чому в даному конкретному випадку була необхідність підтверджувати право заявника на землю, адже об'єкт нерухомості вже був збудований та введений в експлуатацію до винесення рішення щодо присвоєння йому адреси.
Позивач додає, що ні Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», ані будь-який інший нормативно-правовий акт не наділяє головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекцїї повноваженням щодо скасування рішення (наказу) уповноваженого органу містобудування та архітектури про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомого майна; дії (рішення) щодо присвоєння об'єктам нерухомості поштових адрес не є предметом перевірки об'єкта нагляду, оскільки присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомого майна - є виключними повноваженнями органів місцевого самоврядування, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування».
Питання присвоєння поштових адрес врегульоване не містобудівним законодавством.
Відтак, позивач зазначає, що відповідач має право скасовувати тільки рішення, які приймаються об'єктами нагляду відповідно до визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» повноважень, - щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів. Діяльність позивача щодо присвоєння об'єктам нерухомості поштових адрес не є об'єктом нагляду відповідача, оскільки є виключними повноваженнями органів місцевого самоврядування, визначених статтею 37 Закону України «Про місцеве самоврядування».
Згідно п. 4.16. Положення про реєстр адрес у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22 травня 2013 року № 337/9394, присвоєння поштових адрес іншим об'єктам нерухомого майна (крім присвоєння поштових адрес багатоквартирним житловим будинкам, домоволодінням, житловим будинкам садибного типу, індивідуальним дачним та садовим будинкам) здійснюється наказом Департаменту містобудування та архітектури.
Додає, що питання присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомого майна є галузевим повноваженням позивача (підпункт 6.41.2 пункту 6 Положення про Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затверджено Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 27.01.2011 № 90 (у редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 29.12.2014 № 1550)).
Таким чином, за висновком позивача, у відповідача відсутня компетенція приймати рішення про скасування наказів позивача щодо присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомості у місті Києві.
Додає, що Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено такого правопорушення, як недотримання законодавства під час присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомого майна відповідальності, відповідальності за таке правопорушення. Зазначена обставина унеможливлює одночасне складання протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відтак, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Позиція відповідача.
Відповідач надіслав відзив на позовну заяву в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки, відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду, зокрема, перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду.
Додає, що керуючись Положенням № 294, Порядком № 698, Держархбудінспекція видала наказ від 23.03.2018 № 366 «Про затвердження плану перевірок уповноважених органів містобудування та архітектури на II квартал 2018 року»
Відповідно до вказаного плану, термін перевірки Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради 'Київської міської державної адміністрації) з 01.06.2018 по 27.06.2018.
Відповідач пояснює, що у присутності директора Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Свистунова Олександра Вікторовича, відповідно до наказу Держархбудінспекції від 23.03.2018 № 366 «Про затвердження плану перевірок уповноважених органів містобудування та архітектури на II квартал 2018 року», направлення на проведення планової перевірки від 01.06.2018 № б/н та наказу Держархбудінспекції від 27.06.2018 № 816 «Про продовження строку планової перевірки», направлення на проведення планової перевірки від 02.07.2018 № б/н проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
За результатами перевірки встановлено: що за період III-IV квартали 2017 року - І квартал 2018 року Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснював повноваження відповідно до Положення про Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.01.2011 № 90 (в редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.12.2014 № 1550.
Відповідно до Положення про Департамент, основним завданнями Департаменту є: забезпечення реалізації державної політики у сфері містобудування та архітектури на території міста Києва, аналіз стану містобудування на території міста, організація розроблення, експертизи і забезпечення затвердження в установленому порядку містобудівних програм, генерального плану міста Києва, іншої містобудівної документації; координація з межах своїх повноважень діяльності суб'єктів містобудування щодо комплексного розвитку територій, забудови міста Києва, поліпшення його архітектурного вигляду; забезпечення дотримання законодавства у сфері містобудування, державних стандартів, норм і правил, затвердженої містобудівної документації; організація у межах своїх повноважень охорони, реставрації та використання пам'яток архітектури та містобудування, тощо.
Додає, що під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час присвоєння поштових адрес виявлені порушення.
Пояснює, що ОСОБА_1 (третя особа) звернувся до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (позивача) із заявою від 22.11.2017 на присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомого майна, розташованому на АДРЕСА_1 (частини житлового будинку, внаслідок поділу відповідно до рішення Дарницького районного суду м. Києва, з пропозицією присвоїти об'єкту нерухомості адресу: АДРЕСА_1 .
В подальшому, Департаментом було видано наказ № 744 від 29.11.2017 «Про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомого майна», а саме: АДРЕСА_1 .
