ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
10 грудня 2021 року м. Київ № 640/9815/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначені з 26.02.2021 ОСОБА_1 пенсію державного службовця відповідно до пункту 10 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII шляхом зарахування до стажу державної служби періоди роботи в податковій службі з 11.09.1995 по 25.02.2021;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити з 26.02.2021 ОСОБА_1 пенсію державного службовця відповідно до пункту 10 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII шляхом зарахування до стажу державної служби періоди роботи в податковій службі з 11.09.1995 по 25.02.2021 з урахуванням довідок про складові заробітної плати від 19.02.2021 № 35 та від 19.02.2021 № 34.
В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на закони України "Про державну службу", "Про державну податкову службу в Україні", Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, та зазначає, що період державної служби позивача в податкових органах у спеціальному званні зараховується до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця, а тому в неї наявне право на призначення з 26.02.2021 пенсії державного службовця.
Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач посилається на Конституцію України, закони України "Про державну службу", "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затверджене постановою Правління Пенсійного фонду України в м. Києві від 22.12.2014 № 28-2, Положення про спеціальні звання та порядок їх присвоєння, розмір надбавок за спеціальне звання, затверджені Кабінетом Міністрів України (постанови Кабінету Міністрів України від 05.10.1992 № 559 "Питання державної податкової служби в Україні", від 22.02.1999 № 258 "Про затвердження Положення про спеціальні звання посадових осіб органів державної податкової служби", від 22.09.2004 № 1234 "Про спеціальні звання посадових осіб органів державної податкової служби", від 19.12.2012 № 1169 "Питання присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів державної податкової служби", від 23.10.2013 № 839 "Про спеціальні звання посадових осіб органів доходів і зборів") та зазначає про відсутність правових підстав для призначення позивачу пенсії державного службовця, оскільки період роботи позивача з 23.01.1997 на посадах, за якими було присвоєно позивачу спеціальні звання, не зараховується до стажу державної служби, який дає право на призначення пенсії державного службовця.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 17.09.2020.
26.02.2021 позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу".
До заяви позивачкою додано:
довідку Державної податкової служби від 24.02.2021 № 23, згідно з якою станом на 16.02.2021 стаж державної служби ОСОБА_1 становить 25 років 5 місяців, 6 днів, загальний стаж роботи - 42 роки 2 місяці, 23 дня;
довідку Державної податкової служби від 19.02.2021 № 35 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);
довідку Державної податкової служби від 19.02.2021 № 33 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);
довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру:
паспорт,
трудову книжку.
Листом від 09.03.2021 за № 2600-0308-8/38714 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивачку про відмову в переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про державну службу", оскільки на день набрання чинності Закону України "Про державну службу" № 889 (01.05.2016) ОСОБА_1 не працювала на посадах державного службовця, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України № 3723 від 16.12.1993 та актами Кабінету Міністрів України та не мали 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України. В листі зазначено, що періоди роботи ОСОБА_1 з 23.01.1997 на посадах, за якими було присвоєна спеціальні звання, не зараховується до стажу державної служби, який дає право на призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу".
При цьому, суд критично ставиться до обставин, викладених позивачкою в позовній заяві щодо звернення до відповідача 04.08.2020 із заявою про призначення пенсії державного службовця та про надання відповідачем відповіді листом від 12.08.2020, оскільки дані обставини матеріалами справи не підтверджені.
Дослідивши спірні правовідносини щодо відмови у переведенні пенсії позивачки на пенсію державного службовця, суд зазначає наступне.
1 травня 2016 року набув чинності Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу", згідно з частиною другою Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про державну службу" № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Тобто до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VIII), право на пенсію державного службовця мали особи, які:
а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016 відповідно до ст. 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону 3723-ХІІ.
Так, відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Попереднього Закону у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, ст. 37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №899 «Про державну службу») зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 889-VIII, та мають передбачені ч. 1 ст. 37 Закону 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 591/6970/16-а.
З матеріалів справи вбачається, що єдиною підставою для відмови у переведенні пенсії позивачки на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" є недостатність стажу державної служби, а саме: незарахування служби позивача в органах податкової служби до державної служби.
Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994 року (чинного до 01.05.2016 року, тобто в період проходження позивачем служби в органах державної податкової служби) визначались посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Згідно ч. 2 вказаного Порядку до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Пунктом 344.1 статті 344 Податкового кодексу України визначено, що пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу".
При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
З урахуванням наведеного, суд не приймає до уваги доводи відповідача відносно того, що служба позивача в податковій інспекції не дає права на призначення пенсії на підставі Закону України "Про державну службу".
З огляду на встановлені у суді обставини, враховуючи, що на час звернення позивачки із заявою про переведення її пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", стаж державної служби складав понад 25 років, загальний стаж роботи складав понад 42 роки та досягнення позивачкою пенсійного віку, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 набула право на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ на підставі п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII.
При цьому, суд звертає увагу, що пенсія призначається один раз, в подальшому особа може бути переведена з одного виду пенсії на інший.
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
З урахування наведеного та враховуючи, що позивачці призначено пенсію за віком з 17.09.2020 та із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" позивачка звернулася 26.02.2021, суд приходить до висновку про протиправність відмови Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у переведенні з 26.02.2021 пенсії ОСОБА_1 за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
При цьому, враховуючи положення частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд приходить до висновку, що належним способом захисту прав позивачки буде зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перевести пенсію ОСОБА_1 за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з 26.02.2021 на підставі пункту 10 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII.
За таких обставин, судом визнаються обґрунтованими позовні вимоги та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 42098368) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в переведенні пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" на підставі пункту 10 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перевести з 26.02.2021 пенсію за віком, призначену ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" на підставі пункту 10 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 908 (дев"ятсот вісім) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 42098368).
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя М.А. Бояринцева