ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про роз'яснення судового рішення
08 грудня 2021 року м. Київ № 826/17561/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши заяву представника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі:
за позовомОСОБА_1
доОфісу Генерального прокурора, Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
На розгляді Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 з позовом до Офісу Генерального прокурора, Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону, в якому просив суд: визнати протиправним і скасувати наказ Генеральної прокуратури України від 23.10.2014 №1051к; поновити його на посаді першого заступника військового прокурора Південного регіону України, допустивши до негайного виконання постанову у цій частині; зобов'язати Генерального прокурора України вчинити дії щодо інформування Міністерства юстиції України про його поновлення на посаді та відсутність підстав для застосування до нього заборони, передбаченої частиною 3 статті 1 Закону України «Про очищення влади».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2021 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано наказ Генеральної прокуратури України від 23.10.2014 № 1501к. Поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника військового прокурора Південного регіону України з 24.10.2014. Зобов'язано Офіс Генерального прокурора поінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади». Стягнуто зі Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 3 831 370,60 грн. (три мільйони вісімсот тридцять одна тисяча триста сімдесят гривень 60 коп.). Стягнуто з Офісу Генерального прокурора України (01601, м. Київ, вул. Різницька, 13/15) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн. (п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора України понесені ним судові витрати в розмірі 562, 50 грн. (п'ятсот шістдесят дві гривні 50 коп.). Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника військового прокурора Південного регіону України з 24.10.2014. Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 286 476,96 грн. (двісті вісімдесят шість тисяч чотириста сімдесят шість гривень 96 коп.).
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2021 змінено рішення суду першої інстанції в частині та викладено абзац 5 у наступній редакції: "Стягнути зі Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 2 528 941,85 (два мільйони п'ятсот двадцять вісім тисяч дев'ятсот сорок одна гривня вісімдесят п'ять копійок)".
Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян від відповідача надійшла заява про роз'яснення судового рішення від 19.02.2021 у справі №826/1756/14, зазначивши, яка сума фактично підлягає стягненню з позивача: сума призначена судом або середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі з урахуванням податків та зборів.
Вирішуючи питання про роз'яснення судового рішення, суд виходить з наступного.
Згідно із ч.2 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Частиною 2 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого воно може бути подане для примусового виконання.
Тобто ч.2 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України виключає можливість розгляду заяви про роз'яснення судового рішення за умови, якщо таке рішення вже виконано.
Системне тлумачення положень ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тобто роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Подібні висновки були викладені у постанові Великої палати ВС від 14.06.2018 у справі №800/507/17.
У своїй заяві про роз'яснення судового рішення, заявник вказував, що у резолютивній частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2021 не зазначено середній заробіток за час вимушеного прогулу підлягає сплаті з урахуванням податків та зборів чи без.
Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати від 08.02.1995 N 100 під час обчислення середньої заробітної плати включаються: основна зарплата, доплати і надбавки, премії, винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років. Усі виплати включаються до розрахунку середньої заробітної плати в тому розмірі, у якому їх нараховано, без виключення сум відрахування на податки та стягнення аліментів.
У постанові Верховного Суду від 18.07.2018 у справі № 359/10023/16-ц дійшов висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, розраховуються без віднімання сум податків і зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку повинен нарахувати роботодавець під час виконання відповідного судового рішення. Тобто сума, призначена судом як виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зменшується на суму податків і зборів.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе роз'яснити абзац 5 резолютивної частини рішення таким чином, що стягненню зі Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 2 528941,85 (два мільйони п'ятсот двадцять вісім тисяч дев'ятсот сорок одна гривня вісімдесят п'ять копійок) з відрахування податків і обов'язкових платежів.
Керуючись ст.ст. 254, 241, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону про роз'яснення рішення суду задовольнити.
Роз'яснити рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.2021 у справі №826/17561/14 в частині його виконання щодо стягнення зі Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 2 528 941,85 (два мільйони п'ятсот двадцять вісім тисяч дев'ятсот сорок одна гривня вісімдесят п'ять копійок) з відрахування податків і обов'язкових платежів.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 292-297 КАС України
Суддя А.С. Мазур