Однак, як зазначає представник відповідача, до вказаної заяви не було додано документів передбачених п. 4.17 Положення № 337/9394, а саме: - завіреної в установленому порядку копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Відтак, за висновком відповідача, позивачем порушено абз. 9 п. 4.17 Положення № 337/9394 під час присвоєння поштової адреси наказом № 744 від 29.11.2017 «Про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомого майна» - АДРЕСА_2 .
Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач наголосив, що механізм присвоєння поштових адрес визначає тимчасовий порядок присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомості у місті Києві, затверджений розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.06.2011 № 1094 (далі - Порядок № 1094) та Положення про реєстр адрес у місті Києві, затверджене рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 № 337/9394. Відповідно до п. 4.16 Положення № 337/9394, присвоєння поштових адрес багатоквартирним житловим будинкам, домоволодінням, житловим будинкам садибного типу, індивідуальним дачним та садовим будинкам здійснюється розпорядженням відповідної районної в місті Києві державної адміністрації. Заявники подають заяву про присвоєння поштової адреси до дозвільного центру відповідної районної в місті Києві державної адміністрації.
При цьому, відповідач зауважує, що у разі надання неповного комплекту документів, зазначених у цьому пункті, відсутності підстав для присвоєння об'єкта нерухомого майна поштової адреси заявнику протягом 10 робочих днів надається вмотивована письмова відмова.
Додає, що як встановлено посадовою особою Департаменту, під час проведення перевірки, гр. ОСОБА_1 , було подано до ЦНАПу заяву про присвоєння (зміну) поштової адреси об'єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .
В той же час, відповідач також наголошує, що передбачена Положенням № 337/9394, завірена в установленому порядку копія документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку чи право користування земельною ділянкою відсутня.
Підсумовуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Третя особа пояснень з приводу заявлених позовних вимог суду не надала.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2018 позовну заяву залишено без руху як таку, що подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), та встановлено строк для їх усунення.
Ухвалою від 26.11.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Відповідно до положень п. 10 ч. 6 ст. 12, п. 20 ч. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 12, ч. 1 ст. 257, ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 260, ч. 9 ст. 171, п. 6 ч. 9 ст. 171 КАС України вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання.
Вказана ухвала була надіслана, зокрема, і на адресу третьої особи та отримана ним 03.12.2018, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення за № 0105103385056 (том 1 а.с. 45).
Ухвалою суду від 18.12.2018 відмовлено у задоволенні клопотання Державної архітектурно-будівельної інспекції України про розгляд справи у судовому засіданні з викликом учасників справи.
Встановлені судом обставини.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято наказ від 29.11.2017 № 744 «Про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомості у місті Києві», зокрема, по об'єкту нерухомого майна на АДРЕСА_1 (частини житлового будинку, внаслідок поділу відповідно до рішення Дарницького районного суду м. Києва) присвоєно нову поштову адресу об'єкту нерухомого майна: АДРЕСА_2 .
Разом з тим, відповідно до наказу Держархбудінспекції від 23.03.2018 № 366 «Про затвердження плану перевірок уповноважених органів містобудування та архітектури на II квартал 2018 року», направлення на проведення планової перевірки від 01.06.2018 № б/н та наказу Держархбудінспекції від 27.06.2018 № 816 «Про продовження строку планової перевірки», направлення на проведення планової перевірки від 02.07.2018 № б/н, у присутності директора Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Свистунова Олександра Вікторовича,, головними інспекторами будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві здійснювалась перевірка діяльності Департаменту за період III - IV квартал 2017 року, І квартал 2018 року, щодо: дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ним містобудівної діяльності, а саме: надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, видачі будівельних паспортів забудови земельної ділянки, створення та діяльності архітектурно-містобудівної ради, організації та проведенні громадських слухань щодо врахування громадських інтересів, надання дозволів на переведення житлових приміщень (квартир, будинків) у нежитлові, присвоєння поштових та будівельних адрес тощо, за результатами перевірки складено акт ід 13.07.2018 б/н про перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким встановлено порушення присвоєння поштових адрес.
Так, в акті перевірки зафіксовано (том 1 а.с. 94 пункт 14), що гр. ОСОБА_1 завернувся до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою від 22.11.2017 на присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомого майна, розташованому на АДРЕСА_1 (частини житлового будинку, внаслідок поділу відповідно до рішення Дарницького районного суду м. Києва, з пропозицією присвоїти об'єкту нерухомості адресу: АДРЕСА_1 .
