08 грудня 2021 року справа № 580/5842/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якій просить:
- визнати протиправною відмову відповідача у здійсненні переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця;
- зобов'язати відповідача призначити позивачу з 19.07.2021 пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України “Про державну службу” №3723 в розмірі 60% заробітку, зазначеного в довідках від 08.07.2021 №132/23-00-10-0225 та №133/23-00-10-0225;
- зобов'язати відповідача з 19.07.2021 здійснювати нарахування і виплату позивачу пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України “Про державну службу” №3723 в розмірі 60% заробітку, зазначеного в довідках від 08.07.2021 №132/23-00-10-0225 та №133/23-00-10-0225.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що з 01.11.2005 по 01.02.2018 працювала в органах Державної податкової служби на посадах державної служби. З 02.05.2015 позивачу було призначено пенсію по інвалідності 2 групи відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач 19.07.2021 звернулась до відповідача із заявою про переведення з пенсії по інвалідності 2 групи, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію по інвалідності у відповідності до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ. Відповідач листом №5239-5418/К-03/8-2300/21 від 02.08.2021 відмовив позивачу у переведенні на пенсію державного службовця. Позивач вважає вказану відмову протиправною та такою, що порушує її право на соціальний захист.
Відповідач проти позову заперечив. 06.09.2021 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що посади працівників органів Державної податкової служби не були віднесені до відповідних категорій посад державних службовців до 03.10.2013. Позивачу було присвоєне персональне звання, а не спеціальне, як передбачено законодавством. З огляду на зазначене, посади, які обіймала позивач в органах державної податкової адміністрації/інспекції, з присвоєним персональним званням не відносяться до категорій посад державної служби. Право на одержання пенсії державних службовців мають жінки, які досягли 60-річного віку. При зверненні із заявою про перехід на інший вид пенсії позивач зобов'язана була надати довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією). Позивач зазначає, що її стаж державної служби складає 12 років 3 місяці 1 день, тому не має права на пенсію державного службовця, оскільки не має 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби. Позивачем не була подана заява належним чином, тому заява від 19.07.2021 про переведення з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» була розглянута відповідно до Закону України «Про звернення громадян». З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 16.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Дослідивши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, подані письмові докази, суд встановив наступне.
З трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10.10.1978 вбачається, що позивач ОСОБА_1 :
- з 01.11.2005 - працювала на посаді державного податкового інспектора відділу реєстрації та обліку платників Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області;
- з 01.07.2006 - працювала на посаді старшого державного податкового інспектора сектору адміністрування податків з фізичних осіб відділу оподаткування фізичних осіб державної податкової інспекції у місті Черкаси;
- з 01.02.2007 - працювала на посаді старшого державного податкового інспектора відділу адміністрування податків з фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб державної податкової інспекції у місті Черкаси;
- з 21.06.2007 - працювала на посаді головного державного податкового інспектора відділу адміністрування податків з фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб державної податкової інспекції у місті Черкаси;
- з 03.03.2008 - працювала на посаді головного державного податкового інспектора сектору адміністрування ПДВ відділу адміністрування податків з фізичних осіб державної податкової інспекції у місті Черкаси;
- з 04.04.2012 - працювала на посаді старшого державного податкового ревізора-інспектора сектору супроводження платників ПДВ управління оподаткування фізичних осіб державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області;
- з 16.07.2013 - працювала на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податку на доходи фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області;
- з 12.02.2015 - працювала на посаді головного державного ревізора інспектора відділу податку на прибуток управління оподаткування юридичних осіб державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області;
- з 10.02.2016 - працювала на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області.
Наказом державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області №3-о від 01.02.2018 припинено державну службу та звільнено 01.02.2018 позивача з посади головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб ДПІ у м. Черкасах ГУ ДПС у Черкаській області, за угодою сторін, згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України, ст. 86 Закону України «Про державну службу».
З 28.08.2015 позивачу призначено пенсію по інвалідності 2 групи відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 від 23.09.2015.
19.07.2021 позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила:
- перевести її з 19.07.2021 з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію державного службовця по інвалідності 2 групи відповідно до Закону України «Про державну службу»;
- призначити позивачу з 19.07.2021 пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», здійснивши нарахування та виплату пенсії у розмірі 60% заробітку, зазначеного у довідках Головного управління ДПС у Черкаській області від 08.07.2021 №133/23-00-10-0225 та №132/23-00-10-0225.
Відповідач листом №5239-5418/К-03/8-2300/21 від 02.08.2021 відмовив позивачу у переведенні з 19.07.2021 з пенсії по інвалідності на пенсію по інвалідності державного службовця.
Вважаючи відмову у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію по інвалідності державного службовця протиправною, позивач звернулась до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначались Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-Х11 (далі - Закон №3723-Х11), а з 01.05.2016 визначаються Законом України “Про державну службу” №889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).
Частиною першою статті 37 Закону №3723-Х11 було передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Також частина 6 вказаної статті передбачала, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особам, визнаним інвалідами I або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів I або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно до цього Закону призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
Тобто Законом №3723-Х11 було передбачено призначення державним службовцям пенсії за віком та пенсії по інвалідності 1 і 11 груп.
Стаття 90 Закону №889-VIII, який набрав чинності з 01.05.2016. передбачає, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Попереднього Закону.
Так, відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону №3723-Х11 та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-Х11 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-V111 для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону 3723-Х11 та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-Х11 в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-V111 передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-Х11, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, ст. 37 Закону №3723-Х11 передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-Х11 після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону №3723-Х11 і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-V111, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Таким чином, з 01.05.2016 закон не передбачає призначення державним службовцям пенсій по інвалідності 1 і 11 групи.
Отже позивач хоча і мала станом на 01.05.2016 стаж державного службовця більш ніж 10 років і працювала на посаді державного службовця, вона не має права на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону №3723-Х11 на підставі п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-V111, оскільки на час звернення до відповідача із відповідною заявою не досягла шістдесятирічного віку.
Водночас позивач зберегла право на отримання пенсії по інвалідності 11 групи, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», проте не має права на переведення на пенсію по інвалідності 1 і 22 групи державного службовця, позаяк така пенсія з 01.05.2016 не призначається.
Зазначений висновок суду відповідає правовій позиції, висловленій у постанові Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі від 13 лютого 2019 року №822/524/18.
Крім цього, суд вбачає за можливе застосувати правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №711/6019/16а, згідно з якою право на перерахунок пенсії може бути реалізовано на підставі тих правових норм, які діють на час виникнення підстав такого перерахунку.
Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.
Головуючий Алла РУДЕНКО