ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
07 грудня 2021 року м. Київ № 640/35283/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Амельохін В.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк»
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», в якому просить суд:
- визнати бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» з приводу невиконання рішення суду за виконавчим листом, виданим 13.02.2015 Ніжинським міськрайонним судом;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» належним чином виконати рішення суду за виконавчим листом № 740/4082/14 про стягнення з ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» на користь позивача кошти 2444 доларів США в рахунок повернення банківського вкладу.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області 21.11.2014 видано виконавчий лист у справі № 740/4082/14 про стягнення з ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» на користь ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 2444 доларів США.
Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 03.04.2015 у ВП №45590905 закінчено виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 740/4082/14, виданого Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області 21.11.2014.
У позовній заяві позивач зазначає, що на підставі статті 129 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Однак, станом на 23.11.2021 рішення суду у справі № 740/4082/14 не виконано.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Положеннями пункту 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 по суті не згоден з бездіяльністю Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» щодо невиконання рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області у справі №740/4082/14.
Кодексом адміністративного судочинства України встановлений спеціальний порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Так, у відповідності до частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Разом з тим позивач оскаржив бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» щодо невиконання рішення Святошинського районного суду міста Києва у цивільній справі №740/4082/14 шляхом подання адміністративного позову, а не заяви в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. Якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов.
У разі порушення зазначеного порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду - належить відмовити у відкритті провадження справі, з посиланням на те, що спір вирішений судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.08.2019 у справі №522/10140/17, від 29.07.2020 у справі №580/1264/19.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за Кодексом адміністративного судочинства України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №806/2143/15.
Відтак, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України пов'язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що даний спір підлягає розгляду за правилами ЦПК України.
У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Частиною 6 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 170, статтями 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі № 640/35283/21.
2. Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачу разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
3. Роз'яснити позивачеві, про те, що повторне звернення тих самих осіб до адміністративного суду з адміністративним позовом з того самого предмету і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Відповідно до частин четвертої п'ятої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржено. У разі скасування ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.
Згідно ч. 1 ст. 295 та ч. 1 ст. 297 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Є.В. Аблов