В подальшому, Департаментом було видано наказ № 744 від 29.11.2017 «Про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомого майна», а саме: АДРЕСА_2 .
Як зафіксовано в акті перевірки до вказаної заяви не було додано документів передбачених п. 4.17 Положення № 337/9394, а саме: - завіреної в установленому порядку копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Відтак, відповідачем в акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем абз. 9 п. 4.17 Положення № 337/9394 під час присвоєння поштової адреси наказом № 744 від 29.11.2017 «Про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомого майна» - АДРЕСА_2 .
За результатами перевірки відповідачем прийнято рішення від 13.07.2018 про скасування дії п. 4 наказу № 744 від 29.11.2017 «Про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомого майна»
Позивач вважаючи протиправним спірне рішення, звернувся до суду з даним позовом, в якому просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо повноважень відповідача на скасування рішень позивача, суд виходить з наступне.
Згідно з ч. 1-4 ст. 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.11.2011 № 3038-VI державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду, зокрема, перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду;
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право, зокрема, скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
За невиконання письмових вимог головних інспекторів будівельного нагляду посадові особи об'єктів нагляду несуть відповідальність відповідно до закону.
Про скасування рішень, прийнятих об'єктами нагляду, головний інспектор будівельного нагляду повідомляє голову відповідного органу місцевого самоврядування для прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності винної особи.
Таким чином, Державна архітектурно-будівельна інспекція України як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, має повноваження здійснювати державний архітектурно-будівельний нагляд дотримання уповноваженим органом містобудування та архітектури, структурним підрозділом Київської міської державної адміністрації вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
Щодо порушень, виявлених під час перевірки, то суд зазначає наступне.
Реєстр адрес на території міста на підставі топографічних планів та рішень органів місцевого самоврядування про присвоєння та зміну адрес об'єктів на території міста є складовою частиною системи містобудівного кадастру на міському рівні згідно з п. 30 Положення про містобудівний кадастр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 р. №559; ведення містобудівного кадастру є діяльністю з планування та забудови територій згідно зі ст. 2 Закону № 3038-VI.
Відповідно, процедура присвоєння поштових адрес є містобудівною діяльністю і підпадає під повноваження зі здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду.
Так, Єдиний порядок присвоєння, реєстрації адрес об'єктів нерухомості та всіх змін у них, включаючи анулювання, а також порядок ведення реєстру адрес у місті Києві встановлює Положення про реєстр адрес у місті Києві, затверджене рішенням Київської міської ради від 22 травня 2013 року №337/9394 (далі - Положення).
Відповідно до пункту 1.2 Положення про реєстр адрес у місті Києві, адреса будівлі, споруди, майнового комплексу пов'язана з їх стійким місцем розташування, юридично закріплена і використовується в офіційних документах, міських інформаційних системах реєстрації громадян, суб'єктів господарської діяльності, прав на об'єкти нерухомості та інших системах.
Згідно пункту 1.3 Положення про реєстр адрес у місті Києві, дія цього Положення поширюється на юридичних і фізичних осіб, до компетенції яких належать питання оформлення технічної та правовстановлюючої документації для юридичних і фізичних осіб на об'єкти нерухомості, в тому числі на осіб, які проводять нотаріальну діяльність, а також на організації, що використовують адресну інформацію щодо об'єктів нерухомості на території міста в офіційних документах та інформаційних системах.
Пунктом 1.4 вказаного Положення визначено, що адреса - структурований опис сукупності реквізитів місця розташування об'єкта нерухомості на місцевості, що однозначно визначає даний об'єкт.
Пунктом 4.13 вказаного Положення визначено, що поштовою адресою гаражних кооперативів, садівничих (дачних) товариств (кооперативів), комплексу (кварталу) малоповерхової житлової забудови (котеджного містечка) є визначене відповідно до цього Положення місце розташування (адреса) земельної ділянки, кооперативу, товариства, котеджного містечка. Цифрова нумерація об'єктів (ділянок), що розташовані на території кооперативу, товариства, котеджного містечка здійснюється згідно з генеральним планом забудови кооперативу, товариства, містечка та іншою планувальною і проектною документацією.
Відповідно до п. 4.16 Положення присвоєння поштових адрес багатоквартирним житловим будинкам, домоволодінням, житловим будинкам садибного типу, індивідуальним дачним та садовим будинкам здійснюється розпорядженням відповідної районної в місті Києві державної адміністрації. Заявники подають заяву про присвоєння поштової адреси до дозвільного центру відповідної районної в місті Києві державної адміністрації
Присвоєння поштових адрес іншим об'єктам нерухомого майна здійснюється наказом Департаменту містобудування та архітектури. Заявники подають заяву про присвоєння поштової адреси до Департаменту містобудування та архітектури через Міський дозвільний центр
Відповідно до п. 4.17 Положення до заяви про присвоєння поштової адреси додаються такі документи:
- завірена в установленому порядку копія документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку чи право користування земельною ділянкою (за необхідності);
- для фізичної особи - копія паспорта, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або документ, що його заміняє;
- для юридичної особи та фізичної особи - підприємця - копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;
- завірена в установленому порядку копія правовстановлюючого документа на об'єкт нерухомого майна, а для новозбудованих об'єктів - зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації;
- копія виконавчого (контрольно-геодезичного) знімання, зареєстрованого в містобудівному кадастрі міста Києва (для закінченого будівництвом об'єкта);
- довідка Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про сплату пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (при цьому показники загальної площі (площ) та функціонального призначення об'єкта в цій довідці мають відповідати фактичним показникам загальної площі (площ) та функціонального призначення) або рішенню Київської міської ради про звільнення від сплати пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (при цьому показники загальної площі (площ) та функціонального призначення об'єкта в такому рішенні мають відповідати фактичним показникам загальної площі (площ) та функціонального призначення);
- копія технічного паспорта об'єкта нерухомого майна, виготовленого відповідним суб'єктом господарювання згідно з наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року N 127 "Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна".
У разі надання неповного комплекту документів, зазначених у цьому пункті, відсутності підстав для присвоєння об'єкта нерухомого майна поштової адреси заявнику протягом 10 робочих днів надається вмотивована письмова відмова.
Тобто, суд завертає увагу відповідача на те, що завірена в установленому порядку копія документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку чи право користування земельною ділянкою надається за необхідності, що вочевидь свідчить про те, що такий документ не є обов'язковим для надання документів для присвоєння поштових адрес.
Так, відповідачем як в акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.07.2018, так і в рішенні від 13.07.2018 встановлено порушення позивачем лише пункту 4.17 Положення № 337/9394, а саме неподання ОСОБА_1 засвідченої в установленому порядку копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Суд звертає увагу, що пунктом 4.17. визначено, що подання до заяви про присвоєння поштової адреси завіреної в установленому порядку копії документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку чи право користування земельною ділянкою, подається за необхідності. Слід зазначити, що вказаний документ може бути витребуваний органом, який присвоює поштові адреси додатково, у разі якщо такий орган дійде висновку про його необхідність.
Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.07.2020 у справі № 640/20000/18.
Разом з тим, ні в акті перевірки, ні в рішенні від 13.07.2018 про скасування дії пункту 4 наказу № 744 від 29.11.2017, ні у відзиві на позов відповідачем так і не обґрунтовано необхідності подання вказаного документа.
За таких обставин суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем правомірності свого рішення від 13.07.2018 про скасування дії пункту 4 наказу № 744 від 29.11.2017 «Про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомості у місті Києві».
Вказані обставини є самостійною та достатньою підставою для визнання протиправним та скасування рішення від 13.07.2018 про скасування дії пункту 4 наказу № 744 від 29.11.2017 «Про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомості у місті Києві».
Щодо посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на ті обставини, що позивач не мав права присвоювати поштову адресу третій особі, оскільки така поштова адреса присвоюється виключно розпорядженням відповідної районної в місті Києві державної адміністрації, то суд звертає увагу відповідача на те, вказані обставини під час проведення перевірки головним інспектором не досліджувались та не перевірялись, а відтак не слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення, з огляду на що оцінка вказаним обставинам судом не надається.
Положеннями ч. 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В свою чергу відповідачем, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України не надано суду достатніх належних і допустимих у розумінні ст. 73 КАС України доказів, які б підтверджували правомірність у повній мірі своїх доводів щодо виявлення під час перевірки порушень, а саме необхідності надання третьою особою завіреної в установленому порядку копії документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку чи право користування земельною ділянкою, а відтак не доведено правомірності прийнятого рішення.
У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на з'ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32, код ЄДР: 26345558) задовольнити у повному обсязі..
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДР: 37471912) в особі головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Гончарова Володимира Валерійовича від 13.07.2018 про скасування дії пункту 4 наказу від 29.11.2017 № 744 «Про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомості у місті Києві».
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДР: 37471912) на користь Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32, код ЄДР: 26345558) 1762,00 грн сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зважаючи на Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21, апеляційні скарги в електронній формі подаються безпосередньо до апеляційного суду.
Суддя О.А. Кармазін